3.Чинники і механізми формування моральних якостей студентів.

Сучасна молодь потребує певних моральних орієнтирів, загальнолюдських цінностей та ідеалів. Але в сучасному становищі вона зустрічається із негативними аморальними явищами, що створюють перешкоди задля формування моральної позиції молоді.

Ефективність формування моральних якостей студентів визначають такі чинники: створення у ВНЗ психологічного клімату поваги до моральних норм, правил людського співжиття; відповідність змісту морального виховання його меті й рівню морального розвитку студентів, особливостей їх майбутнього фаху; своєчасне вжиття виховних заходів, акцентування уваги на запобіганні аморальним явищам у студентському середовищі; підтвердження декларованих педагогами моральних принципів їх моральною практикою, яка б відповідала найвищим критеріям моральності

Психологічним механізмом формування будь-якої моральної якості особистості є поєднання трьох компонентів:

1. Зразок - конкретний образ того, що і як робити, знання соціальної норми, правила поведінки в конкретних життєвих ситуаціях, модель вза­ємодії людина-людина.

2. Емоція - переживання, яке приховане за нормою і разом з нею виявляє ставлення людини до іншої людини. Емоції мають і самостій­ну мотиваційну енергію - це рушій нашої поведінки, її мобілізуваль-на сила. Будь-яка емоція існує в єдності з образом (когнітивна струк­тура) та афективним її тоном. Унаслідок цього відбувається кодування інформації в довготривалій пам'яті. «Будьте жагучі в пошуках істини» (І.П. Павлов).

3. Дія (вчинок) - одиниця поведінки, акт морального самовизначення особистості щодо людей, суспільства й самої себе. Особистість будує са­му себе з досвіду багатьох своїх учинків і через них розкриває свої осо-бистісні якості.

З метою формування у студентів моральних якостей необхідно:

• ознайомити студентів із моральними принципами професійної праці во браній сфері;

• розвивати навички аналізу свого морального іміджу;

• спрямовувати майбутніх фахівців на здійснення прагнень і намірів щодо морального саморозвитку;

• формувати в студентів здатність приймати відповідальні рішення;

• мотивувати студентів на подальше використання отриманих знань і вмінь у реальному житті та майбутній праці в образі моральної особистості.

4. Психологічні особливості наукової діяльності.

Наукова діяльність студентів є одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки і виховання спеціалістів з в/о, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності найновіші досягнення науково-технічного прогресу.

Наукова діяльність студентів включає в себе два взаємопов´язані напрями:

-   навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;

-   наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів за загально-кафедральною, загально-факультетською чи вузівською науковою проблемою.

Поняття "наукова діяльність" розглядається як діяльність, що забезпечує формування наукового світогляду у студентів, розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей (активність у самостійному пошуку, ініціативність тощо), формування навичок самостійної дослідницької діяльності, застосування теоретичних знань у своїй практичній діяльності, розширення наукової ерудиції, формування в них процедур творчого пізнавального пошуку - нових форм, методів, засобів пізнання дійсності

Організацію наукової діяльності розуміємо як процес залучення студентів до засвоєння ними методів і засобів наукового дослідження; планування дослідження (висунення гіпотез, розроблення плану дослідження визначення його об'єкта і предмета); використання теоретичних та емпіричних методів, вивчення та здійснення різноманітних варіантів пошуку інформації, коли всі дії спрямовані на розроблення дидактичних матеріалів, які можуть застосовуватися у майбутній професійні діяльності.

Наукова діяльність спрямована на роботу з інформацією, її пошук, аналіз, структурування, трансформування у дидактичний продукт.