Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Блок 1,2,3.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
214.42 Кб
Скачать

15. Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості викладача.

Педагогічна майстерність це комплекс властивостей особистості, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності на рефлексивній основі. Визначають такі складові педагогічної майстерності: педагогічну культуру; професійну компетентність; педагогічні здібності; педагогічну техніку.

В основі педагогічної майстерності лежить педагогічна культура оволодіння педагогом педагогічним досвідом людства, ступінь його досконалості в педагогічній діяльності, досягнутий рівень розвитку його особистості. Основні складові педагогічної культури: * педагогічна спрямованість; * психолого-педагогічна ерудиція;* гармонія розвинутих інтелектуальних і моральних якостей;* висока педагогічна майстерність і організованість;* уміння продуктивно поєднувати навчально-виховну і науково-дослідницьку діяльність;

Професійна компетентність – це сукупність діяльнісно - рольових і особистісних характеристик викладача, яка забезпечує ефективне виконання ним завдань і обов'язків педагогічної діяльності у ВНЗ, міру і основний критерій його відповідності професійній діяльності. Основними діяльнісно - рольовими компонентами професійної компетентності, які представлені в стандартах вищої освіти, визначені професійні знання, вміння і якості.

Педагогічні здібності — сукупність психічних рис особистості, необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю, її ефективного здійснення. Смирнов С.Д. виділяє наступні види: • гностичні — це система знань і умінь викладача, які складають основу його професійної діяльності. • конструктивні - це вміння організувати навчальний процес на належному рівні . • організаційні — це вміння педагога оптимальним чином здійснити часову організацію роботи. • комунікативні це не лише знання психології студента, а й вміння їх використати для налагодження продуктивного спілкування, інтерес до окремих особистостей.

Педагогічна техніка як сукупність професійних умінь сприяє гармонійному поєднанню внутрішнього змісту діяльності вчителя і зовнішнього його вираження. Важливими складовими педагогічної техніки є: мистецтво одягатися з урахуванням особливостей професійної діяльності; володіння своїм тілом: володіння мімікою, жестами; сформованість мовленнєвої культури: вироблення оптимального стилю в навчально-виховній діяльності; уміння вправно й доцільно здійснювати окремі дидактичні операції - здатність керувати своїм психічним станом і станом вихованців

16. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії.

Педагогічна взаємодія є складним багатоаспектним інтерактивним явищем педагогічного процесу, що має ознаки соціальної, соціально-психологічної, міжособистісної взаємодії, структурні зв’язки між якими визначають загальну закономірність її здійснення як відтворення і засвоєння соціального, групового, міжособистісного досвіду педагогом та студентом.

Структура педагогічної взаємодії утворюється єдністю зовнішніх, внутрішніх і процесуальних факторів. Зовнішня структура педагогічної взаємодії базується на взаємозалежностях систем: освітньої, педагогічної, соціально-психологічної, міжособистісної. Внутрішня структура визначається системною залежністю явищ, які відтворюються у категоріях діяльності, особистості, свідомості. Процесуальна структура педагогічної взаємодії створюється причинно-наслідковою послідовністю регулятивних і виконавчих елементів сумісної діяльності вчителя та учнів.

Психологічні механізми педагогічної взаємодії постають як узгодження власних дій з вимогами суспільного, групового, міжособистісного оточення. Базовим психологічним механізмом педагогічної взаємодії є ототожнення себе з іншим за його функціональними ознаками, яке спирається на соціальний досвід і функціональні вимоги до спільної діяльності у групі.

Психологічну основу педагогічної взаємодії утворюють:

- усвідомлення досвіду, відтворення та засвоєння змістових і функціональних ознак інтерактивних ситуацій навчання та виховання (категорія свідомості);

- інтегративне поєднання способів суб’єкт-суб’єктних (категорія особистості) та суб’єкт-об’єктних (категорія діяльності) дій викладача і студента в подіях спілкування, навчання та виховання;

- установки педагога й студентів як узагальнене відображення їхнього інтерактивного досвіду.