- •Загальна частина розділ 1: Поняття, предмет та система банківського права України
- •Поняття банківського права, його предмет та метод
- •2. Банківські правовідносини, їх види та суб'єкти
- •3. Джерела банківського права
- •4. Система банківського права
- •Розділ 2: Правове регулювання діяльності Національного банку України
- •1. Правовий статус центрального банку
- •4. Структура нбу
- •5. Грошово-кредитна політика
- •7. Організація розрахунків та бухгалтерського обліку
- •8. Діяльність національного банку щодо операцій з валютними цінностями
- •9. Взаємовідносини нбу з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України
- •10. Банківське регулювання
- •11. Нормотворча діяльність нбу
Загальна частина розділ 1: Поняття, предмет та система банківського права України
-
Поняття банківського права, його предмет та метод
В правовій науці під галуззю права розуміється сукупність норм, що регулюють певні види суспільних відносин, які по своєму економічному та соціальному змісту вимагають відокремленого, самостійного правового регулювання.
Галузь права характеризується тільки їй притаманним предметом, методом та нормами правового регулювання суспільних відносин.
Предмет банківського права — це врегульовані правовими нормами суспільні відносини в сфері організації та функціонування банківської системи, діяльності Національного банку України, створення, реєстрації, ліцензування, діяльності, реорганізації та ліквідації банків, їх взаємовідносини з центральним банком, один з одним та з клієнтами, порядок здійснення банківських операцій та надання банківських послуг.
Банківська діяльність — це врегульовані правовими нормами суспільні відносини у сфері здійснення банківських операцій та надання банківських послуг банками (кредитними установами), що отримали на це ліцензію (письмовий дозвіл) від центрального банку, а також самим Національним банком України.
Метод правового регулювання — це сукупність прийомів, способів впливу права на суспільні відносини.
В банківському праві застосовуються неоднорідний метод, який об'єднує ознаки наступних методів:
1) диспозитивного методу— в якому основною ознакою є юридична рівність учасників правовідносин. Відносини комерційних банків з клієнтами і один з одним мають в своїй основі юридичну рівність сторін, тобто в даному випадку використовується цивільно-правовий метод правового регулювання суспільних відносин.
2) імперативного методу. Відносини комерційних банків з центральним банком держави переважно є відносинами влади та підпорядкування із застосуванням методу владних приписів.
Неоднорідний метод правового регулювання банківської діяльності заснований на двох різних методах регулювання, які притаманні цивільному з одного боку та фінансосовому і адміністративному праву з іншого боку.
Суспільні відносини в галузі діяльності Національного банку України, створення, реєстрації, ліцензування, діяльності та ліквідації комерційних банків, їх взаємовідносини з клієнтами та один з одним, порядок здійснення банківських операцій та надання банківських послуг, з залучення грошових коштів від підприємств, установ, організацій, а також громадян з метою кредитування та інвестування різних сфер народного господарства, регулюються насамперед нормами банківського права, а також нормами інших галузей права — цивільного, фінансового, господарського, адміністративного, кримінального права.
У зв'язку з вищенаведеним, на думку авторів, банківське право слід розглядати як комплексну галузь права.
Таким чином, встановивши правові поняття, що формують галузь права, банківське право (як галузь права) — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері організації та функціонування баківської системи, діяльньності Національного банку України, створення, реєстрації, ліцензування, діяльність, реорганізації та ліквідації банків, їх взаємовідносин з клієнтами та один з одним, порядок здійснення банківських операцій та надання банківських послуг.