- •Загальна частина розділ 1: Поняття, предмет та система банківського права України
- •Поняття банківського права, його предмет та метод
- •2. Банківські правовідносини, їх види та суб'єкти
- •3. Джерела банківського права
- •4. Система банківського права
- •Розділ 2: Правове регулювання діяльності Національного банку України
- •1. Правовий статус центрального банку
- •4. Структура нбу
- •5. Грошово-кредитна політика
- •7. Організація розрахунків та бухгалтерського обліку
- •8. Діяльність національного банку щодо операцій з валютними цінностями
- •9. Взаємовідносини нбу з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України
- •10. Банківське регулювання
- •11. Нормотворча діяльність нбу
2. Банківські правовідносини, їх види та суб'єкти
Банківські правовідносини — це урегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають в процесі діяльності НБУ та банків, які реалізують свій специфічний правовий статус та використовують гроші 1.1 інші фінансові ресурси як засіб обігу, збереження та як товар.
( пецифічні ознаки банківських правовідносин:
І) наявність спеціального суб'єкту — НБУ або банку;
2) наявність спеціального об'єкту — фінансових інструментів (гроші, цінні папери, цінності);
3) наявність норм права, що регулюють відповідне коло однорідних банківських відносин;
4) наявність спеціальної компетенції (прав та обов'язків) суб'єктів. Банківські правовідносини можна класифікувати за ознакою суб'єктного складу на наступні банківські правовідносини:
1) між банками та клієнтами;
2) між комерційними банками з метою здійснення банківських операцій;
3) між Національним банком та комерційними банками;
4) між комерційними банками з приводу створення союзів, асоціацій та інших виробничих утворень;
5) між НБУ та КМУ;
6) між НБУ та Президентом;
7) між НБУ та ВР України.
В залежності від змісту банківські правовідносини можуть бути класифіковані таким чином:
1) майнові;
2) немайнові;
3) організаційні.
За ознакою характеру банківських операцій класифікують, тобто виділяють правовідносини, які опосередковують:
1) пасивні банківські операції;
2) активні банківські операції;
3) посередницькі банківські операції;
4) торгівельні операції;
5) допоміжні банківські операції.
Банківські відносини необхідно сприймати не тільки в статиці, але й в динаміці.
Банківські правовідносини можуть виникати, змінюватись і припинятись, їх постійний рух передбачено правовою чи договірною нормою.
Правова чи договірна норма показує на юридичний факт, який породжує, змінює та припиняє певні права і обов'язки для учасників банківських правовідносин.
В свою чергу юридичний факт — це дія чи подія з якою законодавець пов'язує виникнення правовідносин.
Звідси виникає і їх поділ на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі юридичні факти.
Зміна банківських правовідносин також здійснюється на підставі нормативного акту чи договору, в якому передбачаються різні факти і події (при зміні мінімального розміру статутного фонду комерційного банку.
зміні відсотків по депозитах, зміна відсотку за користування кредитом, зміна умов договору на розрахунково-касове обслуговування тощо).
Припинення банківських правовідносин відбувається також у встановлених нормативними актами та договорами випадках (відкликання ліцензії НБУ на здійснення банківських операцій за порушення банківського законодавства, ліквідація банку, припинення діяльності з підстав передбачених в установчому договорі АТ, закінчення строку дії банківських договорів тощо).
Виникнення, зміна та припинення банківських правовідносин має комплексний характер і базується на застосуванні пов'язаних між собою юридичних обставин.
Сукупність юридичних фактів настання яких є необхідною умовою для виникнення змін передбачених законом чи договором, називається юридичним складом.