- •1.Основні завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування в/о в Україні.
- •2.Предмет і основні категорії психології вищої школи.
- •3.Зв¢язок психології вищої школи з іншими науками.
- •4. Методологія, принципи та методи психологічного дослідження.
- •5. Психологічна характеристика студентства.
- •6. Суперечливості та кризи студентського віку.
- •7. Адаптація студентства до навчання у в/ш, її види та умови ефективності.
- •8. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця.
- •9.Психологічні особливості студентської групи та її структура.
- •10.Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера.
- •11.Психологічні засади управління навчальним процесом у в/ш.
- •12.Психологічні особливості розвивального навчання у в/ш.
- •13. Проблемне навчання та психологічне обгрунтування його ефективного застосування у вищих навчальних закладах.
- •14. Пошуково-дослідницький характер навчальної діяльності студентів.
- •15.Проблеми потреб і мотивів особистості студента та їх формування у навчально-виховному процесі.
- •16. Психологічні особливості провідної діяльності студентів.
- •17.Вплив навчальної діяльності на формування особистості студентів.
- •18. Особливості формування професійної самосвідомості студентів
- •19. Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- •20.Навчальна активність студентів: сутність, психологічні особливості.
- •21.Психологічний аналіз конфліктів у педагогічній взаємодії. Шляхи запобігання та стратегії вирішення.
- •22.Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- •23.Завдання і зміст діяльності викладача вищої школи.
- •24.Умови розвитку творчих засад у діяльносі викладача вищої школи.
- •25.Соціально-психологічні особливості готовності випускників вищої школи до практичної професійної діяльності.
- •2. Характеристика в/о України початку третього тисячоліття
- •3.Педагогічний професіоналізм діяльності викладача вищої школи.
- •4. Педагогічна та наукова творчість у професійній діяльності викладача.
- •5.Особливості розвитку вищих навчальних закладів України
- •6. Система освіти України, її структура, особливості управління
- •7. Принципи діяльності освітніх закладів
- •8. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Закони навчання, їх сутність.
- •9. Загальні закономірності навчального процесу.
- •10. Принципи навчання у в/ш.
- •11. Форми, види, методи, прийоми і засоби навчання у в/ш.
- •12. Традиційні та інноваційні методи навчання у в/ш.
- •13. Лекція у системі підготовки фахівців.
- •14. Організація та проведення семінарів.
- •15. Практичні та лабораторні заняття у внз.
- •16. Особливості індивідуальних занять, консультацій.
- •17. Організація контролю знань студентів.
- •18. Дистанційне навчання.
- •19. Контроль навчальної діяльності студентів.
- •20. Принципи, види та функції педагогічного управління
- •21. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління.
- •22. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
- •1. Психолого-педагогічна модель особистості фахівця з в/о.
- •2. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців з в/о.
- •3.Чинники і механізми формування моральних якостей студентів.
- •4. Психологічні особливості наукової діяльності.
- •5. Передумови ефективності діяльності викладача.
- •6. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •7. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
- •8. Професійно-педагогічне спілкування у в/ш
- •9. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •10.Управління навчально-професійною діяльністю студентів
- •11. Професійна імпровізації в науково-педагогічній діяльності.
- •12. Педагогічна етика викладача.
- •13. Причини неуспішності студентів та шляхи її усунення.
- •14.Психолого-педагогічні особливості групового та індивідуального навчання у в/ш.
- •15. Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості викладача.
- •16. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії.
- •17.Педагогічна ситуація як головна структурна одиниця комунікативної діяльності викладача.
- •18. Вербальна та невербальна комунікація викладача.
- •19. Формування стилю педагогічного спілкування.
- •20.Адаптація студента до навчання у в/ш.
- •21.Структура виховного процесу.
- •22.Мета і зміст національного виховання студентської молоді.
- •23.Зміст, напрями, форми і методи виховної роботи зі студентами.
- •24. Особливості роботи куратора студентської групи.
- •25.Позааудиторна робота з студентами.
1. Психолого-педагогічна модель особистості фахівця з в/о.
Необхідність підготовки фахівців, спроможних працювати в умовах ринкової економіки потребує вирішення цілої низки принципових питань: якими якостями повинен володіти випускник вищої школи, що він повинен знати і уміти, які межі його професійної діяльності? Спроби отримати відповіді на поставлені питання приводить до необхідності створення сучасної моделі фахівця на всіх трьох етапах його підготовки.
В загальному вигляді така модель сприймається як ідеал, еталон, образ, який потрібно реалізувати в процесі терміну навчання.
Більшість вищих навчальних закладів у даний час працює над розробкою моделей сучасних спеціалістів, які відповідають, насамперед, державному стандарту. При цьому виникає нагальна потреба урахування запитів регіонального ринку праці і навіть окремих роботодавців, які є замовниками людських ресурсів. В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій не завжди можливо підготувати студента до виконання всіх професійних завдань на конкретному робочому місці. Тому створення моделей фахівців повинно відбуватися у двох напрямках: 1) більш стандартизовані моделі, що припускають найбільшу орієнтацію на державні стандарти і лише невеликі доповнення, які виходять від регіональних структур – вузів, роботодавців; 2) найменш стандартизовані моделі, орієнтовані на потреби конкретних замовників фахівців, а також на підготовку фахівців для сфер, де зміни є однією з характеристик (комунікаційні технології, фінансова сфера та ін.).
Молодий фахівець повинен відповідати вимогам державного стандарту, який включає:
- високий рівень політичної культури, що дозволяє організувати роботу колективу, який складають працівники з різними політичними поглядами;
- професійну компетентність, уміння використовувати теоретичні знання у виробничій діяльності;
- організаційні здібності, уміння створювати мотиви діяльності, визначати пріоритети, володіти основами знань про підприємливість;
- уміння використати національну спадщину в галузі загальноприйнятих людських цінностей;
- особисті якості: високий рівень освіченості, культури, воля, справедливість, тактовність тощо.
Модель фахівця є кінцевою метою діяльності вищої школи. Вона узагальнює систему властивостей і якостей особистості, а також зміст знань, умінь і навичок, необхідних для цього виду професійної діяльності. На їхній основі розробляється вже модель навчального процесу - навчальні плани і програми (статична модель процесу), одночасно склад кожного предмета наповнюється конкретним змістом.
На основі моделі фахівця створюються кваліфікаційні характеристики, які орієнтують вищу школу на формування у майбутніх фахівців цілісну систему професійної діяльності, світоглядної, гуманітарної і загальнокультурної підготовки.
ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ВІТЧИЗНЯНОГО ФАХІВЦЯ
Гуманістичні якості:- соціальна позиція; - гуманне відношення до підлеглих; - демократичний стиль спілкування;- політична культура.
Професійні і ділові якості
Знання: |
Уміння: |
- техніки; - технології; - організації виробництва; - економіки; - права; - психології та педагогіки; - теорії управління. |
- бачити перспективу; - вирішувати технічні проблеми; - підбирати кадри; - мотивувати людей до праці; - відстоювати інтереси колективу; - керувати виробництвом. |
Особисті якості
Психологічні: |
Моральні: |
- воля; - увага; - кмітливість; - пам’ять; - реакція; - витриманість ...
|
- чесність; - справедливість; - ввічливість; - тактовність; - чуйність; - самокритичність ...
|