22.Мета і зміст національного виховання студентської молоді.

Національне виховання в Українській державі має бути спрямоване на формування у молоді і дітей світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної і світової духовної культури.

Національне виховання є органічним компонентом освіти і охоплює всі складові системи освіти. В основу національного виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.

Головна мета національного виховання - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Завданнями національного виховання студентської молоді є:

- формування національної свідомості, гідності громадянина, виховання поваги й любові до рідної землі й українських традицій;

- підготовка свідомої інтелігенції України, збереження інтелектуального генофонду нації;

- вироблення чіткої громадянської позиції, прищеплення віри у верховенство закону, який є єдиною гарантією свободи;

- підняття престижу української мови в академічному середовищі, забезпечення і розвиток українськомовного освітнього простору;

- формування у суспільній свідомості переваг здорового способу життя;

- створення необхідних умов для ефективного розвитку студентського самоврядування, виявлення його потенційних лідерів та організаторів;

- забезпечення високого рівня професійності та вихованості молодої людини, сприяння розвитку індивідуальних здібностей, таланту та самореалізації;

Основні напрямки національно-виховної діяльності:1. Національно-патріотичне виховання, 2. Інтелектуально-духовне виховання 3. Громадянсько-правове виховання 4. Моральне виховання 5. Екологічне виховання 6. Естетичне виховання 7. Трудове виховання 8. Фізичне виховання та утвердження здорового способу життя.

Із здобуттям Україною незалежності в 1991 р. були визначені нові програмні завдання національного виховання. Вони зафіксовані в низці державних документів — Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"), Концепції національного виховання, Національній доктрині розвитку освіти та ін.

23.Зміст, напрями, форми і методи виховної роботи зі студентами.

Зміст виховання — це система морально-духовних, інтелектуальних, трудових, фізичних та естетичних якостей, переконань, умінь і навичок, які спрямовані на досягнення основної мети виховання — формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Зміст виховання зумовлюється потребами суспільно-економічного розвитку.

Основними напрямами виховання є:

1. Громадянське виховання — формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

2. Розумове виховання —діяльність викладача, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення студентів з метою прищеплення культури розумової праці.

3. Моральне виховання — виховна діяльність вищої школи, сім'ї з формування в студентів моральної свідомості, розвитку морального почуття, навичок, умінь, відповідної поведінки.

4. Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури, взаємодії з природою.

5. Трудове виховання — виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності.

6. Фізичне виховання — система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь.

У системі професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах має продовжуватися процес реалізації вимог програми виховання всебічно розвиненої особистості. У виховній роботі зі студентською молоддю варто використовувати різні форми: безпосередню навчальну, виробничу діяльність, участь у громадських справах, поводження у побуті.

Основною формою діяльності, яка забезпечує виховання особистості студента, становлення його професіоналізму, є різні види навчальних занять. Тут відбувається виховний вплив на свідомість і волю студентів, з одного боку, через зміст навчального матеріалу, з іншого — через організацію студентів на навчальну працю і передусім через морально-духовний потенціал викладача.

Загальні методи виховання традиційно класифікуються залежно від їх функціональної спрямованості. На цій основі виділяють такі три групи методів:

—формування світогляду й духовно-аксіологічних орієнтацій (переконування, приклад, вимога);

—методи організації діяльності і формування поведінки(вправи, привчання);

— методи стимулювання та коригування поведінки і діяльності особистості(схвалення, осудження).