- •1.Особливості психології як науки та її місце у системі наук.
- •2.Становлення психології як самостійної науки, створення власного категоріального апарату психології.
- •4.Класифікація методів психологічного дослідження.
- •5.Спостереження як метод психології, його вимоги. Вимоги до наукового спостереження.
- •6. Експеримент як метод психології. Види експерименту.
- •7.Опитування як метод психології. Правила складання анкет і проведення анкетування
- •8.Аналіз продуктів діяльності як метод психологічного дослідження.
- •9.Проблема достовірності і репрезентативності даних психологічного дослідження.
- •11.Філософське, психологічне та патопсихологічне розуміння свідомості. Загальна симптоматика розладів свідомості.
- •12.Проблема періодизації розвитку. Концепції к.Юнга, е.Еріксона, д.Ельконіна. ...
- •13.Людина як індивід, особистість, індивідуальність. Проблема визначення особистості та її структури. Історія досліджень...
- •14.Класифікація сучасних теорій особистості.
- •15.Психоаналітичні теорії особистості...
- •17.Спрямованість особистості. Загальна будова мотиваційної сфери особистості...
- •18.Потреба як головний фактор. Класифікації людських потреб(а.Маслоу, г.Мерей).
- •19. Самосвідомість, її ф-ції та етапи формування...
- •20. „Его” психологія про захисні механізми особистості...
- •21.Поняття про групу. Психологічні властивості груп.
- •22.Загальна х-ка впливу групи на особистість і особистості на групу...
- •25. Вплив емоцій на ефективність д-сті та процесів пізнання...
- •26. Воля і мотивація. Х-ки вольового процесу.
- •27. Вікові особливості вольової регуляції...
- •28. Природа здібностей. Визначення, відмінності у структурі та змісті...
- •29.Психологіні якості, що характеризують темперамент. Необхідність індивідуального підходу до навчання і виховання дітей ....
- •30.Характер та його місце в структурі особистості. Типологія характерів за е.Кречмером, а.Лічко, к.Леонгардом, е.Фромом.
- •31. Увага як головна умова здійснення пізнавального процесу...
- •32. Поняття про відчуття. Теорії відчуттів...
- •33. Поняття чутливості аналізаторів. Психофізичні закони...
- •34. Природа сприймання. Основні в-сті сприймання...
- •35. Поняття про память. Локалізація ф-ції памяті...
- •36. Види памяті. Психологічні теорії памяті...
- •37. Мислення як вища форма пізнавальної д-сті...
- •38.Психологічні теорії мислення. Поняття інтелекту(за Дж.Гілфордом). Психологія творчого мислення.
- •39. Особливості поч.Мислення та мовлення дитини...
- •44.Активні методи підвищення комунікативної компетентності дітей і дорослих.
- •45.Виникнення гри на певному етапі розвитку цивілізації. Теорії гри. Види гри. ...
- •46/Мотивація учіння; види навчальних мотивів. Закономірності зміни мотивації учіння, зумовлені віковими особливостями дитини. Шляхи формування внутрішньої мотивації учіння.
- •47.Навчання, його цілі. Проблема взаємозв’язку навчання і розвитку. Орієнтація на «зону найближчого розвитку» ...
- •48.Процес учіння як теоретична і прикладна проблема психології. Структурні компоненти учіння. ...
- •49.Закономірності засвоєння і використання знань. Види учбових дій та їх характеристика.
- •50. Значення особистості вчителя, його оцінок на поч.Етапі...
- •51.Психологічні ознаки праці як діяльності. Мотиви трудової діяльності
- •52. Проблеми вибору професій, формування життєвих планів та проф.Намірів.
- •53.Психічний розвиток немовлят. Перші потреби дитини...
- •55.Психічний розвиток у старшому дошкільному віці. Виникнення само підпорядкування мотивів ...
- •56.Зміна об’єктивних умов та загальна характеристика психічного розвитку з початком шкільного навчання.
- •57.Основні властивості психічного розвитку у підлітковому віці. Характеристика цього віку до перехідного.
- •58.Підлітковий негативізм. Роль різних референтних груп у розвитку особистості.
- •59.Загальна характеристика психічного розвитку у старшому шкільному віці(ранній юності).
- •60.Структура психологічної служби освіти. Основні види діяльності практичного психолога служби освіти.
- •61. Соціальні та етичні аспекти психодіагностики. Основні принципи проф.Етики психолога.
- •62.Психологічна корекція як сфера діяльності практичного психолога. Специфічні риси психокорекційного процесу. Види психокорекції...
- •63.Принципи складання та основні види психокорекцій них програм. Вимоги до складання психокорекційної програми.
- •64.Індивідуальна психокорекція: умови вибору. Основні методи індивідуального психокорекційного впливу: переконання, навіювання...
- •65.Специфіка та завдання групової форми психокорекції. Особливості комплектування груп.
- •66.Групова форма психокорекції-структуа групи, лідерства, ролі.
- •67. Психологічна діагностика як наука та практична галузь знань. Структура суч.Психод….
- •68. Історія розвитку психодіагностики:передысторыя тестового методу.Становлення наукової...
- •69. Класифікація психодіагностичних методик. Методика високого рівня формалізації. Класи формалізованих методик.
- •70. Тест як основний інструмент психодіагностики. Процедурні аспекти тестування. Види...
- •71. Опитувальники як реалізація суб’єктивного підходу в психодіагностиці. Основні проблеми...
- •72. Малоформалізовані методики. Метод спостереження, опитування, інтервю, аналіз продуктів д-сті.
- •74. Психодіагностичне обстеження. Етапи психодіагностичного обстеження.
- •76.Діагностика здібностей. Методи вивчення загальних та спеціальних здібностей.
- •77. Теоретичні питання психодіагностики інтелекту. Інтелект як об”єкт психологічних досліджень. Аналіз теорії інтелекту.
- •79.Теоретичний аналіз поняття «креативність». Підходи до вивчення креативності.
- •80.Методика діагностики креативності.
- •82. Опитувальники рис особистості. Дослідження властивостей особистості за допом.16f опитувальника Кеттела.
- •83.Діагностика темпераменту.
- •84. Діагностика характеру: визначення типу акцентуацій х-ру опитувальниками Шмішека, Лічко.
- •85. Проективний підхід до вивчення особистості, його сутність.Класифікація проективних методик.
- •86. Мотивація як обєкт психологічної діагностики. К-ція методів і методик...
- •87.Діагностика психічних станів. Підходи до к-ції, методики.
- •88. Методики визначення поведінкових проявів...
- •90. Психодіагностика міжособистісних стосунків на основі суб’єктивних переваг: методика соціометрії.
- •91. Теоретичні аспекти проблеми діагностики психологічної готовності до шкільного навч...
- •92. Методики дослідження особливості памяті та уваги.
13.Людина як індивід, особистість, індивідуальність. Проблема визначення особистості та її структури. Історія досліджень...
Особистість — це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями. Однією з найяскравіших характеристик особистості є її індивідуальність, під якою розуміють своєрідне, неповторне поєднання таких психологічних особливостей людини, як характер, темперамент, особливості перебігу психічних процесів (сприймання, пам’яті, мислення, мовлення, почуттів, волі), особливості її мотиваційної сфери, спрямованості. В історії досліджень особистості виділяють такі періоди.
V ст. до н. е. - поч. XIX ст. - філософсько-літературний період (Сократ, Аристотель, Спиноза, Локк, Юм), протягом якого основними проблемами психології особистості були питання моральної і соціальної природи людини, її вчинків і поведінки. Поч. XIX ст. - XX ст. - клінічний період (Фрейд, Адлер, Юнг). У цей період в центрі уваги психіатрів опинилися психічні чинники виникнення й перебігу хвороб, впливу хвороб на особистість, психологічні аспекти цілющих дій. Поч. XX ст. - теперішній час - експериментальний період (Лазурський, Айзенк, Кеттел, Олпорт), який характеризується активним впровадженням в психологію експериментальних методик досліджень психічних явищ з метою позбавитися умоглядності й суб'єктивізму в їх поясненні.
14.Класифікація сучасних теорій особистості.
Теорія В. Джемса один із перших почав розробляти проблему особистості на науковій основі. На його погляд, у самосвідомості особистості можна виділити два аспекти — «емпіричне Я» і «чисте Я», або відповідно об'єкт і суб'єкт, тобто те, що пізнається, і те, що пізнає.
Розглядаючи «емпіричне Я», В. Джемс тлумачить особистість людини як загальну суму всього того, що вона може назвати своїм. На початку XX ст. виникла так звана «описова психологія». її засновником став В. Дільтей, а яскравим продовжувачем — Е. Шпрангер.
В. Дільтей вважав, що психіку людини не можна вивчати експеримент. методами, а можна лише розуміти. Завдання психології і полягає у розкритті смислового, душевного життя особистості, ціннісних орієнтацій людини.
Фрейдизм і неофрейдизм Одна з найвидатніших теорій особистості була створена 3. Фрейдом. Виділяв дві осн. природжені інстинктивні потреби, які визначають псих. діяльність людини, — лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя, любов, сексуальний потяг) та агресивну (потяг до руйнування, смерті, війни).
Особистість у культурно-історичній теорії Л.С Виготського
За Л.С Виготським, основою особистості є самосвідомість людини, що виникає саме в перехідний період підліткового віку. Поведінка стає поведінкою для себе, людина усвідомлює себе як певну єдність. Цей момент являє собою центральний пункт перехідного віку.
15.Психоаналітичні теорії особистості...
Психоаналіз тісно пов'язаний з теорією 3. Фрейда про переважання в психічній діяльності особистості підсвідомих, інстинктивних потягів. У структурі особистості 3. Фрейд виокремлює три компоненти: 1) ід (воно)— осередок сліпих інстинктів, сексуальних або агресивних потягів, що мусять негайно бути вдоволені, его (Я) - регулятор, який сприймає інформацію оточення і стан власного організму, зберігає її в пам'яті і організує дії в інтересах самозбереження; супер-его (над-Я) - сукупність моральних стандартів, заборон і заохочень, засвоєних особистістю здебільшого неусвідомлено. Згідно з теорією А. Адлера (1870-1У37), провідним мотивом діяльності людини є природжене прагнення до зверхності, до влади. Витоки цього прагнення - почуття неповноцінності, притаманне кожній людині, і намагання компенсувати свої слабкості і розвивати неповноцінні функції. Структура особистості, за А. Адлером, складається в ранньому дитинстві (до 5 років) і переживається як "стиль життя", який визначає увесь наступний психічний розвиток. Цілі життя складаються із усвідомленого почуття неповноцінності, спроб його подолання і самоствердження. Карен Хорні (1885-1952), як і інші неофрейдисти, дотримувалась основних принципів психоаналітичного напрямку. створенній нею соціокультурної теорії особистості вирішальними стали такі моменти: 1) Хорні відкинула погляди Фрейда на головну визначальну роль фізичної анатомії в обу-мовленні психофізичних відмінностей між чоловіками і жінками; Згідно з її переконаннями, вирішальним фактором в розвиткові особистості є соціальні відносини між дитиною і батьками.К. Хорні створила свою теорію психології жінки як новий погляд на відмінності між чоловіками і жінками в контексті соціокуль-турних впливів.
16.Х-ка гуманістичних теорій особистості...
Одним із фундаторів гуманістичної психології є американський дослідник К.Роджерс (1902-1990). Він вважав, що в кожної людини є прагнення стати компетентною і здібною настільки, наскільки це можливо для неї біологічно. Основним положенням його теорії є самооцінка, уявлення людини про себе, "Я-концепція", що породжується у взаємодії з іншими людьми. А-Маслоу досліджував проблеми особистісного росту і розвитку. Його теорія є своєрідною альтернативою біхевіоризму і психоаналізу, які заперечували творчість, любов, альтруїзм та інші людські цінності.
Центральним поняттям гуманістичної психології є самоактуа-лізація.Вивчаючи видатних людей, А.Маслоу виокремив характеристики особистості, що самоактуалізується: Ефективніше сприйняття реальності і комфортніше ставлення до неї. Прийняття себе, інших, природи. Спонтанність, простота, природність. Центрованість на завданні, а не на собі. Деяка потреба в усамітненні. Центрованість на завданні, а не на собі. Деяка потреба в усамітненні. Особистість, що самоактуалізується, не досконала, вона може переживати і негативні відчуття. А.Маслоу описує шляхи самоактуалізації індивіда:Повне і самовіддане переживання життєвої ситуації з підвищеною усвідомлюваністю та інтересом. Прагнення до особистісного росту в кожному життєвому виборі. Чесність і прийняття відповідальності за свої дії. Відповіді на питання, що виникають, необхідно шукати в собі.