48.Процес учіння як теоретична і прикладна проблема психології. Структурні компоненти учіння. ...

Учіння – у загальнопсихологічному розумінні – цілеспрямоване засвоєння знань, вмінь і навичок з метою наступного використання їх у практичному житті.

Учіння виступає у формі інтелектуальних або фізичних дій, це специфічно людська діяльність, коли людина керується свідомо поставленою метою засвоїти певний обсяг знань, вмінь і навичок, форми поведінки і види діяльності.

Діяльність учіння складається з таких операцій:

1. Учень пасивно сприймає і засвоює подану інформацію

2. Учень активно самостійно шукає, знаходить і використовує інформацію 3. Для учня зовні організують спрямований пошук, виявлення і використання інформації. структура учіння. вона включає в себе такі компоненти:

1. Спонукаючий компонент. Сюди входять пізнавальні потреби і сформовані на їх основі мотиви діяльності. Пізнавальна потреба – це, наприклад, потреба в набутті нових знань, а мотив на цій основі – пізнавальний інтерес.

2. Програмно-цільовий компонент. Основний елемент тут — це ціль (мета) діяльності На основі мети виникає програма дій, орієнтована на бажаний результат.

3. Дієво-операційний компонент. Тут здійснюються певні дії і операції, в ході яких реалізується програма 4. Контрольно-регулюючий компонент. Він включає в себе оцінювання результату, контроль і самоконтроль діяльності учіння.

49.Закономірності засвоєння і використання знань. Види учбових дій та їх характеристика.

Знання існують трьох формах: - у формі навчальної дисципліни; - у виді навчального тексту; - у формі навчальної задачі. Адаптована форма наукового знання утворює навчальну дисципліну, що включає з однієї сторони предметну галузь знань, а з іншої – знання закономірностей пізнавальної діяльності. Будь-яке знання, у тому числі і навчальне, суб'єктивне за формою свого існування, і тому його не можна механічно передати «з голови в голову», Знання можуть бути засвоєнні тільки в процесі пізнавальної активності самого суб'єкта.Процес навчального пізнання складається з декількох етапів. Першим із них є сприйняття об'єкта. який пов'язаний з виділенням цього об'єкта і визначенням його істотних властивостей. Етап сприйняття змінює етап осмислення, на якому відбувається визначення найбільш істотних зв'язків і відносин. Наступний етап формування знань припускає процес запам'ятовування виділених властивостей і відносин в результаті багаторазового їх сприйняття. Потім процес запам'ятовування переходить у етап активного відтворення суб'єктом сприйнятих і зрозумілих істотних властивостей й відносин. Процес засвоєння знань завершує етап їх перетворення, який пов'язаний або з включенням знову сприйнятого знання в структуру минулого досвіду, або з використанням його як засобу побудови або виведення інших нових знань.

Учбові дії необхідні для розв’язання учбової задачі. До їх складу входять ряд учбових операцій. За допомогою учбових дій діти відтворюють і засвоюють взірці загальних способів розв’язання задач і загальні прийоми визначення умов їх використання. • Дії самоконтролю. Дії самоконтролю – це дії звірки, співставлення учбових дій із зразком, який задається ззовні. • Дії самооцінки. Дії самооцінки – це оцінювання дитиною своєї діяльності на різних етапах її виконання.