67. Психологічна діагностика як наука та практична галузь знань. Структура суч.Психод….

Психологічна діагностика (псюхе-душа, діагностикос- здатний розпізнавати)- це область психологічної науки, яка розробляє теорію, принципи та інструменти, оцінки і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості. Термін психодіагностики за психол. словником – це галузь технології, спрямована на всебічний аналіз особистості з метою вирішення практичних завдань, виявлення і подолання недоліків у її розвитку, підвищення рівня навчальної або професійної діяльності. Психод.базується на таких ідеях:1.вимірювання, 2. порівняння (з нормою). Поняття норми в психод.має такі аспекти:1. статистична норма – це середній діапазон варіативності ознаки яка діагностується. 2. культурна норма – це типові показники людей розвиток яких відбуваїться в певній культурній зоні. Психод.можна розглядати як цілісну с-му, що скл.з трьох підсистем: 1. психологічна теорія загального плану. 2. диференційна психометрика – це наука яка обгрунтовує і розробляє різноманітні вимірювані методи. 3. практична сфера застосування. Психод.інтенсивно викор.з метою оптимізації процесів навчання і виховання. Крім того проведення психод.є важливою складовою діяльності спеціалістів з профнавчання,профорієнтації в центрах зайнятості. Психод.охоплює такі галузі: освітню, професійну, клінічну

68. Історія розвитку психодіагностики:передысторыя тестового методу.Становлення наукової...

Найбільш розповсюдженим терміном за допомогою якого визначалось вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей був термін який з’явився з першими тестами – психологічне тестування. Першопочатково цей термін мав широке значення включаючи в себе фактично будь-які вимірювання в психологічній науці. Пізніше з’явився термін психодіагностика (1921) який належить Роршаху назвавшому так процес дослідженя з допомогою створеного ним “заснованого на перцепції діагностичного тесту”. Наступним кроком у розвитку психодіагностики була розробка тестів для проведення групових обстежень. Першими груповими тестами були армійські α і β. α-для освідчених людей, β-для неграмотних. У 20-ті р 20ст були розроблені тести для різних вікових груп, для людей з різним рівнем освіти. Процедура і інструкція проведеня групових тестів досить проста. Основною перевагою групових тестів є масовість випробувань, а основним недоліком – менше можливостей досягти взаєморозуміння з піддослідним, тому бажано доповнити результат групового тестування індивідуальною перевіркою.

69. Класифікація психодіагностичних методик. Методика високого рівня формалізації. Класи формалізованих методик.

Засоби якими користується сучасна психод.за своєю якістю розподіляється на дві групи: - методики високого рівня формалізації, - методики малоформалізовані. До формалізованих методик належать: тести, опитувальники, проективні техніки, психофізіологічні методики. До малоформалізованих методик належать: спостереження, опитування, інтерв’ю, аналіз продуктів діяльності. Малоформалізовані методики громісткі і найчастіше базуються на професійному досвіді психологічної інтуіції самого психодіагноста. Малоформалізовані діагностичні засоби не слід протиставляти суто формалізованим методикам, у повноцінному діагностичному обстеженні необхідне гармонійне поєднання формалізов.методик з малоформалізованими.

Класифікація тестів високого рівня формалізації: 1. за формою тестування виділяють: індивідуальні–групові, усні-письмові, бланкові (використовується ручка і листок), предметні тести (матеріал представлений у вигляді реальних предметів), апаратурні тести (використання спеціальних технічних засобів або спец.обладнання), компюторні (діалог піддослідного з компютором), вербальні (словесно логічна форма), невербальні (у вигляді наочних карток). 2. за змістом психологічного тестування: - тести інтелекту (для вимірювання інтелектуального розвитку оцінювання можливостей індивіда людини), - здібностей (загальних,спеціальних), - досягнень (для оцінювання ступеня розвитку здібностей ходження спец.навчання), - особистості (для оцінювання емоційно-вольових компонентів психологічної діяльності: мотивація, інтереси, емоції, стосунки).