85. Проективний підхід до вивчення особистості, його сутність.Класифікація проективних методик.

Проективний підхід – це коли діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії із зовнішньо нейтральним, нібито безособовим матеріалом який через свою невизначеність стає об’єктом проекції. Для діагностики особистості була розроблена група окремих специфічних методів, які отримали назву проективні. Найсуттєвішою ознакою проективних методик є використання невизначених стимулів які піддослідний повинен заповнити, інтерприувати тощо. Існують такі види проективних методик: 1. методики структурування, формування стимулів, надання їм змісту (чорнильні плями Роршаха). 2. методики конструювання – створення з деталей осмисленого,цілого (тест світу). 3. методики інтерпритації: тлумачення будь якої події або ситуації. 4. методики доповнення: завершення речень, розповіді. 5. методики вивчення експресії: малювання на вільну або задану тему. 6. методики вивчення імпресії: перевага одних стимулів перед іншими (методика Люшера).

86. Мотивація як обєкт психологічної діагностики. К-ція методів і методик...

Поняття мотивація вживається в двох значеннях: 1.мотивація-це с-ма факторів що викликають активність організму і визначають направленість поведінки людини. Сюди включають такі утворення як: потреби; мотиви; наміри; мета; інтереси; прагнення. 2. мотивація це характеристика процесу що забезпечує поведінкову активність на певному рівні. Діагностика мотивів і потреб взаємозв’язані але не тотожні. Перша група: прямі методи психодіагностики мотиваційної сфери. В їх основі лежить пряма оцінка уявлень людини про причини чи особливості поведінки, інтересів. До цієї групи належать такі методи: інтерв’ю, анкети, може бути використаний перелік потреб, мотивів, інтересів, цінностей з яких обстежуваний повинен зробити вибір. Друга група: особистісні опитувальники. Піддослідні повинні відповідати на вербальні стимули, на відміну від анкет в яких задається пряме питання, в опитувальниках пропонується відповісти на твердження що стосуються деяких поведінкових характеристик котрі прямо не відповідають мотивам але пов’язані з ними. Третя група: проективні методи. Побудовані на принципі психологічної проекції, на аналізі продуктів уяви і фантазії. Використовуються для діагностики глибинних мотивів, неусвідомлених мотивів, дозволяють визначити на що спрямована активність індивіда, дозволяють розглядати потреби і мотиви як причини вибору направленості поведінки.

87.Діагностика психічних станів. Підходи до к-ції, методики.

Класифікація психічних станів

Для вивчення і діагностики психічних станів велике значення має їх класифікація. Психічні стани людини можна класифікувати таким чином:1) залежно від ролі особистості і ситуації у виникненні психічних станів – особистісні і ситуативні;2) залежно від домінуючих (провідних) компонентів (якщо такі чітко виступають) – інтелектуальні, вольові, емоційні тощо; 3) залежно від міри глибини – стани (більш або менш) глибокі або поверхневі; 4) залежно від часу протікання – короткочасні, затяжні, тривалі тощо;

5) залежно від впливу на особистість – позитивні і негативні, стенічні, що підвищують життєдіяльність, і астенічні; 6) залежно від міри усвідомлення – стани більш або менш усві- домлені; 7) залежно від причин, що їх викликають; 8) залежно від міри адекватності об’єктивної обстановки, що викликала їх. До діагностики психічного стану особистості до і після проведення комплексу тренінгових технологій додалася методика „Велика п’ятірка” Голдберга, що вимірює фактори „Інтроверсія – Екстраверсія”, „Антагонізм – Доброзичливість”, „Неорганізованість – Організованість”, „Емоційна стабільність – Нейротизм”, „Закритість – Відкритість новому досвіду”.

Мета використання цієї методики полягає у пізнанні студентами своїх

індивідуальних відмінностей, важливих для спілкування в групі.