1.Особливості психології як науки та її місце у системі наук.

предметом психології є псих. явища. Тому психологію можна визначити як науку, яка вивчає умови, властивості і закони псих. явищ Психологія як наука, вивчає психіку людини і тварин. У системі наук. понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функц. її механізмів. Психологія сформувала систему наук. уявлень, які розкривають природу психіки, слугують поліпшенню життя людей, їхньої поведінки та діяльності.

Базою об’єднання всіх спеціальних психологічних дисциплін є загальна психологія, яка теоретично й експериментально розробляє фундаментальні психологічні проблеми.

За спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або перетворення психіки доцільно виділяти три великі групи галузей – теоретичну, науково – прикладну та практичну психологію.

До теоретичної психології належать.Загальна психологія систематизує експериментальні дані, здобуті у різних галузях психологічної науки. Історія психології розглядає формування психологічних категорій і понять упродовж усього часу існування наук. Експериментальна психологія займається розробкою нових методів психологічного дослідження для більш глибокого вивчення псих. реальності.

Соціальна психологія досліджує псих. явища у процесі взаємодії людей у великих та малих сусп. Групах.Порівняльна психологія має предметом свого дослідження особливості психіки тварин (зоопсихологія) у порівнянні з психікою людини.Психофізіологія вивч. фізіологічні механізми діяльності мозку, вищої нервової системи, які лежать в основі функціонування психіки.

До науково – прикладної психології слід віднести ряд галузей, для яких характерні дослідження і практ. використання знань з метою оптимізації поведінки та діяльності людей.психологія праці досліджує психол. закономірності труд. діяльності людини, психол. основи наук. організації праці. Практична психологія функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Головна мета практичної психології – створити сприятливі соціальні та психологічні умови для діяльності в усіх сферах життя

2.Становлення психології як самостійної науки, створення власного категоріального апарату психології.

Можна умовно виділити ряд етапів розвитку наук. розуміння природи психіки та предмета психології як науки. На першому етапі психіка розглядалась як душа Потім природа психіки пов’язується із свідомістю людини У другій половині ХІХ ст. виникає уявлення про психіку як поведінку. Наприкінці ХІХ ст. психіка людини дедалі чіткіше пов’язується із свідомістю, пізніше – з особистістю..

Середину і другу половину ХІХ ст. можна вважати періодом становлення психології як самостійної науки. На зламі ХІХ – ХХ ст. виникають такі галузі психологічної науки, як експериментальна, диференціальна, дитяча і педагогічна психологія.У психології наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. починають використовуватися поняття самосвідомості та особистості, які поступово витісняють поняття свідомості та поведінки. У концепціях З.Фрейда, К.Г.Юнга, Г.Олпорта, В.Штерна, виходить на перший план категорія особистості як системи псих. властивостейФілософії.У радян.психології утвердилися методолог. принципи детермінізму, єдності свідомості та діяльності, розвитку психіки в діяльності. За принципом детермінізму психіка визначається способом життя і змінюється зі зміною способу життя. Відповідно до принципу розвитку психіки в діяльності психіка людини розглядається як результат діяльн. людини. Виходячи з діалект.-матеріаліст. позицій вітч. психологи досліджували закономірності функціон. та розвитку особистості як цілісної системи псих. властивостей з певною псих. структурою, а також різні аспекти особистості – її мотиви та настанови, предметну діяльність, мислення та розумові дії, характер, вміння та навики. Психологія як наука вивчає факти, закономірності, механізми псих. життя людей і тварин.

3. поняття про метод, методику, техніку та процедуру психол.дослідження.

методи це прийоми та засоби за допомогою яких одержують відомості необхідні для побудови наукових теорій та винесення практичних рекомендацій тобто при

3. Поняття про метод, методику, техніку процедуру психологічного дослідження.

Методи - це прийоми та засо­би, за допомогою яких одержують відомості, необхідні для побудо­ви наукових теорій та винесення практичних рекомендацій, тобтоце прийоми та способи, за допомогою яких пізнається предметнауки.

Плануючи психологічне дослідження, насамперед слід ретельно продумати його програму, що дає можливість одержати більш надій­ні, репрезентативні та вірогідні дані найекономнішим і найкоротшим шляхом.Під метою прийнято розуміти кінцевий результат, якого хоче до­сягти дослідник відповідно до проблеми і предмета; завдання - це проміжні результати, послідовне розв'язання яких дозволяє досягти мети. Власне, гіпотеза дослідження є одним із вирішальних компонен­тів, що забезпечує досягнення мети. Це - припущення, сформульова­не дослідником щодо наявності чи відсутності емпіричних зв'язків, залежностей між об'єктами чи явищами, що вивчаються. Відповідно до висунутої гіпотези виявляються залежні та неза­лежні змінні.Незалежні змінні - це конкретні ситуації або явища, спеціально організовані дослідником. Зміни, які він очікує спостерігати та фік­сувати, будуть залежними змінними: У ході збору первинної інформації важливо дотримуватися наукової етики (принципу добровільності участі досліджуваних в ек­сперименті, використання одержаних даних лише з науковою ме­тою).

Після проведеної роботи дослідник має певну кількість добро­якісних документів (анкети, протоколи спостереження або експе­рименту), які потім опрацьовуються й аналізуютьсяІнформація, одержана при проведенні дослідження, повинна від­повідати вимогам точності, обґрунтованості та надійності.

Точність інформації залежить від чутливості використаних ме­тодик до вимірювання досліджуваних якостей.

Обгрунтованість (валідність) психологічної інформації визна­чається придатністю методу досліджувати (вимірювати) саме ті якос­ті об'єкта, які вивчаються.

Надійність інформації, або її вірогідність, означає стабільність ре­зультатів при повторних експериментах різних дослідників.