Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
державні 5тий курс ЩПОРА.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
505.86 Кб
Скачать

8.Аналіз продуктів діяльності як метод психологічного дослідження.

Метод аналізу продуктів діяльності грунтується на тому, що в результатах роботи людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, риси характеру. Отже, продукти діяльності дають можливість побачити в них найрізноманітніші психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.

Продуктами діяльності учнів є їхні письмові роботи, вироби, малюнки, моделі, фотографії та ін. Порівнюючи роботи, які учень виконує в різний час, на різних етапах навчання, можна виявити рівень його розвитку, досконалість умінь та навичок. Продукти діяльності учня можна аналізувати також у процесі їх створення. Спостерігаючи цей процес, можна виявити не тільки його якість, а й динаміку, темп роботи, вправність у дії, ставлення до завдання. Дані спостереження допомагають глибше та всебічно пізнати ро-

зумові, емоційні, вольові й характерологічні якості та властивості особистості.

9.Проблема достовірності і репрезентативності даних психологічного дослідження.

При плануванні будь-якого експерименту дослідник повинен аналізувати його внутрішню і зовнішню достовірність. Внутрішня достовірність експерименту тим вище, ніж більшою мірою дослідник в змозі зробити правильні висновки про вплив незалежних змінних на залежні. Необхідно визначити, чи дійсно бажана зміна залежної змінної відбулася унаслідок регулювання дослідником незалежних змінних або ж ця зміна відбулася під впливом неконтрольованих сторонніх чинників.

Зовнішня достовірність є тим вищою, ніж більшою мірою дослідник може узагальнити результати експерименту на генеральну сукупність. Чим більший контроль дослідник забезпечує за сторонніми чинниками, тим меншою мірою він може узагальнювати результати експерименту.

Репрезентативність − це ступінь відповідності виборки особливостям, притаманним усій генеральній сукупності. Це також ступінь відповідності показників виборки показникам генеральних параметрів.

Крім помилки репрезентативності, які враховуються в дослідженнях відповідними методами математичного аналізу, дослідник не гарантований від допущення інших видів помилок. Найбільш розповсюджені з них це:

•помилки інструментальні або систематичні;

•помилки випадкові.

10.Розвиток форм відображення дійсності. Гіпотеза щодо об’єктивного критерію психіки О.М.Леонтьєва.

Відчуття – це відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їхнього безпосереднього впливу на органи чуття людини. Більш складною формою відображення є сприймання.

Сприймання – це чуттєве відображення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей при безпосередній дії їх на органи чуття людини. Уявлення – це чуттєвий образ, форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності за відбитими в пам'яті слідами предметів, що раніше сприймалися суб'єктом. Мислення – це процес активного, цілеспрямованого, узагальненого, опосередкованого, суттєвого та системного відтворення дійсності і вирішення проблем її творчого перетворення в таких логічних формах, як поняття, судження, умовиводи, категорії.

Поняття – це форма раціонального пізнання, в якій відображається сутність об'єкта і дається його всебічне пояснення. Судження – це елементарна найпростіша форма вираження змісту поняття, така логічна форма мислення, в якій стверджується або заперечується щось відносно об'єкту пізнання. Інтуїція – це такий спосіб одержання нового знання (форма пізнання), коли за неусвідомленими в даний момент часу ознаками і, не усвідомлюючи шляху руху власної думки, суб'єкт робить наукове відкриття, одержує нове об'єктивно істинне знання про дійсність.

Розуміння – це процес і результат духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності, коли зовнішні об'єкти залучаються до осмислення людської діяльності, виступають її предметним змістом. У Леонтьева пов'язана з еволюцією поведінки, пристосуванням організмів до навколишнього середовища. Розвиток веде за собою діяльність (не буде діяльності, не буде й розвитку). Якісні зміни поведінки ведуть до якісних зміни психіки.

3 стадії розвитку поведінки - 3 якісно нові форми психіки відображення):

Інстинкт - елементарна сенсорна психіка, відображаються окремі властивості навколишнього середовища, сенсорні відчуття;

Навичка - перцептивная психіка, відображаються предмети або ситуацій у цілому, у вигляді способів сприйняття;

Інтелект - стадія інтелекту, відбувається узагальнення відображень, відображення відносин у вигляді предметних ситуацій у цілому.