- •Лекційний курс Розділ і Вступ до філософії 3
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії 18
- •Тема 7 Українська філософія. 415
- •Розділ ііі Філософська антологія: буття світу та його духовні виміри. 597
- •Розділ іv Соціальна філософія 654
- •Розділ V Філософська антропологія 769
- •Розділ vі Філософія пізнання (епістемологія) 879
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу 879
- •Тема 14 Наукове пізнання 880
- •Розділ viі Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Розділ і Вступ до філософії Тема 1 Філософія як специфічний тип знання філософія як специфічний тип знання
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії
- •Тема 2 Стародавня філософія
- •1.2. “Дао де цзи” – вчення про дао та де
- •1.3. Суть об’єктивного ідеалізму дао
- •1.4. Ідеї діалектики
- •2.2. “Луньюй” – канонічне джерело конфуціанства
- •2.3. Жень – центральна ідея вчення Конфуція
- •Тема 3. Філософія середніх віків та епохи відродження
- •1. Вчення Августина Блаженного
- •2. Фома Аквінський - систематизатор схоластики
- •1. Вчення Августина Блаженного.
- •§2. Соціокультурпі зміни
- •§3. Основні проблеми філософії Відродження
- •§1. Характерні особливості філософії палійського гуманізму
- •§2. Основні риси філософії природи Ренесансу
- •Тема 4 Філософія Нового часу
- •1.2 Наукові відкриття XVI- XVII століття і філософське переосмислення світу.
- •II. Френсіс Бекон - видатний філософ Нового часу.
- •2.2 Концепці нової науки.
- •2.3 Вчення про "примари" людського розуму.
- •2.4 Вчення про метод.
- •2.5 Філософія природи
- •Тема 5 Класична німецька філософія
- •1.Психологічні основи релігійних уявлень.
- •2. Виникнення релігійного культу.
- •3. Перехід від політеїзму до монотеїзму.
- •4. Гносеологічні основи релігійних уявлень.
- •1. Людина, як частина природи.
- •2. Вчення про мораль.
- •3. Теорія пізнання.
- •Тема 6 Новітня світова філософія
- •1.Сучасна практична філософія посилено розвиває один із найважливіших своїх розділів та інструментів – герменевтику.
- •1.1. Джерела філософії а. Шопенгауера.
- •2. Філософські погляди а. Шопенгауера
- •2.1. Визначення поняття волі.
- •2.2. Світова воля — головна рушійна сила
- •2.3. Філософсько-антропологічна позиція.
- •2.4. Елементи теорії світового песимізму.
- •3. Етичні та естетичні погляди філософа.
- •1.1 Поняття “аналітична філософія”.
- •1.2 Аналітична філософія і метафізика
- •3. Філософська герменевтика.
- •4 Сучасна релігійна філософія.
- •4.3. Визначення категоріальної приналежності релігійних вірувань.
- •4.4. Проблеми виправдання і раціональності релігійних вірувань
- •Тема 7 Українська філософія.
- •§ 2. Питания про оригінальний характер і національну самобутність давньоруської філософії.
- •§1. Літературні пам'ятки як основні джерела дослідження філософської думки Київської Русі.
- •§ 2. Проблеми буття в давньоруській філософській спадщині.
- •§3. Філософські концепції мислителів Київської Русі.
- •§ 4. Значення філософської спадщини Київської Русі.
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфа у працях о. Потебні
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфу у працях о. Потебні
- •Тема 8 Буття світу і людини
- •1. Еволюція уявлень про час. Основні концепції часу
- •1.1. Важкість осягнення часу
- •1.3. Статична та динамічна концепції
- •Тема 9. Духовні виміри буття
- •§1. Практика і суспільна свідомість,
- •§2. Свідомість як діяльне відображення
- •§1. Структура і форми самосвідомості
- •§2. Предметність і рефлексивність самосвідомості
- •§3. Свідоме і несвідоме
- •§1.2. Концепції походження мови.
- •§2.1.Мовна картина світу
- •§2.2. Мова і специфіка людського буття.
- •Тема 10 Суспільство: філософський аналіз.
- •1. Поняття суспільства. Різні підходи до аналізу суспільних процесів.
- •2. Матеріальне виробництво як фактор існування та розвитку суспільства. Спосіб виробництва та його структура.
- •3. Діалектика розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
- •2. Структура і функції суспільства.
- •3. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок.
- •4. Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація .
- •5. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
- •6. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.
- •1. Генеза та сучасне розуміння.
- •2. Культура і цивілізація: Загальне і специфічне
- •4. Сучасна культура
- •1. Культура - предмет філософського аналізу
- •3. Традиційна культура.
- •4. Сучасна культура
- •Тема 12 Проблема людини в філософії та її соціальної сутності
- •1. Зміст поняття людського фактора
- •2. Об’єктивні та суб’єктивні умови детермінації людського фактора
- •1. Екзистенційні передумови використання понять дослідження в українській філософській мові.
- •4.3.1. Самотність-відчай як наслідок волі до влади над світом.
- •4.3.2. Творча самотність.
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу
- •Тема 14 Наукове пізнання
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього
Тема 7 Українська філософія.
ДАВНЬОРУСЬКА ФІЛОСОФІЯ
Зміст
Розділ І. Особливості давньоруської філософії
§1. Підходи до визначення поняття "давньоруська філософія"
§ 2. Питання про оригінальний характер і національну самобутність давньоруської філософії.
Розділ II. Філософська думка в Київській Русі періоду прийняття і поширення християнства
§1. Літературні пам'ятки як основні джерела дослідження філософської думки Київської Русі
§ 2. Проблеми буття в давньоруській філософській спадщині
§3. Філософські концепції мислителів Київської Русі
§4. Значення філософської спадщини Київської Русі
Висновки
Література
Розділ І. Особливості давньоруської філософії
§1. Підходи до визначення поняття "давньоруська філософія".
Теоретичну значимість реферату вбачаємо в узагальненому огляді набутків історико-філософської науки, щодо вивчення спадщини мислителів давнього Києва.
Передусім наукову проблему дослідження становить саме визначення, що таке давньоруська філософія. Існує принаймні чотири точки зору на це запитання.
Представники найбільш традиційного підходу намагаються вичленувати "Основні поняття" і "елементи" філософії з нефілософського контексту, в основному, релігійного, тобто під давньоруською філософією розуміють "міркування" на теми буття, мислення, пізнання, суспільства, історії, етики, естетики, тощо.
Представники іншого напрямку, зокрема А.Ф.Замалєєв намагались довести можливість появи філософії незалежно від процесу християнізації із слов'янського язичництва.
За М.Н.Громовим, що представляє третю точку зору, давньоруська філософія постає "не як абстрагована теоретична дисципліна, а як всеохоплююча мудрість, натхненний синтез багатьох видів пізнання" [5].
B.C.Горський та С.Б.Кримов, представники четвертої точки зору, вважають, що "вітчизняна філософія в епоху середньовіччя розвивається переважно в руслі духовно-практичного освоєння світу", розуміючи під духовно-практичним освоєнням світу, мабуть, релігію, мистецтво, міф і т. ін.
Сучасний російський філософ Л.В.Поляков пропонує розмежувати поняття "давньоруська філософія" як наука мудрості, заснована на поєднанні національних культурних традицій ХІ-ХІІІ століть і "середньовічна філософія" XVI—XVIII ст., як етапний період у формуванні національної самосвідомості російської, української та білоруської націй.
Початком історії вітчизняної філософії вчені вважають першу половину XI століття. З цього часу в культурному житті Київської Русі існує неперервна традиція філософствування, створюються і функціонують центри, що об'єднують зусилля давньоруських інтелектуалів щодо створення пам'яток писемності і розповсюдження знань, в тому числі і філософських. До таких в XI столітті слід віднести: школу, засновану Володимиром Святославовичем; центр книжності, створений Ярославом Мудрим при Софіївському соборі у Києві;
Києво-Печерський монастир, який був не тільки великим вогнищем давньоруської писемності, одним з центрів літописання, а й освітнім закладом, який готував ієрархів православної церкви, що передбачало прилучення їх до філософських ідей, характерних для культури того часу.