- •Лекційний курс Розділ і Вступ до філософії 3
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії 18
- •Тема 7 Українська філософія. 415
- •Розділ ііі Філософська антологія: буття світу та його духовні виміри. 597
- •Розділ іv Соціальна філософія 654
- •Розділ V Філософська антропологія 769
- •Розділ vі Філософія пізнання (епістемологія) 879
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу 879
- •Тема 14 Наукове пізнання 880
- •Розділ viі Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Розділ і Вступ до філософії Тема 1 Філософія як специфічний тип знання філософія як специфічний тип знання
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії
- •Тема 2 Стародавня філософія
- •1.2. “Дао де цзи” – вчення про дао та де
- •1.3. Суть об’єктивного ідеалізму дао
- •1.4. Ідеї діалектики
- •2.2. “Луньюй” – канонічне джерело конфуціанства
- •2.3. Жень – центральна ідея вчення Конфуція
- •Тема 3. Філософія середніх віків та епохи відродження
- •1. Вчення Августина Блаженного
- •2. Фома Аквінський - систематизатор схоластики
- •1. Вчення Августина Блаженного.
- •§2. Соціокультурпі зміни
- •§3. Основні проблеми філософії Відродження
- •§1. Характерні особливості філософії палійського гуманізму
- •§2. Основні риси філософії природи Ренесансу
- •Тема 4 Філософія Нового часу
- •1.2 Наукові відкриття XVI- XVII століття і філософське переосмислення світу.
- •II. Френсіс Бекон - видатний філософ Нового часу.
- •2.2 Концепці нової науки.
- •2.3 Вчення про "примари" людського розуму.
- •2.4 Вчення про метод.
- •2.5 Філософія природи
- •Тема 5 Класична німецька філософія
- •1.Психологічні основи релігійних уявлень.
- •2. Виникнення релігійного культу.
- •3. Перехід від політеїзму до монотеїзму.
- •4. Гносеологічні основи релігійних уявлень.
- •1. Людина, як частина природи.
- •2. Вчення про мораль.
- •3. Теорія пізнання.
- •Тема 6 Новітня світова філософія
- •1.Сучасна практична філософія посилено розвиває один із найважливіших своїх розділів та інструментів – герменевтику.
- •1.1. Джерела філософії а. Шопенгауера.
- •2. Філософські погляди а. Шопенгауера
- •2.1. Визначення поняття волі.
- •2.2. Світова воля — головна рушійна сила
- •2.3. Філософсько-антропологічна позиція.
- •2.4. Елементи теорії світового песимізму.
- •3. Етичні та естетичні погляди філософа.
- •1.1 Поняття “аналітична філософія”.
- •1.2 Аналітична філософія і метафізика
- •3. Філософська герменевтика.
- •4 Сучасна релігійна філософія.
- •4.3. Визначення категоріальної приналежності релігійних вірувань.
- •4.4. Проблеми виправдання і раціональності релігійних вірувань
- •Тема 7 Українська філософія.
- •§ 2. Питания про оригінальний характер і національну самобутність давньоруської філософії.
- •§1. Літературні пам'ятки як основні джерела дослідження філософської думки Київської Русі.
- •§ 2. Проблеми буття в давньоруській філософській спадщині.
- •§3. Філософські концепції мислителів Київської Русі.
- •§ 4. Значення філософської спадщини Київської Русі.
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфа у працях о. Потебні
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфу у працях о. Потебні
- •Тема 8 Буття світу і людини
- •1. Еволюція уявлень про час. Основні концепції часу
- •1.1. Важкість осягнення часу
- •1.3. Статична та динамічна концепції
- •Тема 9. Духовні виміри буття
- •§1. Практика і суспільна свідомість,
- •§2. Свідомість як діяльне відображення
- •§1. Структура і форми самосвідомості
- •§2. Предметність і рефлексивність самосвідомості
- •§3. Свідоме і несвідоме
- •§1.2. Концепції походження мови.
- •§2.1.Мовна картина світу
- •§2.2. Мова і специфіка людського буття.
- •Тема 10 Суспільство: філософський аналіз.
- •1. Поняття суспільства. Різні підходи до аналізу суспільних процесів.
- •2. Матеріальне виробництво як фактор існування та розвитку суспільства. Спосіб виробництва та його структура.
- •3. Діалектика розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
- •2. Структура і функції суспільства.
- •3. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок.
- •4. Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація .
- •5. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
- •6. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.
- •1. Генеза та сучасне розуміння.
- •2. Культура і цивілізація: Загальне і специфічне
- •4. Сучасна культура
- •1. Культура - предмет філософського аналізу
- •3. Традиційна культура.
- •4. Сучасна культура
- •Тема 12 Проблема людини в філософії та її соціальної сутності
- •1. Зміст поняття людського фактора
- •2. Об’єктивні та суб’єктивні умови детермінації людського фактора
- •1. Екзистенційні передумови використання понять дослідження в українській філософській мові.
- •4.3.1. Самотність-відчай як наслідок волі до влади над світом.
- •4.3.2. Творча самотність.
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу
- •Тема 14 Наукове пізнання
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього
2. Виникнення релігійного культу.
Значне місце у творах Л.Фейєрбаха відводиться аналізу психологічних основ релігійного культу. Він розкриває взаємозв’язок між почуттями і діями людини, показує як із почуттів, емоційних переживань людини виникає при певних умовах система релігійних дій - релігійний культ. Релігію філософ розглядає не тільки як систему специфічних дій, як специфічну форму реального відношення до світу.
Фейєрбах добре розумів, що люди в усі часи повинні були здобувати працею засоби до життя, точніше починати не з теоретичної, а з практичної, діяльності. Фейєрбахівська людина не сиділа склавши руки, вона боролась з природою, присвоювала і споживала її продукти. Практична діяльність виступає у Фейєрбаха не у вигляді активного впливу людей на природу і суспільство, а як пасивне присвоєння продуктів природи.(6, 41-46) "Відношення предмета до людини, задоволення потреб, необхідність - ось причини, - говорить Фейєрбах, - чому людина робить який-небудь предмет своїм богом" (9, 551).
Під релігійним культом він розумів систему різних релігійних обрядів, дій, з якими віруючий звертався до обожнюваних ним об’єктів з метою впливу на них. Релігійний культ являє собою реакцію, практичний вираз почуттів і настроїв.
У хвилини злиднів, небезпеки людина зверталась до надприродніх сил, які у її розумінні могли допомогти приборкати стихію. " Безпомічна і невідаюча, куди їй звернутися, неволодіюча ніякими засобами людина не знає, як інакше собі допомогти, ніж як молитвами і пов’язаними з ними дарами, жертвами, якими вона пробує схилити на свою користь предмет, який вона боїться, від якого відчуває небезпеку." (9, 721-722) Так народжується релігійний культ як наслідок безпорадності людини. Примітивні засоби природного впливу на природу, зовсім нерівнозначні сили природи, доповнювались надприродними засобами, системою релігійних дій (молитва, заклинання, дари, жертвоприношення). Злидні, біди примушували людей звертатись до надприродних сил з допомогою яких вони міркували покращити своє становище. " Де немає злиднів, - говорить Фейєрбах, - там і немає істот, що оберігають від них, чи, висловлюючись позитивно, немає істот, які приносять добро." (9, 75) Негативні сторони життя людей, приводять їх до віри у богів.
Релігійний культ, особливо на зорі людства, відображав практичну діяльність людей. Прообразом для нього служили відношення людей до природи і між собою. У більш пізніх релігійних віруваннях, особливо у релігіях із строго встановленим культом, у більшій мірі відобразились відносини між людьми, особливо відношення між підданими і їх правителями. Люди пробували впливати на своїх богів тими ж засобами, що і на сильних, могутніх людей: проханнями, дарами, молитвами, жертвоприношеннями. Тут вже пояснюється релігійний культ не тільки як емоційне явище, але із точки зору соціального досвіду, Фейєрбах переступає границі антропології.
Фейєрбах аналізує дві основні форми релігійного культу: мотиву і жертвоприношення. У молитвах віруючий передає богові свої почуття, прохання, наміри. Звертаючись молитвою до бога, він хоче одержати його підтримку. Молитва була своєрідним гарантом успіху у початій справі. Чим більша небезпека, тим гарячіша молитва.
Сучасні віруючі, зауважує Фейєрбах, у протилежність до предків надіються не на силу молитви, а на силу природних і суспільних засобів. В практичному житті люди більш атеїстичні.(6, 48-50) "Люди звертаються до богів і моляться їм, так ніби все залежить тільки від богів, ніби природа і людина нічого не значать, проте діють так, ніби все залежить тільки від природних і людських сил і засобів; ніби боги нічого не знають: тобто у своїй вірі, у своїх молитвах і на словах люди - теїсти, але в діях своїх - атеїсти".(9, 753)
Фейєрбах робить спробу зв’язати емоційну основу жертвоприношення з потребами людей. Звичайно люди жертвували богам те, що вони споживали. Кількість і якість жертвоприношення пов’язана з причинами: 1. Чим сильніші емоції людини, тим більше жертвоприношення. 2. Жертвоприношення визначається потребами людей.
З ростом потреб людини змінюється і характер жертвоприношення. У греків, римлян жертви включали навіть предмети задоволення етичних потреб.
Фейєрбах зробив спробу класифікувати і проаналізувати основні культи. Він робить аналіз фетишизму, тотемізму, культу предків.
Фетишизм визначає як безпосереднє поклоніння предметам і явищам природи, Його думка проте, що наділення природи надприродними якостями і поклоніння їй було викликане не яким-небудь "духовним началом", а відчуттям людиною своєї безпорадності і залежності від неї. Фейєрбах виступає проти того, щоб подати ранні форми культу як віру у духовних богів, чи навіть у єдиного бога. Підкреслює практичну необхідність предметів культу. У фетишизмі поряд з предметами сприятливими і несприятливими для людини, обожнювались також і випадкові, які не мають значення для життєвих інтересів людини; у ході еволюцій релігійних вірувань відбирались і закріплялись об’єкти культу, що відображали постійну залежність людини.
Культ тварин (тотемізм) пов’язує з часом, коли люди стали переходити до землеробства. Все зростаюча роль домашніх тварин у житті людини пояснює і їх релігійне поклоніння. Якщо землероб, постійно переживаючи за долю врожаю поклонявся богам покровителям врожаю, то скотар – молився богам покровителям тварин.
Культ предків був пов’язаний з уявленнями людини про свою власну смерть, із вірою у загробне життя, проте всюди Фейєрбах не враховує соціальну сторону.