Запитання 41

1.7. Робітники, зайняті ручним переміщенням вантажів, повинні проходити наступні інструктажі з охорони праці:

а) вступний - при прийнятті на роботу;

б) первинний - на робочому місці;

в) повторний - не рідше одного разу на 3 міс.;

г) позаплановий - при порушенні вимог безпеки праці, що могли призвести до аварії чи нещасного випадку; при зміні технологічного процесу;

д) цільовий - при виконанні разових робіт, не пов`язаних з прямими обов`язками за фахом; ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха і катастроф, провадженні робіт, на які оформляється наряд-допуск та інші документи.

1.8. Вантажно-розвантажувальні роботи варто виконувати, як правило, механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного устаткування і засобів малої механізації.

За відсутності засобів механізації допускається переміщати вантажі вручну з дотриманням норм, встановлених чинним законодавством.

1.9. Чоловікам старше 18 років дозволяється переносити вручну вантаж масою не більше 50 кг при рівній і горизонтальній поверхні.

1.10. Жінки, що виконують вручну навантажувально-роз¬ван¬тажувальні роботи чи перенесення вантажів, можуть переносити:

а) вантажі масою до 10 кг - підйом і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину);

б) вантажі масою до 7 кг - підйом і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни. При цьому сумарна маса вантажу, переміщуваного протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

- з робочої поверхні - 350 кг;

- з підлоги - 175 кг.

Примітки:

1. До маси переміщуваного вантажу включається маса та¬ри й упаковки.

2. При переміщенні вантажу на візках чи в контейнерах докладені зусилля не повинні перевищувати 10 кгс.

3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата тощо.

1.11. Підлітки у віці 16-18 років можуть виконувати навантаження чи розвантаження навалочних вантажів (пісок, щебінь тощо), вантажів легкої маси (порожня тара), штучних вантажів (цегла, черепиця тощо).

Підлітки можуть виконувати навантаження і розвантаження вручну в межах встановлених норм перенесення вантажів лише тоді, коли це пов`язано з виконуваною ними постійною роботою за професією і займає менше третини робочого часу. Гранично допустимі норми перенесення вантажів вручну для підлітків у віці від 16 до 18 років жіночої і чоловічої статі після їх затвердження Мінздравом України необхідно внести в дійсну інструкцію.

1.12. Навантаження і розвантаження вантажів масою понад 50 кг, а також піднімання їх на висоту більше 3 м повинні бути механізовані.

1.13. Переносити матеріали на носилках можна у виняткових випадках на відстань не більше 50 м по рівному шляху.

Забороняється переносити матеріали на носилках по сходах і драбинах.

1.14. Переміщати балони з киснем і зрідженими пальними газами дозволяється тільки на спеціально виготовлених для цих цілей носилках і візках. При цьому балони повинні бути закріплені в гніздах.

Балони з пальними газами не можна перевозити і складувати разом з кисневими, а кисневі - з будь-якими жировими речовинами чи оліями.

На балонах повинен бути нанесений напис з назвою газу. Переміщення балонів дозволяється тільки за наявності на них ковпаків, що охороняють вентиль від ушкодження і забруднення.

1.15. Під час навантаження і розвантаження вантажів в ящиках, щоб уникнути поранення рук, цвяхи і кінці залізної обв`язки, що виступають, необхідно загинати.

1.16. Під час перекочування вантажів у бочках, барабанах тощо робітник повинен знаходиться позаду переміщуваного вантажу.

1.17. Довгомірні вантажі (арматуру, дошки тощо) повинні переноситися робітниками на одноному й тому ж плечі. Піднімати й опускати вантаж необхідно за командою. При скиданні вантажу всі робітники повинні знаходитися по один бік від нього.

1.18. Важкі штучні матеріали, а також ящики з устаткуванням слід переміщати по підкладках чи ковзанках.

Ковзанки повинні бути міцними, рівними, мати достатню довжину, а їх кінці не повинні виступати з-під вантажу більш, ніж на 0,4 м. При підведенні під вантаж ковзанок треба знаходитися збоку, брати їх можна тільки зверху, щоб уникнути защемлення пальців рук. Під час переміщення вантажу необхідно, щоб ковзанки не поверталися під кутом до напрямку руху вантажу. Направляти ковзанки ногами не допускається. Під час переміщення вантажу робітник повинен знаходитися з бокової сторони.

1.19. Під час переміщення великовагових вантажів по похилій площині слід застосовувати гальмуючі якорі і лебідки.

Під час використання лебідки для розвантаження і переміщення вантажу забороняється знаходитися поблизу натягнутого каната.

1.20. Під час розвантаження барабанів з карбідом кальцію слід бути обережними, не допускати поштовхів і ударів. При розвантаженні барабанів незалежно з якої висоти необхідно скачувати їх по похилій площині. Забороняється скидати барабани, тому що це може порушити їх герметичність.

Барабани необхідно утримувати відтягненнями, знаходячись з протилежного переміщенню боку.

1.21. Вантажно-розвантажувальні роботи з пилоподібними матеріалами (цемент, вапно, гіпс тощо) необхідно виконувати механізованим способом. Ручні роботи по розвантаженню цементу, як виключення, дозволяється виконувати при його температурі не вище 40°С.

Для переходу робітників по сипкому вантажу, що має велику плинність і здатність засмоктування, варто встановлювати трапи чи настили з поруччям на всьому шляху пересування.

1.22. Під час розвантаження сипких вантажів з піввагонів люки слід відкривати спеціальними пристосуваннями, що дозволяють працюючим знаходиться на безпечній відстані.

Під час вивантаження сипких вантажів з піввагонів на підвищених коліях, розташованих на висоті більше 2,5 м, люки слід відкривати зі спеціальних містків.

1.23. Під час ліквідації зависання сипких вантажів в ємностях перебування в них працюючих не допускається. Ці роботи дозволяється виконувати тільки за нарядом-допуском.

1.24. Під час розвантаження сипких вантажів з автомобілів-самоскидів, що стоять на насипах, а також при засипанні котлованів ґрунтом, автомобілі-самоскиди необхідно встановлювати на відстані не менше 1 м від бровки природного укосу.

1.25. Вантажі, розташовані поблизу залізничних і кранових рейкових шляхів, при висоті їх укладання (вважаючи від головки рейки) до 1,2 м повинні знаходитися від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки на відстані не менше 2,0 м, а при більшій висоті - не менше 2,5 м. Штабелі сипких вантажів повинні мати укоси крутістю, що відповідає куту природного укосу для вантажів даного виду, або бути обгороджені міцними підпірними стінками.

1.26. Місця для укладання вантажів повинні мати основу, що забезпечує стійкість транспортних засобів, складованих матеріалів.

1.27. На площадках для укладання вантажів повинні бути позначені границі штабелів, проходів і проїздів між ними. Не допускається розміщувати вантажі у проходах і проїздах.

1.28. Робоче місце в зоні проведення вантажно-роз¬ван¬та¬жу¬вальних робіт і на всьому шляху перенесення вантажів у темний час доби повинно мати достатнє освітлення. Освітленість повинна бути рівномірною, без сліпучої дії світильників на працюючих.

1.29. Складувати матеріали, що розвантажуються, дозволяється тільки в місцях, відведених для цього в проекті провадження робіт. Не допускаються складувати вантажі в охоронних зонах діючих повітряних і кабельних ліній електропередачі й інших комунікацій.

1.30. Під час навантаження, розвантаження і переміщення кислот, лугів та інших отруйних речовин необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки:

- перед початком роботи кожне місце повинно бути оглянуте. Якщо виявлено незначне ушкодження тари, вантаж необхідно розвантажувати особливо обережно;

- переміщати сулії спеціальними візками (навантажувати і розвантажувати сулії слід тільки вручну);

- переносити сулії з кислотою за ручки тільки в міцних кошиках двома робітниками. Забороняється переносити сулії з кислотою на спині чи на плечах, нахиляти при перенесенні порожні сулії з-під кислоти, тому що в них можуть бути залишки рідини.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Робітник, зайнятий ручним переміщенням вантажів, перед початком роботи повинен:

- одягти спецодяг, засоби індивідуального захисту;

- одержати від майстра (виконроба) інструктаж про безпечні методи і прийоми праці та про послідовність виконання виробничого завдання;

- оглянути робоче місце, забрати непотрібні предмети і матеріали, звільнити проходи;

- у темний час доби перевірити освітлення робочого місця і проходів до нього;

- перевірити наявність і справність інструмента і пристосувань.

2.2. На будівельному об`єкті повинні бути розміщені знаки безпеки відповідно до ДСТ 12.4.026-76 для привернення уваги працюючих до безпосередньої небезпеки і попередження про можливу небезпеку.

Запитання 42

Підвищена вологість приміщення збільшує небезпеку ураження. Аналіз нещасних випадків, пов'язаних з дією електричного струму, дозволяє виявити їх основні причини, які можна об'єднати у такі групи:

— випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

— несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин;

— поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю і т. ін.;

— поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті помилкового включення обладнання, замикання струмопровідних частин, розряд блискавки та ін.;

— виникнення крокової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоїть людина, в результаті замикання проводу на землю, несправності заземлення.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ ДЛЯ ПРИСТРОЇВ

Вимоги електробезпеки для пристроїв та обладнання школи включають: ізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, замулення, захисне автоматичне вимикання, малу напругу, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші.

Ізоляція — захист струмоведучих елементів обладнання, що за¬безпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом. У нормальних виробничих умовах опір ізоляцію мережі, опір заземлення та петлі фаза-нуль слід перевіряти не менше одного разу на рік. Опір ізоляції силових і освітлювальних електропроводів має бути не менше 0,5 МОм. Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання металічних неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою із заземляючим пристроєм. Контроль за справністю електроприладів, автоматики захисту, заземлюючих пристроїв здійснює відповідальний за електрогосподарство школи.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ

Перед включенням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур, електропроводку та корпус на наявність механічних порушень. Електропристрої повинні бути надійно заземлені згідно з правилами улаштування приладу. Забороняється працювати з електроприладами вологими руками. Не залишати електропристрій без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади вимкнені. При виявленні або виникненні несправності, задимленості негайно припинити роботу, по можливості вимкнути пристрій та повідомити керівника робіт, чи директора школи.

Категорично заборонено виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно. Ремонтні роботи в електроприладах та електроустановках здійснюють кваліфіковані працівники, які мають ІV групу допуску з електробезпеки, яким виданий відповідний наряд для цього виду робіт. Ці роботи виконуються тільки під наглядом керівника робіт, з повним знеструмленням мережі.

Запитання 43

4.2. Для підключення переносної електроапаратури застосовуютьгнучкі проводи в ізоляції

4.4. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 Вта 36 В за своєю конструкцією мають відрізнятися від штепсельнихз'єднань для напруги 127 В та 220 В і бути пофарбовані в колір,який візуально відрізняється від кольору штепсельних з'єднань,розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

4.5. Не допускається: використання електрообладнання кабінету інформатики в умовах,що не відповідають вимогам інструкцій підприємств-виробників; експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, щовтратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;розміщення електрообладнання поблизу джерел тепла, у місцях з

недостатньою вентиляцією залишати працюючий ПК без догляду на тривалий час - більше30 хв.;підключення ПК до електромережі та електророзеток, що немають захисного заземлення.

4.6. Перед початком навчання вчитель (викладач) повиненвізуально перевірити непошкодженість захисного заземлення в тихкабінетах інформатики, у яких це заземлення виконано відкритимпроводом.

4.7. Слід вимикати кабель живлення електрообладнання зелектромережі, якщо воно залишається непрацюючим на тривалий час -добу і більше.

4.8. У разі несправності електрообладнання, його складовихчастин слід звернутися до працівників сервіс-центрів, не починатиповторне вмикання або ремонт самостійно.

5. Організація безпечної роботи в кабінеті інформатики

5.1. Робота з охорони праці в кабінеті інформатикиорганізовується у відповідності до статуту навчального закладу,Положення про організацію роботи з охорони праці ( z0969-01 ).

5.2. На початку вивчення предметів з інформатики учнізакріплюються вчителем (викладачем) за робочими місцями зурахуванням зросту, стану зору та слуху. У випадку навчальноїпотреби допускається тимчасова зміна розташування учнів у кабінетіінформатики.

5.3. Позакласні заняття з інформатики проводяться вприсутності вчителів (викладачів).

5.4. Учителі (викладачі) стежать за виконанням учнями вимогбезпеки під час навчання в кабінеті інформатики.

5.5. Відповідно до Положення про організацію роботи з охоронипраці ( z0969-01 ) до роботи на ПК допускаються учні, які пройшлиервинний інструктаж з охорони праці (безпеки життєдіяльності).

5.6. Відповідно до ДСанПіН 5.5.6-009-98 ( v0009588-98 )безперервна робота учнів з екраном відеомонітора не маєперевищувати:

для учнів I класу (6 років) - 10 хв. за одну навчальну

годину;

для учнів II-V класів - 15 хв. за одну навчальну годину;

для учнів VI-VII класів - 20 хв. за одну навчальну годину;

для учнів VIII-IX класів - 25 хв. за одну навчальну годину;

для учнів X-XII класів та студентів вищих навчальних закладів

I та II рівнів акредитації на першій годині занять - 30 хв., на

другій годині - 20 хв. Навчання з інформатики в навчальних закладах системизагальної середньої освіти передбачає 1-2 навчальні години натиждень залежно від освітнього рівня відповідно до Базовогонавчального плану загальноосвітніх навчальних закладів,затвердженого Кабінетом Міністрів України.

5.7. Навчання на ПК має проводитися з урахуванням можливостейкожного учня в індивідуальному режимі, який визначає вчитель.Початок і закінчення занять з кожною групою учнів фіксується вжурналі обліку використання ПК відповідно до віку.

5.8. Загальна тривалість позакласних та факультативних занятьз основ інформатики не повинна перевищувати 2 годин на тиждень, абезпосередньої роботи на ПК - не більше 1 години.

5.9. Загальна тривалість під час профільного навчання учнівна ПК не повинна перевищувати 2 годин на день.

5.10. Під час занять на ПК для попередження розвиткуперевтомлення необхідно здійснювати комплекс профілактичнихзаходів (орієнтовний комплекс вправ міститься в додатку), а саме: після безперервної роботи з екраном монітора згідно зп. 5.6 - протягом 1,5-2 хв. вправи для профілактики зорової втоми; через 25 - 30 хв. роботи з використанням комп'ютерів -протягом 5 хв. комплекс вправ для профілактики зорового істатичного втомлення.

Запитання 44

Перевезення організованих груп дітей

63. Перевезення організованих груп дітей повинно здійснюватися із забезпеченням високого рівня безпеки та надійності транспортного обслуговування.

64. Максимальна кількість дітей для перевезення автобусом не повинна перевищувати кількості місць для сидіння, визначеної технічною характеристикою та реєстраційними документами транспортного засобу.

65. Організовані групи дітей повинні перевозитися досвідченими водіями, які мають стаж керування транспортним засобом не менш як п'ять років.

67. До початку перевезення організованих груп дітей замовник послуг і перевізник:

1) визначають маршрут перевезення організованих груп дітей, як правило, такий, за яким уже здійснюються регулярні перевезення;

2) встановлюють зупинки автобуса:

технічні - одна на перші 50 кілометрів і не менше однієї - на кожні наступні 100 кілометрів маршруту;

для відпочинку - на п'ять хвилин через кожну годину руху і на 30 хвилин - через кожні п'ять годин руху (допускається поєднання 30-хвилинного відпочинку з перервою на обід);

для приймання їжі - через три-п'ять годин руху;

для ночівлі;

3) складають схему маршруту та встановлюють розклад руху.

{Пункт 67 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п) від 09.09.2009}

68. Перевезення організованих груп дітей здійснюються тільки у світлу пору доби і за сприятливих погодних умов.

69. Схема маршруту та розклад руху оформляються в трьох примірниках і затверджуються замовником послуг за погодженням з перевізником та територіальним підрозділом Державтоінспекції.

Один примірник схеми маршруту і розкладу руху видається водію, інші зберігаються у замовника послуг та перевізника.

{Пункт 69 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009}

Запитання 45

1.1. До використання технічних засобів навчання допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли інструктаж з охорони праці, медичний огляд і не мають протипоказань за станом здоров'я, що мають один кваліфікаційну групу допуску з електробезпеки. До використання проекційної апаратури та інших технічних засобів навчання учні не допускаються.

1.2. Особи, допущені до використання технічних засобів навчання, повинні дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, розклад навчальних занять, встановлені режими праці та відпочинку.

1.3. При використанні технічних засобів навчання можливе віз ¬ дію на працюючих наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

- Ураження електричним струмом у разі відсутності заземлення (занулення) корпусу демонстраційного електричного приладу або не ¬ справному електричному шнурі і електричної вилки;

засліплення очей сильним світловим потоком при знятті захисного кожуха демонстраційного електричного приладу під час його роботи;

опіки рук при торканні захисного кожуха демонстраційного електричного приладу під час його роботи;

- Виникнення пожежі при запаленні кіноплівки, діафільми, діапозитивів, слайдів і пр.

1.4. При використанні технічних засобів навчання дотримуватися правил пожежної безпеки, знати місця розташування первинних засобів пожежогасіння. Приміщення для демонстрації кінофільмів повинно бути забезпечено вогнегасником і ящиком з піском.

1.5. При нещасному випадку потерпілий або очевидець нещасного випадку зобов'язаний негайно повідомити адміністрації установи. При несправності технічних засобів навчання припинити роботу і повідомити адміністрації установи.

1.6. Дотримуватися порядку використання технічних засобів навчання, правила особистої гігієни, тримати в чистоті робоче місце.

1.7. Особи, що допустили невиконання або порушення інструкції з охорони праці, притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку і, при необхідності, піддаються позачергової перевірки знань норм і правил охорони праці.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Встановити проекційну електричну апаратуру з протилежного боку від виходу з приміщення.

2.2. Заземлити корпус електричного приладу, що має клему Земля ».

2.3. Переконатися в цілісності електричного шнура та вилки приладу, а також справності лінз об'єктиву та наявності захисного кожуха.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Не підключати демонстраційний електричний прилад до електричної мережі вологими руками.

3.2. Включити демонстраційний електричний прилад і переконається в його нормальній роботі, а також роботі вентилятора, що охолоджує

3.3. Під час демонстрації кінофільмів, діафільмів, слайдів і р. у приміщенні повинно бути присутні не більше 50 чол., яких необхідно розсаджувати попереду демонстраційного приладу.

3.4. Щоб уникнути засліплення очей потужним світловим потоком, не знімати захисний кожух під час роботи демонстраційного електричного приладу.

3.5. Щоб уникнути опіків рук не торкатися захисного кожуха демонстраційного електричного приладу під час його роботи.

3.6. Не залишати працюючі технічні засоби навчання без нагляду.

3.7. До роботи на кіноапаратура допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення кіномеханіка, а також талон з техніки пожежної безпеки.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.1. При виникненні несправності в роботі демонстраційного електричного приладу або порушенні заземлення його корпуса виключити прилад і відключити його від електричної мережі. Роботу продовжувати тільки після усунення несправності.

4.2. При займанні кіноплівки, діафільми, діапозитивів, слайдів та ін негайно вимкнути демонстраційний електричний прилад, евакуювати учнів з приміщення, повідомити про пожежу адміністрації установи і в найближчу пожежну частину, приступити до гасіння вогнища загоряння за допомогою первинних засобів пожежогасіння.

4.3. При отриманні травми надати першу допомогу потерпілому, при необхідності відправити його до найближчої лікувальної установи і повідомити про це адміністрацію установи.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

5.1. Вимкнути демонстраційний електричний прилад і після його охолодження охолоджуючим вентилятором відключити від електричної мережі.

5.2. Вийняти з демонстраційного приладу кіноплівку, діафільм, діапозитиви, слайди та ін, укласти в щільно закривається коробку і прибрати у відведене для зберігання місце.

5.3. Провітрити приміщення і ретельно вимити руки з милом.

Запитання 46

5.1. Кислоти, луги та інші хімічні речовини, що надходять долабораторії, необхідно обліковувати і зберігати у спеціальнихприміщеннях з дотриманням відповідних умов і запобіжних заходів,передбачених Правилами зберігання, обліку і відпуску отруйних ісильнодіючих лікарських засобів, призначених для ветеринарнихцілей.

5.2. Вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини слідзберігати за межами основних приміщень, у спеціальних приміщенняхз вентиляцією та природним освітленням. У відділах їх можна матитільки в кількостях, потрібних для роботи на один день.

5.3. У приміщенні, де зберігаються хімічні речовини, повиннібути ящик з сухим піском, вода й аварійні розчини длянейтралізації кислот і лугів.

5.4. Отруйні та сильнодіючі препарати необхідно зберігати вспеціально виділених для цієї мети приміщеннях, вікна якихобладнують металевими гратами, а двері обшивають бляхою.

5.5. Отруйні й сильнодіючі засоби списків А і Б, щозастосовуються як реактиви, необхідно обліковувати і зберігати підзамком у спеціально виділених для цього сейфах, металевих чиобшитих металом дерев'яних шафах або ящиках.

5.6. Реактиви, що містять отруйні речовини (крім титрованихрозчинів), після закінчення роботи зберігають в окремих шафах, щозамикаються на замок. Стандартні розчини пестицидів зберігають ухолодильниках.

5.7. Тверді реактиви у вигляді порошків або кристалів повиннізберігатися у банках з притертими пробками.

5.8. Дезінфекційні засоби необхідно зберігати в закритихскладських приміщеннях у міцній непошкодженій тарі з маркуванням,із зазначенням заводу-виготовлювача, дати виготовлення, номерапартії, маси тощо.

5.9. Діетиловий (сірчаний) ефір необхідно зберігатиізольовано від інших речовин у холодному й темному приміщенні,тому що під час зберігання на світлі утворюється вибуховаречовина - переоксид етилу.

5.10. Легкозаймисті та горючі рідини необхідно доставляти зіскладу в закритому посуді, з матеріалу, що не б'ється, поміщеномув футляр.

5.11. Дезінфекційні речовини, які надійшли до складу,підлягають контролю на їх бактерицидні властивості. Речовини, невикористані впродовж року після контролю, підлягають повторномуконтролю. Результати контролю заносять у журнал.

5.12. У лабораторії забороняється зберігати:

- вибухо- і вогненебезпечні речовини разом із сильноотруйними;

- спільно, в безпосередній близькості одна від однієї,речовини, які можуть впливати одна на одну і викликати, внаслідокхімічної взаємодії, пожежу або вибух (наприклад, азотна кислота ібудь-яка органічна речовина);

- хімічні речовини в тарі, що не має напису з назвоюречовини. Якщо такі речовини будуть виявлені, то вони підлягаютьвилученню з лабораторії.

5.13. Облік і видачу особливо отруйних речовин повиненпроводити працівник, призначений наказом по лабораторії.

5.14. Реактиви та інші шкідливі хімічні речовини відпускаютьпідрозділам лабораторії з дозволу керівника лабораторії напідставі письмової вимоги.

5.15. Відповідальність за зберігання реактивів та іншиххімічних речовин у відділах лабораторії покладається на одного ізспеціалістів підрозділу.

5.16. Реактиви, що розкладаються під дією світла, потрібнозберігати в посуді з темного скла в шафі з непроникними для світластінками або в картонних коробках.

5.17. Реактиви, які роз'їдають скло (фтористоводнева кислотата її солі), зберігають у тарі з ебоніту, поліетилену, пластмасиабо у скляному посуді, покритому всередині шаром парафіну.

5.18. Леткі кислоти необхідно зберігати в приміщенні зпостійною вентиляцією, оскільки перегрівання посуду з цимикислотами може викликати його розрив. Забороняється зберігативказані кислоти близько від нагрівальних приладів або під дієюсонячних променів і наповнювати ними бутлі більш як на 0,9 їхмісткості.

5.19. Бутлі з кислотами повинні бути без пошкоджень, щільнозакриватися, щоб рідина з них не вихлюпувалася, а кошики, в якихвони вміщені, повинні мати міцні та надійні ручки. Простір міжбутлем і кошиком заповнюється дерев'яною стружкою або іншим м'якимматеріалом.

5.20. Бутлі з кислотами необхідно переносити тільки удвох,тримаючи за ручки кошика, або перевозити на спеціальних візках.Перед транспортуванням необхідно перевірити справність тари. Неможна переносити бутлі, тримаючи їх перед собою або на спині.

5.21. Великі ємкості з кислотами потрібно зберігати успеціальному ізольованому приміщенні.

5.22. Для розливання кислот та їдких лугів необхіднообов'язково застосовувати скляні сифони з грушами або спеціальніштативи, що нахиляються.

5.23. Під час роботи з хімічними речовинами і при їхзберіганні необхідно враховувати їх взаємодію між собою та зіншими матеріалами, щоб запобігти виникненню пожеж або іншихнебезпечних явищ.

5.24. Посудини Дьюара з рідким азотом необхідно зберігати в

закритих приміщеннях із природною вентиляцією. Допускається

зберігання посудин за межами приміщень під навісом у заводській

неушкодженій тарі. Посудини необхідно зберігати тільки у вертикальному

положенні, забороняється зберігати в нахиленому чи горизонтальному

положенні. Не допускається зберігання посудин в атмосфері, насиченійпарами кислот та лугів.

5.25. Для уникнення підвищеного випаровування рідкого азоту зпосудин не рекомендується розміщувати їх поблизу опалювальнихприладів та на прямому сонячному світлі.

Запитання№47

1.7.2. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці та система інструктажів

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників, учнів (далі - учасники навчально-виховного процесу) проводяться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - Типове положення), та Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 р. №304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 р. за №806/12680 (далі - Положення про навчання).

Інструктажі з питань охорони праці проводяться відповідно до Типового положення.

Інструктажі з питань безпеки життєдіяльності, які містять питання охорони здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо, проводяться з учасниками навчально-виховного процесу відповідно до Положення про навчання.