- •Лекційний курс Розділ і Вступ до філософії 3
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії 18
- •Тема 7 Українська філософія. 415
- •Розділ ііі Філософська антологія: буття світу та його духовні виміри. 597
- •Розділ іv Соціальна філософія 654
- •Розділ V Філософська антропологія 769
- •Розділ vі Філософія пізнання (епістемологія) 879
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу 879
- •Тема 14 Наукове пізнання 880
- •Розділ viі Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього 906
- •Розділ і Вступ до філософії Тема 1 Філософія як специфічний тип знання філософія як специфічний тип знання
- •Розділ іі Історичний розвиток світової та вітчизняної філософії
- •Тема 2 Стародавня філософія
- •1.2. “Дао де цзи” – вчення про дао та де
- •1.3. Суть об’єктивного ідеалізму дао
- •1.4. Ідеї діалектики
- •2.2. “Луньюй” – канонічне джерело конфуціанства
- •2.3. Жень – центральна ідея вчення Конфуція
- •Тема 3. Філософія середніх віків та епохи відродження
- •1. Вчення Августина Блаженного
- •2. Фома Аквінський - систематизатор схоластики
- •1. Вчення Августина Блаженного.
- •§2. Соціокультурпі зміни
- •§3. Основні проблеми філософії Відродження
- •§1. Характерні особливості філософії палійського гуманізму
- •§2. Основні риси філософії природи Ренесансу
- •Тема 4 Філософія Нового часу
- •1.2 Наукові відкриття XVI- XVII століття і філософське переосмислення світу.
- •II. Френсіс Бекон - видатний філософ Нового часу.
- •2.2 Концепці нової науки.
- •2.3 Вчення про "примари" людського розуму.
- •2.4 Вчення про метод.
- •2.5 Філософія природи
- •Тема 5 Класична німецька філософія
- •1.Психологічні основи релігійних уявлень.
- •2. Виникнення релігійного культу.
- •3. Перехід від політеїзму до монотеїзму.
- •4. Гносеологічні основи релігійних уявлень.
- •1. Людина, як частина природи.
- •2. Вчення про мораль.
- •3. Теорія пізнання.
- •Тема 6 Новітня світова філософія
- •1.Сучасна практична філософія посилено розвиває один із найважливіших своїх розділів та інструментів – герменевтику.
- •1.1. Джерела філософії а. Шопенгауера.
- •2. Філософські погляди а. Шопенгауера
- •2.1. Визначення поняття волі.
- •2.2. Світова воля — головна рушійна сила
- •2.3. Філософсько-антропологічна позиція.
- •2.4. Елементи теорії світового песимізму.
- •3. Етичні та естетичні погляди філософа.
- •1.1 Поняття “аналітична філософія”.
- •1.2 Аналітична філософія і метафізика
- •3. Філософська герменевтика.
- •4 Сучасна релігійна філософія.
- •4.3. Визначення категоріальної приналежності релігійних вірувань.
- •4.4. Проблеми виправдання і раціональності релігійних вірувань
- •Тема 7 Українська філософія.
- •§ 2. Питания про оригінальний характер і національну самобутність давньоруської філософії.
- •§1. Літературні пам'ятки як основні джерела дослідження філософської думки Київської Русі.
- •§ 2. Проблеми буття в давньоруській філософській спадщині.
- •§3. Філософські концепції мислителів Київської Русі.
- •§ 4. Значення філософської спадщини Київської Русі.
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфа у працях о. Потебні
- •1. Основні віхи життя і творчості о. Потебні
- •2. Філософські проблеми мови і міфу у працях о. Потебні
- •Тема 8 Буття світу і людини
- •1. Еволюція уявлень про час. Основні концепції часу
- •1.1. Важкість осягнення часу
- •1.3. Статична та динамічна концепції
- •Тема 9. Духовні виміри буття
- •§1. Практика і суспільна свідомість,
- •§2. Свідомість як діяльне відображення
- •§1. Структура і форми самосвідомості
- •§2. Предметність і рефлексивність самосвідомості
- •§3. Свідоме і несвідоме
- •§1.2. Концепції походження мови.
- •§2.1.Мовна картина світу
- •§2.2. Мова і специфіка людського буття.
- •Тема 10 Суспільство: філософський аналіз.
- •1. Поняття суспільства. Різні підходи до аналізу суспільних процесів.
- •2. Матеріальне виробництво як фактор існування та розвитку суспільства. Спосіб виробництва та його структура.
- •3. Діалектика розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
- •2. Структура і функції суспільства.
- •3. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок.
- •4. Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація .
- •5. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
- •6. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.
- •1. Генеза та сучасне розуміння.
- •2. Культура і цивілізація: Загальне і специфічне
- •4. Сучасна культура
- •1. Культура - предмет філософського аналізу
- •3. Традиційна культура.
- •4. Сучасна культура
- •Тема 12 Проблема людини в філософії та її соціальної сутності
- •1. Зміст поняття людського фактора
- •2. Об’єктивні та суб’єктивні умови детермінації людського фактора
- •1. Екзистенційні передумови використання понять дослідження в українській філософській мові.
- •4.3.1. Самотність-відчай як наслідок волі до влади над світом.
- •4.3.2. Творча самотність.
- •Тема 13 Сутність і структура пізнавального процесу
- •Тема 14 Наукове пізнання
- •Тема 15 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього
II. Френсіс Бекон - видатний філософ Нового часу.
2.1. Життєвий шлях і філософська творчість.
Народився Ф.Бекон 22 січня 1561 року в Лондоні Йорк Хаузі на Стренді, в сім'ї одного з найвищих урядовців єлизаветського двору, зберігача великої печаті Англії- сера Ніколаса Бекона. Мати Френсіса була вихідцем з сім'ї сера Антоні Кука- вихователя короля Едуарда VI. Анна Кук була досить освідченою жінкою: вона добре
володіла древньогрецькою і латинською, цікавилась релігійними суперечностями і перекладала на англійську мову теологічні трактати і проповіді.
Отже початкове виховання Френсіса Бекона відбувалось в сім'ї "нової знаті". Навесні 1573 року хлопчика відправляють вчитись у Тріші-коледж в Кембріджі. Оксфорд і Кембрідж до цього часу уже набули світського характеру, і тут навчалась молодь, бажаюча в майбутньому отримати будь-які державні посади. Разом з тим в них ще панувала стара схоластична система освіти і провчившись біля трьох років у коледжі, Ef.KOH покидає його, виносячи з собою на все життя збережену неприязь до філософії Арістотеля, на його думку придатною тільки для гучних диспутів, але безплідною по відношенню до всього того, що могло б служити користі людського життя.
Плануючи підготувати сина до державної служби, Ніколас Бекон посилає шістнадця'іирічного юнака в Париж, де він будучи зарахованим у склад англійської місії, виконує ряд дипломатичних доручень. Дипломатична робота дозволила юному Бекону ознайомитись з політичним, придворним і релігійним життям інших країн Європи- італійських князівств, Німеччини, Іспанії, Польщі, Данії і Швеції, результатом чого були, складені ним нариси "Про стан Європи".
Смерть батька в лютому 1579р. змушує Бекона повернутись в Англію. Як молодший син в сім'ївін отримує скромну спадщину і тепер змушений задуматись над своїм майбутнім. Бекон поступає в юридичну корпорацію Грейс- Інн, де на протязі кількох років вивчає юриспунденцію і філософію. Саме в ці роки у нього виникає план універсальної реформи науки, який надалі буде реалізовуватись в його філософських творах.
У 1586р. Бекон стає старшиною юридичної корпорації. Він будує собі в Грейс-Інн новий будинок, пише ря трактктів з права і веде поширену судову практику. До нас дійшло свідчення сучасника Бекона- відомого англійського драматурга Бена Джонсона про те, як виступав на суді Бекон- юрист. "Ніколи і ніхто не говорив з більшою ясністю, лаконічністю і не допускав у своїй мові менше пустоти і марнослів'я. Кожен елемент його мови був по-своєму заворожуючим, слухачі не могли ні кашлянути ні відвести від нього очей. Виступаючи, він панував, роблячи
^
суддів за своїм бажанням то сердитими, то задоволеними. Ніхто краще нього не володів їхніми емоціями."
Разом з тим юриспунденція була далеко не головним предметом інтересів широкоосвідченого і честолюбивого молодого юриста. За своїм народженням і вихованням Бекон мав шанси отримати вигідну посаду при дворі, і саме цього він прагнув.
В 1593 p. Бекон вибирається в палату общин від Мідлсекського графства, де незабаром отримує славу видатного оратора.
В 159'7 р. вийшов у світ перший твір, що приніс Бекону широке визнання -збірник статей або ессе роздуми на моральні і політичні теми. Пізніше він двічі
перевидає свої "Досліди і настанови", кожен раз переробляючи їх і доповнюючи новими статтями.
Нова перспективи відкрило перед ним правління Якова І Стюарта. Марнославному і вважаючому себе великим ученим монархові, запізнілому теоретику абсолютизму і автору трактатів про чародійство і шкоду тютюну, вельми імпонували літературна слава, освідченість і гострий розум ще досі не оціненого по заслугах юриста. В день коронації короля Бекона нагороджують званням рицаря. На слідуючий рік він призначається штатним королівським адвокатом, в 1607 році отримує пост генерал-соліситора, а ще через п'ять років - посаду генерал-атторнея -вищого юрисконсульта країни. Ці роки ознаменувались і підйомом його філософсько-літературної творчості. В 1605 році Бекон видає трактат "Про значення і успіх знання божественного і людського", який стає початком його плану "Великого Відновлення Наук", в 1609 році - збірник своєрідних мініатюр "Про мудрість древніх", а в 1612 році готує друге значно розширене видання "Дослідів і настанов".
Бекон і далі бере активну участь в роботі суду і парламенту, хоча в палаті общин, де він засідає, ведеться мова проти присутності в ній королівського улюбленця. Але коли в 1614 році Яков І розпукає парламент. Бекона чекає нове підвищення в кар'єрі. У 1616 році він призначається членом Тайної ради, на другий рік - зберігачем великої печаті, а у 1618 році стає лордом, верховним канцлером і пером Анпії. На час своєї відпустки король доручає Бекону керівництво державою.
Але державна кар'єра Ф.Бекона дуже швидко зазнає краху. Парламентськакомісія (Яков І у 1621 році знову скликав парламент) висуває проти нього звинувачення у хабарництві. Ф.Бекон мусів визнати свою провину в суді, який позбавив його всіх відзнак і присудив до ув'язнення і великого штрафу. І хоча король невдовзі скасував цей вирок, політична кар'єра Бекона скінчилась. Проте такий поворот у його житті мав і позитив.ні наслідки - йому нічого не залишалось, як цілковито віддатись іншій своїй пристрасті - науці.
Ще за часу урядової роботи Бекон пише нові твори і з метою популяризації своїх
ідей здійснює їх переклад латинню. У 1620 році він публікує свій головний
і філософський твір "Новий Органон". Тепер він повністю поринає в творчість,
складає збірник англійських законів, працює над історією Англії при Тюдорах, готує третє видання "Дослідів і настанов" і нарешті в 1623 році публікує свою найоб'ємнішу працю "Про гідність та примноження наук". В ці ж роки він пише і свою філософську утопію "Нова Атлантида", яка буде надрукована вже після смерті автора.
Останнім часом Бекон багато хворіє. Одного разу холодною весною 1626 року Бекон вирішує провести дослід із заморожуванням курки, щоб переконатись, наскільки сніг може вберегти м'ясо від псування.
Власноручно набиваючи птицю снігом він простудився і прохворівши біля тижня, помер 9 квітня 1626 року. В своєму останньому листі він незабув згадати про те, що дослід із заморожуванням "вдався дуже добре".