- •Передмова
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторно - практична робота № і
- •1. Ціль заняття
- •2. Порядок приймання худоби на переробні підприємства.
- •1. Встановлювати категорію угодованості тварин .
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторно-практична робота №2
- •1. Ціль заняття:
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Поняття якості, харчова та біологічна цінність м’ясопродуктів
- •5.2 Морфологічний склад м’яса
- •М’язова тканина
- •5.3 Хімічний склад та органолептичні показники м`яса
- •5.4 Товарознавство м’яса
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторно-практична робота №3 Тема: технологія обробки субпродуктів та кишкової сировини
- •Ціль заняття:
- •2. Самостійна підготовка до заняття:
- •3. Питання для самоперевірки:
- •Матеріальне забезпечення
- •5.Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія обробки субпродуктів
- •5.1.1 М’ясо-кісткові субпродукти
- •Обробка яловичих і баранячих хвостів
- •5.1.2 М’якотні субпродукти
- •5.1.3 Слизові субпродукти
- •5.1.4 Шерстні субпродукти
- •Обезжирення
- •5.2 Класифікація кишок і технологія їх обробки
- •Розбирання комплекту
- •Звільнення від вмісту
- •Обезжирення (пензелування)
- •Очищення кишок (шлямування)
- •Охолодження, сортування, калібрування
- •Консервування
- •Заморожування
- •8. Зберігання кишок
- •Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •8.Література
- •Лабораторно-практична робота №4 Тема: характеристика сировини і продуктів забою та методики розрахунку виходів
- •1.Ціль заняття
- •2.Самостійна підготовка до заняття
- •3.Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5.Теоретичне обґрунтування
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторно-практична робота №5
- •3. Завдання для розрахунку
- •4.Методика розрахунку потреби сировини для виробництва ковбас
- •Розрахунок кількості жилованого м’яса за ґатунками для виконання завдання ведуть з урахуванням ґатунку, який складає найбільшу різницю у масі згідно до рецептури та нормативним виходом, за формулою:
- •6.Оформлення звіту
- •7.Література.
- •Лабораторно-практична робота №6
- •1.Ціль заняття
- •5.2 Вологоутримуюча здатність м’яса ( вус ) та її зміни
- •Зміст роботи
- •Норми виходу м’яса при забої тварин по Запорізькій області
- •Баранина Угодованість: вища – 42,2
- •Додаток а 2
- •На забійних тварин
- •І. До I та II категорії не відносять свиноматок
- •Додаток б
- •Додаток в1
- •Додаток в 3
- •Додаток в 4
- •Для виконання практичних робіт з дисципліни
- •Сільськогосподарської продукції”
- •Завдання до практичної роботи №2
- •Завдання до практичної роботи №3
- •Щодобова робоча програма
- •Методичний посібник
6. Зміст роботи
а) Записати у робочий зошит:
б) теоретичне обгрунтування;
в) морфологічний склад туші великої рогатої худоби у залежних від угодованості тварин (таблиця 1);
г) характеристику якісних показників м’яса (таблиця 2).
6.2 Провести органолептичну оцінку м’яса та отримані результати занести в таблицю 3.
Встановлення зовнішнього вигляду та кольору м’яса. Зовнішній вигляд та колір туші встановлюють зовнішнім оглядом. Вид та колір м’язів на розрізі дивляться у глибинних шарах м’язової тканини на свіжому розрізі. При цьому встановлюють присутність липкості, ощупуючи м’ясо, та зволоженість поверхні м’яса на розрізі, прикладаючи шматочок фільтрувального паперу.
Визначення консистенції.
Консистенцію встановлюють легким натисненням шпателю на свіжий розріз туші або досліджуваного зразку. При цьому слідкують за вирівнюванням утвореної ямки.
Встановлення запаху. Запах поверхневого шару туші або досліджуваного зразку встановлюють органолептично. Потім чистим ножем роблять розріз та відразу встановлюють запах у глибинних шарах. При цьому способі увагу звертають на запах м’язової тканини біля кісток.
Встановлення прозорості та запаху бульйону. 20 г подрібненого м’яса зважують з точністю до 0,2 г, поміщають у конічну колбу ємністю
100 мл, заливають 60 мл дистильованої води, ретельно перемішують, закривають годинниковими скельцями та ставлять у киплячу водяну баню на 10 хвилин. Запах м’ясного бульйону встановлюють у процесі нагрівання до 80-85С у мить з’явлення пару. Прозорість встановлюють органолептично у циліндрі діаметром 20 мм.
6.3 Провести хімічне дослідження на встановлення продуктів первинного розпаду білків у бульйоні.
Метод заснований на взаємодії іону меді з первинними продуктами розпаду білків та утворюванні у бульйоні комплексів сульфату меді, що випадають в осад.
20 г подрібненого м’яса поміщають у конічну колбу ємністю 100 мл, заливають 60 мл дистильованої води, ретельно перемішують та ставлять у киплячу водяну баню на 10 хвилин. Гарячий бульйон фільтрують крізь щільний шар вати товщиною не менше 0,5 см у пробірку, що знаходиться у склянці з холодною водою. Якщо після фільтрування у бульйоні залишаються пластівці білку, бульйон додатково фільтрують крізь фільтрувальний папір. У пробірку наливають 2 мл фільтрату та додають 3 краплі 5 %-го розчину сульфату міді. Пробірку струшують 2-3 рази та ставлять у штатив. Через 5 хвилин встановлюють результат аналізу.
М’ясо вважають свіжим, якщо при додаванні розчину сульфату міді бульйон залишається прозорим. М’ясо вважається несвіжим, якщо при додаванні розчину сульфату міді з’являється осад.
6.4 Зробити висновки про виконану роботу.
7. Оформлення звіту
1. Тема та ціль заняття.
2. Коротке теоретичне обгрунтування.
3. Таблиця 1. Морфологічний склад туші великої рогатої худоби у залежності від угодованості тварин.
4. Результати органолептичних та хімічних досліджень ( таблиці 2,3).
5. Висновки про виконану роботу.
Література
Рогов И. А. и др. Общая технология получения и переработки мяса - М.:”Колос”, 1994. - 367 с.
Журавская Н. К. и др. Исследования и контроль качества мяса и мясопродуктов.- М.: Пищевая промышленность, 1986.- 267с.
Флауменбаум Б. Л., Кротов О. Ф., Загібалов О. Ф. та ін.; за ред. Флауменбаума Б. Л.- К.: Вища школа, 1995.- 301с.
Таблиця 1 – Результати органолептичної оцінки м’яса
Показники |
Характеристика м’яса |
||
свіже |
сумнівної свіжості |
несвіже |
|
1. Зовнішній вигляд та колір поверхні |
|
|
|
2. М’язи на розрізі |
|
|
|
3. Консистенція |
|
|
|
4. Запах |
|
|
|
5. Стан жиру |
|
|
|
6. Стан сухожиль |
|
|
|
7. Прозорість та запах бульйону |
|
|
|
Таблиця 2 – Морфологічний склад туші великої рогатої худоби у залежності від угодованості тварин
Угодованість |
Вміст тканини, % до маси туші |
|||
м’язова |
жирова |
сполучна |
кісткова |
|
Вища |
56,6 |
16,1 |
11,5 |
15,7 |
Середня |
59,7 |
10,3 |
12,5 |
17,5 |
Нижче середньої |
60 |
3,5 |
14,3 |
21,6 |
Таблиця 3 – Характеристика якісних показників м’яса
Показник |
Характеристика м’яса |
||
свіже |
сумнівної свіжості |
несвіже |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Зовнішній вигляд та колір поверхні |
Має кірочку підсихання, блідо-червоного кольору, у розмороженої туші - червоного кольору, жир м’який, частково забарвлений у яскраво-червоний колір |
Місцями зволожена, трохи липка, потемніла |
Сильно підсохла, вкрита слизом коричневого кольору або цвіллю |
М’язи на розрізі |
Трохи вологі, не залишають вологої плями на фільтрувальному папері, колір відповідний даному виду м’яса: для яловичини від світло-червоного до темно-червоного; для свинини від світло-рожевого до червоного; для баранини від червоного до червоно-вишневого |
Вологі, залишають вологу пляму на фільтрувальному папері, трохи липкі, темно-червоного кольору, для розмороженого м’яса - з поверхні зрізу стікає мутнуватий м’ясний сік |
Вологі, залишають вологу пляму на фільтрувальному папері, липкі, червоно-коричневого кольору, для розмороженого м’яса - з поверхні зрізу стікає мутнуватий м’ясний сік |
Консис-тенція
|
На розрізі м’ясо щільне, пружне, ямка, що утворюється при натисканні швидко вирівнюється |
На розрізі м’ясо менш щільне та пружне, ямка, що утворюється при натисканні, вирівнюється повільно (протягом 1 хвилини), жир м’який, у розмороженого м’яса трохи розпушений |
На розрізі м’ясо дрябле, ямка, що утворюється при натисканні не вирівнюється, жир м’який, у розмороженого м’яса рихлий, осалений
|
Запах |
Специфічний, що відповідає кожному виду свіжого м’яса |
Трохи кислуватий або з відтінком затхнення |
Кислий або гнильний |
Стан жиру |
Яловий має білий, жовтуватий або жовтий колір, консистенція тверда, при подрібненні кришиться; свинячий має білий або блідо-рожевий колір, м’який, пластичний; баранячий білого кольору, консистенція щільна, жир не повинен мати запаху осалювання або прогіркнення |
Має сірувато-матовий відтінок, трохи липне до пальців, може мати легкий запах осалювання |
Має сірувато-матовій відтінок, при роздавлюванні мажеться, свинячий жир може бути укритим невеликою кількістю плісняви, запах прогірклий |
Стан сухожиль |
Пружні, щільні, поверхня суглобів гладка, блискуча, у розмороженого м’яса - м’які, рихлі, забарвлені у яскраво-червоний колір |
Менш щільні, матово-білого кольору, суглобні поверхні трохи вкриті слизом |
Пом’якшені, сіруватого кольору, суглобні поверхні вкриті слизом |
Прозо-рість та запах бульйону |
Прозорий, ароматний |
Прозорий або мутний із запахом, не відповідаючи свіжому бульйону |
Мутний з великою кількістю пластівців білку, з різким неприємним запахом |