Лабораторне заняття № 6 Порівняльний аналіз вправ для навчання діалогічного та монологічного мовлення.

Мета:

вивчити особливості формування та удосконалення граматичних навичок, визначити різноманітні методичні підходи в процесі засвоєння учнями граматичного матеріалу.

Обладнання:

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. Ред українського видання: доктор пед наук С.Ю,Ніколаєва. – К.:Ленвіт, 2003.

Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол.авторів під кер. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002.

Ніколаєва С.Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов (схеми і таблиці): Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2008.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Англійська мова. 2 – 12кл. / За ред.. П.О.Беха. – English – К.: Шк.світ, 2001.

Альтернативні підручники з англійської мови (5 – 9 кл.).

Науково-методичні журнали “ІМ”, “ИЯШ” (2000 – 2011 рр.)

Глосарій

Говоріння – засіб спілкування, активний, продуктивний вид мовленнєвої діяльності, який належить до усного мовлення, ґрунтується на механізмах продукування, або формування і формулювання думки.

Репліка – окреме висловлення одного із співрозмовників, пов’язане з іншими висловленнями в структурі діалогу.

Діалог – форма усного мовлення, у процесі якого відбувається безперервний обмін висловлюваннями між двома співрозмовниками.

Діалогічна єдність – одиниця навчання діалогічного мовлення; поєднання реплік, які характеризуються структурною, інтонаційною та змістовою завершеністю і належать різним співрозмовникам.

Діалог-зразок – модель мовленнєвої взаємодії співрозмовників в межах певної ситуації спілкування.

Монолог – форма усного мовлення, що передбачає розгорнуте, зв’язне і безперервне висловлювання однієї особи, спрямоване до співрозмовника чи аудиторії.

Монологічне висловлення надфразового рівня – декілька речень, побудованих за різними функціональними моделями і поєднані між собою певною ситуацією та логіко-структурною схемою.

Монологічне висловлення текстового рівня – текст, який складається з декількох мікро монологів і характеризується змістовою та мовною зв’язністю та композиційною завершеністю.

Інструктивно-методична карта № 6

№	Завдання	Вид роботи	Висновки
1	Визначте комунікативну ситуацію, в межах якої буде проходити спілкування учнів на уроці.	Відбір та методична організація матеріалу в межах обраної (запропонованої у підручнику) ситуації.	Формулювання завдань до вправ на рівні: а)репліки; б)діалогічної єдності; в)мікро діалогу; г)розгорнутого діалогу.
2	Проаналізуйте навчальну ситуацію, запропоновану у підручнику, і визначте, чи відображає вона всі компоненти, необхідні для спілкування.	Аналіз комунікативно-мовленнєвих ситуацій для розвитку навичок діалогічного мовлення.	Формулювання завдань до вправ на основі діалогу-зразка.
3	Розробка завдань до комплексу підготовчих та мовленнєвих вправ для навчання монологічного мовлення.	Складення логіко-синтаксичної схеми монологічного висловлення. Виготовлення унаочнення. Поурочне планування.	Складення плану-конспекту уроку (фрагмент).

Схеми

методичної послідовності дій учителя

в процесі підготовки до уроку, мета якого:

формування та удосконалення умінь діалогічного мовлення

І. На основі поетапного оволодіння діалогічними єдностями:

• підбір окремих реплік (ствердження, запит інформації, прохання, порада, тощо) та їх аналіз з точки зору фонетичних, лексичних та граматичних труднощів;

• вибір вправ для навчання співвідносити окремі репліки одна з одною (рівень діалогічної єдності): стверджування – перепитування, запитання, відповідь, запрошення – погодження, тощо;

• організація виконання учнями вправ на рівні мікро діалогу (односторонній/двосторонній діалог-розпитування, діалог-обмін думками, діалог-волевиявлення);

• визначення ситуації для розгорнутого діалогу із включенням мікро діалогів різного типу;

• формулювання завдання для самостійного складення учнями діалогів на основі заданої теми (проблеми), малюнка (серії малюнків), прочитаного/прослуханого тексту з використання різного виду опор (ключові слова, функціональні схеми, мовні штампи).

ІІ. На основі діалогу-зразка:

• підбір діалогу-зразка для прослуховування учнями та контролю розуміння (запитання, вибіркова відповідь, правдиві/неправдиві твердження);

• організація повторення учнями окремих реплік діалогу за диктором/учителем;

• організація читання і драматизація діалогу;

• формулювання завдань до вправ на заміну окремих компонентів діалогу-зразка;

• створення нових ситуацій спілкування для вправ на самостійне розширення учнівських діалогів за аналогією діалогу-зразка.