- •Тема: гідроген
- •Проста речовина
- •Лабораторна робота № 1 одержання та властивості гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Тема: лужні метали
- •Лабораторна робота № 2 властивості лужних металів та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Тема: елементи іі-а групи
- •Лабораторна робота № 3 властивості магнію, лужноземельних металів та їх сполук
- •Лабораторна робота № 4 визначення жорсткості води.
- •Контрольні питання
- •Тема: елементи ііі – а групи
- •Лабораторна робота № 5 властивості алюмінію та його сполук.
- •Контрольні питання
- •Тема: елементи іv – а групи
- •Лабораторна робота № 6 властивості карбону, силіцію та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 властивості стануму, плюмбуму та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Тема: елементи V – а групи
- •Лабораторна робота № 8 властивості нітрогену, фосфору та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 розпізнавання нітратних та фосфорних добрив.
- •Контрольні питання
- •Тема: халькогени
- •Лабораторна робота № 10 властивості сульфуру та її сполук.
- •Контрольні питання
- •Тема: галогени
- •Лабораторна робота № 11 одержання та властивості галогенів.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 12 властивості галогеноводневих кислот. Якісні реакції на галоген-іони.
- •Контрольні питання.
- •Тема: елементи підгрупи хрому
- •Лабораторна робота № 13 властивості хрому та його сполук
- •Контрольні питання.
- •Тема: елементи підгрупи мангану
- •Лабораторна робота № 14 властивості мангану та його сполук
- •Контрольні питання
- •Тема: елементи родини феруму
- •Лабораторна робота № 15 властивості феруму та його сполук
- •Контрольні питання.
- •Тема: елементи підгрупи купруму
- •Лабораторна робота № 16 властивості купруму та його сполук
- •Контрольні питання.
- •Тема: елементи підгрупи цинку
- •Лабораторна робота № 17 властивості цинку та його сполук. Визначення іонів ртуті
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
Контрольні питання.
Напишіть електронні формули атомів Хрому та Молібдену.
Cr__________________________________________________________________Mo__________________________________________________________________
Які ступені окислення властиві для хрому, молібдену і вольфраму?
Cr_______________ Mo_______________________ W ______________________
Вкажіть, яка з кислот – H2CrO4, H2MoO4, H2WO4 є найбільш сильною?
____________________________________________________________________
Як змінюються кислотно-основні властивості оксидів в ряду: CrO, Cr2O3, CrO3?
____________________________________________________________________
Як отримати з оксиду хрому (ІІІ) хроміт калію та хромат калію?
________________________________________________________________________________________________________________________________________
Чому не можна змішувати оксид хрому (VI) з спиртом?
____________________________________________________________________
Тема: елементи підгрупи мангану
-
r (A)
I1, эВ
Ea, эВ
Ступені окислення
Mn
1,30
7,43
-1,17
+1,+2,+3,+4,+5,+6,+7
Tc
1,36
7,28
+0,40
-„-
Re
1,37
7,87
+0,30
+4,+6,+7
VIІ В групу періодичної системи утворюють Манган, технецій і реній. Атоми їх елементів мають електронну конфігурацію d5s2, орбіталі d-підрівня мають по одному неспареному електрону. В утворенні хімічного зв’язку можуть приймати участь всі валентні електрони, тому виший ступень окислення +7. Для мангану малохарактерні сполуки, де він проявляє ступень окислення +1, +5. Відновна активність металів VIІ В групи знижується від мангану до ренію.
Манган витискую з розведених хлороводневої та сульфатної кислот Гідроген. Концентровані сірчану кислоту він відновлює до оксиду Сульфуру (ІV), а нітратну кислоту – до оксиду Нітрогену (ІІ). Відомі дигаліди, сульфіди, нітриди, карбіди, силіциди мангану.
З Оксигеном Манган утворює п’ять оксидів : MnО, Mn2O3, MnO2, MnO3, Mn2O7. При збільшенні ступеню окислення мангану згасають основні та підсилюються кислотні властивості його оксидів та гідроксидів. Оксиди мангану (ІІ) та (ІІІ) і відповідні до них гідроксиди мають основний характер. Нерозчинний гідроксид мангану (ІІ) не повітрі легко окислюється до темно-бурого гідроксиду мангану (ІV). Дією сильних окисників сполуки мангану (ІІ) можуть бути переведені до сполук з більш високими ступенями окислення.
Оксид мангану (ІV) – чорна, нерозчинна у воді речовина з помірно виразними амфотерними властивостями. У кислому середовищі виявляється сильним окисником, при цьому відновлюється до солей мангану (ІІ). Дією більш сильних окисників може бути переведений до сполук мангану (VI) та (VІІ). Оксиду мангану (ІV) відповідає амфотерний гідроксид Mn(OH)4 або H4MnO4 – Манганцоватиста кислота. Солі мангану (ІV) нестійкі, тому за дії сильних кислот на оксид або гідроксид (ІV) утворюються солі мангану (ІІ).
2MnO2 + 2H2SO4 = 2MnSO4 + 2H2O + O2
Оксид мангану (VІ) та (VІІ) мають кислотний характер, їм відповідають Манганцовиста (H2MnO4) та Манганцова (HMnO4) кислоти. MnO3 та H2MnO4 у вільному вигляді не отримані. Солі марганцовистої кислоти – Манганати, забарвлені у темно-зелений колір, стійкі лише у лужному середовищі. В водних розчинах поступово розкладаються:
2K2MnO4 + 2H2O = 2KMnO4 + MnO2 + 4KOH
Всі сполуки мангану (VІ) – сильні окисники і легко відновлюються до оксиду мангану (ІV) в нейтральному та лужному середовищі або солей мангану (ІІ) – в кислому середовищі. При дії сильних окисників вони можуть бути переведені до сполук мангану (VІІ).
Mn2O7 – зеленувато-чорна рідина, що добре розчиняється у воді. Сильний окисник, нестійкий при температурах більше 0 С, розкладається з вибухом.
Манганцова кислота відома лише в розчинах. Її солі – перманганати, розкладаються при нагріванні з виділенням Оксигену. Вони являються сильними окисниками. В кислому середовищу вони відновлюються до солей мангану (ІІ), в нейтральному середовищу і слабо лужному – до оксиду мангану (ІV). Якщо середовище сильно лужне, то перманганати відновлюються спочатку до манганатів, а останні поступово переходять до сполук мангану (ІV).