- •3)Часові та просторові обрії античної цивілізації
- •476 Р Західна Римська імперія гине.
- •4)Розкрийте проблему, що являв собою «античний світ » у різні епохи
- •4)Розкрийте проблему, що являв собою «античний світ » у різні епохи
- •5) Опишіть культурно – історичні моделі античної цивілізації й античної ментальності
- •6.Визначте,чим була елліністична цивілізація у культ.Площині
- •7.Схарактер.Давньогрец.І римський варіанти Античності.
- •8. Релігійна ситуація у Давній Греції
- •10. Особливості релігійної ситуації в римській імперії
- •13 Різниця між міфом та художнім твором
- •14. Опишіть богів-олімпійців їхній склад іфункції.
- •15. Приклади функцій та ролі богів нижчих за олімпійців рангів.
- •16. Схарактеризуйте добу героїв в уявленні давніх греків. Назвіть основних грецьких героїв та їхні діяння
- •17. Розкрийте специфіку культу героїв у давніх греків
- •18. Визначте, на які періоди можна поділити давньогрецьку літературу
- •19. Розкрийте, на які періоди можна поділити римську літературу
- •20. Розкрийте проблему, чому гомерівський епос можна вважати підмурком грецької та всієї античної культури
- •21.Схарактеризуйте «Вік Августа» як переломний для історії Риму.
- •22.Розкрийте проблему : «е» Вергілія і подальший розвиток євро пейс. Літ-ри.
- •23 .Розкрийте культурно-історичну ґенезу давньогрецької трагедії .
- •24. Генеза давньогрецької комедії
- •25.Сформулюйте основні думки Нічше щодо аполлонівського та діонісівського початків у трагедії
- •26. Сформулюйте значення творчості Есхіла для поступу трагедії як жанру.
- •27. Опишіть міфологічну основу трилогії Есхіла «Орестея» й особливості Ії інтерпретації поетом
- •29 Розкрийте розвиток трагедійного жанру у Софокла.
- •33. «Орестея» Есхіл.
- •34. «Орестея». Есхіл
- •35. Покажіть, у чому полягають особливоті життєвого та творчого шляху Арістофана
- •36. Опишіть основні особливості нової аттичної комедії.
- •37. Схарактеризуйте генезу та класифікацію давньогрецької лірики.
- •Творчість Публій Овідій Назон, картина Антона ван Вернера
- •39. Опишіть значення творчості Горація для європейської поезії
- •40. Розкрийте особливості філософського змісту та художнього стилю сатир Горація.
- •42 Опишіть специфіку давньогрецької історіографії...
- •43. Зародження й розвиток риторики...
- •44. Роль риторики в Давньому Римі та Римській імперії.
- •45. Схарактеризуйте Сократа як історичну особистість (за текстами Платона)
- •50. Розкрийте проблему «Поезія і проза – традиційне протиставлення й розвиток»
- •51Покажіть на конкретних прикладах ,чому можна казати про первісну спорідненість прозових жанрів.
- •58.Схарактер.Зміст «Метаморфоз» Апулея як спробу пошуків від занепаду.
- •[Ред.] Спадок
- •55. Вчення стоїків. Сенека.
- •[Ред.] Про мудрість
- •[Ред.] Про філософію
- •[Ред.] Про дружбу
- •[Ред.] Про смерть
- •[Ред.] Посмертна слава Сенеки
10. Особливості релігійної ситуації в римській імперії
Римляни повністю запозичили богів у греків. У Римі всі головні жерці всіх богів об’єднувалися в колегії понтифіків. На чолі колегії понтифіків стояв головний понтифік. Коли Рим перетворився на імперію в столицях кожної провінції була своя колегія понтифіків з головним понтифіком на чолі, який підкорявся головному понтифіку в Римі. За доби імперії, головним понтифіком був римський імператор. Він поєднав у собі верховну світську владу і релігійну. Тобто, стан релігії у давньому Римі був централізований. Тут збиралися культи всіх богів всіх народів, які входили до складу Рим імперії. В самому Римі будували храми на честь різних богів і богинь інших народів, але за умовою, що головні жерці даного культу входили до колегії понтифіків. Від цього відмовлялися іудеї і християни. За часів, наприклад, імператора Августа, імператора вважали божеством. Йому, живій людині, приносили почесті. І померлих імператорів часто прирівнювали до богів, але все це не відповідало догматам іудейської та християнської віри. Зараз титул головного рим понтифіка має Папа, - верховний понт. Рим католицька церква є централізованою. Сх християнство наслідує звичаї Греції, а зх. – Риму. Паралельно з культом богів Олімпійських і з культом ін. богів, існували різні містичні культи. Містерія – це потаємне таїнство. Найбільш розповсюдж після смерті потрапляє на той світ, на тому світі вона забуває все і втілюється в нове тіло, тобто, це вічний коловорот душі(«Енеїда» Вергілія). Ще один культ був розповсюджений Елевсінські містерій(містечко неподалік Афін ). Елевсінські містерії втілюювали вірування в те, що Деметра , богиня землеробства, взимку начебто помирає. Навесні відроджується. Деякі з текстів елевсінської містерії Есхіл перетворив у свою творчість.
11. Розкрийте специфіку зв’язків давньогрецької та римської культур та літератур на конкретних прикладах.
Не можна не сказати про те, що римляни повністю запозичили богів у греків. Яскравий представник грецької л-ри – Гомер . Відомо, що Вергілій у своїй поемі «Енеїда» намагався наслідувати Гомера. Його основною метою було створення поеми більш величної ніж поема Гомера. Тож в Енеїді ми бачимо обєднання Іліади та Одіссеї в одне ціле уже хронологічною послідовність. Оскільки це був своєрідний рімейк Гомера, тому бачимо ту ж величність, оскільки це героїчні поеми. Тут ми бачимо і урочистий тон, і вимальовування деталей. Герої Вергілія і Гомера були зразками для наслідування молоді. Герої Гомера для греків, герої Вергілія – для римлян. Громадяни навіть мали вчити уривки з цих поем на пам’ять. За культурною ознакою Рим імперія поділялась на східну грекомовну та західна латино мовну. Причому, до 3 ст. н.е. люди обов’язково володіли грецькою мовою. Після 3 ст. все менше й менше ця мова вживалася, а потім забулася. Яскравий представник рим імперії – Вергілій. Основна ознака античної культури – віра в багатьох богів (політеїзм, або язичництво).
12 Розкрийте тему «Міф та міфологія як підвалини античної ментальності . Зараз ми можемо дати наукове пояснення подіям, що відбуваються у Всесвіті. Але в давнину люди повинні були придумувати такі «пояснення».
Люди в давнину задавали собі ці питання й намагалися дати на них відповідь. У різних племенах у різних частинах світу існували свої пояснення. Вони будь-як роз'ясняли події. Цікаві розповіді, що містили такі пояснення, називаються міфами. Міфологія вивчає міфи народів світу. За допомогою своїх міфів людина в давнину намагалася «олюднити», «персоніфікувати» свій світ. Тобто вона думала, що всі предмети навкруги неї, як і вона сама, є мислячими істотами, а деякі ще й наділені величезною силою. Усі предмети, тварини, рослини, зірки, ріки, Сонце й Місяць були богами, що володіють чарівною силою. Деякі боги вважалися добрими, інші - злими, що приносять біль, голод і смерть. Так як людина сприймала ці предмети як богів і вважала їх мислячими істотами, вона думала, що може звертатися до них із проханням. Якщо в Сонця є розум, виходить, його можна просити направити свої промені на рослини, щоб вони росли. Люди зверталися з молитвою до бога дощу із проханням про дощ у надії бути почутими. До бога потрібно звертатися певним чином, у противному випадку бог міг розсердитися. Метою таких церемоній і ритуалів була підтримка гарних відносин між людиною й богом. Людина думала, що подібним чином вона зможе управляти подіями й контролювати їх, а її життя буде щасливішим.