- •3)Часові та просторові обрії античної цивілізації
- •476 Р Західна Римська імперія гине.
- •4)Розкрийте проблему, що являв собою «античний світ » у різні епохи
- •4)Розкрийте проблему, що являв собою «античний світ » у різні епохи
- •5) Опишіть культурно – історичні моделі античної цивілізації й античної ментальності
- •6.Визначте,чим була елліністична цивілізація у культ.Площині
- •7.Схарактер.Давньогрец.І римський варіанти Античності.
- •8. Релігійна ситуація у Давній Греції
- •10. Особливості релігійної ситуації в римській імперії
- •13 Різниця між міфом та художнім твором
- •14. Опишіть богів-олімпійців їхній склад іфункції.
- •15. Приклади функцій та ролі богів нижчих за олімпійців рангів.
- •16. Схарактеризуйте добу героїв в уявленні давніх греків. Назвіть основних грецьких героїв та їхні діяння
- •17. Розкрийте специфіку культу героїв у давніх греків
- •18. Визначте, на які періоди можна поділити давньогрецьку літературу
- •19. Розкрийте, на які періоди можна поділити римську літературу
- •20. Розкрийте проблему, чому гомерівський епос можна вважати підмурком грецької та всієї античної культури
- •21.Схарактеризуйте «Вік Августа» як переломний для історії Риму.
- •22.Розкрийте проблему : «е» Вергілія і подальший розвиток євро пейс. Літ-ри.
- •23 .Розкрийте культурно-історичну ґенезу давньогрецької трагедії .
- •24. Генеза давньогрецької комедії
- •25.Сформулюйте основні думки Нічше щодо аполлонівського та діонісівського початків у трагедії
- •26. Сформулюйте значення творчості Есхіла для поступу трагедії як жанру.
- •27. Опишіть міфологічну основу трилогії Есхіла «Орестея» й особливості Ії інтерпретації поетом
- •29 Розкрийте розвиток трагедійного жанру у Софокла.
- •33. «Орестея» Есхіл.
- •34. «Орестея». Есхіл
- •35. Покажіть, у чому полягають особливоті життєвого та творчого шляху Арістофана
- •36. Опишіть основні особливості нової аттичної комедії.
- •37. Схарактеризуйте генезу та класифікацію давньогрецької лірики.
- •Творчість Публій Овідій Назон, картина Антона ван Вернера
- •39. Опишіть значення творчості Горація для європейської поезії
- •40. Розкрийте особливості філософського змісту та художнього стилю сатир Горація.
- •42 Опишіть специфіку давньогрецької історіографії...
- •43. Зародження й розвиток риторики...
- •44. Роль риторики в Давньому Римі та Римській імперії.
- •45. Схарактеризуйте Сократа як історичну особистість (за текстами Платона)
- •50. Розкрийте проблему «Поезія і проза – традиційне протиставлення й розвиток»
- •51Покажіть на конкретних прикладах ,чому можна казати про первісну спорідненість прозових жанрів.
- •58.Схарактер.Зміст «Метаморфоз» Апулея як спробу пошуків від занепаду.
- •[Ред.] Спадок
- •55. Вчення стоїків. Сенека.
- •[Ред.] Про мудрість
- •[Ред.] Про філософію
- •[Ред.] Про дружбу
- •[Ред.] Про смерть
- •[Ред.] Посмертна слава Сенеки
[Ред.] Про мудрість
Тільки мудрець в силах втілити ідеальну норму поведінки, але совість, усвідомлення моральнісної норми, відрізняє людину моральнісну, філософа, від натовпу: «Я навчу тебе, як дізнатися, що ти ще не став мудрим. Мудрець повний радості, веселий і непохитний, безтурботний, він живе нарівні з богами… Але якщо ти прагнеш звідусюди отримувати всілякі задоволення, тоді знай, що тобі так само далеко до мудрості, як до радості».
[Ред.] Про філософію
Недосконалість людини долається заняттями філософією, що уподібнюється лікуванню, зціленню від пороків: «Ліки для душі винайдені древніми, але наша справа відшукати, як їх застосовувати і коли». Той, хто шукає істину, повинен спиратися на досвід «людей обізнаних, тих, що дослідили шлях, який попереду в нас». Люди ці — філософи, чиє вчення здатне дати знання істинного блага: «Адже людина — розумна істота; отже для неї вище благо — виконувати те, заради чого вона нарождена».
[Ред.] Про дружбу
«Людина добра» — та, яка ще не стала мудрецем, але вже «знаходиться в гавані», спогляда доброчесність. Вона не шукає щастя у зовнішніх речах і їй нічого не потрібно, навіть друзів. Не тому, що вона хоче жити без друзів, а тому, що може. Тим не менш, вона знає, що таке справжня дружба й цінує своїх друзів. Друзям не страшна розлука, вони завжди можуть бути разом: «Друг повинен бути в нас в душі, а душа завжди з нами». Друзів не може розлучити навіть смерть: «І можливо, — якщо правдиві розмови мудреців, і на нас чекає певне спільне для всіх місце, — ті, кого ми вважаємо зниклими, тільки пішли вперед».
[Ред.] Про смерть
Як частину божественної волі «людина добра» сприймає й смерть. Смерть напередвстановлена світовим законом і тому не може бути безумовним злом: «Боятися смерті так само безглуздо, як боятися старості… Хто не хоче вмирати, той не хотів і жити. Адже життя нам дане за умови смерті й саме є лише шляхом до неї». Але й життя не є безумовним благом: «Всі піклуються не про те, чи правильно живуть, а про те, чи довго проживуть; між тим, жити правильно — це всім доступно, жити довго — нікому».
Кожен свій крок, кожен вчинок Сенека так чи інакше прагне осмислити, співвіднести з обраним ідеалом, з моральною нормою, він ні на мить не втрачає почуття внутрішньої відповідальності за вчинене. Він говорить: «Прочитай мої книжки, побач у них пошук істини, якої я не знаю, але шукаю наполегливо».
Сенека сам розбирає питання про те, яким варто бути повчанню філософа. На його думку, воно повинно бути доступним, таким, що легко запам'ятовується, але головне — «вражаючим душу». І коли в 65 році була розкрита змова Пісона — змова, що не мала позитивної програми, яка об'єднала учасників тільки страхом і особистою ненавистю до імператора, — Нерон не зупинився перед вибором і вирішив покарати свого наставника смертю. Філософ разом з дружиною розрізав собі вени.
Остаточні висновки філософії Сенеки показали, що, не зумівши на практиці примирити філософію як моральну норму і служіння спільноті людей у державі, у теорії, він знайшов вихід з цього протиріччя, вказавши на нього.