1.Розвиток англо-саксонської літ-ри. 2 напрямки літ:

1)народний епос (староангл., англосаксонська мова),

2)християнсько-монастирська літ.(латиною) – пред-

ставники: Альдхельм, Беда Високоповажний(«Церковна

історія англ.народу»), Алкуїн. В кінці 7ст. виникла англос.

клерикальна поезія (Кедмон). Народний епос: найважл.

памятка – поема «Беовульф», яка дійшла до нас в рукопис

і Хст. Історики вважають, що її створено між сер.7 – сер.9ст.

поема повязана з дохристиянською героїчно-фольклорною

традицією. Це героїчний епос. Образ воїна (Беовульфа), він

є втіленням кращих народних сподівань. Він – захисник на-

роду, повстає проти фантаст.чудовиськ (Грендель, дракон),

які уособлюють ворожі людині сили. Поема скл. з 2-ох епізо-

дів, обєднаних фігурою Беовульфа, темами боротьби з чудо-

виськом, яке заважає людям мирно жити. «Автором» руко-

писного варіанту можна вважати христ.клірика 8-9ст., який

відредагував твір, керуючись христ.уявленнями (Грендель,

напр., названий нащадком Каїна). Крім «Б» збереглись ще

фрагменти пісні про битву біля Фіннебурга, епічного твору

«Вальдере», кілька зразків істор.пісень («Битва біля Маль-

доне»).Період кін.9-поч.11ст. – розквіт англосакс. прози, її

творцем наз.короля Альфреда.

2. Англ.літ.норманського завоювання. Протягом 3-х ст.

франц.мова була мовою королівського двору, парламенту,

суду, церкви та армії. Запровадження франц.культури віді-

грало позит.роль у становленні англ.літ., яка збагатила її

новими сюжетами, мотивами і жанрами. В цей період одно-

часно існувало 3 літ-ри: франц., англ., латиною. Вони

впливали одна на одну. Саме внаслідок їхньої взаємодії у

14ст. народжується англ. нац.літ-ра і мис-во. Латинська

літ-ра: була філософсько-теологічною. Розвивалися жанри

алегоричної і дидактичної поезії. Історичні хроніки! –

«Діяння англ.королів» Вільяма Мальмсберійського, «Істо-

рія королів Британії» Гальфріда Монмутського (в цьому

творі виведено образ короля Артура). Літ.франц.мовою:

переклади Біблії, житія святих, віршовані істор.хроніки

(«Історія бриттів» Джефрі Геймара). Поет Вас («Роман про

Брута»), віе вперше згадав Круглий стіл. Творчість Васа –

перех.період між істор.хронікою і лицарським романом.

Англ.л-ра майже не розвивалась, лиш окремі зразки англ.

лір.творів, напр. «Owl and Nightingale».

3. Середньовічний лицарський роман.

Франц.л-ра:Творчість Васа – перех.етап

між істор. хронікою і лицарським романом.

Під романом розуміли твір, нап. Народною

«романською» мовою. Сформувався в 60рр

ХІст. Популярні романи артурівського циклу,

творцем яких вважали франц.поета Кретьєна

де Труа («Ланселот, або лицар візка», «Пер-

севаль, або повість про Грааль»). Прозові ли-

царські романи – Вальтер Ман. Ін.різновид –

бретонські ле – невеликі віршовані твори лю-

бовного змісту(представниця Марія Францу-

зька, нап.12 ле). Англ.л-ра: 13ст. – перші ли-

царські романи. Близько 1205р. Клірик Лайа-

мон створив героїчну поему «Брут». Найдав-

ніший лицарський роман англ.мовою – поема

«Король Гори». Перлина англ.середньов.л-ри

лицарський роман «Сер Гавейн та Зелений

Лицар».

4. ХІVст. в історії англ.л-ри. Процес форму-

вання англ.нації, утв.нац.мова. Лондонський

діалект. Джон Вікліф здійснив 1 повний пе-

реклад Біблії англ.мовою. 2-га пол.14ст. – бур-

хливий розквіт англ.л-ри. Міська л-ра: дра-

матичне і театральне мис-во. З розвитком мі-

ської культури повязаний фарс, фабльо, мора-

літе (твори моралізаторського, алегоричного

спрямування). Драматургія – наймасовіша фо-

рма словесного мис-ва. Алегорична поема

«Видіння про Петра Орача» (Вільям Ленг-

ленд). 1 з науславленіших поетів – Джон Гауер.

Джефрі Чосер!!!

5. Творчість Джефрі Чосера. Рання твор-

чість розвив. в межах франц. куртуазної л-

ри. Поезія: балади, ронделі, віршовані пос-

лання. Теми поезії черпав з франц.алегор

.поеми «Роман про Троянду», з трактатів

Боеція, Овідія. Найкращі поеми епічного і

сатиричного х-ру – «Книга герцогині», «Дім

слави», «Пташина рада», «Троїл та Кре-

ссіда», «Книга про добрих жінок». Гумор,

сатира, психол.глибина. Вплив італ.Ренесан-

су(«Б.К.» Данте, «Декамерон» Бокаччо).

«Кентерберійські оповідання» - підсумковий

твір англ.середньов.л-ри, принцип реаліст.зоб-

раження дійсності. Це збірка поет.новел, яким

передує пролог – це розповідь про паломників,

які зібралися на прощу до Кентербері. Майстер-

ні портретні характеристики. Містить перекази

христ.легенд, куртуазних повістей, лицарських

романів, їхнє пародіювання, фабльо. Тут Чосер

використав всі можливі жанри середньов. л-ри.

Висуває нове гуманістичне розуміння людини.

Це дає змогу назвати 1 нац.поета Англії пер-

шим представником англ.гуманізму.

6. Літ.процес в Англії ХVст. 100-літня війна

з Францією, міжусобна війна Червоної та Білої

Троянд, криза в сфері ідеології гальмували ку-

льт.розвиток. з ін.боку культ.життя в нових фор-

мах розвивалось не лише про королівському дво-

рі, а й у містах і селах. Розвиток англ.університе-

тів. Вільям Кекстон відіграв значну роль у стано-

вленні нової гуманіст.культури. він – 1 англ.дру-

кар, реформатор книги. Започаткував широку

програму друку – переклади лицарських романів,

античної л-ри, творів Чосера. Видав прозову книгу

Томаса Мелорі «Смерть Артура», в якій зібрано

всі відомі сюжети про короля Артура та його лица-

рів, показано розквіт і занепад лицарської утопії.

Надрукував прибл.400 книг. Народна поезія: жанр

балади (ліро-епічні, поетичні, гостросюжетні), в

них втілено істор.досвід і поет.геній англ.народу.

Найвищі досягнення – балади про Робіна Гуда. В

15ст найпопулярнішими були 2 цикли «Мала пісня

про Робіна Гуда», «Діяння Робіна Гуда».

7. Заг.хар-ка англ.літ. доби Відродження. Це

цілісна культурно-історична доба переходу від

Середньов. до Нового Часу, яка відзначається

потужним злетом інтелект. Діяльності і стрім-

ким розвитком усіх видів мис-ва. Це новий тип

культури, в центрі якого – земне життя людини

-величної і прекрасної у своїй індивідуальності.

На зміну теоцентризму приходить антропоцен-

тризм. Гуманізм – гол.ідеологія, проголосив

свободу мислення, звільнення від церковних

догматів. 2 періоди літ-ри доби Відродження:

1) ранній: І пол.16ст.(Томас Мор, поети Уайст,

Серрей). 2)зріле В.: 2га пол.16ст.-поч.17ст.

(поезія, Спенсер, Сідні, Шекспір; проза: рома-

ністи Лілі, Сідні, Неш, Грін), розквіт драматургії

(Марло, Шекспір, Джонсон). Риси гуманізму:

антифеодальна спрямованість, людина – центр

Всесвіту, відокремлення світського життя від

церкви, прагнення абсолютної монархії, стрем-

ління оволодіти знаннями.

8. Англ.поезія доби Відродження. Завдання

–підняти англ.метрику, яка після Чосера по-

над століття мала наслідувальний хар-тер. По-

ети: Томас Уайєт, Генрі Серрей(перекладачі

сонетів Петрарки, добре обізнані з італ.поезі-

єю) хотіли перенести її на британський грунт.

Їхні поезії увійшли до 1-ої збірки англ.ренес.

поезії – Тоттелевський збірник. Ост.декада

16ст. – найкращі досягнення – сонет. Збірка

Сідні «Астрофель і Стелла», пасторальний

роман «Аркадія». Едмунд Спенсер: сучасни-

ки вважали його «поетом поетів». Його твори:

«Календар пастуха».Для нього суть поезії

полягає у відтворенні ідеального, вивільненого

від минулої емпірики світу. Тому у творі є вел.

ступінь пасторальної умовності, відсутність

реальних англ.селян, відсутність реальних по-

дій. Також поема «Королева фей» - про леген-

дарних лицарів короля Артура і прекрасну фею

Глоріану (це алегор.зображення кор.двору Єли-

завети і її найбл.оточення). Її написано 9-ряд-

ковою строфою, яка увійшла в л-ру як «спенсе-

рівська строфа». Найважл.– сонети Шекспіра!!!