36. Класичний реалізм в англійській літературі хіх ст.

Вперше слово "реалізм" з"явилось в Франції.В Англії головою

реаліст. школи було названо Теккерея. в мистецтві – немає

однозначного визначення, правдивість щодо фактів життя,

дійсність, якою вона є насправді у відповідності її ідеалу.

Худ. реалізм – це літ. напрям. Реаліст. мис-во – макс. відтво-

рення дійсності – увага на соц. дійсності, поєднання індиві-

дуального і соц., протиставлення "людина-соціум", герой н-

аділений типовою людською долею, прагнення пояснити

людину, її життєвий досвід, виходячи з різних соц. обставин.

Дистанція між читачем і літературою зникає. 1837-1901 рр.-

Вікторіанська доба – славний період, розвиток промисловості,

стабільність, А- велика колоніальна держава, наукові від-

криття. Але! – колоніальні війни, голод, епідемії тифу і холери.

Зміни в ставленні до жінки- отримують певні права. Теорії

Дарвіна мали вплив. Але акцент робиться на матеріальному

благополуччі, тому духовність занепадає. 30-і-40-і рр. – прихід

буржуа до влади, робітничі рухи (Чартистські), соціальні

протиріччя. В 50-60 рр. – втрачені ілюзії, придушення робіт-

ничого руху. + зображення розмаїття соціальних типів, інтерес

до класової боротьби, соц. проблем, типізація явищ, запере-

чення романтизму, предмет зображення – дійсність, зобра-

женя сучасності, міста, деміфологізація, розвиток прози.

Мова – наближена до побутової. Зв’язок особистості і сусп..

Періодизація: 30-40: вплив романтичної естетики (Бронте,

Діккенс); 50-60: відмова від романтизму (Теккерей). Жанри

– соц. роман: індустріальний роман (Дізраелі, Гаскіл),

психологічний (Остін), історичний (Теккерей), сатиричний

(Діккенс, Теккерей), роман-виховання, соціально-псих.

(сестри Бронте).

37. Творчість Дж. Остін. Це ланка між просвітниць-

ким і класичним реалізмом. Не була популярною серед

сучасників, бо писала в час розквіту романтизму. Від-

крила Остін В. Вулф на поч. ХХ ст. Творчістю О. ціка-

виться феміністичне літературознавство. Всі її романи

написані про шлюб та кохання, хоча сама письменниця

прожила своє життя сама, не будучи одруженою. Ритм

відповідає реальному ритму життя. Дія зазвичай відбу-

вається в заміських будинках, пейзажів мінімум. Починає

творчість з пародій на ін. твори («Любов і дружба»).Захо-

плюється Філдінгом, не сприймає дидактизму в літерату-

рі, критикує «байронізм», готичний роман.Авторка 6 ро-

манів-2періоди творчості: 1 -"Нортенгерське абатсвто",

"Гордість та упередженість", "Розум і чутливість",

2 - "Менсфілд Парк", "Переконання", "Емма". Її твори

побутові, реалістичні, хронікальні. Її твори – зразки пси-

хологічного роману, особливо "Гордість і упередженість"

- відкриття почуттів, автор подає об"єктивний погляд на

суб"єктивну сферу психології героїв. 2ий період-зміни –

єдність стилю, діалог більш гострий, кожна сюжетна лінія

доведена до кінця. Головні риси стилю-іронія, гумор, са-

тира. Остін пише про життя сучасних представників серед-

нього класу, світ звичайних людей. Її романи глибоко со-

ціальні. Гроші мають важливу роль, згубний вплив. Питан-

ня шлюбу, вибір супутника, історія морального прозріння.

"Нортенгерське абатсвто" – пародія на готичний роман.

"Гордість і упередженість" – гордість Дарсі та упередже-

ність Елізабет Беннет, зображення побуту вищих прошар-

ків суспільства. "Емма" – вважають найкращим твором.

38. Творчість Ч. Діккенса. Творчість співпадає з часом

становлення реалізму (30-70 роки). Мав важке дитинство,

з малку мав працювати на заводі. Працював в адвокатській

конторі і судовим репортером. Тоді почав писати нариси –

збірка "Нариси Боза" (тут Д. – співець Лондона, невеликі

замальовки про життя людей Лондона, комічні ситуації),

1 ий роман "Нотатки Піквікського клубу" (про закритий

світ багатіїв, вони добрі, але наївні). Д. йшов по життю з

оптимізмом, який відбився на його творчості, він вірив в

перемогу добра над злом, але під кінець творчості став більш

стриманим. Д. творив в рамках чистого реалізму, з елемента-

ми психологізму, прагнув передати характер, тяжіння до уза-

гальнень, висновків, створення універсальних глобальних

образів. Писав романи соціальної проблематики. "Олівер

Твіст"(!!! 1ий соціальний роман- сарказм, похмура картина,

тема дитини, виховання, експлуатації робочої сили) , "При-

годи Ніколаса Нікльбі" (увага до освіти в Англії) . Тема

дитини є і в романі «Крамниця старожитностей» (ще пох-

муріший світ, героїня помирає). Пише і історичний, політич-

ний роман «Барнабі Радж». Після подорожі в Америку «Аме-

риканські нотатки» (викриття америк. сусп.). Романи-вихо-

вання, автор розробив систему цього жанру для англ. літ.

(життя людини від народження до часу формування її духов-

них ідеалів), мотив спадщини, таємниць, дитина – сирота, де-

тективний елемент. Новаторство: світ дітей як особливий світ,

невід"ємний від дорослого. "Домбі і син" – соц.-псих. роман,

вплив соціуму на людину, обумовленість характеру. Батько

через свою зацикленість на грошах, бізнесі втрачає все крім

доньки і тоді змінбється. "Різдвяні оповідання" – свято при-

мирення, злагоди, спокою, про скупого Скруджа і його мо-

ральне переродження. "Девід Коперфілд" – автобіографічний

роман, роман-виховання, "Крихітка Дорріт", "Важкі часи",

"Великі сподівання". Персонажі: позитивні, негативні, диваки.

Особливості методу : Однолінійність –виділена 1 характерна

риса персонажа, але в пізніших творах це змінюється – герой

еволюціонує, щаслива розв’язка, введення збігів, випадково-

стей, момент впізнання,втрата дитини і її віднайдення, велика

роль портретів, характеристика через мову, обстановку. Точне

зображення життя англ. сусп. 30-60х рр., композиція будується

на долі 1 персонажа чи окремої родини, процес становлення

особистості, гіперболізація характерів.

39. Творчість В. Теккерея. Нема оптимізму, щасливого

кінця, збігів – на це вплинуло його життя (не знав батька,

психічно хвора дружина). В Кембріджі видавав студ-ий

листок «Сноб» -викривав цю рису. Псевдоніми: жовто-

плюш, Товстий літератор. Зб-ки нарисів «Паризькі на-

риси», «Ірландські нариси». Своїм вчителем Т. вважав

Філдінга. Для нього особистість людини – суспільна оди-

ниця, його дуже цікавили проблеми моралі, він є раціо-

нальним, у його творах багато розумового начала. Є опо-

відач, який аналізує, веде бесіду з читачем, багато деталей-

інтер’єр, зовн. вигляд, характери багатогранні, складні, не-

має прямого повчання, щасливих співпадінь, реаліст-немає

романтичних елементів як у Діккенса. 3 періоди: 1-30-40рр.-

Роман "Кетрін" – про кохання, мотиви фаталізму, типові

обставини, типовий характер. «Кар’єра Барі Ліндона»-для

нього головне – це вигода, гроші. Пише пародії на Дюма і

Скота. Окреслює поняття снобізму у зб. "Книга снобів" –

автор вважав, що сноби є у всіх колах сусп. Це оповідання,

замальовки з життя різних представників англійського сусп.

Перед нами і політичне життя, і судова система, і економічне,

і світське життя – прийом типізації. 2 період – «Ярмарка сує-

ти» (48р.) – соціально-психологічний роман, роман –епопея.

Підзаголовок «Роман без героя». 2 світи – аристократія і

буржуазія. Безпощадна сатира. 3 період – не такі яскраві

твори. Сатиричний, соц-псих роман «Історія Пенденіса»+

роман-виховання. «Історія Генрі Есмонда». Після подорожі

до Америки – «Ньюкоми», «Віргінці».

Риси творчості: цілковита відповідність життю і реаліям,

психологізм, пошук ознак духовного занепаду людини, немає

прямого моралізаторства як у Діккенса. Сатирик!!!

40. Творчість сестер Бронте. - відносять до "школи Діккенса" –

поєднання соц. та романт. ФЕНОМЕН ТВОРЧОЇ СІМ"Ї!! Дівчат

виховував батько, який змалку привчив в них любов до літ.Буду-

чи дітьми сестри Бронте вигадали країну Гондал і постійно при-

думували історії з життя цієї країни. Емілі продовжувала писати

історію Гондала, будучи вже дорослою. Усі дівчата писали вірші

– збірка "Поезії братів Беллів", критики відзначили вірші Емілі

– у них був мотив кохання та смерті, Е.– поетеса філософського

складу, вона універсалізує почуття кохання, яке можна зустріти

навіть у смерті. Емілі: авторка єдиного роману "Грозовий пере-

вал", роман соц.-псих., реалізм поєднаний з романтизмом. Тема:

доля людини, кохання, яке трактується в байронічному дусі. 2

оповідачі, елемент автобіографії. Написаний літ. мовою з елемен-

тами Йоркширського діалекту, перенасичений міфол. образами та

порівняннями (інтерес до британської міфології). Є і романтизм,

і передромантизм, і символізм – зразок символічного роману, але

є й соціальна сторона. Англія 1801 р. емоційна напруженість, рет-

роспекції. 2 оповідачі – Локвуд і няня Нелі Дін. Природа- окремий

персонаж, дуже важливе місце в творі. Фрагментарність композиції.

Шарлотта: її романи соц.-псих., характери обумовлені реалія-

ми життя, інтерес до долі жінок."Вчитель», «Шерлі","Джейн

Ейр"- частково автобіографічний, роман-виховання. Переплітають-

ся реалістичні і романтичні тенденції. Відтворення епохи+внутріш-

ній світ героїв, переживання. Збіги обставин, таємниці, природа+

точне відображення дійсності, типові явища тієї доби. Романтичні

герої+повнокровні характери(діалоги, описи, портрети). Теми:

освіта в А., місце жінки в суспільстві. 1 ч. – Лоудський притулок,

2ч. – вчителює, 3ч. – переїзд в маєток Торнфілд, Рочестер, 4ч. –

втеча, мотив дороги. 5ч. –нове кохання, але повертається до

Рочестера.

Анна: "Агнес Грей".