6.Визначте,чим була елліністична цивілізація у культ.Площині

Новий етап в історії країн Східного Середземномор'я — етап еллінізму — починається з походів Александра Македонського (IV століття до н. е.) на теренах Африки, Азії, суч. Єгипту, Ірану, Іраку, Туреччини і закінчується завоюванням елліністичних держав Стародавнім Римом у I столітті до н. е. (останнім був захоплений Єгипет). Македонія, що завоювала Грецію, повністю сприйняла її культуру, тож після звитяжних походів Александра Македонського давньогрецька культура розповсюджується по завойованих східних країнах. В свою чергу, підкорені народи були носіями власної давньої культури і самі впливали на античну культуру. В елліністичних державах синтез місцевих та грецьких госпо­дарських і технічних досягнень сприяв розвиткові землероб­ства, ремісництва, торгівлі. Тимчасом грецькі поліси, опинившись осторонь головних торгових шляхів, утратили колишній рівень розвитку ремісництва й торгівлі. Тенденція кінця класичного періоду до зростання великого землево­лодіння переважила остаточно. Проте загальний розвиток сільського господарства не поліпшував економічного стану суспільства, а лише збагачував нечисленний прошарок багатіїв-латифундистів. Минулося класичне давньогрецьке рабство, коли свобода була ознакою елліна, рабство —долею варвара: крім полонених, що були рабами македонських власників із часів війни, дедалі частіше греки потрапляли також у боргове рабство.

На темпах економічного розвитку Греції позначалися й політичні зміни, що їх вона зазнала в новій елліністичній державі. За всієї різноманітності в місцевих проявах елліністична культура — явище цілісне, результат синтезу культур греків-завойовників і підкорених народів. Еллінізм - симбіоз грецької й інших культур. Культурний центр переноситься в Єгипет, в Олександрію. Там виникає гуманітарна наука. Характерна пильна увага до людини. Розвиваються малі жанри лірики, наприклад, епіграма. Втрачає значення висока комедія, з'являється новоаттична комедія про родину, про дім. У самому кінці періоду з'являється грецька повість або грецький роман.

7.Схарактер.Давньогрец.І римський варіанти Античності.

Суспільство Стародавньої Греції і Риму прийнято називати античним світом. Численні грецькі міста були засновані на узбережжях Середземного й Чорного морів, а також на островах Кіпр і Сицилія. У VIII ст. до н.е. великий потік грецьких переселенців спостерігався в напрямку до узбережжя південної частини Італії; значення заснованих там великих полісів було настільки важливим, що ця частина еллінського світу одержала назву "Великої Греції». Антична література складається з двох національних літератур: давньогрецької та давньоримської. Історично грецька література передувала римській. Рим-це незалежна держава від етрусків. ". Її письмові пам’ятки, створені на діалектах грецької мови і латинською мовою. Юпітер у римлян-бог неба ,батько який світить. Римська літ. похідна від давньогрецької. Греція не була централізованою державою. Поліс-окрема держава зі своїм імператором. Рим-імперія, яка розпочин. з ядра Зх. Європи,кордону Англії і Шотландії, Пв.Укр., Азії. Сх частина –грекомовна ,Зх-латиномовна. До 3ст.освічені римляни знали грецьку мову, 4 ст. грецька мова втрачається.

В Афінах розквітає давньогрецька культура. Тут записують тексти Гомера, ліричних творів, зароджується трагедія, комедія. Кінцеві записи - в Олександрії. Після смерті Олександра Македонського імперія гине. Римська література в культурному плані спирається повність на грецьку традицію. «Енеїда» Вергілія перероблена адаптація «Іліади» і «Одісеї» Гомера.