24. Телефонограма. Радіограма

Це документ, який передається телефоном, фіксується у

спеціальній книзі (журналі) й містить розпорядження, інфор-

мацію вищих органів.

Особа, якій адресується телефонограма, після ознайом-

лення з текстом ставить свій підпис і таким чином підтвер-

джус свою відповідальність за виконання- переданих

розпоряджень або доведення інформації до відома.

На відміну від телеграми, телефонні повідомлення, як

правило, обмежені у відстані: їх передають у межах міста,

району, області.

Р е к в і з и т и :

1. Назва виду документа.

2. Номер.

3. Дата.

4. Адресант.

5. Адресат.

6. Текст.

7. Підпис.

З р а з о к :

від 6 листопада 2001 року

Від кого Український державний університет харчових

Просимо професора Вінника В.А. взяти участь у конфе-

ренції 14—18 листопада. Запрошення висилаємо поштою.

Телефонограма № 348

технологій

Телефон 261-57-94

Кому Віннику В. А.

Передав Собко О. В.

Прийняв Зюбрецький В. М.

год. 12 хв. 45

Проректор

Оргкомітет

В. С. Бойко

Радіограми це повідомлення, передане по радіо.

141

25. Факс

Це спосіб передачі різних за змістом документів за допо-

могою телекомунікативного зв'язку та принтера.

Обов'язкові р е к в і з и т и факсу такі:

1. Місце відправлення.

2. Адресат.

3. Телефон місця відправлення.

4. Дата й час відправлення.

5. Кількість сторінок (при потребі).

Вони подаються англійською мовою або українські слова

записуються латинськими літерами. Текст факсу пишеться

без скорочень.

Факс — це поширений, але менш доступний спосіб пере-

дачі інформації, ніж телефон або телеграф. Тому одне й те

ж саме місце відправлення (місце призначення) може бути

адресою різних авторів (адресатів). У цьому полягає особ-

ливість реквізитів факсу.

Зразок: (факс надіслано з апарату Комітету (колишнього

Міністерства) у справах сім'ї та молоді):

РК.ОМ: МІЙ ЗЕМ І МОЬ

РНОИЕ N0. 044 2284450

Моу. 24 1999 01: 04 АМ

16 червня 2002 року

Соціальна служба для молоді

м. Києва

Олександр Мельничук

Дарина Веретенко

вул. Б. Хмельницького, 44,

Київ-30

тел.: 246 53 58; 069 № 4319

Е-таіІ: ззт @ зосзепл Ргеепеї.

Кієу. ІІА

Український інститут

соціальних досліджень

Марія Купчинська

вул. Десятинна, 14,

Київ-25

тел. 228 25 70

тел./факс 228 36 19

Е-шаіІ: риеепт @

зтспізз. Ргеепеї. Кієу. 11а

ЧИ зашкалює "Молодіжний барометр"?

Молодь завжди уособлювала майбутнє будь-якого сус-

пільства. Творча уява, ідеали, енергія і потенціал молоді

мають важливе значення для забезпечення постійного та

стабільного розвитку суспільства, в якому вона живе.

142

Молодь Києва неоднорідна, специфічна у своїх запитах,

інтересах і потребах, радикальніша у своїх потягах, ніж інші

соціально-демографічні групи, освіченіша за тих, хто живе в

інших регіонах.

Проблеми, що найбільше непокоять молодь, стосуються

матеріального становища, житлових умов, змістовного дозвілля.

Отже, проблеми є. І ніхто не заперечить, що необхідно

їх вирішувати. Але хто це має робити?

За інформацією Соціальної служби для молоді Київської

міської державної адміністрації 71% громадян вважає, що

молодіжними проблемами повинна займатися сама молодь

за підтримки держави.

У столиці зафіксовано близько 400 дитячих та молодіж-

них громадських організацій.

Здебільшого молодіжні проблеми у свідомості людей існу-

ють досить уявно, а пов'язана з ними небезпека видається

примарною. Часто молодь не довіряє статистичним даним

офіційних установ. ^

Тому з січня 2002 року за ініціативи Соціальної служби

для молоді Київської міської державної адміністрації спільно

з Українським інститутом соціальних досліджень та Дитячим

Фондом ООН (ЮНІСЕФ) вперше в Україні було впровадже-

но програму "Молодіжний барометр".

Цей "механізм" роботи програми має відстежувати по-

казники стану молодіжного середовища. А побачити гостро-

ту соціальних проблем можна очима самої молоді. Відтепер

кожна свідома молода людина може стати "дослідником" і

на волонтерських засадах взяти участь у реалізації програ-

ми "Молодіжний барометр".

Протягом травня поточного року Український інститут

соціальних досліджень та Соціальна служба для

молоді м. Києва здійснили низку соціологічних досліджень.

Серед опитаних — молоді кияни віком від 15 до 28 років,

клієнти соціальних служб для молоді, депутати районних та

міської рад.

Зауважимо, кількість молодих людей віком від 15 до 28 ро-

ків у столиці становить близько 22% всього населення.

Під час досліджень отримано результати, які характеризують

сучасний стан молодіжного середовища столиці. Інтерв'юерами

працювали молоді люди на волонтерських засадах.

Слід зазначити, що підготовка волонтерів за програмою

"Молодіжний барометр" була дуже ґрунтовною. За підтрим-

ки ЮНІСЕФ, Українського інституту соціальних досліджень

протягом квітня проведено кілька тренінгів-семінарів для моло-

дих інтерв'юерів і керівників- проекту "Молодіжний барометр".

143

Вже сьогодні можна говорити про певні результати роботи

цієї програми.

Саме з цією метою організовано засідання "круглого

столу", в якому братимуть участь представники ЮНІСЕФ, на-

уковці Українського інституту соціальних досліджень, спеціалісти

Соціальної служби для молоді м. Києва та районних соціаль-

них служб, представники "Молодіжного парламенту м. Києва"

та інших громадських молодіжних організацій, депутати район-

них і міської рад, а також волонтери — учасники програми

"Молодіжний барометр".

Якою мірою молодь занепокоєна проблемами здобуття

освіти, поширення наркоманії, зловживання алкоголем? Яким

чином їх проблеми пов'язані з соціально-економічним станови-

щем держави? Чи турбує когось нечесність, замкненість, від-

сутність взаєморозуміння між людьми? Це далеко неповний

перелік тих проблем, що досліджувались і результати яких

будуть оприлюднені на. засіданні "круглого столу".

Підтримайте молодіжну ініціативу!

Запрошуємо Вас взяти участь у засіданні "круглого столу"

16 червня 2002 року об 11.00

за адресою: вул. Десятинна, 14 (актовий зал)