- •Передмова
- •Розділ 1 значення догляду за хворими в клініці внутрішніх хвороб Визначення поняття «догляд за хворими». Догляд за хворими як лікувальний чинник, його місце серед інших методів лікування
- •Роль лікаря, середнього та молодшого медичного персоналу в догляді за хворими та коло їхніх обов'язків
- •Обов'язки лікаря
- •Обов'язки медичної сестри
- •Обов'язки санітарки
- •Деонтологічні підходи до догляду за хворими
- •Взаємини лікаря і хворого
- •Взаємини лікаря і родичів хворого
- •Взаємини медичної сестри і хворого
- •Взаємини медичної сестри і лікаря
- •Взаємини медичної сестри і санітарки.
- •Зовнішній вигляд та особиста гігієна медичної сестри
- •Розділ 2 основні типи лікувальних закладів, їx обладнання та устаткування. Санітарно-гігієнічний режим терапевтичного відділення Основні типи лікувальних закладів
- •Амбулаторні заклади
- •Стаціонарні заклади
- •Загальний та індивідуальні режими у лікарні
- •Приблизний розпорядок дня у відділеннях терапевтичного профілю
- •Організація роботи терапевтичного відділеная
- •Штати терапевтичного відділення
- •Приміщення терапевтичного відділення
- •Медична документація терапевтичного відділення
- •Прийом та передача чергувань палатними медичними сестрами
- •Санітарний стан у терапевтичному відділенні
- •Загальні правила виготовлення розчинів хлорного вапна
- •Приготування розчинів хлораміну
- •Методика вологого прибирання приміщень відділення Загальні правила
- •Організація відвідувань хворого
- •Виписка хворих зі стаціонари
- •Розділ 3 догляд за хворими у прийомному відділенні
- •Типи прийомних відділень
- •Організація роботи прийомного відділення Загальні вимоги
- •Приміщення прийомного відділення
- •Організація поступлення хворих до стаціонару
- •Санітарна обробка хворих
- •Гігієнічні водні процедури
- •Виявлення педикульозу та боротьба з ним
- •Боротьба з головною вошею
- •Боротьба з лобковою вошею
- •Антропометричні дослідження хворих
- •Транспортування хворих
- •Правила транспортування хворих з прийомного до лікувального відділення
- •Правила перенесення хворих на ношах (мал. 13, а, б, в)
- •Правила перекладання хворого з кушетки на ноші або каталку
- •Правила перекладання хворих з нош (каталки) у ліжко
- •Особливості транспортування хворих при різних захворюваннях внутрішніх органів
- •Розділ 4 особиста гігієна хворого Положення хворого в ліжку
- •Гігієнічнї вимоги до ліжка
- •Будова функціонального ліжка
- •Переміна постільної білизни
- •Гігієна натільної білизни
- •Догляд за шкірою у важкохворих
- •Умивання важкохворих
- •Миття рук у важкохворих
- •Миття ніг у важкохворих
- •Догляд за волоссям у важкохворих
- •Профілактика пролежнів та боротьба з ними
- •Проведення профілактичних заходів
- •Лікування пролежнів
- •Підмивання та спринцювання важкохворих
- •Користування підкладним судном та сечоприймачем
- •Користування підкладним судном
- •Користування сечоприймачем
- •Догляд за ротовою порожниною у важкохворих
- •Догляд за очима у важкохворих
- •Догляд за вухами у важкохворих
- •Догляд за порожниною носа у важкохворих
- •Розділ 5 лікувальне харчування. Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Відмінності від стола № 1
- •Індивідуальні дієти
- •Годування важкохворих
- •Штучне годування хворих
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Розділ 6 вимірювання температури тіла. Типи гарячок. Догляд за гарячковими хворими Поняття про механізми терморегуляції
- •Температура тіла здорової людини та її фізіологічні коливання
- •Сучасні методи вимірювання температури тіла Прилади для вимірювання температури тіла
- •Правила і техніка вимірювання температури тіла за допомогою медичного термометра
- •Оцінка результатів вимірювання температури тіла
- •Реєстрація даних вимірювання температури тіла
- •Поняття про патогенетичні механізми гарячки
- •Вндн гарячки
- •Стадії гарячки
- •Боротьба з гіпертермією (гіперпірексією)
- •Розділ 7 засоби впливу на кровообіг Загальні механізми дії засобів впливу на кровообіг
- •Застосування банок
- •Застосування гірчичників
- •Застосування тепла Зігріваючий компрес
Санітарний стан у терапевтичному відділенні
Санітарний стан терапевтичного відділення передбачає таке: а) виділення кожному хворому окремого ліжка, застеленого чистою білизною, індивідуальної чистої натільної білизни, приліжкової тумбочки для зберігання особистих речей, при необхідності — окремого чистого підкладного судна або сечоприймача, поїльника; б) певне обладнання палат (див. палати); в) освітлення палат. Відомо, що пряме сонячне проміння має бактерицидну дію, тому при будуванні лікарні вікна палат орієнтують на південь або у пів-денно-східному напрямку. У вечірні години найкращим освітленням є люмінесцентні лампи, однак можна застосовувати електричні лампи з матовим плафоном; г) вентиляція. Достатня вентиляція сприяє видаленню забрудненого бактеріями повітря. Вентиляція може бути природною. Вона досягається за допомогою регулярного провітрювання палат та інших приміщень відділення. Провітрювання палат здійснюється не менше 3—4 разів шляхом відкриття кватирки. При цьому необхідно слідкувати, щоб не було протягів, а хворих, прикутих до ліжка, треба добре вкрити ковдрою. Для провітрювання палат слід також застосовувати кондиціонери; д) опалення. Оптимальний температурний режим узимку має становити 20—21 °С, влітку — 22—24 °С. Взимку звичайно застосовується центральне опалення.
Дезинфекційний режим у відділенні передбачає систему заходів, спрямованих на знищення збудників хвороб та. створення умов, що перешкоджають їх поширенню в навколишньому середовищі.
Розрізняють 2 види дезінфекції: профілактична, яку проводять санітарки, та заключна (в епідемічному осередку). Її проводять середній медичний персонал та санітарки відділення, а також співробітники СЕС та дезинфекційних станцій.
Методи дезінфекції: механічний метод, полягає у вологому прибиранні приміщень; хімічний — у вологому приби ранні приміщень із застосуванням різних дезинфікуючих речовин, обробці дезинфікуючими речовинами посуду, предметів догляду за хворими; фізичний, який розподіляється на: а) термічний — кип'ятіння або обробка різних предметів догляду за хворими, посуду, натільної та постільної білизни в автоклаві; б) ультрафіолетове опромінювання з метою знезаражування повітря у палатах, процедурних кабінетах.
Профілактична дезінфекція. У її проведенні значне місце належить вологому прибиранню приміщень, що проводиться із застосуванням різних дезинфікуючих речовин.
Наводимо найбільш поширені дезинфікуючі речовини та способи їх виготовлення. Серед них найбільше значення мають хлорвмісні сполуки (хлорне вапно, хлорамін, гіпохлорит літію). Антимікробні властивості препаратів хлору пов'язані з діяльністю хлорнуватистої кислоти, що виділяється при розчиненні хлору або його сполук у воді.
А. Хлорне вапно (гіпохлорит кальцію) являє собою дрібний порошок білого кольору з різким запахом.
Зберігають його з сухому посуді і захищеному від світла місці.
Застосування: а) в сухому вигляді — для знезараження випорожнень, харкотиння або для розсипання в санвузлах, де відсутня каналізація; б) у вигляді різних розчинів.
Загальні правила виготовлення розчинів хлорного вапна
Розчини готують в емальованому або фаянсовому посуді або в бутлях з товстого темного скла. Посуд, де зберігаються розчини хлорного вапна, обов'язково повинен бути щільно прикритим кришкою або корком. Приготування розчинів звичайно проводиться у спеціальній кімнаті, що прилягає до санвузла. Бажано, щоб не була темна або напівтемна кімната, стіни та підлога її вистелені кахлями, там є раковина для миття рук.
Приготування 10 % освітленого розчину хлорного вапна.
1 кг сухого хлорного вапна розміщують у невеликій кількості води до утворення рівномірної кашоподібної маси. Продовжуючи помішувати, доводять об'єм води до 10 л. Отриманий розчин залишають у посудині протягом 24 год. При цьому протягом перших 4 год розчин треба перемішувати не менше трьох разів. Потім обережно, не збовтуючи осаду, розчин зливають у посудину з темного скла.
Зберігати такий розчин можна протягом 5—7 діб.
Слід пам'ятати, що цей розчин має дуже їдкі властивості і діє на слизові оболонки та шкіру. Тому при користуванні ним слід дотримуватися правил безпеки, а саме: застосовувати гумові рукавички, захисні окуляри, марлеві респіратори.
Приготування розчину хлорного вапна, що звичайно застосовується для вологого прибирання приміщень
Щоб приготувати 0.1 % розчин, беруть 100 мл 10% розчину хлорного вапна на 10 л води та добре змішують.
Для приготування 0,2 % розчину беруть 200 мл 10 % розчину хлорного вапна на 10 л води і добре змішують.
В. Хлорамін (N-хлорбензолсульфонід натрію) — білий кристалічний порошок, що в своєму складі має 25—29% активного хлору. Для знезараження застосовують 0,2—5 % розчин хлораміну.