Проведення профілактичних заходів
Слід постійно активізувати положення хворого у ліжку. Для цього через кожні 2—3 год (крім ночі) повертають його на різні боки, залишаючи хворого у цьому положенні на декілька хвилин. Таким чином слід змінювати положення хворого не менше 8—10 разів на добу.
Слідкувати за чистотою постільної та натільної білизни, викопувати правила гігієни (ліжка, білизни).
Місця, які є найбільш уразливими щодо виникнення пролежнів, слід якомога частіше обробляти теплою водою з милом, протирати камфорним спиртом, одеколоном, водою з оцтом, змащувати вазеліновою олією, присипати тальком.
Під крижі та куприк слід підкладати трохи надутий (щоб він легко змінював свою форму при рухах хворого) гумовий круг (мал. 30) або гумове підкладне судно, на які натягують наволочку. Існують також спеціальні невеликі гумові круги, що їх підкладають під лікті, п'ятки (мал. 31). З цією ж метою застосовують тканинний матрац чи підкладну подушку, заповнені вівсяним або лляним лушпинням, або надувний гумовий матрац. Останній має своєрідну конструкцію: кожні 3—5 хв в окремих його камерах автоматично дещо змінюється тиск повітря і тиск матраца на різні точки тіла змінюється, що дає позитивний ефект.
Лікування пролежнів
Слід пам'ятати, що лікувати пролежні набагато складніше, ніж запобігти їх утворенню:
Методи лікування залежать від стадії пролежнів.
-
1. На стадії утворення гіперемії або блідості та набряку шкіри (без порушення її цілості) уражені місця обробляють кварцом, шкіру протирають камфорним спиртом, оцтом, одеколоном або міцним розчином перманганату калію.
-
На стадії утворення пухирців, що ще не лопнули, уражені місця обробляють діамантовим зеленим або 70 % етиловим спиртом, камфорним спиртом або міцним розчином перманганату калію.
-
На стадії утворення неглибоких виразок застосову
ють: діамантовий зелений, обліпихову олію, синтоміцинову емульсію На виразку накладають асептичну пов'язку. 4. Глибокі пролежні обробляють таким чином- усередину пролежня вкладають турунду, змочену гіпертонічним розчином, та накладають асептичну пов'язку. Після очищення пролежня від некротизованих мас застосовують пов'язки з маззю Вишневського, 1 % синтоміциновою емульсією 10 % стрептоцидовою маззю, обліпиховою олією.
Підмивання та спринцювання важкохворих
Підмивання важкохворих слід проводити не рідше двох разів на добу; також бажано це робити після кожного акту сечовипускання або дефекації (мал. 32).
Для цього слід мати глечик місткістю не менше 2 л або кухоль Есмарха, теплу воду температури 30—35 °С зі слабким розчином перманганату калію, корнцанг, декілька великих ватних тампонів.
Перед підмиванням надягають гумові рукавички На простирадло під нижні частини тіла хворого підкладають клейонку. Під сідниці підкладають тепле сухе металеве або трохи надуте гумове судно. Згинають ноги хворого в колінах та розводять їх. На ділянку статевих органів з кухля Есмарха, або глечика ллють теплу воду. Ватним тампоном протирають статеві органи, пахвові складки та ділянку заднього проходу таким чином: спочатку підмивають статеві органи, потім пахвові складки, а далі ділянку заднього проходу. Так слід робити для того, щоб не занести інфекцію до сечостатевих органів. Сухим тампоном у тому ж напрямку протирають ділянку промежини. Якщо є попрілості у складках, їх змащують вазеліновою олією або присипають тальком.
Жінкам, у яких є виділення з вагіни, треба робити спринцювання. Для цього беруть кухоль Есмарха, наливають у нього воду, підігріту до температури 30—35 °С, зі слабким розчином перманганату калію або фурациліну. Підвішують кухоль на 1 м вище за рівень ліжка або закріплюють його на штативі. Надягають гумові рукавички і спринцюють хвору. Для цього двома пальцями лівої руки розводять статеві губи, у статеву щілину обережно вводять на глибину 5—7 см стерильний піхвовий наконечник, змащений вазеліновою олією. Притримуючи наконечник, злегка відкривають кран кухля Есмарха. Після спринцювання ділянку промежини витирають сухим ватним тампоном.