МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. Богомольця

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ

ТА ІМУНОЛОГІЇ

Контрольна робота №2 з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів фармацевтичного факультету

з заочною формою навчання

Київ – 2012

Завдання до контрольної роботи №2 підготовлені на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Автори: завідувач кафедри, академік НАН та НАМН України, професор Широбоков В.П., доценти кафедри Якименко А.І. та Тарасов Т.Н.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. Богомольця

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ

ТА ІМУНОЛОГІЇ

Контрольна робота №2 з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів фармацевтичного факультету

з заочною формою навчання

Київ – 2010

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2

В контрольну роботу входить 2 питання з спеціальної мікробіології та вірусології, задача та 3 тестові завдання, які необхідно дати письмові відповіді згідно з варіантом. При цьому номер варіанта контрольної роботи співпадає з останньою цифрою номера залікової книжки студента.

Наприклад: остання цифра залікової книжки – 5.

Студент дає відповідь на питання: 1,5; 2,5; задачу 3,5, тести 4,5.

Робота повинна бути надрукована комп’ютерним способом.

На титульній сторінці студент вказує таку інформацію:

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця

Фармацевтичний факультет (заочне відділення)

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

(Завідувач кафедри академік НАН та НАМН України,

д.м.н., професор В.П. Широбоков)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2

студента________групи

прізвище, ім’я та по-батькові (повністю)

№ залікової книжки

Київ, 201_ рік

Контрольна робота повинна бути здана на кафедру мікробіології відповідальному за фармацевтичний факультет в термін, визначений деканатом.

Адреса кафедри мікробіології:

03057, Київ-57, проспект Перемоги, 34,

санітарно-гігієнічний корпус, кафедра мікробіології, вірусології та імунології

Тел. кафедри: 454-49-48.

1. Спеціальна бактеріологія

1.1. Кишкова паличка, як представник нормальної мікрофлори та діареєгенні варіанти.

1.2. Сальмонели – збудники генералізованої інфекції та гострих гастроентеритів.

1.3. Патогенні стафіло- та стрептококи.

1.4. Патогенні грамнегативні коки: менінгококи та гонококи.

1.5. Коринебактерії дифтерії та інші патогенні і непатогенні коринебактерії.

1.6. Мікобактерії туберкульозу та атипові мікобактерії.

1.7. Збудники зоонозних інфекцій: чуми, бруцельозу, туляремії, сибірки.

1.8. Збудники спірохетозів: сифілісу, бореліозів, лептоспірозу.

1.9. Клостридії – збудники раневих інфекцій: газової гангрени і стовбняка.

1.0. Псевдомонас аеругіноза (паличка синьо-зеленого гною) та інші псевдомонади – здудники захворювань людини і рослиин.

П р и м і т к а:	Відповідаючи на поставлене питання потрібно висвітлити такі аспекти біології збудника та патологію, що він спричиняє:

1. Історія відкриття.

2. Класифікація.

3. Морфологія.

4. Культуральні властивості.

5. Біохімічна активність.

6. Антигенна будова.

7. Чутливість до дії фізико-хімічних факторів.

8. Фактори патогенності. Їх визначення.

9. Роль в патології людини.

10. Епідеміологія захворювань.

11. Патогенез та імуногенез.

12. Методи мікробіологічної діагностики.

13. Специфічне лікування, препарати.

14. Специфічна профілактика, препарати.

15. Для тем: 1.1., 1.2., 1.3, 1.9, та 1.0. – мікроорганізми – як контамінанти лікарських засобів.

2. Спеціальна вірусологія

2.1. Віруси гепатитів з парентеральним механізмом передачі: ВГв, ВГД, ВГС.

2.2. Параміксовіруси: парагрипу, паротиту, кору, респіраторно-синцитіальний вірус.

2.3. Ентеровіруси поліомієліту, Коксакі та ЕСНО.

2.4. Віруси гепатитів з фекольно-оральним механізмом передачі: ВГА, ВГЕ.

2.5. ВІЛ (віруси імунодефіциту людини).

2.6. Герпесвіруси.

2.7. Аденовіруси.

2.8. Віруси грипу.

2.9. Арбовіруси: віруси кліщового та японського енцефалітів, омської та кримської геморагічних лихоманок. Віруси тропічних лихоманок.

2.0. Вірус сказу.

П р и м і т к а:	Відповідаючи на поставлене питання потрібно висвітлити такі аспекти біології збудника та патологію, що він спричиняє:

1. Класифікація: родина, рід.

2. Характеристика віріона: форма тип симетрії, прикубічному типі – кількість капсомерів, діаметр.

3. Хімічний склад: білки, нуклеїнова кислота, інші компоненти.

4. Геном. Для РНК – полярність.

5. Стратегія геному. Етапи взаємодії з чутливою клітиною.

6. Методи культивування.

7. Антигенна будова.

8. Чутливість до фізико-хімічних факторів.

9. Роль в патології людини.

10. епідеміологія захворювань.

11. Патогенез та імуногенез.

12. Лабораторна діагностика.

13. Специфічне лікування, препарати.

14. Специфічна профілактика, препарати.

3. Задачі Задача № 3.1.

До бактеріологічної лабораторії направлено матеріал (виділення з рани та біоптати взяті на межі некротизованої і нормальної тканини) від хворого з підозрою на газову анаеробну інфекцію рани, отриманої під час автомобільної аварії.

1. Які методи дослідження можна використати для підтвердження чи відхилення цього діагнозу.

2. Які мікроорганізми є причиною газової гангрени?

3. Які мікроорганізми сприяють розвитку анаеробної інфекції ран?

4. Які морфологічні особливості клостридії перфрінгенс?

5. Дайте оцінку мікроскопічній діагностиці газової гангрени, як фарбуються за Грамом збудники газової гангрени? Як фарбується за Бурі-Гінсом клостридія перфрінгенс у виділеннях з рани хворих на газову гангрену?

6. Назвіть методи створення анаеробних умов для культивування облігатних анаеробних бактерій.

7. В чому полягає прискорений метод діагностики газової гангрени?

8. Які методи лікування газової гангрени?

9. Які заходи необхідні для можливого попередження розвитку анаеробної інфекції ран?