1. Аптека, її завдання та функції. Відділи аптек та їх функції. Аптека - заклад охорони здоров’я, який функціонує з дозволу і під контролем державних органів, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Функції: 1.Функція закладу охорони здоров’я: надання населенню невідкладної медичної допомоги; - розповсюдження серед населення санітарно-гігієнічних знань і проведення санітарно-просвітницької роботи; фармацевтична опіка; - проведення інформаційної роботи серед медичних і фармацевтич­них фахівців.

2.Виробнича функція. 3.Торгівельна, або комерційна функція.

Поділяють на 5 груп за оплатою праці адміністративно-господарського персоналу. Так, у виробничих аптеках з великим річним товарообігом (перша група за оплатою праці) можливе відкриття чотирьох відділів, а саме: - відділу запасів, - рецептурно-виробничого відділу; - відділу готових ЛФ; - відділу безрецепт. продажу. В аптеках меншого обсягу роботи (2 та 3 групи за оплатою праці) можлива організація двох відділів. Такі варіанти:

а). відділ запасів та відділ рецептурно-виробничий, готових лікарських форм і безрецептурного продажу;

б). відділ рецептурно-виробничий із запасами та відділ готових лікарських форм і безрецептурного продажу;

в). відділ рецептурно-виробничий, запасів і готових лікарських форм та відділ безрецептурного продажу

В інших виробничих аптеках (4 і 5 груп за оплатою праці) відділи відсутні. В аптеках готових ЛФ з великим обсягом роботи (1 та 2 групи) можлива організація тільки 2 відділів: відділу відпуску готових ЛФ за рецептами лікарів і відділу безрецептурного продажу.

2. Санітарні вимоги до виготовлення нестерильних лікарських форм. Санітарно-протиепідемічний режим аптек регламентується наказом МОЗУ від 14.06.93 р. №139.

• Усі матеріали - дозволу МОЗ України. Як обробні матеріали можуть бути використані водостійкі емалі або кахельні глазуровані плитки світлого холодного тону (блакитного, сірого, світло-зеленого), які мають високий коефіцієнт відбиття світла. Підлога покривається кераміч­ними неглазурованими плитками, лінолеумом або реліном з обов’язковим заварюванням швів та повинна бути утеплена в усіх приміщеннях. Поверхня виробничого устаткування повинна бути гладенькою, виготовл із матеріалів, стійких до дії медикаментів і хім реак­тивів. Воно розміщується так, щоб не залишалися місця, недоступні для прибирання, та не загороджувалися джерела світла. Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях устаткування, що не має відношення до виконуваних робіт, а також вішати штори, роз­стеляти килими, розводити квіти, вивішувати стінні газети, плакати тощо. Виробничі приміщення аптек повинні підлягати вологому прибиранню з застосуванням мийних і дезінфікуючих засобів. Підлога миється не рідше одного разу на зміну, стіни і двері - одного разу на тиждень з застосуванням деззасобів. Стеля один раз на місяць очищається від пилюки вологими ганчірками. Вікна миють гарячою водою з милом або мийними засобами не рідше одного разу на місяць (зовні вікна миють тільки у теплу пору року). Устаткування підлягає прибиранню кожного дня, шафи для зберігання медикаментів - не рідше одного разу на тиждень. Раковини для миття рук і санвузли чистять і дезінфікують щоденно. В раковинах для миття посуду забороняється мити руки. Декоративне оформлення невиробничих приміщень прибирається не рідше одного разу на тиждень. Очищення пристосувань для взуття перед входом в аптеку проводиться не рідше одного разу на день. Для прибирання приміщень виділяється інвентар, який маркірується і використовується тільки за призначенням. Зберігають його в спеціально визначеному місці (шафі, кімнаті) окремо. Санітарний день в аптеці роводиться один раз на місяць. Окрім ретельного прибирання може проводитися дрібний поточний ремонт, дезінфекційні та дератизаційні роботи. Побілка та пофарбування виробничих приміщень має проводитись не рідше одного разу на рік.

3. Порядок відпуску медикаментів з аптеки лікувально-профілактичним установам. Характеристика аптек, що здійснюють лікарське забезпечення ЛПУ. Лікарське забезпечення хворих, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в державних і комунальних лікувально-профілактичних закла­дах, згідно з Конституцією України (стаття 49), здійснюється безоплатно за рахунок асигнувань, які виділяються для цього з державного та місцевого бюджетів. При цьому забезпечення медичних установ соці­ально значимими лікарськими засобами (інсулінами, протитуберкульозними препаратами та ін.) за дорученням МОЗ України здійснюється Державним підприємством "Укрмедпостач" шляхом централізованої закупівлі за рахунок коштів державного бюджету і наступного розподілу між регіональними управліннями охорони здоров’я. Невеликі лікувально-профілактичні заклади, особливо розташовані у сільській місцевості, забезпечуються ліками і виробами медичного при­значення через територіальні аптеки. Великі лікувально-профілактичні заклади забезпечуються лікарськи­ми засобами через мережу міжлікарняних і лікарняних аптек. Аптека, яка призначена для переважного забезпечення однієї або декількох лікарень, інших закладів охорони здоров’я, а також населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, називається відповідно лікарняною або міжлікарняною аптекою. Міжлікарняна аптека організується для забезпечення двох і більше лікувально-профілактичних закладів з загальною кількістю ліжок не менше 500, а також в населених пунктах, де у всіх лікувально-профілак­тичних закладах загальне число ліжок складає від 100 до 500. Лікарняна аптека організується для забезпечення одного лікуваль­но-профілактичного закладу з числом ліжок 500 і більше, а також в на­селеному пункті, де є лише одна лікарня з числом ліжок не менше 100. Для обслуговування лікувально-профілактичних закладів аптеки по­винні мати низку додаткових приміщень, а саме: - кімната обслуговування медичного персоналу (інформаційна); - комплектувально-експедиційна; - заготовельна концентратів та напівфабрикатів (зі шлюзом); - приміщення для зберігання чистого посуду; - розпакувальна; - матеріальна для отруйних і наркотичних препаратів; - матеріальна для зберігання термолабільних речовин (холодильна камера); - матеріальні для зберігання виробів медичного призначення та ін. При цьому, згідно з державними будівельними нормами, площа приміщень лікарняних і міжлікарняних аптек при їх проектуванні повинна складати не менше 390 кв.м. Абсолютна більшість лікарняних і міжлікарняних аптек є самостійними державними і комунальними підприємствами. Проте у деяких регіонах лікарняні аптеки передані у підпорядкування головних лікарів лікувально-профілактичних закладів на правах їх структурних підрозділів, тобто вони стали функціонувати як відділення лікарні, а їх утримання здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Такі відділення ще називаються аптеками лікувально-профілактичних закладів і займатися роздрібною реалізацією ліків їм заборонено.

4. Перелік груп населення та категорій захворювань, за якими ліки відпускаються населенню пільгово та безкоштовно. Для амбулаторного обслуговування певних груп населення Постановою КМ України від 17.08.98 р. №1303 передбачений пільговий і безоплатний відпуск лікарських засобів і виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Право на безоплатне отримання ліків мають: а) групи населення у разі амбулаторного лікування: 1.Особи, яким передбачено безоплатний відпуск лікарських засобів згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх со­ціального захисту"; 1.1.Інваліди Великої Вітчизняної війни, інваліди, прирівняні до них; 1.2.Учасники Великої Вітчизняної війни; 1.3.Колишні неповнолітні в’язні фашистських концтаборів у віці до 16 років на час визволення; 1.4.Громадяни з числа колишніх військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані та інших країнах; 1.5.Батьки і дружини військовослужбовців, які загинули внаслідок поранення, контузії, отриманих при захисті країни або при виконанні інших обов’язків військової служби чи внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті; 2.Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку України"; 3.Особи, яким передбачений безоплатний відпуск лікарських засобів згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 4.Пенсіонери з числа колгоспників, робітників, службовців, які одержують пенсію за віком, по інвалідності та у разі втрати годувальника в мінімальних розмірах (за винятком осіб, які одержують пенсію на дітей у разі втрати годувальника); 5.Діти віком до 3-х років; 6.Діти-інваліди віком до 16 років; 7.Діти віком до 18 років, які у 1988 році перенесли хімічну інтоксика­ційну алопецію у Чернівцях; 8.Дівчата-підлітки і жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечуються безоплатно засобами контрацепції; б) категорії захворювань у разі амбулаторного лікування: онкологічні і гематологічні хвороби, діабет (цукровий і нецукровий), ревматизм, ревматоїдний артрит, пухирчатка, системний гострий вовчак, системні, хронічні і тяжкі захворювання шкіри, сифіліс, лепра, туберкульоз, Аддісонова хвороба, гепатоцеребральна дистрофія, фенілкетонурія, шизофренія та епілепсія, психічні хвороби (інваліди І та II груп, а також хворі, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів), стан після операції протезування клапанів серця, гостра переміжна порфирія, муковісцидоз, тяжкі форми бруцельозу, дизентерія, гіпофізарний нанізм, стан після пересадки органів і тканин, бронхіальна астма, хвороба Бехтерєва, міастенія, міопатія, мозочкова атак­сія Марі, хвороба Паркінсона, інфаркт міокарда (перші шість місяців), дитячий церебральний параліч, СНІД, ВІЧ-інфекція, післяопераційний гіпертиреоз (у т. ч. з приводу раку щитовидної залози), гіпопаратиреоз, вроджена дисфункція кори наднирників. Право на пільгове отримання ліків при амбулаторному лікуванні, тобто з оплатою 50% їх вартості, мають такі групи хворих: 1.Інваліди І та II груп внаслідок трудового каліцтва, професійного або загального захворювання; 2.Інваліди з дитинства І та II групи віком після 16 років; 3.Діти віком від трьох до шести років; 4.Реабілітовані громадяни, які внаслідок репресій стали інвалідами або є пенсіонерами; 5.Особи, нагороджені знаком "Почесний донор України" та "По­чесний донор СРСР".

5. Правила виписування лікарських засобів на рецептурному бланку форми №1. Терміни зберігання рецептурних бланків в аптеці. Рецептурний бланк форми №1 призначений до виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення, що відпускаються за повну вартість, безоплатно. З оплатою 50% і таких. Що підлягають предметно-кількісному обліку. усім категоріям хворих. На ньому не можна виписувати наркотичні (психотропні) лікарські засоби в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами і трамадол. Дозволяється виписувати тільки одне найменування лікарського засобу безоплатно або на пільгових засадаж, а також тим, що підлягають предметно-кількісному обліку. В інших випадках – не більше 3 найменувань лік засобів. Бланк №1 склад з 2 частин: власне рецепту і корінця, який залишається в лікувально-профілактичному закладі. Корінець містить дані про хворого (прізвище, імя та по батькові, вік. Адреса або : амбулаторної карти), назву та кіль-сть виписаного лік засобу, № рецепту і дату його виписування.

6. Правила виписування рецептів на наркотичні, психотропні лікарські засоби та прекурсори. Терміни зберігання рецептурних бланків в аптеці. Рецепти на наркотичні (психотропні) лікарські засоби в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами і трамадол виписуються на спеціальних рецептурних бланках форми № 3. Крім обов'язкових реквізитів, такі рецепти підписує головний лікар лікувально-профілактичного закладу або його заступник з лікувальної роботи і завіряються круглою печаткою закладу охорони здоров'я. У випадку їх відсутності рецепт підписує завідувач відділенням цього закладу; відповідальний за призначення наркотичних і психотропних лікарських засобів. Рецепти для амбулаторних хворих повинні бути виписані власноручно лікуючим лікарем. Рецепти дійсні протягом п'яти днів з дня виписки, залишають зберігаються в аптеках п'ять років, не враховуючи поточного року (підгають предметно-кількісному обліку). У випадку виписування безкоштовно чи на пільгових умовах наркотичних (психотропних) лікарських засобів в чистому вигляді чи у суміші з індиферентними речовинами, а також трамадолу поряд з виписуванням на спецбланку форми № 3 виписується додатково рецепт на бланку форми № 1. Наркотичні (психотропні) лікарські засоби, що виписуються на рецептурних спецбланках форми № 3, відпускаються лише з аптеки (або аптечних складів (баз)), які мають ліцензії на вид діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів і психотропних речовин. З цією метою вони мають бути прикріплені до територіальних (міста, району, області) лікувально-профілактичних закладів наказом управління охорони здоров 'я відповідної місцевої державної адміністрації.

Рецепти на наркотичні і психотропні комбіновані лікарські засоби (кодеїн, декстропропоксифен і фенобарбітал), тобто в суміші з іншими лікарськими речовинами виписуються на рецептурних бланках форми 1 (в одному примірнику за повну вартість, у двох - безоплатно чи на пільгових умовах). Рецепти дійсні на протязі десяти днів з дня виписки, залишаються і зберігаються в аптеках один рік, не враховуючи поточного (підлягають предметно-кількісному обліку). Якщо лікар вважає за потрібне виписати наркотичну чи психотропну лікарську речовину або прекурсор списку № 1 в дозі, більшій вищої разової дози, то він повинен вказати в рецепті дозу цієї речовини прописом та поставити після цього знак оклику. Якщо в рецепті така доза перевищена без вказаних позначень, то він погашається штампом "Рецепт не дійсний і повертається хворому.

7.Особливості виписування препаратів, що знаходяться на предметно-кількісному обліку. До отруйних і сильнодіючих лік засобів, які підлягають предменто-кількісному обліку. Належать:атропін та його солі (порошок), буторфанол (морадол. Стадол), клонідин (клофелін), тетракаїн. Тобто дикаїн (порошок), трамадол та тригексифенідил (циклодол, ромпаркін, паркінсан, паркопан). Рецепти на ці лікарські засоби (крім трамадолу) виписуються на рецептурному бланку форми № 1. Вони дійсні протягом десяти днів з днявиписки, залишаються і зберігаються в аптеці один рік, не враховуючи поточного (підлягають предметно-кількісному обліку). Рецепти на зазначені ліки безоплатно або на пільгових засадах виписуються на бланку форми № 1 у двох примірниках. Якщо лікар важає за потрібне виписати отруйну і сильнодіючулікарську речовину в дозі, більшій вищої разової дози, то він повинен вказати в рецепті дозу отруйної речовини прописом та поставити після цього знак оклику. Якщо в рецепті така доза перевищена без вказаних позначень, то фармацевт зобов'язаний відпустити отруйну лікарську речовину в половинній дозі від тієї, що встановлена як вища разова.

8. Матеріальна відповідальність в аптеці. Основна мета матеріальної відповідальності - це забезпечення працівником або групою працівників збереження доручених йому або їм товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів та відшкодування збитків, завданих у результаті недбайливих, необережних або умисних дій. Матеріальна відповідальність вводиться на роботах, пов’язаних з реалізацією (відпуском) товарів, підготовкою їх до реалізації, а також на роботах з приймання на зберігання, обробки, відпуску товарно-матеріальних цінностей. Вона буває повною і обмеженою. Повна мат відп на працівника покладено обов’язок відшкодувати нанесену ним шкоду в повному розмірі без будь-яких обмежень, обмежена - в розмірі не більше його місячного заробітку. Повна матеріальна відповідальність може бути індивідуальною або колективною (бригадною).

Матеріально відповідальною особою є працівник, якому доручені у зв’язку з характером трудових обов’язків товарно-матеріальні цінності і грошові засоби та на якого в силу законодавства (касири) або за угодою (завідувачі аптек, якщо вони несуть матеріальну відповідальність, їх заступники, завідувачі відділів, їх заступники, провізори, фармацевти, молодші фармацевти, завідувачі аптечних пунктів і кіосків) покладена повна матеріальна відповідальність за збитки, завдані з їх вини. Індивідуальна матеріальна відповідальність покладається на: касирів; завідувачів аптечними закладами, завідувачів відділами аптеки, де немає можливості ввести колективну (бригадну) матеріальну відповідальність; завідувачів і працівників відокремлених структурних підрозділів аптеки. В аптечних закладах матеріальну відповідальність не здійснюють провізори-аналітики, фасувальники, бухгалтери, санітарки-мийниці, прибиральниці, працівники віком до 18 років. У випадку, коли деякі з цих працівників беруть участь в прийманні, виготовленні, зберіганні і відпуску товарно-матеріальних цінностей, вони (крім тих, що не досягли вісімнадцятирічного віку) можуть бути включені в склад колективу матеріально відповідальних з обмеженою відповідальністю за можливі збитки.

Матеріальна відповідальність оформляється письмовою угодою, укладеною між працівником (працівниками) і аптекою. У випадку відмови працівника від підписання угоди про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність власник аптеки може запропонувати працівнику іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації. При відсутності такої роботи або відмови працівника від запропонованої роботи він може бути звільнений у відповідності з чинним законодавством. При зміні керівника колективу (бригади) або звільненні більше 50% від його початкового складу угода про матеріальну відповідальність переоформляється. Основою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності є майнові збитки, які підтверджуються результатами інвентаризації. Члени колективу (бригади) звільняються від відшкодування збитків: коли буде встановлено, що збитки спричинені не за їх вини (наприклад, стихійне лихо, крадіжка); коли будуть встановлені конкретні винуватці виявлених збитків з числа колективу (бригади). Збитки відшкодовуються незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. За згодою власника аптеки працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкодження. Розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

9. Відпуск ліків безплатно або пільгово за рецептами лікарів. Особливості реєстрації безоплатних і пільгових рецептів. Рецепти для відпуску ліків безоплатно або на пільгових умовах (крім тих, що підлягають предметно-кількісному обліку) виписуються на рецептурних бланках форми № 1 в одному екземплярі. Вони дійсні протягом десяти днів з дня виписки, залишаються і берігаються в аптеці три роки, не враховуючи поточного. Рецепти на лікарські засоби, які підлягають предметно-кількісному обліку, крім наркотичних (психотропних) лікарських засобів в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами та трамадолу, відпускаються безоплатно чи на пільгових засадах за умови, що вони виписані у двох примірниках на рецептурному бланку форми № 1. У випадку виписування безоплатно чи на пільгових засадах наркотичних (психотропних) лікарських засобів і трамадолу поряд з виписуванням рецепта на спеціальному бланку форми № 3 виписуються додатково рецепт на бланку форми № 1. Слід зазначити, що пацієнтам, які мають право на безоплатне отримання ліків, для проведення ін'єкцій поза межами лікувально-профілактичних закладів дозволяється виписувати безоплатно до 100 г етилового спирту на місяць. Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування провадиться за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. При цьому відпускатися можуть тільки ліки, зазначені у Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затверд постановою КМУ від 1 вересня 1996 р. № 1071, з урахуванням щорічних змін, які вносяться МОЗ України за погодженням з Мінфіном України. Безоплатний відпуск ліків дітям-інвалідам віком до 16 років провадиться за рецептами лікарів незалежно від місця проживання цих дітей, але в межах АР Крим, конкретної області, міст Києва і Севаст. У разі необхідності (відрядження, відпустка тощо) пацієнту, який має право на безоплатне чи пільгове забезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські засоби в кільк необхідній не більше ніж для трьохмісячного курсу лікування з врахуванням норм відпуску конкретних ліків. При виписуванні вищезгаданих рецептів лікар повинен зробити вка зівку "Хронічному хворому", вказати термін дії рецептів, додатково завірити своїм підписом та особистою печаткою.

Для реєстрації таких рецептів в аптеці використовують відповідні рецептурні журнали. Рецептурні журнали для безоплатного та пвльгового відпуску за структурою подібні до звичайних рецептурних журналів, проте для реєстрації пільгового відпуску вводиться окрема додаткова графа -заплачено хворими.

10. Завдання та функції аптечних складів (баз). Методика вхідного контролю на аптечному складі. Аптечний склад (база) - самостійний або функціональний підрозділ суб’єкта господарювання, належить до закладів охорони здоров’я, функ­ціонує на підставі ліцензії та здійснює реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, забезпечення ними аптек, санітарно-епідеміологічних, санітарно-курортних, лікувально-профілактичних, науково-медичних та інших закладів охорони здоров’я. У відповідності до основного завдання на аптечний склад (базу) покладаються такі основні функції: - визначення поточної потреби в лікарських засобах і виробах медичного призначення; своєчасне замовлення необхідного товару; отримання товару від постачальників (розвантаження і приймання); вхідний контроль якості лікарських засобів; внутрішньоскладське транспортування; розміщення і належне зберігання; контроль за товарними запасами; комплектування замовлень покупців; транспортування замовлень; збір і доставка порожніх товароносіїв; контроль за виконанням замовлень; заміна замовленого товару; раціональна організація приймання і розміщення поверненого товару внаслідок неправильного адресування або відкликання неякісних і фальсифікованих ліків. Вхідний контроль якості л з : 1. Закуповувати і одержувати лікарські засоби необхідно тільки в суб’єктів, які мають чинні ліцензії на право оптової торгівлі або виробництво л з. 2. Одержані л з повинні пройти візуальний контроль уповноваженою особою, позитивний письмовий висновок якої є дозволом для реалізації цих лз. 3. Уповноважена особа перевіряє відповідність одержаних л з супровідним документам щодо кількості, дозування, номерів серій, термінів придатності, реєстраційного статусу, назви лікарської форми, виробника. Кожна серія л за повинна супроводжуватися сертифікатом якості, що видається виробником. Лікарські засоби, що підлягають обов’язковій лабораторній перевірці, повинні додатково супроводжуватися сертифікатом аналізу, що виданий лабораторією, яка підпорядкована або уповноважена територіальною інспекцією. 4.Групова тара, зовнішня (вторинна) та внутрішня (первинна) упа­ковки, маркування, листок-вкладка, зовнішній вигляд без розкриття упаковки перевіряються на цілісність, однорідність, наявність пошкоджень, якість пакувальних матеріалів. 5.При позитивному результаті вхідного контролю уповноважена особа передає на реалізацію партії лікарських засобів. 6. При негативному результаті уповноважена особа складає акт про виявлені дефекти, який є підставою для повернення серії постачальнику. Копія акта подається у територіальну інспекцію, яка після проведення додаткової перевірки та вибіркового аналізу вживає заходів щодо інформування інших суб’єктів про виявлені неякісні або фальсифіковані лікарські засоби та контролює дії постачальника щодо їх знищення, утилізації або повернення (у разі неякісних серій) виробнику. 7. У випадку виникнення сумніву щодо якості лз уповноважена особа відбирає зразки сумнівних лікарських засобів та направляє їх у територіальну інспекцію для проходження лабораторних досліджень.

11. Загальні правила таксування рецептів. Ведення квитанційної книги. Таксування рецепта - це визначення вартості індивідуальної лікарської форми з врахування чинних роздрібних цін на лікарські засоби, що входять до її складу, а також упаковки і тарифу за виготовлення. Базові тарифи розраховані на виготовлення двокомпонентного пропису. При таксуванні рецептів необхідно дотримуватися таких загальних правил: - таксування здійснюється на лівій стороні рецептурного бланку; - перед визначенням вартості кожного прописаного в рецепті інгредієнту розраховують його кількість; - при встановленні ціни індивідуальної лікарської форми враховується вартість прописаних лікарських засобів, вартість розчинника, упаковки (склянки, флакони, коробки тощо), тарифи за виготовлення; - вартість кожного інгредієнта проставляють зліва навпроти його найменування, ціна упаковки записується окремим рядком, потім тарифи за виготовлення; - при встановленні вартості інгредієнтів підраховують як цілі, так і десяті частки копійок, округлення допускається тільки у підсумковій ціні; - на рецепті для пільгового відпуску, крім загальної вартості лікарської форми, вказують суму, яку має оплатити хворий; - вода очищена чи для ін’єкцій вважається окремим компонентом;

- допоміжні матеріали (етикетки, сигнатури, корки тощо), а також допоміжні речовини не оцінюються, їх вартість включена в тарифи. При впровадженні в аптеці квитанційного методу реєстрації рецептів заповнюється квитанційна книга, яка виготовляється друкарським способом. Кожний аркуш книжки розділений на три частини: - перша частина - корінець, який служить основою для обліку лікарських форм, виготовлених індивідуально. На корінці вказують номер запису, прізвище та ініціали хворого, вид і вартість лікарської форми, при цьому з розбивкою на вартість медикаментів і упаковки, води і тарифів; - друга частина квитанційної книги містить дані про підприємство-засновника, аптеку, а також номер лікарського засобу, прізвище та ініціали хворого. На ній вказується година, на яку буде готова лікарська форма, її вид та остаточна вартість. Ця частина видається хворому на руки і служить квитанцією для одержання виготовленого препарату; - третя частина, із зазначенням найменування підприємства-засновника, номера аптеки і виду ліків, часу виготовлення, призначена для підписів осіб, що виготовили, перевірили і відпустили, та прикладається до рецепта.

12. Зберігання лікарської рослинної сировини і медичних п'явок. Лікарська рослинна сировина зберігається в сухому, добре вентильованому приміщенні при температурі 18-20 °С і відносній вологості повітря 30-40%. При цьому нефасована сировина повинна зберігатися в чистій сухій, без сторонніх запахів та однорідній для кожній партії сировини тарі (в скляній, металічній або ящиках з кришкою), фасована - в оригінальній упаковці. Особливі умови зберігання необхідні для лікарської рослинної сировини, що: - містить отруйні і сильнодіючі речовини (листя конвалії, трава чистотілу, корінь та кореневище чемериці та ін.) зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі під замком; - містить ефірні олії (листя м’яти і шавлії, квіти липи і ромашки, трава деревію і полину тощо) зберігають в ізольованій добре запакованій тарі; є гігроскопічною (наприклад, листя наперстянки) у скляній або металевій тарі, герметично закупореній і при необхідності залитій парафіном; містить поживні речовини (листя підбілу і подорожника великого, трава череди, квіти нагідок, насіння гарбуза і льону та ін.) - для запобігання псування амбарними шкідниками у місцях зберігання розміщують флакони з хлороформом. Слід відзначити, що для окремої лікарської р с зберігання регламентується не однією, а двома ознаками. Так, пагони багна звичайного та квіти полину цитварного містять сильнодіючі речовини та ефірні олії, а квіти липи, кореневище аїру, кореневища з коріннями оману - ефірні олії та поживні речовини. Медичних п’явок необхідно тримати в аптеці в широкогорлих скля­них посудинах, заповнених на третину об’єму з розрахунку 3л води на 50-100 особин. Горловина покривається щільною бязевою серветкою або подвійним шаром марлі і туго обв’язується шпагатом або гумкою. Вода для утримання п’явок повинна бути: чистою і кімнатної температури; вільною від хлоридів, перекисних сполук, солей важких металів, механі­чних забруднень. Воду необхідно заготовляти за дві доби і змінювати щоденно. При захворюванні п’явок (в’ялість) воду змінюють двічі на день.

13. Зберігання наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів в аптеках. № 360 від 19.07.05 р. Незалежно від лікарської форми вказані препарати повинні зберігатися в окремій матеріальній кімнаті, двері якої оббиті залізом, на вікнах металеві решітки. Кімната повинна бути обладнана світлозвуковою охоронною сигналізацією, яка виведена на пульт служби охорони державних об’єктів. Наркотичні і психотропні ЛЗ та прекурсори списку №1 зберігаються в замкнених вогнетривких сейфах, їх запаси в аптеках, що знаходяться в одному населеному пункті з аптечним складом, не повинні перевищувати двотижневого нормативу зберігання. В інших аптеках норматив зберігання встановлюється ДКП "Фармація" чи аптечними управліннями держадміністрацій залежно від відстані аптек до аптечних складів. Для зберігання психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку №2 можуть бути використані замкнені металеві шафи, надійно прикріплені до підлоги чи стіни. На внутрішній поверхні дверцят сейфа, в яких зберігаються наркотичні і психотропні лікарські засоби та прекурсори списку №1, повинні бути надписи "Наркотичні засоби", "Психотропні засоби", "Прекурсори" з переліком усіх засобів та зазначенням їх вищих разових і добових доз. Порядок доступу і перебування в матеріальній та перелік посадових осіб, які мають право займатися такою роботою, визначається письмовим наказом завідувача аптекою. В матеріальній кімнаті повинні бути терези, ручні ваги, лійки, ступки, циліндри, інший посуд і інвентар. Миття та обробка їх здійснюється тільки під контролем фармацевтичного фахівця окремо від іншого посуду. Матеріальна кімната, сейфи і металеві шафи після операцій з наркотичними і психотропними лікарськими засобами та прекурсорами списку №1 зразу ж повинні замикатися, а після закінчення робочого дня - опечатуватися чи пломбуватися і здаватися під охорону. Ключі від матеріальної, сейфів і металевих шаф повинні знаходитися у завідувача аптеки або матеріально відповідальної особи, уповноваженої письмовим наказом по аптеці. В асистентських кімнатах запаси наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку №1 повинні зберігатися в зачиненому вогнетривкому сейфі тільки протягом робочого дня в кількостях, необхідних для роботи. Видача вказаних засобів з матеріальної в асистентську для поточної роботи проводиться тільки завідувачем аптеки або уповноваженою на це наказом по аптеці матеріально відповідальною особою. В робочий час ключі від сейфу зберігається у матеріально відповідальної особи, уповноваженої письмовим наказом по аптеці. Після закінчення робочого дня невикористані засоби повертаються в матеріальну кімнату. У чергових аптеках (на ніч) запаси наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку №1 не повинні перевищувати кількості, необхідної для надання невідкладної допомоги. Вони зберігаються у сейфі, який після закінчення чергування опечатується чи пломбується.

14. Категорії амбулаторних хворих, що мають право на отримання ліків безкоштовно та пільгово. Особливості виписування безкоштовних та пільгових рецептів на лікарські засоби. 17.08.98 р. №1303 Право на безоплатне отримання ліків мають: а) групи населення у разі амбулаторного лікування: 1.Особи, яким передбачено безоплатний відпуск лікарських засобів згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх со­ціального захисту"; 1.1.Інваліди Великої Вітчизняної війни, інваліди, прирівняні до них; 1.2.Учасники Великої Вітчизняної війни; 1.3.Колишні неповнолітні в’язні фашистських концтаборів у віці до 16 років на час визволення; 1.4.Громадяни з числа колишніх військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані та інших країнах; 1.5.Батьки і дружини військовослужбовців, які загинули внаслідок поранення, контузії, отриманих при захисті країни або при виконанні інших обов’язків військової служби чи внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті; 2.Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку України"; 3.Особи, яким передбачений безоплатний відпуск лікарських засобів згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 4.Пенсіонери з числа колгоспників, робітників, службовців, які одержують пенсію за віком, по інвалідності та у разі втрати годувальника в мінімальних розмірах (за винятком осіб, які одержують пенсію на дітей у разі втрати годувальника); 5.Діти віком до 3-х років; 6.Діти-інваліди віком до 16 років; 7.Діти віком до 18 років, які у 1988 році перенесли хімічну інтоксика­ційну алопецію у Чернівцях; 8.Дівчата-підлітки і жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечуються безоплатно засобами контрацепції; б) категорії захворювань у разі амбулаторного лікування: онкологічні і гематологічні хвороби, діабет (цукровий і нецукровий), ревматизм, ревматоїдний артрит, пухирчатка, системний гострий вовчак, системні, хронічні і тяжкі захворювання шкіри, сифіліс, лепра, туберкульоз, Аддісонова хвороба, гепатоцеребральна дистрофія, фенілкетонурія, шизофренія та епілепсія, психічні хвороби (інваліди І та II груп, а також хворі, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів), стан після операції протезування клапанів серця, гостра переміжна порфирія, муковісцидоз, тяжкі форми бруцельозу, дизентерія, гіпофізарний нанізм, стан після пересадки органів і тканин, бронхіальна астма, хвороба Бехтерєва, міастенія, міопатія, мозочкова атак­сія Марі, хвороба Паркінсона, інфаркт міокарда (перші шість місяців), дитячий церебральний параліч, СНІД, ВІЧ-інфекція, післяопераційний гіпертиреоз (у т. ч. з приводу раку щитовидної залози), гіпопаратиреоз, вроджена дисфункція кори наднирників. Право на пільгове отримання ліків при амбулаторному лікуванні, тобто з оплатою 50% їх вартості, мають такі групи хворих: 1.Інваліди І та II груп внаслідок трудового каліцтва, професійного або загального захворювання; 2.Інваліди з дитинства І та II групи віком після 16 років; 3.Діти віком від трьох до шести років; 4.Реабілітовані громадяни, які внаслідок репресій стали інвалідами або є пенсіонерами; 5.Особи, нагороджені знаком "Почесний донор України" та "По­чесний донор СРСР".

Рецепти для відпуску ліків безоплатно або на пільгових умовах (крім тих, що підлягають предметно-кількісному обліку) виписуються на рецептурних бланках форми № 1 в одному екземплярі. Вони дійсні протягом десяти днів з дня виписки, залишаються і берігаються в аптеці три роки, не враховуючи поточного. Рецепти на лікарські засоби, які підлягають предметно-кількісному обліку, крім наркотичних (психотропних) лікарських засобів в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами та трамадолу, відпускаються безоплатно чи на пільгових засадах за умови, що вони виписані у двох примірниках на рецептурному бланку форми № 1. У випадку виписування безоплатно чи на пільгових засадах наркотичних (психотропних) лікарських засобів і трамадолу поряд з виписуванням рецепта на спеціальному бланку форми № 3 виписуються додатково рецепт на бланку форми № 1. Відпуск л з безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування провадиться за рецептами, виписаними ліка рями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. При цьому відпускатися можуть тільки ліки, зазначені у Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затверд постановою КМУ від 1 вересня 1996 р. № 1071, з урахуванням щорічних змін, які вносяться МОЗ України за погодженням з Мінфіном України. Безоплатний відпуск ліків дітям-інвалідам віком до 16 років провадиться за рецептами лікарів незалежно від місця проживання цих дітей, але в межах АР Крим, конкретної області, міст Києва і Севаст. У разі необхідності (відрядження, відпустка тощо) пацієнту, який має право на безоплатне чи пільгове забезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські засоби в кільк необхідній не більше ніж для трьохмісячного курсу лікування з врахуванням норм відпуску конкретних ліків. При виписуванні вищезгаданих рецептів лікар повинен зробити вка зівку "Хронічному хворому", вказати термін дії рецептів, додатково завірити своїм підписом та особистою печаткою.

15. Контроль ліків при відпуску. Контроль якості ліків для немовлят, що виготовлені в аптеці.

16. Критерії вибору постачальника товарів аптечного асортименту. Інформацію про постачальників працівники аптек отримують: - безпосередньо при контакті з торговим агентом; з матеріалів фахового періодичного друку (тижневик "Еженедельник "Аптека", журнали "Провизор" і "Аптека Галицька" тощо); з реклами в популярній та загальноділовій пресі; спілкуючись з колегами; з рекламних проспектів та буклетів; завдяки телебаченню; на спеціалізованих медичних виставках тощо. Основними критеріями вибору постачальників є: асортимент лікарських засобів і виробів медичного призначення; ціна і розмір торгівельної націнки; форма оплати; сервісні послуги; територіальна наближеність (тут варто зауважити, що багато фірм доставляють товар в будь-які регіони країни або мають там філіали). Розмір торгівельної націнки на товар може залежати від: форми оплати; форми доставки; партії товару; наявності операцій стосовно просування нових лікарських засобів фірмами-виробниками. Можливими формами оплати товару є: попередня оплата, оплата за фактом отримання товару, відтермінування платежу або товарний кредит, тобто відпуск товару під реалізацію на певну кількість банківських чи календарних днів.

Сервісні послуги постачальника включають: наявність необхідних ліків; зручність подання, час і точність виконання замовлення; гарантія своєчасної доставки; постадійне інформування про виконання замовлення; стан доставлених ліків; можливості комп’ютерної мережі підприємства; післяпродажне супроводження товару (можливість повернення); - процедура розгляду скарг та вимог. Правовим документом, що оформляє процес купівлі-продажу, є письмова угода. В ній вказується предмет угоди, порядок розрахунку, термін виконання, обов’язки сторін, порядок розгляду суперечок, інші моменти. Документ набуває чинності після підписання обома сторонами (продавцем-постачальником та покупцем-аптекою). Основою для комплектації товару постачальником аптеці є замовлення на отримання товару. Воно може бути подане різними шляхами: усно безпосередньо у постачальника, телефонограмою, факсом, електронною поштою, письмово на паперовому носії.

17. Лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку в аптеці.

Предметно-кількісний облік (ПКО)- комплекс організаційних заходів, спрямованих на контроль руху групи препаратів, що контролюються відповідними державними органами за торговими назвами та лікарськими формами в натуральних показниках (уп., фл., амп., г, кг, мл тощо). Він здійснюється з метою запобігання безконтрольного вживання лікарських засобів, які підлягають спеціальному контролю. ПКО в аптеках обов'язковий для: наркотичних лікарських засобів (кодеїну фосфат, етилморфіну гідрохлорид, промедол тощо); психотропних лікарських засобів (фенобарбітал, діазепам, седуксен та ін.); отруйних і сильнодіючих лікарських засобів (атропін та його солі (порошок), буторфанол (морадол, стадол), клонідин (клофелін), тетракаїн, він же дикаїн (порошок), трамадол і тригексифенідил (циклодол, ромпаркін, паркінсан, паркопан)); наркотичних (психотропних і прикурсорів списку № 1) комбінованих лікарських засобів, вміст діючих речовин в яких перевищує вста-овлену норму.

В аптеках усі ці засоби повинні обліковуватися в спеціальних журналах (книгах) ПКО, пронумерованих, прошнурованих, скріплених печаткою ДКП «Фармація» чи аптечного управління держадміністрації та підписом їх керівників. У цьому журналі на календарний рік відводиться окрема сторінка на певну назву лікарського засобу, для кожної його форми і дози. На початок року записується залишок лікарського засобу, а потім в розрізі кожного місяця на основі приходних документів заноситься кількість одержаного лікарського засобу із зазначенням номера і дати приходного документа. Видаток препарату записується на основі щоденної вибірки з поділом на відпуск за амбулаторно-поліклінічними рецептами і на відпуск за вимогами лікувально-профілактичних установ. У кінці місяця виводиться книжний залишок. Після закінчення поточного місяця завідувач аптеки або матеріально відповідальна особа повинна звірити на перше число наступного місяця фактичну наявність вказаних ліків із залишками за журналом ПКО. У разі відхилення (більше, менше) фактичних залишків від даних журналу понад норми природної втрати завідувач аптеки зобов’язаний в триденний термін провести службове розслідування, а в разі потреби – повідомити місцеві правоохоронні органи. Після закінчення кожного місяця матеріально відповідальна особа складає реєстр на відпущені за спецбланками форми №3 наркотичні і психотропні лікарські засоби. Усі документи з надходження і відпуску наркотичних і психотропних ліків у чистому вигляді чи в суміші з індиферентними речовинами зберігаються протягом п’яти років, не враховуючи поточного. Після закінчення терміну зберігання спецбланки форми №3 підлягають знищенню шляхом спалювання, за участю представника вищого рівня, із складанням письмового акта відповідної форми. Рецепти форми №1, на яких виписані наркотичні, психотропні ліки і прекурсори списку №1 зберігаються один рік, не враховуючи поточного.

Журнали ПКО повинні зберігатися протягом десяти років після внесення останнього запису. Після закінчення терміну зберігання всі документи з надходження і відпуску, журнали ПКО повинні знищуватися.

18. Лікарські засоби, які підлягають хімічному контролю якості в аптеці. Хімічний контроль полягає у визначенні тотожності (якісний аналіз) та кількісного вмісту лікарських речовин, що входять до складу лікарської форми. Розрізняють якісний і повний хімічний контроль. Якісному контролю підлягають: 1.Очищена вода (щодня, з кожного балона) на відсутність хлоридів, сульфатів, солей кальцію. Вода для ін’єкцій, крім того, перевіряється на відсутність відновлюючих речовин, аміаку та вуглекислоти.

2.Лікарські засоби (субстанції), що поступають від постачальника, якщо виникає сумнів у їх якості. 3.Усі ліки, зокрема концентрати і напівфабрикати, при їх надходженні з матеріальних кімнат в асистентську. 4.Концентрати, напівфабрикати і рідкі лікарські засоби у бюретковій установці (у штангласах з піпеткою) в асистентській кімнаті при заповненні. 5.Кожна серія внутрішньоаптечної фасовки. 6.Інші лікарські форми, що виготовлені за рецептами (замовленнями) лікарів, вибірково протягом робочого дня у кожного фармацевта. Особливу увагу звертають на лікарські форми: для дітей (у першу чергу для немовлят); для очної практики; що вміщують наркотичні, психотропні та отруйні речовини. Повному хімічному контролю (якісному і кількісному аналізу) підлягають: 1.Усі розчини для ін’єкцій до їх стерилізації, включаючи визначення рН, ізотонуючих і стабілізуючих речовин. Після стерилізації ін’єкційні розчини перевіряють на величину рН, тотожність, кількісний вміст діючих речовин. 2.Очні краплі і мазі, що вміщують наркотичні, психотропні та от­руйні речовини. При аналізі очних крапель до стерилізації визначають також вміст у них ізотонуючих і стабілізуючих речовин. 3.Усі лікарські форми для немовлят. При відсутності методик кількісного аналізу здійснюють якісний контроль. Виготовлення ліків для немовлят, багатокомпонентних за складом, як виняток дозволяється у присутності провізора-аналітика або провізора з контролю якості "під наглядом". При відсутності у штаті аптеки провізора-аналітика завідувач аптеки повинен забезпечити повний хімічний контроль усіх рідких ліків для внут­рішнього вживання, призначених немовлятам. 4.Розчини соляної кислоти для внутрішнього вживання, розчини атропіну сульфату, ртуті дихлориду, срібла нітрату. 5.Усі концентрати і напівфабрикати, включаючи тритурації. 6.Кожна серія внутрішньоаптечної заготовки. 7.Стабілізатори, що застосовуються при виготовленні розчинів для ін’єкцій, і буферні розчини, що застосовуються при виготовленні очних крапель. 8.Концентрація етилового спирту шляхом визначення густини (спиртоміром) при розведенні в аптеці, а також, у випадку необхідності – при надходженні зі складу. 9.Вибірково не менше восьми лікарських форм індивідуального ви­готовлення, звертаючи увагу на ліки, що вміщують наркотичні, психотропні, отруйні речовини і прекурсори списку №1, для лікувальних клізм, а також дитячі та очні лікарські форми.

19. Норми відпуску наркотичних і психотропних лікарських засобів. Не дозволяється виписувати в одному рецепті наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку №1 в кількостях, більших, ніж допустима норма відпуску. В очних краплях і мазях етилморфіну гідрохлорид може виписуватися в кількості до 1г з обов’язковою вказівкою лікаря на рецепті "За спеціальним призначенням", завіреною підписом та особистою печаткою лікаря-окуліста і печаткою лікувально-профілактичного закладу "Для рецептів". Рецепти на лікарські засоби, що містять фенобарбітал, етамінал-натрій в суміші з іншими лікарськими речовинами для хворих із затяжними хронічними захворюваннями, можуть виписуватися на рецептурних бланках форми №2 на курс лікування до одного місяця з обов’язковою вказівкою лікаря "За спеціальним призначенням", завіреною підписом та особистою печаткою лікуючого лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу "Для рецептів". Дія лікування онкологічних хворих кількість наркотичних аналгетиків на один рецепт може бути збільшена у два рази. У такому випадку онкологічний хворий прикріплюється письмовим розпорядженням головного лікаря до аптеки за місцем проживання. Кількість психотропних препаратів у рецептах для хворих із затяжними хронічними формами захворювання може бути збільшена у два рази. Дія цього на рецепті повинна бути вказівка лікаря "За спеціальним призначенням", завірена печаткою лікаря та печаткою "Для рецептів". У випадку призначення наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку №1 в дозі, що перевищує вищий одноразовий прийом, лікар зобов’язаний написати дозу цих засобів словами і поставити поруч знак оклику. Рецепти на наркотичні, психотропні лікарські засоби і прекурсори списку №1, виписані з порушенням правил, вважаються недійсними, і лікарські засоби за ними не виготовляються і не відпускаються. Вони погашаються штампом "Рецепт не дійсний", реєструються в спеціаль­ному журналі і повертаються для заміни на новий рецепт.

20. Облік пільгових рецептів. Порядок відшкодування їх вартості аптеці. Для реєстрації таких рецептів в аптеці використовують відповідні рецептурні журнали. Якщо аптека обслуговує великий контингент хворих, які мають право на безоплатний та пільговий відпуск ліків в амбулаторних умовах за рецептами лікарів, можливе ведення не одного, а декількох журналів для окремих категорій хворих. Рецептурні журнали для безоплатного та пвльгового відпуску за структурою подібні до звичайних рецептурних журналів, проте для реєстрації пільгового відпуску вводиться окрема додаткова графа -заплачено хворими. Щомісяця складається реєстр рецептів на безоплатний або пільговий відпуск медикаментів, при цьому за окремими категоріями хворих і вдвох екземплярах. В реєстрі вказується назва підприємства - заготовника, номер аптеки, її відділи, назва лікувально - профілактичного закладу, в кому виписані рецепти, категорія хворих, місяць, номер запису, номер рецепта і прізвище та ініціали хворого, вартість відпущених ліків, сума, яка заплачена хворим і ту, що слід доплатити. Підписує реєстр завідувач аптеки та бухгалтер. Реєстр і рахунок подається в місцеве відділення державного казначейства для оплати.

21. Обов'язки провізора з контролю якості ліків. Обов'язки провізора-аналітика аптеки. Провiзор з контролю якості обовязки: Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію фармацевтичної служби. Забезпечує населення та лікувально-профілактичні заклади лікарськими засобами та іншими товарами медичного призначення. Забезпечує належну фармацевтичну опіку хворих при відпуску безрецептурних лікарських препаратів. Виготовляє та контролює якість лікарських засобів та напівфабрикатів. Веде облік господарських операцій та звітність. Проводить інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього фармацевтичного персоналу. Постійно удосконалює свій професійний рівень. Провiзор-аналiтик обовязки: Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію фармацевтичної служби. Здійснює якісний і кількісний аналіз лікарських засобів промислового та аптечного виробництва з урахуванням вимог нормативно-технічної документації. Проводить внутрішньоаптечну заготівлю, розподіляє роботу між фасувальниками, приймає розфасовану продукцію. Слідкує за правильністю оформлення штанглазів із запасами медикаментів. Комплектує замовлення відділів та установ, відпускає ліки та контролює правильність оформлення прописів для індивідуального виробництва ліків. Контролює якість ліків, виготовлених за екстемпоральною рецептурою. Веде поточну та звітну документацію. Проводить цільове фармацевтичне обстеження аптек, інших закладів з метою оцінки стану контролю якості лікарських засобів при їх виготовленні, транспортуванні, зберіганні та відпуску. Керує роботою середнього фармацевтичного персоналу. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

__________________________________________________________________________

22. Обов'язки уповноваженої особи аптечного складу. Головними обов’язками уповноваженої особи є: - перевірка лікарських засобів, які надходять на аптечний склад (базу), і супровідних документів - накладних (з обов’язковим зазначенням на­зви, дозування, лікарської форми, номера серії, кількості, найменування виробника), сертифікатів якості виробників, даних про державну реєстрацію лікарського засобу; - оформлення висновку вхідного контролю якості лікарських засобів; - ведення реєстру лікарських засобів, які надійшли до суб’єкта господарської діяльності, щоб мати змогу відстежити джерело одержання кожної неякісної або фальсифікованої партії лікарських засобів; - ведення реєстру лікарських засобів, які реалізуються аптечним складом (базою), щоб мати змогу відкликати партії неякісних або фаль­сифікованих лікарських засобів; - перевірка наявності на складі неякісних та фальсифікованих серій лікарських засобів згідно з інформацією територіальної інспекції;

- надання територіальній інспекції повідомлень про виявлені неякісні та фальсифіковані лікарські засоби або про які є підозра щодо їх якості, призупинення відпуску та поміщення в карантин таких лікарських засобів.

23. Організаційна структура аптеки. Характеристика приміщень аптеки: асистентської кімнати; Для виготовлення ліків асистентська кімната оснащується столом асистентським, столом лабораторним, бюретковою системою, металічною шафою для зберігання отруйних речовин, металевим сейфом для зберігання наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку №1, робочими стільцями тощо.Для раціонального і рівномірного розподілу роботи між фармацевтами бажано вести графік розподілу навантаження, в якому на кожну годину проставляється кількість прийнятих рецептів, враховуючи при цьому продуктивність праці фармацевтів при виготовленні різних лікарських форм, а також їх складність. У великих аптеках вводиться розподіл праці між фармацевтами. Для цього організовують робочі місця, де фармацевти (або один і той самий, але послідовно) повинні виготовляти такі лікарські форми: рідкі для внутрішнього застосування; порошки і пілюлі; мазі, рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування, свічки; ліки з антибіотиками, очні лікарські форми, ін’єкційні розчини, ліки для немовлят. В аптеках меншого обсягу роботи достатньо організувати місця для виготовлення: ліків для внутрішнього вживання; ліків для зовнішнього вживання; очних лікарських форм, ін’єкційних розчинів, ліків з антибіотиками і для немовлят.

24. Організаційна структура суб'єкта господарювання, який здійснює оптову реалізацію ліків. . Відділ (сектор) маркетингу - це функціональний підрозділ суб’єкта господарювання, який займається дослідженням фармацевтичного ринку в регіонах обслуговування фірми, розробкою і плануванням товарного асортименту, рекламою і стимулюванням збуту. Він вирішує задачі, що закупити, скільки закупити і чим зацікавити можливого покупця. Відділ постачання здійснює пошук та аналіз комерційних пропозицій можливих постачальників, укладання угод, контроль їх вико­нання, організацію доставки закуплених лікарських засобів і виробів медичного призначення, оцінку результатів співпраці з постачальниками. Іншими словами, ним вирішуються задачі, в кого, на яких умовах і коли закупити. Відділ збуту (торговий відділ) займається пошуком і забезпеченням можливих покупців комерційними пропозиціями, укладанням угод, документальним оформленням і поставкою товару покупцеві, контролем за виконанням ним договірних зобов’язань, оцінкою результатів співпраці з покупцем. Отже зазначеним функціональним підрозділом реалізуються задачі, кому, скільки і на яких умовах реалізувати товар. Транспортний відділ здійснює доставку товару від постачальників і відправку його покупцям. Аптечний склад (база) - самостійний або функціональний підрозділ суб’єкта господарювання, належить до закладів охорони здоров’я, функціонує на підставі ліцензії та здійснює реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, забезпечення ними аптек, санітарно-епідеміологічних, санітарно-курортних, лікувально-профілактичних, науково-медичних та інших закладів охорони здоров’я. Приймальний відділ - структурний підрозділ аптечного складу, який здійснює приймання товару від постачальників, оперативний контроль за його надходженням, розшук своєчасно не отриманих вантажів, документальне оформлення і передачу прийнятого товару в оперативні (товарні) відділи складу. Оперативні (товарні) відділи або виробничі приміщення складу призначені для розміщення і зберігання отриманих від приймального відділу (сектору) лікарських засобів і виробів медичного призначення у відповідності з чинними принципами. Серед оперативних відділів (приміщень зберігання) повинні бути відділи: отруйних, наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів, зберігання спирту етилового, різних груп лікарських засобів з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей та дії на них різноманітних факторів зовнішнього середовища. Крім цього, на складі повинен бути відділ, виробниче приміщення або зона зберігання тари та товароносіїв. Відділ експедиції. - структурний підрозділ аптечного складу, який здійснює пакування товарів, що надійшли з оперативних відділів, розподіл їх за покупцями, оформлення транспортних документів, а також передачу товару аптекам в разі самовивозу.

25. Організаційна структура аптеки. Характеристика приміщень:Для раціонального і рівномірного розподілу роботи між фармацевтами бажано вести графік розподілу навантаження, в якому на кожну годину проставляється кількість прийнятих рецептів, враховуючи при цьому продуктивність праці фармацевтів при виготовленні різних лікарських форм, а також їх складність. У великих аптеках вводиться розподіл праці між фармацевтами. Для цього організовують робочі місця, де фармацевти (або один і той самий, але послідовно) повинні виготовляти такі лікарські форми: рідкі для внутрішнього застосування; порошки і пілюлі; мазі, рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування, свічки; ліки з антибіотиками, очні лікарські форми, ін’єкційні розчини, ліки для немовлят. В аптеках меншого обсягу роботи достатньо організувати місця для виготовлення: ліків для внутрішнього вживання; ліків для зовнішнього вживання; очних лікарських форм, ін’єкційних розчинів, ліків з антибіотиками і для немовлят. матеріальних; кабінету провізора-аналітика.

26. Організація зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів. Організація роботи відділу запасів в аптеці. Зберігання лікарських засобів в аптеках здійснюється за такими принципами: 1.У відповідності до токсикологічних груп: - наркотичні, психотропні лікарські засоби і прекурсори списку №1; список А - отруйні препарати; список Б - сильнодіючі ліки; - список В - лікарські засоби загального списку;

2.У відповідності до фармакологічних груп; 3.У залежності від способу застосування (внутрішнє і зовнішнє); 4.Лікарські засоби в масі "ангро" або балк-формі у відповідності до агрегатного стану (рідкі, сипучі, газоподібні тощо); 5.У залежності від фізико-хімічних властивостей лікарських засобів і впливу різних факторів зовнішнього середовища; 6.З урахуванням встановлених термінів зберігання для лікарських засобів з обмеженим терміном придатності; 7.З врахуванням характеру різних лікарських форм.

Вироби медичного призначення слід зберігати окремо за групами: - гумові вироби; - вироби з пластмас; - перев’язувальні засоби та допоміжні матеріали; - вироби медичної техніки. У процесі зберігання необхідно проводити візуальний контроль за станом тари, зовнішніми змінами лікарських засобів та виробів медичного призначення не рідше одного разу в місяць. У випадку зовнішніх змін лікарських засобів проводиться контроль їх якості у відповідності з вимогами чинних нормативних документів.Відділу запасів (визначення поточної потреби в лікарських засобах і виробах медичного призначення,

Своєчасне подання замовлень на них, приймання товару за кількістю і якістю, забезпечення правильного зберігання, організація предметно - кількісного обліку, проведення лабораторних і фасувальних робіт, відпусктовару іншим відділам, відокремленим структурним підрозділам, лікувально - профілактичним закладам).

27. Організація і порядок оформлення лабораторно-фасувальних робіт. Оформлення довідки про дооцінку і уцінку при лабораторно-фасувальних роботах. Під лабораторними роботами розуміють процес виготовлення в аптечних умовах концентратів, а також напівфабрикатів і внутрішньоаптечних заготовок в масі "ангро". Проводиться з метою прискорен­ня виготовлення індивідуальних лікарських форм і збільшення кількості готових лікарських форм шляхом наступної розфасовки виготовлених заготовок.

Фасувальні роботи - процес розливу (рідин) або розважування (м’яких і твердих речовин) виготовленої продукції на певні кількості, достатні для споживання на визначений період часу. Проводиться з метою збільшення питомої ваги готових лікарських форм.

Концентрати (концентровані розчини) - розчини лікарських речо­вин певної, більш високої концентрації, ніж ці речовини прописуються у рецептах. Використовуються після розведення самостійно або у суміші з іншими інгредієнтами для прискорення виготовлення і відпуску індиві­дуальних ліків.

Напівфабрикати - попередньо виготовлені в аптеці суміші лікарських засобів, що взяті у співвідношеннях, які найчастіше зустрічаються в багатокомпонентних лікарських формах. Використовуються самостійно після розфасування або в суміші з іншими інгредієнтами для прискорен­ня виготовлення та відпуску ліків індивідуального приготування.

Внутрішньоаптечна заготівля - попередньо виготовлені в аптеці невеликими серіями лікарські препарати. Проводиться з метою збільшення відпуску готових лікарських засобів, які не виробляються фармацевтичною промисловістю або виробляються в недостатніх кількостях. Виготовляються на основі даних вивчення частоти повторюваності індивідуальних рецептурних прописів.

Номенклатура концентратів, напівфабрикатів і внутрішньоаптечних за­готовок погоджується з контрольно-аналітичною лабораторією регіональ­ного відділення Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів.

У перелік можуть включатися прописи, що містять сумісні лікарські речовини, на які є методики повного хімічного контролю. Як виняток, виготовлення внутрішньоаптечних заготовок для зовнішнього застосування, які містять дьоготь, іхтіол, сірку, нафталанську нафту, колодій, свинцеву воду та інші, аналіз яких не може бути здійснений в умовах аптеки, проводиться в присутності провізора-аналітика або провізора з контролю якості "під наглядом".

Реєстрація всіх лабораторних і фасувальних робіт ведеться в аптеках у спеціальних журналах. Журнали лабораторних і фасувальних робіт повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені підписами завіду­вача і бухгалтера аптеки.

Усі записи в журналах проводяться відразу після закінчення відпові­дної роботи.

Під час фасувальних робіт може виникати дооцінка і уцінка як результат заокруглення ціни одиниці фасовки в сторону збільшення або зменшення. У кінці місяця підраховуються суми дооцінок і уцінок, а також вартість очищеної води і тарифів за серійне виготовлення. На основі цих даних оформляється довідка про дооцінку і уцінку при лабораторних і фасувальних роботах. Довідка оформляється в одному екземплярі і включається в товарний звіт аптеки в роздрібних цінах.Аптека № Відділ ЗАТВЕРДЖУЮ:Зав.аптекою ---------(підпис, П.І.П.-) "_____"______________200_р.

ДОВІДКА про дооцінку і уцінку при лабораз орно-фасувальних роботах за._________________200_р.

Дооцінка з фасуваїьних робіт _________грн________коп.

вода для ін'єкцій (очищена)_________грн________коп.

тариф з лабораторних робіт___________грн_________коп.

тариф з фасувальних робіт___________грн_________коп.

Уцінка

з фасуваїьних робіт __________грн__________коп.

Матеріально-відповідальна особа підпис, Бухгалтер підпис

28. Організація контролю якості ліків в аптеці. Одним з елементів системи гарантування якості ліків є внутрішньо-аптечний контроль. Під ним розуміють виробничу діяльність, яка включає комплекс запобіжних заходів, обов'язкові і доцільні види контролю: 1.Запобіжні заходи: 1.1.Вхідний контроль при надходженні лікарських засобів; 1.2.Приймальний контроль рецептів, які надійшли в аптеку; 1.3.Дотримання всіх вимог санітарно­го режиму і фармацевтичного порядку; 1.4.Належний метрологічний контроль; 1.5.Належна організація зберігання лікарських засобів; 1.6.Дотримання технології лікарських форм аптечного виготовлення. 2.Види контролю: 2.1.Письмовий (обов’язково); 2.2.Опитовий (вибірково); 2.3.Органолептичний (обов’язково); 2.4.Фізичний (вибірково); 2.5.Хімічний якісний і повний (за певних умов); 2.6.Контроль при відпуску (обов’язково). Ця діяльність направлена на попередження надходження неякісних та фальсифікованих ліків з аптеки до хворого, а також втрат,

пов'язаних з неякісним виготовленням ліків (втрати сировини, матеріально-енергетичних ресурсів і праці фахівців) і неправильною організацією зберігання (втрати від списання). Організація внутрішньоаптечного контролю регламентується наказом МОЗ України від 15 грудня 2004 р. за № 626 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження Правил виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки". Згідно з наказом завідувач аптеки, його заступники та уповноважена особа зобов 'язані володіти всіма видами внутрішньоаптечного контролю і за відсутності провізора-аналітика забезпечувати їх виконання. Провізор-аналітик, крім забезпечення виконання всіх видів внутрішньоаптечного контролю, здійснює також систематичний нагляд за технологічним процесом виробництва (виготовлення) лікарських засобів та інструктаж осіб, які беруть у ньому участь. Для проведення хімічного контролю якості виготовлених ліків в аптеках спеціально оснащується і обладнується робоче місце провізора-аналітика (контрольно-аналітичний кабінет) і провізора з контролю якості (контрольно-аналітичний стіл). Результати контролю якості ліків реєструються в журналах спеціальної форми, які повинні бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою аптеки і завірені підписом завідувача аптеки. Після закінчення календарного терміну ці журнали зберігаються в аптеці півроку.