Боротьба з гіпертермією (гіперпірексією)

Гіперпірексія (hyperpyrexia), або гіпертермія (hypertermia),— це надто високе (понад 41 °С) підвищення температури тіла, що може призвести до важкого стану хворого або навіть до його загибелі.

Фізичні методи боротьби (мал. 53) з гіпертермією включають повітряні ванни при відкритому вікні (навіть узимку), обдування тіла за допомогою вентилятора, вологе обкутування всього тіла хворого, іноді у поєднанні з включенням вентилятора, обтирання тіла водою з оцтом, холодний компрес (оцтово-водяний) на голову, застосування міхура з льодом, який кладуть на голову, на ділянки, де розташовані великі судини (печінка, верхня третина передньої поверхні стегна); обкладання усього тіла міхурами з льодом, застосування клізм з холодною (10—15 °С) водою.

107

Необхідно слідкува ти за тим, щоб кількість рідини в клізмі не на багато перевищувала об'єм рідини, що вивела ся з організму (інакше може виникнути набряк мозку).

До фізичних методів також належать промивання шлунка холодною водою, внутрішньовенне введення 10—20 мл охолодженого до 4—8 °С розчину глюкози.

Медикаментозні препарати вводять тільки за призначенням лікаря.

Звичайно призначають парентеральне введення анальгіну та димедролу.

Розділ 7 засоби впливу на кровообіг Загальні механізми дії засобів впливу на кровообіг

Шкіра виконує найважливіші функції в організмі, тому вона добре постачається кровоносними та лімфатичними

судинами, нервами, містить багато рецепторів, за допомогою яких зв'язується з різними органами і тканинами через центральну і вегетативну нервову систему.

Тому різні подразнюючі, теплові та холодові засоби, впливаючи на шкіру, можуть діяти на метаболізм та функції різних тканин, органів, організм у цілому.

108

Подразнення периферичних нервових закінчень шкіри викликає рефлекторне розширення або звуження кровоносних судин (як артеріальних, так і венозних) не тільки у шкірі, а й у глибоко розташованих органах (легенях, головному мозку). Наприклад, гірчичник, прикладений на литки, відтягує кров з головного мозку.

У разі дії подразнюючих речовин, вакууму, тепла, холоду виникає місцева гіперемія, підсилюється кровообіг у тканинах та органах, що сприяє підвищенню захисних функцій організму, розсмоктуванню запальних процесів, зменшенню спазмів, болю, покращанню метаболізму, секреторної та моторної функцій внутрішніх органів.

Тому ці процедури показані при різних запальних та спазматичних процесах, венозному застої, випотах різної етіології.

Застосування банок

Банки застосовують, щоб викликати місцевий приплив крові та лімфи до шкіри та підшкірної основи з тканин та органів, розташованих глибоко в організмі.

Дія банок грунтується на утворенні негативного тиску повітря, внаслідок чого у них втягується шкіра. Від швидкого припливу крові виникає не тільки сильне розширення кровоносних та лімфатичних судин, але й розрив кровоносних капілярів, що призводить до утворення крапкових крововиливів. Виникає рух крові з глибших ділянок організму у підшкірну основу. Тому банки можна віднести до відтягуючих засобів.

Таким чином, застосування банок викликає: 1) рефлекторне розширення кровоносних та лімфатичних судин; 2) посилення крово- та лімфообігу; 3) відтягування крові та лімфи від глибоко розташованих ділянок організму на периферію; 4) у місцях крововиливів у шкіру відбувається послідовне зсідання крові, а пізніше — розсмоктування продуктів її розпаду та аутолізу (саморозчинення). Усмоктування продуктів розпаду крові, що являють собою біологічно активні речовини, чинить стимулюючий вплив на кровотворення та імунну систему організму підвищує обмін речовин подібно до дії аутогемотерапії і може викликати короткочасне підвищення температури тіла яка, проте, швидко нормалізується.

Це свідчить про те, що банки чинять загальну дію на організм, а саме: стимулюючу, протизапальну, розсмоктуючу, болезаспокійливу.

Показання до застосування банок див. у табл. 3.

109

Таблиця 3. Застосування банок

Захворювання	Дія	Місце постановки
Запальні процеси органів грудної клітки (гострий та хронічний бронхіт, пневмонія, крім абсцедуючої, плеврит)	Відтягуюча, протизапальна, розсмоктуюча, загальностимулююча	Грудна клітка: спина, бокові ділянки, у чоловіків — передня частина грудної клітки праворуч
Бронхоспазм різного генезу	Відтягуюча, зменшує набряк стінки бронха, рефлекторна, внаслідок чого бронхи розширюються	» Вздовж хребта, відступивши від нього на 2 см з обох боків
Застійні явища у малому колі кровообігу при хронічній серцевій недостатності, а також при гострих формах серцевої недостатності	Відтягуюча, рефлекторно діє на тонус судин малого кола к ровообігу	»
Гіпертонічний криз	Подразнює корінці спинномозкових нервів, викликаючи рефлекторне розширення периферичних артеріол та зниження артеріального тиску Відтягує кров від судин головного мозку (профілактика пору шень мозкового кровообігу)	Вздовж хребта, відступивши від нього на 2 см з обох боків
Запалення нервових стовбурів	Відтягуюча, протизапальна, знеболююча, загальностимулююча	Вздовж нервових стовбурів, відступивши від них на 2 см з кожного боку При ішіасі — на сід- ниці, задню поверхню стегна
Гостре та хронічне запалення м'язів	Відтягуюча, протизапальна, знеболююча, загальностимулююча	Уражений м'яз

Протипоказання. Температура тіла понад 38 °С, різко підвищена чутливість шкіри; зміни шкіри місцевого характеру (гноячкові захворювання, висип, нейродерміт мокнуча та суха екзема, садна, опіки, пролежні); пухлини злоякісного і доброякісного походження (незалежно від локалізації пухлини та місця постановки банок); схильність до кровоточивості (гемофілія, тромбоцитопатія, ламкість судин); значне загальне виснаження; туберкульоз легенів, міліарна форма туберкульозу; гнійні запалення легенів (абсцес, бронхоектатична хвороба, гангрена); септичний стан хворого, психічне збудження хворого, судоми.

У медичній практиці банки ставлять переважно на поверхні тіла, що не має складок, заокруглень та виступів, особливо кісткових, тобто там, де м'язовий та жировий шари товстіші, підшкірні судини менше розвинені.

Найбільш придатними ділянками для постановки банок є спина, крім лопаток та хребта, бокова частина грудної клітки, у чоловіків — передня поверхня грудної клітки праворуч; сідниці, стегна.

Необхідно пам'ятати, що ні в якому разі не можна ставити банки на хребет, ділянку серця, молочні залози у жінок, шию, обличчя, місця проекції нирок на спині. На спині відстань від банки до хребта з обох боків повинна складати не менше як 2 см.

Будова банки. Медична банка являє собою скляну посудину з потовщеними стінками та заокругленим дном об'ємом 30—60 мл. Діаметр отвору банки складає 5 см.

Вимоги до приміщення, де ставлять банки. Температура повітря у приміщенні має бути у межах 20—23 °С, без протягів, підвищеної вологості.

Техніка постановки банок (мал. 54). Звичайно банки ставлять на ніч, щоб хворий добре відпочив після цієї процедури та перебував у сталих температурних умовах. Необхідно пам'ятати, що перед постановкою банок слід перевірити, щоб не було тріснутих банок з ушкодженими краями.

1. На біляліжковий столик ставлять великий чотирикутний емальований лоток, на якому мають знаходитися набір чистих сухих банок (15—20 шт.), флакон з 96% етиловим спиртом.

Слід пам'ятати, що застосовувати ефір та інші горючі суміші категорично забороняється, бо вони дають великий факел, що може бути причиною опіку хворого та пожежі, а також неприємний запах, внаслідок чого може виникнути приступ бронхіальної астми.

Необхідно мати металевий зонд довжиною 15—20 см з нарізками або металевий затискач (ні в якому разі не слід застосовувати для фіксації ватного тампона пінцет або дерев'яну паличку), банку з чистою сухою ватою, банку з вазеліновою олією, коробку з сірниками, банку з водою (на випадок займання якогось предмета).

2. Повністю звільняють від одягу ту ділянку тіла, на яку будуть ставити банки.

3. Хворого кладуть на живіт або на бік.

4. Готують шкіру хворого до постановки банок таким чином: шкіру, де будуть ставити банки, розтирають воло гим рушником, насухо витирають. Якщо шкіра вкрита во лоссям, її голять, миють теплою водою, насухо витирають рушником.

Якщо у хворої (або хворого) на голові довге волосся його підіймають догори якомога вище або зв'язують та накривають рушником.

5. Щоб краї банки щільно прилягали до шкіри, останню змащують тонким шаром вазелінової олії.

6. Щільно накручують вату на зонд або затискають її металевим затискачем і щільно накручують на нього.

7. Ватний тампон змочують спиртом.

Щоб запобігти опікам шкіри, які можуть виникнути при стіканні з вати надлишків спирту, що горить, ватний тампон зі спиртом до запалювання треба віджати.

8. Вату зі спиртом (гніт) підпалюють. Зонд (затискач) з факелом тримають у правій руці, а банку в лівій якомога ближче (на відстані 7—10 см) до тіла хворого.

9. Миттєвим рухом руки обводять полум'ям внутрішню поверхню банки, щоб викликати в ній розрідження повітря.

Необхідно пам'ятати, що довго тримати полум'я у банці не можна, тому що може виникнути перегрів банки, внаслідок чого настає опік шкіри або банка тріскається та викликає поранення того, хто її ставить.

10. Миттєво банку всією окружністю ставлять до шкіри хворого.

Банки ставлять на відстані 2—3 см одна від одної, термін тримання їх на шкірі становить 10 -15 хв.

11. Хворого зверху вкривають рушником та легкою ков дрою.

За рахунок розрідженого повітря, що утворилося всередині банки, банка присмоктується до шкіри хворого. Шкіра поступово втягується всередину банки (на 1 - 2 см), набуваючи темно-червоного кольору з крапковими крововиливами.

Необхідно знати, що при правильній постановці банок у хворого не повинно виникати неприємних, болісних відчуттів.

Техніка зняття банок. Щоб зняти банку, не викликаючи болю, треба лівою рукою трохи нахилити банку вбік. Вказівним пальцем правої руки злегка натиснути на шкіру біля краю банки. При цьому виникає щілина, повітря проникає всередину банки, і вона легко та безболісно відпадає.

Місце, де стояли банки, витирають сухим рушником, сухим ватним тампоном або марлевою серветкою. Надягають на хворого чисту суху білизну.

Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок, бувають двох видів.

І — патологічна реакція на банки, внаслідок чого можуть виникнути: а) значне підвищення температури тіла. Хворому необхідно дати антипіретики (анальгін, димедрол), при наступній постановці банок слід тримати їх на шкірі удвічі менше; б) відшарування верхніх шарів шкіри при її підвищеній чутливості (у хворого, якому банки ніколи не ставили) з утворенням кривавих пухирців. Пухирці змащують концентрованим розчином перманганату калію; вони швидко підсихають та загоюються.

II — порушення техніки постановки банок, внаслідок чого можуть виникнути: а) опіки від нагрітих країв банки, які лікують за звичайною методикою; б) багрові пухирі, заповнені кривавою рідиною від довгого тримання банок. Вони легко лопаються і можуть стати вхідними воротами для інфекції.

Слід обережно ставити банки у важкохворих, виснажених, а особливо у хворих, що знаходяться у непритомному стані. У цих хворих ослаблена або відсутня чутливість шкіри, і вони не можуть поскаржитися на виникнення будь-яких неприємних, болісних відчуттів, тому в них легко можуть виникнути ускладнення.

Як правило, постановка банок чергується (через день) з гірчичниками.