- •Передмова
- •Розділ 1 значення догляду за хворими в клініці внутрішніх хвороб Визначення поняття «догляд за хворими». Догляд за хворими як лікувальний чинник, його місце серед інших методів лікування
- •Роль лікаря, середнього та молодшого медичного персоналу в догляді за хворими та коло їхніх обов'язків
- •Обов'язки лікаря
- •Обов'язки медичної сестри
- •Обов'язки санітарки
- •Деонтологічні підходи до догляду за хворими
- •Взаємини лікаря і хворого
- •Взаємини лікаря і родичів хворого
- •Взаємини медичної сестри і хворого
- •Взаємини медичної сестри і лікаря
- •Взаємини медичної сестри і санітарки.
- •Зовнішній вигляд та особиста гігієна медичної сестри
- •Розділ 2 основні типи лікувальних закладів, їx обладнання та устаткування. Санітарно-гігієнічний режим терапевтичного відділення Основні типи лікувальних закладів
- •Амбулаторні заклади
- •Стаціонарні заклади
- •Загальний та індивідуальні режими у лікарні
- •Приблизний розпорядок дня у відділеннях терапевтичного профілю
- •Організація роботи терапевтичного відділеная
- •Штати терапевтичного відділення
- •Приміщення терапевтичного відділення
- •Медична документація терапевтичного відділення
- •Прийом та передача чергувань палатними медичними сестрами
- •Санітарний стан у терапевтичному відділенні
- •Загальні правила виготовлення розчинів хлорного вапна
- •Приготування розчинів хлораміну
- •Методика вологого прибирання приміщень відділення Загальні правила
- •Організація відвідувань хворого
- •Виписка хворих зі стаціонари
- •Розділ 3 догляд за хворими у прийомному відділенні
- •Типи прийомних відділень
- •Організація роботи прийомного відділення Загальні вимоги
- •Приміщення прийомного відділення
- •Організація поступлення хворих до стаціонару
- •Санітарна обробка хворих
- •Гігієнічні водні процедури
- •Виявлення педикульозу та боротьба з ним
- •Боротьба з головною вошею
- •Боротьба з лобковою вошею
- •Антропометричні дослідження хворих
- •Транспортування хворих
- •Правила транспортування хворих з прийомного до лікувального відділення
- •Правила перенесення хворих на ношах (мал. 13, а, б, в)
- •Правила перекладання хворого з кушетки на ноші або каталку
- •Правила перекладання хворих з нош (каталки) у ліжко
- •Особливості транспортування хворих при різних захворюваннях внутрішніх органів
- •Розділ 4 особиста гігієна хворого Положення хворого в ліжку
- •Гігієнічнї вимоги до ліжка
- •Будова функціонального ліжка
- •Переміна постільної білизни
- •Гігієна натільної білизни
- •Догляд за шкірою у важкохворих
- •Умивання важкохворих
- •Миття рук у важкохворих
- •Миття ніг у важкохворих
- •Догляд за волоссям у важкохворих
- •Профілактика пролежнів та боротьба з ними
- •Проведення профілактичних заходів
- •Лікування пролежнів
- •Підмивання та спринцювання важкохворих
- •Користування підкладним судном та сечоприймачем
- •Користування підкладним судном
- •Користування сечоприймачем
- •Догляд за ротовою порожниною у важкохворих
- •Догляд за очима у важкохворих
- •Догляд за вухами у важкохворих
- •Догляд за порожниною носа у важкохворих
- •Розділ 5 лікувальне харчування. Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Відмінності від стола № 1
- •Індивідуальні дієти
- •Годування важкохворих
- •Штучне годування хворих
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Розділ 6 вимірювання температури тіла. Типи гарячок. Догляд за гарячковими хворими Поняття про механізми терморегуляції
- •Температура тіла здорової людини та її фізіологічні коливання
- •Сучасні методи вимірювання температури тіла Прилади для вимірювання температури тіла
- •Правила і техніка вимірювання температури тіла за допомогою медичного термометра
- •Оцінка результатів вимірювання температури тіла
- •Реєстрація даних вимірювання температури тіла
- •Поняття про патогенетичні механізми гарячки
- •Вндн гарячки
- •Стадії гарячки
- •Боротьба з гіпертермією (гіперпірексією)
- •Розділ 7 засоби впливу на кровообіг Загальні механізми дії засобів впливу на кровообіг
- •Застосування банок
- •Застосування гірчичників
- •Застосування тепла Зігріваючий компрес
Організація лікувального харчування у стаціонарі
За лікувальне харчування у стаціонарі відповідають палатний (черговий) лікар, палатна медична сестра, старша медична сестра, дієтичні лікарі (у великих лікарнях) та дієтичні сестри.
Палатний лікар, оглянувши новоприбулого хворого, призначає йому певну дієту, повідомляє хворого, яку дієту йому призначено, контролює дотримання призначеної дієти.
Палатна медична сестра виписує з листків призначень дієту хворих, які поступили до відділення, складає порційну вимогу, де вказує на кількість хворих, які одержують той чи інший дієтичний стіл, допомагає роздавальниці роздавати їжу, годує важкохворих.
Старша медична сестра перевіряє порційні вимоги, складені палатною медичною сестрою, та подає їх о 9.00 до харчоблоку, здійснює контроль за роботою роздавальниць та годуванням важкохворих палатними медичними сестрами.
Дієтичні лікарі та дієтичні сестри слідкують за правильністю складання та застосування лікувальних дієт, консультують палатних лікарів відносно оптимального вибору лікувального харчування, слідкують за правильністю приготування страв того чи іншого лікувального стола.
Треба знати, що дозвіл на роздачу дієтичних страв з харчоблоку до відділень дає черговий лікар після зняття проби.
Надходження страв із харчоблоку до відділення. У буфетних відділеннях є спеціальні відра та каструлі, підписані відповідно до страв, які в них перевозяться (наприклад, «Для перших страв», «Для компоту» та ін.). Застосовувати ці відра і каструлі в інших цілях забороняється. З харчоблоку їжа перевозиться до відділення спеціальним автотранспортом, який крім продуктів нічого не перевозить. До відділення їжа подається спеціальним ліфтом, на дверях якого є напис «Ліфт для перевезення їжі». Двері ліфта відкриваються безпосередньо у буфетній відділення.
Буфетна та їдальня є в кожному відділенні лікарні. Вони обладнані спеціальним устаткуванням. Там є двосекційні ванни для миття посуду з кранами для холодної та гарячої води, електрокип'ятильники безперервної дії (щоб у відділенні завжди була кип'ячена вода), сітки або сухожарові шафи для сушіння посуду, електроплита для підігріву страв, шафи для зберігання столового посуду, деяких продуктів (хліба, цукру, солі), холодильник для зберігання вершкового масла (його одержують вранці на весь день), стіл для різання хліба, стіл з гігієнічним покриттям для роздавання їжі, комплект посуду на кожного хворого (глибока та мілка тарілки, чашка, столова та чайна ложки, виделка), миючі та дезинфікуючі засоби, інвентар для прибирання з позначкою «Для буфетної».
Робота працівників буфетної полягає в доставці їжі з харчоблоку, при необхідності — підігріві її.
Роздавання їжі необхідно здійснити протягом 2 год після її приготування. Роздають їжу буфетниця та чергова палатна медична сестра. Ні в якому разі до цієї справи не можна допускати санітарку. Їй також не можна доручати годування важкохворих.
89
Гігієнічні заходи, які мають проводитися у буфетній, та вимоги до її працівників полягають у тому, що кожні 1 — 2 міс буфетниця проходить обстеження на наявність яєць глистів, дизентерійних паличок, венеричних захворювань. Перед відвідуванням туалету роздавальниця повинна зняти халат, в якому вона роздає їжу. Харчові відходи повинні знаходитися у закритих відрах або баках та своєчасно виноситися.
Посуд миють у двосекційній ванні (мал. 44). Його миють в одніій ванні, а в другій ополіскують. У цій же ванні посуд замочують у 0,2% розчині хлораміну на 30 хв — 1 год. Після цього в цій же ванні посуд знову ополіскують. Чистий посуд сушать у сухожаровій шафі.