- •Передмова
- •Розділ 1 значення догляду за хворими в клініці внутрішніх хвороб Визначення поняття «догляд за хворими». Догляд за хворими як лікувальний чинник, його місце серед інших методів лікування
- •Роль лікаря, середнього та молодшого медичного персоналу в догляді за хворими та коло їхніх обов'язків
- •Обов'язки лікаря
- •Обов'язки медичної сестри
- •Обов'язки санітарки
- •Деонтологічні підходи до догляду за хворими
- •Взаємини лікаря і хворого
- •Взаємини лікаря і родичів хворого
- •Взаємини медичної сестри і хворого
- •Взаємини медичної сестри і лікаря
- •Взаємини медичної сестри і санітарки.
- •Зовнішній вигляд та особиста гігієна медичної сестри
- •Розділ 2 основні типи лікувальних закладів, їx обладнання та устаткування. Санітарно-гігієнічний режим терапевтичного відділення Основні типи лікувальних закладів
- •Амбулаторні заклади
- •Стаціонарні заклади
- •Загальний та індивідуальні режими у лікарні
- •Приблизний розпорядок дня у відділеннях терапевтичного профілю
- •Організація роботи терапевтичного відділеная
- •Штати терапевтичного відділення
- •Приміщення терапевтичного відділення
- •Медична документація терапевтичного відділення
- •Прийом та передача чергувань палатними медичними сестрами
- •Санітарний стан у терапевтичному відділенні
- •Загальні правила виготовлення розчинів хлорного вапна
- •Приготування розчинів хлораміну
- •Методика вологого прибирання приміщень відділення Загальні правила
- •Організація відвідувань хворого
- •Виписка хворих зі стаціонари
- •Розділ 3 догляд за хворими у прийомному відділенні
- •Типи прийомних відділень
- •Організація роботи прийомного відділення Загальні вимоги
- •Приміщення прийомного відділення
- •Організація поступлення хворих до стаціонару
- •Санітарна обробка хворих
- •Гігієнічні водні процедури
- •Виявлення педикульозу та боротьба з ним
- •Боротьба з головною вошею
- •Боротьба з лобковою вошею
- •Антропометричні дослідження хворих
- •Транспортування хворих
- •Правила транспортування хворих з прийомного до лікувального відділення
- •Правила перенесення хворих на ношах (мал. 13, а, б, в)
- •Правила перекладання хворого з кушетки на ноші або каталку
- •Правила перекладання хворих з нош (каталки) у ліжко
- •Особливості транспортування хворих при різних захворюваннях внутрішніх органів
- •Розділ 4 особиста гігієна хворого Положення хворого в ліжку
- •Гігієнічнї вимоги до ліжка
- •Будова функціонального ліжка
- •Переміна постільної білизни
- •Гігієна натільної білизни
- •Догляд за шкірою у важкохворих
- •Умивання важкохворих
- •Миття рук у важкохворих
- •Миття ніг у важкохворих
- •Догляд за волоссям у важкохворих
- •Профілактика пролежнів та боротьба з ними
- •Проведення профілактичних заходів
- •Лікування пролежнів
- •Підмивання та спринцювання важкохворих
- •Користування підкладним судном та сечоприймачем
- •Користування підкладним судном
- •Користування сечоприймачем
- •Догляд за ротовою порожниною у важкохворих
- •Догляд за очима у важкохворих
- •Догляд за вухами у важкохворих
- •Догляд за порожниною носа у важкохворих
- •Розділ 5 лікувальне харчування. Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Відмінності від стола № 1
- •Індивідуальні дієти
- •Годування важкохворих
- •Штучне годування хворих
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Розділ 6 вимірювання температури тіла. Типи гарячок. Догляд за гарячковими хворими Поняття про механізми терморегуляції
- •Температура тіла здорової людини та її фізіологічні коливання
- •Сучасні методи вимірювання температури тіла Прилади для вимірювання температури тіла
- •Правила і техніка вимірювання температури тіла за допомогою медичного термометра
- •Оцінка результатів вимірювання температури тіла
- •Реєстрація даних вимірювання температури тіла
- •Поняття про патогенетичні механізми гарячки
- •Вндн гарячки
- •Стадії гарячки
- •Боротьба з гіпертермією (гіперпірексією)
- •Розділ 7 засоби впливу на кровообіг Загальні механізми дії засобів впливу на кровообіг
- •Застосування банок
- •Застосування гірчичників
- •Застосування тепла Зігріваючий компрес
Виявлення педикульозу та боротьба з ним
У прийомному відділенні обов'язково проводять огляд хворих на педикульоз, або вошивість. Огляду підлягають волосяні покриви голови (для виявлення головної воші), лобок та пахвові ямки (місця розташування лобкової воші, або площиці лобкової), одяг (складки білизни, переважно вздовж внутрішніх швів для виявлення одежної воші).
Особливе значення має огляд волосяних покривів голови, оскільки там педикульоз зустрічається найчастіше. Проявляється це свербінням голови. При огляді голови, особливо її потиличної частини, можна побачити свіжорозчухані місця, кірки, що утворилися після розчуху, імпетигінозні кірки, яйця вошей (гниди) сірувато-білого кольору, щільно прикріплені до волосся, особливо поблизу його кореня, статевозрілу вошу (середній розмір самки — 3 мм, самця — 2 мм).
При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи.
-
Заповнюють та направляють до СЕС за місцем проживання хворого екстрене повідомлення про випадок педикульозу.
-
На титульному листку історії хвороби роблять позначку про захворювання на педикульоз.
-
З хворого знімають одяг, складають його в клейончатий мішок і відправляють до дезінфекційної камери.
-
Проводять боротьбу з вошивістю.
Боротьба з головною вошею
Якщо хворий погоджується, йому повністю голять голову з наступним спаленням волосся. Але хворі, особливо жінки, найчастіше не дають згоди на цю процедуру, тому, як правило, боротьба з вошивістю ведеться за допомогою хімічних речовин із застосуванням різних способів.
Перший спосіб. Для розчинення хітинової оболонки гнид беруть гарячий 10% розчин столового оцту, змочують ним вату, начесану на густий гребінець, і ретельно розчісують волосся хворого. Таку процедуру слід робити протягом декількох днів.
Готують суміш з гасу та рослинної олії (порівну), яку накладають на волосяний покрив голови на 8—10 год. Голову вкривають навоскованим папером або шматком поліетилену, поверх якого зав'язують косинку. Через 8—10 год волосся старанно миють гарячою водою з милом.
Другий спосіб. Застосовують одну з хімічних речовин, що знищує статевозрілу вошу та гниди. Це можуть бути 0,15 % водно-емульсійний розчин карбофосу, 0,5 % розчин метилацетофосу, взятий порівну з 10 % спиртовим розчином оцтової кислоти, або 0,25 % водно-емульсійний розчин дикрезилу.
Розчин однієї із згаданих вище речовин накладають на волосся, поверх накладають навоскований папір або шматок поліетилену і зав'язують косинку. Тримають протягом 20 хв. Далі волосся миють теплою водою з милом, потім 6 % розчином оцту.
Після закінчення цієї процедури волосся розчісують густим гребінцем, щоб видалити воші, що загинули.
Третій спосіб. Волосся намилюють дустовим милом (ДДТ); піну тримають на голові протягом 1 год. Оскільки при цьому гниди залишаються неушкодженими, після промивання мильної піни гарячою водою їх змочують 30 % розчином оцту, зав'язують косинкою на 30 хв. Потім волосся промивають та розчісують густим гребінцем.
Боротьба з лобковою вошею
Найкращим способом боротьби з лобковою вошею є гоління волосся з наступним його спаленням. Тіло миють гарячою водою з милом. Після цього шкіру на місці ураження змазують 33 або 5—10 % сірчаною ртутною маззю.