Приготування розчинів хлораміну

Для приготування 0.2 % розчину беруть 2 г хлораміну, додають 1 л води та добре збовтують;

для приготування 1 % розчину беруть 10 г хлораміну та 990 мл води;

для 2 % розчину беруть 20 г хлораміну та 930 мл води; для 5 % розчину беруть 50 г хлораміну та 950 мл води.

Вода, що додається до хлораміну, повинна бути температури 50—60 °С.

Зберігати готовий розчин слід не більше 5 діб.

В. Двотретинна сіль гіпохлориду кальцію (ДТСГК). Це білий кристалічний порошок, що вміщує від 47 до 52 % активного хлору. Звичайно готують 5 % розчин ДТСГК.

До 5 г сухої речовини додають невелику кількість води і перемішують. Після перемішування додають воду, доводячи її загальну кількість до 950 мл (тобто на 10 л води для вологого прибирання приміщень потрібно 50 г ДТСГК).

Термін зберігання розчину не більше 5 діб. Слід пам'ятати, що при роботі з розчинами ДТСГК треба застосовувати запобіжні засоби (гумові рукавички, марлеві респіратори тощо).

Г. Мильно-содовий розчин.

Для приготування 1 % розчину беруть 100 г господарського мила і 100 г натрію гідрокарбонату на 10 л води. Добре перемішують.

Для приготування 2% розчину беруть 200 г господарського мила та 200 г натрію гідрокарбонату на 10 л води.

Методика вологого прибирання приміщень відділення Загальні правила

1. Вологе прибирання приміщень здійснюють санітарки.

2. Інвентар для проведення дезінфекційних заходів (відра, швабри, ганчірки тощо) повинен знаходитися у спеціально для цього відведених приміщеннях. Він маркірується, і застосовується тільки в тих приміщеннях, для яких його призначено (окремо для палат та коридорів, санвузлів, їдалень тощо).

3. Для вологого прибирання обов'язково застосовують різні дезинфікуючі речовини.

Вологе прибирання палат, коридорів, холів проводять двічі на день — після нічного відпочинку та перед сном. Перед вологим прибиранням приміщення підмітають. Мести підлогу слід від вікон та стін у напрямку до середини палати та дверей. Під час вологого прибирання хворі виходять з палати (крім тих, хто прикутий до ліжка); в цей час приміщення слід добре провітрити. Звичайно для прибирання застосовують 0,2 % розчин хлорного вапна або 0,5 % розчин хлораміну. Меблі, підвіконня, радіатори опалення миють або протирають вологою ганчіркою 1 раз на 3 дні. Верхні частини стін, стелю, плафони освітлювальних приладів очищають від пилу двічі на місяць. Під час прибирання звертають увагу на санітарний стан приліжкових тумбочок. Там не повинно бути харчових продуктів, що швидко псуються. Після вологого прибирання проводять ультрафіолетове опромінювання палат.

Прибирання їдальні (буфетної) здійснюють після кожного прийняття їжі. Залишки харчових продуктів збирають у закриті відра або бачки з кришками і вчасно виносять.

Миють посуд таким чином: а) застосовують воду температури 70—80 °С з додаванням гірчиці, натрію гідрокарбонату (для знежирення посуду). Воду перемінюють двічі; б) після миття посуд обов'язково слід продезинфікувати 0,2 % освітленим розчином хлорного вапна; в) після дезінфекції посуд слід ополоснути чистою гарячою водою.

Працівники їдальні повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни, при відвідуванні санвузла робочий одяг залишати на робочому місці, обов'язково проходити медичний огляд перед тим як приступити до роботи та щомісяця у процесі роботи.

Ванни, раковини, унітази, підлога повинні обов'язково митися декілька разів на день, а також по мірі їх забруднення.

Для миття унітазів, підкладних суден, сечоприймачів застосовують 0,5 % освітлений розчин хлораміну або 0,5 % розчин двотретинноосновної солі гіпохлориту кальцію.

Ванни миють після кожного хворого спочатку теплим розчином мила, а потім ополіскують 0,5 % розчином хлорного вапна або 1—2 % розчином хлораміну.

Генеральне прибирання здійснюють не рідше одного разу на тиждень.

Крім вологого прибирання приміщень слід регулярно мити стіни, плінтуси, приліжкові тумбочки, холодильники, протирати плафони, обмітати стелю.

У неінфекційному відділенні проводиться заключна дезінфекція тоді, коли там виник випадок гострого інфекційного захворювання (інфекційний гепатит, дизентерія, скарлатина тощо). Вона спрямована на повну ліквідацію збудника хвороби у відділенні. Дезінфекції підлягають усі приміщення, меблі, освітлювальні прилади, одяг.

Найважливішим методом заключної дезінфекції є обробка приміщень сумішшю різних дезинфікуючих розчинів із застосуванням гідропульта.

Заключною може бути також дезінфекція поверхні предметів шляхом їх протирання або миття дезинфікуючими розчинами. Білизну, ковдри, рушники, матраци слід дезинфікувати у спеціальних камерах.