Переміна постільної білизни

Існує 2 способи переміни постільної білизни.

1. Якщо хворому не можна рухатися навіть у ліжку (мал. 22), слід спочатку прибрати подушку, потім хворого повертають на бік обличчям до краю ліжка (якщо останнє стоїть під стіною). На звільненій частині ліжка згортають брудне простирадло валиком. Замість нього на звільнене місце кладуть чисте простирадло, також згорнуте валиком. Хворого повертають на спину, потім на інший бік. Таким чином він опиниться на чистому простирадлі. Брудне простирадло знімають, а чисте, згорнуте у валик, акуратно, розгортають, розправляють, краї заправляють під матрац.

2. Якщо хворому можна сидіти в ліжку (мал. 23), його трохи піднімають за ноги у ділянці колін. Нижній кінець брудного простирадла згортають до поперека. На звільнене місце розгортають чисте простирадло і опускають ноги хворого.

Трохи піднімають хворого у ділянці спини або саджають його; в цей час він охоплює медичну сестру руками за шию. Брудне простирадло прибирають з-під верхньої частини тулуба хворого, чисте простирадло згортають валиком впоперек, розстеляють від ніг до голови.

54

Гігієна натільної білизни

Натільна білизна повинна бути чистою, бавовняною, або фланелевою. Перемінювати натільну білизну слід не рідше одного разу на 7—10 днів, а при її забрудненні — одразу ж.

Переміна натільної білизни у важкохворих (мал. 24).

Щоб зняти з хворого білизну, його руки відводять назад. Беруть край сорочки знизу та підводять його до голови. Обидві руки хворого піднімають, згорнену сорочку з

55

шиї перекидають через голову. В останню чергу знімають рукава.

Надягання натільної білизни здійснюють у зворотному напрямку. Для цього спочатку надягають рукава, потім надягають сорочку через голову та розправляють її на тулубі.

Набагато зручніше, особливо у хворих з інфарктом міокарда, переодягати сорочку, що спереду відкрита та не має застібок. Необхідно спустити її з обох плечей на спину, далі зняти з однієї руки, витягти з-під спини і зняти з другої руки. Якщо у хворого ушкоджена рука, то сорочку з неї знімають в останню чергу, а надягають — у першу.

Догляд за шкірою у важкохворих

Знесилені важкохворі протягом тривалого часу позбавлені можливості приймати гігієнічні водні процедури. У той же час чистота шкіри є обов'язковою умовою видужання хворого, тому що шкіра виконує дихальну, захисну функції, бере участь у терморегуляції, обміні речовин. Збереження пружності, м'якості шкіри сприяє нормальному функціонуванню сальних та потових залоз.

Значне виділення шкірного сала та поту призводить до забруднення шкіри, до закупорювання її пор, що порушує дихальну функцію шкіри, її терморегуляцію. Крім цього, разом з салом та потом у шкірі скупчуються мікроорганізми, виникає свербіння шкіри, що веде до утворення розчухів. Останні є вхідними воротами для проникнення інфекції в шкіру.

Таким чином, догляд за шкірою має деонтологічний аспект, покращує загальний стан хворого, запобігає гноячковим та грибковим ураженням, пролежням.

Хворі, які перебувають на загальному режимі, при відсутності протипоказань можуть приймати ванну або душ щоденно, через день, але не рідше одного разу на тиждень.

Важкохворим туалет шкіри повинна проводити медична сестра (мал. 25). Протирають шкіру рушником або ватним тампоном чи м'якою губкою, змоченими теплою водою або теплим розчином камфорного спирту чи оцту (1 столова ложка 9 % розчину на 1 склянку води). Особливу увагу приділяють закритим місцям, фізіологічним складкам. Після цього шкіру витирають сухим рушником.

Для покращання кровообігу шкіру добре розтирають до утворення гіперемії. Обов'язково досуха витирають фізіологічні складки, щоб запобігти утворенню мацерацій (під молочними залозами, пахвові, стегнові складки).