9.Найтиповіші чергування голосних і приголосних при словотворенні і словозміні.

Чергування голосних

Чергування О — І, Е — І

У сучасній українській мові звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (у закритих складах):

а) при словозміні: водопій — водопою, паслін — пасльону, кінь — коня, камінь — каменя, лід — льоду,мій — мого, устрій — устрою;

б) при словотворенні: будівник — будова, вільний —воля, кілля — кола, підніжжя — нога, подвір'я —двора,робітник —робота, зілля — зелений, сільський — село та ін.

чергування приголосних звуків.

1. Чергування г, к, х з ж, ч, ш. Наприклад: плуг —плужок, друг —дружба, дорога —дорожній, вік —вічний, око —очі, рука —ручний, юнак —юначе, пастух —пастуше, сухий — сушити;

2. Чергування г, к, х з з, ц, с. Це чергування відбувається перед закінченням -і в давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього родів. Наприклад:

Давальний відмінок: знахідка — знахідці, книга —книзі, облога — облозі, опалубка — опалубці, папка — папці, пересадка — пересадці, плаха — пласі, покупка — покупці, сім 'янка — сім 'янці, фабрика — фабриці

Місцевий відмінок: берег — на березі, блок —у блоці, відпустка — у відпустці, капелюх — на капелюсі, колега — на колезі, палатка — в палатці, поріг — на порозі, рейка — на рейці, техніка — в техніці

Чергування відбувається також при словотворенні, наприклад: аптека — аптеці, універмаг — в універмазі, літфак — на літфаці.

12. Явища асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції.

Асиміля́ція (лат. assimilo — «уподібнюю») — у мовознавстві — уподібнення звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні.

Асиміляція буває:

• регресивною, коли наступний звук впливає на попередній (пишемо — змагаєшся, вимовляємо —змагаєсся),

• прогресивною, якщо, навпаки, попередній звук впливає на наступний (пор. укр. бджола із давнім бъчела).

Як регресивна, так і прогресивна асиміляція може бути повною і неповною.

При повній асиміляції звук цілком уподібнюється сусідньому (напр., розсіяти вимовляється як россіяти); при неповній — звук уподібнюється сусідньому частково, напр. за дзвінкістю (слово молотьба вимовляється як молодьба) або за глухістю (словонігті — як ніхті).

Слов'янським мовам більш властива регресивна асиміляція, тюркським мовам — прогресивна.

13. Дисиміляція

(наприклад «Рицар» - «Лицар»).

Дисиміляція — комбінаторний фонетичний процес — заміна одного із двох одна­кових щодо способу творення приголосних звуків у межах одного слова на інший звук, відмінний щодо способу тво­рення. Дисиміляція може відбуватися з голосними і з приго­лосними.

Розрізняють також поняття:

• графічна дисиміляція — розпо­дібнення, відтворене на письмі. Напр. в укр. мові: рушник, вес­ти.

• дистантна дисиміляція — роз­подібнення звуків, розділе­них іншими.

• контактна дисиміляція — на противагу дистантній дисиміляції — розподібнення суміжних зву­ків.

• прогресивна дисиміляція — зміна другого приголосного звука у сполученні двох. Напр.: близ-ш-ий → ближ-ший -→ ближчий.

• регре­сивна дисиміляція — на противагу прогресивній — зміна першого приголосного звука у сполу­ченні двох. Напр.: хто ← кто ← къто, вед-ти — вет-ти — вести, сердешний ← сердечний.

В усній мові процеси дисиміляції мо­жуть кваліфікуватися як не­нормативні. Напр.: транвай (замість трамвай), колідор (замість коридор).