57. Прийменник.

рийменник — службова частина мови, яка разом із відмінковими закінченнями іменників (або займенни­ків) слугує для вираження підрядних зв'язків між сло­вами в реченні.

Наприклад, у реченні Там тополі у полі на волі (захід сонце за обрій поніс) з буйним вітром свавольним і диким струнко рвуться кудись в далечінь (П. Тичина) без слів у, на, за, з, в обійтися не можна: вони хоч і не мають самостійного значен­ня, проте вказують на зв'язки між явищами дійсності.

В українській мові використовується близько сотні прийменників.

За походженням усі прийменники поділяються на такі групи:

а) первинні: без, в, від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, ради, через',

б) вторинні (утворені від первинних): попід, понад, побіля, поміж, попри, поза, задля, заради, з-під, з-понад, з-про­ між, щодо',

в) відприслівникові: близько, внаслідок, всупереч, вслід, довкола, замість, кругом, насеред, навкруги, навпроти, на­ передодні, навколо, назустріч, осторонь, обабіч, поперек, позад, після, поруч, поряд, упродовж, відповідно до, за­ лежно від, згідно з тощо;

г) відіменникові: край, кінець, коло, перед, протягом, шляхом, за допомогою, під час, у напрямі до, на шляху до, у зв 'язку з, в силу, в результаті, внаслідок;

г) віддієслівні: завдяки, виключаючи, незважаючи на.

Прийменники поєднуються з іменниками (або займенни­ками) у непрямих відмінках. Причому вони можуть вживати­ся або лише з одним відмінком, або з двома та більше.

Наприклад, тільки з родовим відмінком поєднуються прийменники без, біля, близько, від, для, до, під, з-за, з-під, коло, проти, серед; тільки із знахідним — про, через, крізь. Прийменники над, під, перед, поза сполучаються із знахідним і орудним відмінками; прийменники з, за, між — із родовим, знахідним і орудним відмінками; в (у) — із родовим, знахідним і місцевим відмінками тощо.

Прийменники стоять перед іменниками і можуть відділя­тися від них означеннями: до хати — до рідної хати, до своєї хати. Лише кілька прийменників можуть стояти й після імен­ника: порядку ради, підступам наперекір, йому навздогін.

Особливості вживання деяких прийменників

Прийменник по в літературній мові вживається досить рідко.

Із знахідним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії: піти по воду, загруз по кісточки, пальто по коліна, по цей день.

Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає:

а) місце або час дії: пливти по Дніпру, їхати по дорозі (кра-ще: дорогою), ходити по лікарях, не спати по ночах (краще: ночами), заняття по середах (краще: в середи);

б) відношення до іншого предмета: різьба по дереву, нам по управлінню, черговий по школі, брат по духу;

в) спосіб дії: чинити по правді, обслуговувати по черзі, чи\ тати по складах.

Часом прийменник по вживають недоречно, наприклад: «Я] прийшов по справі» — треба: Я прийшов у справі; «відправити по пошті» — треба: відправити поштою; «по закону» — треба: згідно з законом, відповідно до закону, за законом, «по імені» — треба: на ім 'я; «по хворобі» — треба: через хворобу; «заходи по поліпшенню» — треба: заходи щодо поліпшення; «комісія по складанню» — треба: комісія для складання; «по поводу чого» — треба: з приводу чого.

Іноді прийменник по неправильно вживають із давальним відмінком: «зв'язати по рукам і ногам», «видно по очам» — треба тільки з місцевим відмінком: зв 'язати по руках і ногах, видно по очах і т. д.

Прийменник з (із, зі, зо) передає дуже широке коло зна­чень. Наведемо лише деякі з них.

З родовим відмінком він, крім іншого, вказує:

а) на підставу якоїсь дії чи стану: з моєї вини, з власної волі, з дозволу, з примусу;

б) на ознаку за галуззю: посібник з менеджменту, фахівець з біології, змагання з бігу.

Із знахідним відмінком — виражає приблизну кількість чогось: осіб з двадцять, днів з десять, кілограмів зо три.

Прийменник за, крім багатьох інших, має такі значення.

З родовим відмінком він може вказувати на час або умову: за життя, за часів Богдана Хмельницького, за всякої погоди, за такої умови.

Із знахідним відмінком прийменник за вказує, крім іншо­го, на призначення особи чи речі: бути за начальника, правити за молоток.

Іноді цей прийменник помилково вживають із знахідним відмінком після дієслів думати, говорити, турбуватися і по­дібних: «думати за навчання», «говорити за справи». Треба тільки: думати про навчання, говорити про справи, турбувати­ся про людей, піклуватися про батьків.

З орудним відмінком прийменник за, попри інше:

а)  вказує на те, згідно з чим відбувається дія: за вашою згодою, за власним вибором, за всіма правилами, за моїми відомостями, за останньою модою, за прикладом, працювати за спеціальністю;

б) позначає напрямок руху: за течією, за вітром. Прийменник на із знахідним відмінком може означати:

а) час дії: на кінець року, на ранок, на цю пору, стільки грошей на місяць;

б) мету, призначення чогось: на знак дружби, йому на втіху, одяг на свято, на честь, на захист, на пам ять, на адресу;

в) те, згідно з чим відбувається дія: на запрошення, на вимогу, на замовлення, на заклик, на мою думку.

Прийменник на із знахідним відмінком вживається також після слів перетворюватися, хворіти, хворий, багатий: вода пе­ретворюється на пару, хворіти (хворий) на грип, багатий на корисні копалини.

Часом неправильно кажуть: «розмовляти на українській мові». Треба тільки: розмовляти, писати, читати українською мовою.

Прийменник через із знахідним відмінком, крім іншого, вказує на причину: через необережність, через непорозуміння, через брак часу (або: за браком часу).

Іноді помилково кажуть: «відпустка по хворобі», «аварія із-за халатності». Треба тільки: відпустка через хворобу, аварія через недбальство.

Прийменник до з родовим відмінком може вказувати:

а) на напрямок руху: іти до школи, поїхати до Львов вступати до інституту,

б)  на предмет зацікавлення: ласий до меду, швидкий до боти, беручкий до науки, привітатися до знайомого.

їноді сплутують значення прийменників біля та близько

Прийменник біля з родовим відмінком позначає місце: Дніпра, біля будинків, біля станції метро. На місце можуть вказувати ще прийменники близько та коло: близько Києва, коло хати.     

Але для позначення приблизної кількості  вживаються тіль­ки прийменники близько та коло: близько (коло) десятої години, близько (коло) тридцяти днів, близько одного кілометра. А Вислови на зразок «біля п'ятої години», «біля двох кілограмів»  не відповідають літературній нормі.

Синоніміка прийменників

Нерідко ті самі відношення між явищами дійсності можна передавати за допомогою різних мовних засобів, зокрема й прийменників. На місце в певних випадках можуть однаково вказувати прийменники в і на: в полі і на полі, в селі і на селі; але тільки: в парку, в саду, на майдані, на городі.

На розташування чогось відносно якогось предмета вказу­ють прийменники біля, коло, близько, при, край, над, під, поряд з поруч з. Перші три біля, коло, близько просторову близькість виражають у найзагальнішому вигляді: біля вікна, коло вікна, близько вікна; біля берега, коло берега, близько берега. Тіснішу близькість передають прийменники при, край: при березі, край берега. Прийменник над, крім вивищення, може виражати та­кож близькість: над водою, над дорогою. Так само приймен­ник під, крім нижчого розташування, часто вказує й на близь­кість: під горою, під лісом. Прийменники поряд з, поруч з (ос­танній стосується переважно осіб) указують, крім близькості, ше й на рівнозначність предметів: поряд зі школою, поруч із товаришем.

На зосередження дії чи розташування чогось навколо якогось предмета однаково, без певних відтінків значення вказують прийменники круг, довкола, навколо, навкруг, на­вкруги, кругом: Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хурто­вини (О. Довженко). В лісах довкола села паслися корови і воли (І. Франко), У козацькому таборі, навкруг фортеці, копали шанці (Н. Рибак). У деяких випадках таке розташування може позначати й прийменник побіля, вказуючи водночас і на близь­кість: Птиці оселяться побіля ставу (М. Стельмах).

Для позначення місця, простору, всередину якого спрямо­вана дія, використовуються прийменники до і в (у): Увійшли вони у хатку — мати й Галя вже спали (Марко Вовчок). Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней (М. Коцюбинський). Але коли мовиться про межу дії, вживається лише приймен­ник до (замінити його прийменником в (у) не можна): Коваль аж до греблі провів його (А. Головко).

Для позначення часу, від якого починається дія, вжива­ються прийменники від (од) і з: І почав Саул підозрівати Давида від того дня (Леся Українка). З того часу в Україні жито зеленіє (Т. Шевченко). Але при вказівці на певний ^Дрізок часу використовується тільки прийменник від (од): 'ак од світання до пізньої ночі бігає, носиться білка маленька U1. Воронько).

При вказівці на час дії відносно якоїсь попередньої події користовуються прийменники після і по: після обіду і по

обіді, після півночі, по полудні: Після дощу гостріше пахнуть квіти (В. Сосюра). По війні, коли вже одгули бої, восени колись приходив ти до мене (П. Тичина). Проте перший із них указує на безпосереднє настання однієї події за іншою, другий — та­кого значення не має.

Для позначення часу дії відносно якоїсь наступної події вживаються прийменники до і перед: до схід сонця і перед сходом сонця. Але прийменник перед вказує на близький до наступної події час, тим часом як прийменник до може сто­суватися і віддаленого попереднього часу: Він подав мені роз­горнуту книжку, яку перед моїм приходом розглядав на столі (Ю. Яновський). До призову в армію хіба що дурень жениться (А. Головко).

Для позначення причини використовуються прийменни­ки з, від, за, через, завдяки, внаслідок, у результаті, у зв 'язку з, з огляду на, у силу, під впливом. Проте не всі вони взаємо­замінні. У певних ситуаціях майже однаково можуть вжива­тися з і від: з радості і від радості, з горя і від горя; але тільки: від вітру, від перенапруження. Близькі за значенням прий­менники через і завдяки, але перший із них вживається в разі повідомлення про несприятливі обставини, другий — у роз­повіді про сприятливі обставини: через хворобу, через нед­балість, через посуху; але: завдяки допомозі друзів, завдяки дбайливому доглядові (поміняти місцями ці прийменники ніяк не можна).

Мета виражається за допомогою прийменників для, за­для, ради, заради, з метою, в інтересах, на знак, в ім 'я, на честь, на випадок тощо. Дуже близькі за звучанням і значен­ням прийменники для і задля, ради, заради. Але якщо пер­ший просто виражає причину, то інші мають ще додаткове значення «в інтересах»: для продажу і задля (ради, заради) справедливості (в інтересах справедливості). Прийменники з метою, в інтересах належать до наукового, публіцистичного та ділового стилів. Прийменники на знак, в ім 'я, на честь мають урочистий відтінок. Прийменник на випадок виражає передбачливість.

Прийменники, таким чином, завдяки різним значеннєвим і стилістичним відтінкам забезпечують якнайточніше позна­чення різноманітних відношень, властивих реальній дійсності і її відображенням у людській свідомості.

Написання прийменників

Прийменники пишуться окремо від інших частин мови: уві сні, ,наді мною, піді мною, на жаль. їх треба відрізняти від префіксів, які пишуться разом: при березі і прибережний, над Дніпром і наддніпрянський, з-під шапки і спідлоба, перед осінню і передосінній, ліг на бік і відійшов набік.

Слід пам'ятати, що між прийменником та іншою частиною мови можна вставити означення: на превеликий жаль, при кру­тому березі, над широким Дніпром, з-під зимової шапки, перед золотою осінню, ліг на правий бік. Між префіксом і частиною слова вставити інше слово не можна.

Складні прийменники, утворені від первинних за допо­могою прийменника з (із), пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поза, з-під, з-попід, з-між, з-поміж, з-про­між, з-перед, з-серед, з-посеред. Інші складні прийменники, утворені від первинних, пишуться одним словом: задля, за­ради, навпроти, наскрізь, побіля, понад, поперед, попід, посе­ред, почерез, поза, попри, поміж, проміж, помимо, щодо (але: що ж до).

Складні прийменники прислівникового походження пи­шуться одним словом (як і відповідні прислівники): поруч мене, обабіч шосе, наприкінці дня, назустріч делегації, напередодні свят, внаслідок переживань, всупереч сподіванкам, наперекір зне­годам, довкола цього питання.

Проте від прислівників, які пишуться разом, слід відрізня­ти однозвучні сполучення прийменників з іменниками, що мають при собі додаток у родовому відмінку й пишуться окре­мо: углиб (прислівник) — у глиб століть (сполучення прийменника у з іменником глиб, при якому є додаток століть), убік (відійшов убік) — в бік річки, всередині — в середині кімнати, зсередини — з середини приміщення, скраю (моя хата скраю) — 3 краю села, спочатку — з початку тижня.

Щоправда, іноді такі слова, як всередині, збоку, скраю, мо­жуть бути й прийменниками: Чіпка йшов збоку отари (Панас Мирний). За всіма ознаками, це було колгоспне подвір'я. Воно стояло скраю мальовничого села (Ю. Яновський). Усередині атомів діють свої, особливі закони (3 підручника).

Двома та більше словами пишуться такі прийменникові сполучення: під час, згідно з, відповідно до, подібно до, за­лежно від, незалежно від, у зв 'язку з, у напрямі до, з допомо­гою, за рахунок, в силу, в результаті (але: внаслідок), незва­жаючи на.

Щоб уникнути немилозвучного збігу насамперед голосних, а потім і приголосних, використовують варіанти прийменників у і в; з, із і зі; під і піді; над і наді; перед і переді: був у мене — були в мене; прийшов з інституту — прийшов із театру — прийшов зі школи; під нами — піді мною.