Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
суч.docx
Скачиваний:
48
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
387.74 Кб
Скачать

33. Граматичні категорії іменника, категорія роду.

Граматична категорія роду є однією з основних морфологічних ознак іменника.

В українській мові всі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду :

 чоловічого,

 жіночого,

 середнього.

Категорія роду іменників є синтаксично незалежною, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять в синтаксичні зв'язки.

Граматична категорія роду як самостійна властива лише іменникам.

Історія виникнення.

Граматичний рід виник на основі первісних категорій живих і неживих істот ще на загальноєвропейському грунті. З категорії живих істот виділилися два роди - чоловічий та жіночий, що стосувалися відповідних статей живих діячів, а потім поширилися на інші назви.

Належність іменників до того чи іншого роду визначається їх морфологічними ознаками:

 за формами називного та деяких непрямих відмінків у однині;

 б) за типами суфіксального словотворення;

 за синтаксичним зв'язком з іншими словами в реченні;

 за семантикою.

У більшості випадків на рід іменника вказує не одна з названих ознак, а декілька.

Так, наприклад, виразником жіночого роду іменника ворона у словосполученні білу ворону є:

 флексія знахідного відмінка -у,

 синтаксичний зв'язок з прикметником біла,

 семантика - позначення живої істоти жіночого роду.

Але особливої флексії для вираження роду немає, одна і та ж флексія синкретично поєднує в собі значення роду, числа й відмінка.

Інколи відмінкові форми різних родів збігаються, тому в окремих випадках виразником приналежності іменника до певного роду є лише:

 синтаксичний зв'язок з іншими словами в реченні (контекст)

 семантика.

Порівняймо: Миха'йло, Миха'йла, Миха'йлом і о'зеро, о'зера, о'зером.

В даному випадку рід можна визначити лише за допомогою контексту або за семантикою: Миха'йло прийшов додому, не впіймавши ані лусочки - о'зеро аж кипіло хвилями на вітрі.

Синтаксичні зв'язки бувають єдиним виразником роду деяких невідмінюваних запозичених іменників:

 швидкісне метро,

 флегматичний шимпанзе.

Відомо, що у множині відмінкові форми іменників не виражають приналежності до якогось певного роду.

Правда, ми сприймаємо форми множини іменників як співвідносні з формами однини, тому для нас розкривається значення роду: дуби - дуб (чол. рід), стодоли - стодола (жін. рід).

Категорія роду у множині розкривається також у способах узгодження, характерних для певних складних синтаксичних конструкцій: "Нам запропонували цікаві роботи, одна з яких була надзвичайно популярною".

Іменники

Характер категорії роду

Іменники-назви неживих предметів

категорія роду є чисто формальною, рід таких іменників семантично не мотивований;

Іменники-назви живих істот

 категорія роду є не тільки формальною, але й семантичною, оскільки рід в більшості випадків вказує на чоловічу або жіночу стать особи чи живої істоти: вовк - вовчиця, баран - вівця, чоловік - жінка

 родова характеристика часто служить для розрізнення не лише за статтю, але й за віком: бик - корова - теля,півень - курка - курча

Розрізнення родових форм за статтю відсутнє у багатьох назвах живих істот: бджола, щука, окунь, куниця, горностай, черепаха та ін.

Граматична категорія роду іменників, яка співвідноситься зі статтю, проявляється найвиразніше у парних іменниках-назвах людей за національною приналежністю, професією, родом заняття.

Іменники чоловічого та жіночого родів розрізняються лише суфіксом та закінченням.

Часто іменники жіночого роду в таких випадках є похідними від іменників чоловічого роду і утворюються за допомогою суфіксів

Суфікси

Приклади

-ин-

друг- - друж-ин-а

-иц-

робітник- - робітн-иц'-а

-к-

студент- - студент-к-а

-ис-

абат- - абат-ис-а

-ес-

поет- - поет-ес-а

-их-

їжак- - їжач-их-а

Багато іменників - назв професій, звань, посад - для обох статей мають лише форму чоловічого роду: лектор, капітан, касир, економіст, декан, директор, лікар та ін. Це явище зумовлене соціально-економічними умовами виникнення цих назв - раніше на таких посадах працювали тільки чоловіки.

Зрідка від вищезазначених іменників можуть утворюватися назви жіночого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-, -ис-, -ес-: поет-ес-а, лікар-к-а, директр-ис-а. Також за допомогою суфікса -ш- утворюються назви на позначення осіб жіночого роду - назва дружини від назви чоловікової професії (вживається в літературній мові та в просторіччі): декан-ш-а, капітан-ш-а, лектор-ш-а.