Propedevtika_vnutrishnikh_khvorob

складає 2-3 л.

Вітаміни (грец. vita ― життя + лат. amin ― білок) обов'язково повинні входити до складу їжі. До вітамінів відносять органічні низькомолекулярні сполуки різної будови і різної хімічної природи. В основному вітаміни синтезуються рослинами і мікроорганізмами. Ці речовини беруть участь у всіх метаболічних процесах організму;

велике значення вони відіграють у профілактиці серцево-судинних і онкологічних захворювань. Відсутність у їжі одного або декількох вітамінів викликає значні розлади росту, харчування тканин, обміну речовин та ін. Зокрема, дефіцит аскорбінової кислоти (вітаміну С), нікотинової кислоти (вітаміну РР), піридоксину (вітаміну В6)

сприяє розвитку й прогресуванню атеросклерозу, ІХС.

Мінеральні речовини беруть участь у побудові тканин, регуляції електролітного складу крові, впливають на найважливіші процеси життєдіяльності організму

(травлення, імунітет, кровотворення, гемокоагуляція та ін.). Вперше хімічні елементи,

що містяться в організмі, поділив на макроелементи, мікроелементи й ультрамікроелементи російський учений Володимир Іванович Вернадський (1863 ― 1945). За його класифікацією до макроелементів (грец. macros ― великий) відносять кальцій, фосфор, магній, калій, натрій, хлор, сірку (їх вміст в організмі складає 0,1%

хімічного складу організму й вище), до мікроелементів (грец. micros ― малий)

відносять залізо, йод, фтор, селен, цинк, мідь та ін. (їх вміст в організмі складає 0,01 ― 0,0001%), до ультрамікроелементів відносять хром, кремній, золото, радій, уран та ін. (їх вміст в організмі складає не більше 0,0001%).

Лікувальне харчування

Лікувальне харчування ― обов'язковий компонент комплексної терапії.

Основні принципи лікувального харчування:

1.Індивідуалізація харчування, заснована на соматометричних даних (зріст, вага та ін.)

ірезультатах досліджень обміну речовин у конкретного хворого.

2. Забезпечення травлення при порушенні утворення травних ферментів. Наприклад,

при дефіциті в кишківнику ферменту пептидази, яка розщеплює білок глютен пшениці,

81

ячменю, вівса (глютенова хвороба), або підвищеній чутливості до глютену (целіакія) з

дієти слід виключити всі продукти, що містять білок указаних злаків.

3. Облік взаємодії харчових речовин у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) і в організмі: необхідно обов'язково передбачити збалансованість поживних елементів,

здатних зробити вплив на їх засвоюваність ― наприклад, всмоктування кальцію з кишківника погіршується при надлишку в їжі жирів, фосфору, магнію, щавелевої кислоти.

4.Стимулювання відновних процесів в органах і тканинах шляхом підбору необхідних харчових речовин, особливо амінокислот, вітамінів, мікроелементів, незамінних жирних кислот.

5.Компенсація харчових речовин, що втрачаються організмом хворого. Наприклад, при анеміях, зокрема після крововтрати, в дієті повинно бути збільшено вміст мікроелементів, необхідних для кровотворення (залізо, мідь та ін.), ряду вітамінів і повноцінних білків тваринного походження.

6.Спрямована зміна режиму харчування з метою своєрідного тренування біохимічних і фізіологічних процесів в організмі (режим частого вживання їжі зниженної енергетичної цінності при ожирінні).

7.Використання в харчуванні методів щадіння (при роздратуванні або функціональній недостатності органу або системи) ― обмеження в харчуванні хімічних, механічних або температурних подразників.

8.Використання в харчуванні методів поступового розширення строгих дієт за рахунок менш щадних страв і продуктів.

9.Використання в харчуванні методів розвантаження і «контрастних днів» ―

застосування на тлі основної лікувальної дієти «контрастних днів» ― і

розвантажувальних днів, навантажень (наприклад, додавання в раціон виключених

харчових речовин).

Молочна дієта (зокрема дієта Карелля і її варіанти). Крім застосування у хворих із серцевою недостатністю, її призначають також при гіпертонічній хворобі, ожирінні,

82

захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів, пієлітах і пієлоциститах. При цій дієті дають молоко, кефір, кисле молоко через 2-2,5 год по 200-250 мл 6 разів на день

(всього 1,2-1,5 л).

Сирна дієта: її призначають при вираженій серцевій недостатності, хронічному нефриті з набряками, але без азотемії, при ожирінні. При цьому включені 500 г сиру і

150 г цукру, 1-2 стакани відвару шипшини. Хворому дають їжу в 5 прийомів рівними частинами через 2-2,5 год.

Яблучна дієта призначається при ожирінні, гіпертонічній хворобі, хронічному нефриті, хронічному панкреатиті. Хворому дають 5 разів на день по 250-300 г стиглих сирих яблук (всього 1,25-1,5 кг). При хронічному ентероколіті хворому дають 5 разів на день по 250-300 г сирих тертих яблук без шкірки і насіння. Калорійність дієти складає

500-600 ккал.

Компотна дієта призначається при тих же захворюваннях, що і яблучна.

Хворому дають 6 разів на день по 1 стакану компоту, звареного з 200 г сушених фруктів, 60-70 г цукру з 1,5 л води. Калорійність 750 ккал.

Молочно-картопляна дієта: її призначають при хронічному нефриті з набряками і азотеміею, серцевій недостатності, захворюваннях з ацидозом. Дієту призначають на 2-6 днів, вона складається з 1 кг картоплі і 0,5 л молока. Кухонна сіль виключається. Калорійність 1200-1300 ккал.

М’ясо-овочева дієта призначається при ожирінні. Вона включає 350 г вареної яловичини, 0,6 кг овочів (капусти, огірків, моркви). Їжу приймають 6 разів на день.

Кавунова дієта призначається при нефриті, подагрі, нирковокам'яній хворобі з уратурією. Хворому дають по 300 г кавуна 5 разів на день.

Лікувальні дієти (дієтичні столи) за М.І.Певзнером

Кожна дієта має індивідуальну характеристику, у якій відображають такі показники:

1.покази до призначення;

2.мета призначення;

83

3.загальна характеристика;

4.хімічний склад і калорійність;

5.режим харчування;

6.перелік продуктів і страв, які дозволені й заборонені, складений у відповідному порядку ― продукти, що містять білки, жири, вуглеводи, приправи і напої.

Лікувальні дієти диференційовані за основними нозологічними формами (за захворюваннями).

Нульові (хірургічні) дієти

Показання: після операцій на органах травлення, а також при напівнепритомних станах, обумовлених порушенням мозкового кровообігу, черепно-мозковою травмою, інфекційними захворюваннями з високою температурою тіла та ін.

Мета призначення: забезпечення харчування в умовах, коли звичайний прийом їжі неможливий, утруднений або протипоказаний; максимальні розвантаження і щадіння органів травлення, попередження здуття кишківника (метеоризму).

Загальна характеристика: максимально механічно і хімічно щадне харчування (рідка, напіврідка, желеподібна, протерта їжа) у вигляді трьох дієт, що послідовно призначаються, ― № 0а, № 0б, № 0в. Дієти містять найбільш легко засвоювані джерела білків, жирів і вуглеводів, підвищену кількість рідини і вітамінів. Різко обмежено кількість повареної солі. Показано частий прийом їжі малими порціями. Після нульових дієт застосовують дієту № 1 або № 1 хірургічну. Остання відрізняється від дієти № 1 включенням неміцних м'ясних і рибних бульйонів і овочевих відварів та обмеженням молока.

Дієта № 0а.

Її призначають, як правило, на 2-3 дні. Їжа складається з рідких і желеподібних страв. У дієті 5 г білка, 15-20 г жиру, 150 г вуглеводів, енергетична цінність 3,1-3,3

МДж (750-800 ккал); повареної солі 1 г, вільної рідини 1,8- 2,2 л. Температура їжі не вище 45 0С. У раціон уводять до 200 г вітаміну С; інші вітаміни додають за призначенням лікаря. Їда 7-8 разів на добу, на 1 прийом дають не більше 200-300 г.

84

Дозволено: слабкий знежирений м'ясний бульйон, рисовий відвар з вершками або вершковим маслом, проціджений компот, кисіль ягідний рідкий, відвар шипшини з цукром, желе фруктове, чай із лимоном і цукром, свіжоприготовані фруктово-ягідні соки, розведені в 2-3 рази солодкою водою (до 50 мл на прийом). При покращенні стану на 3-й день додають: яйце некруто, 10 г вершкового масла, 50 мл вершків.

Виключено: будь-які щільні й пюреподібні страви, молоко й вершки, сметана, виноградний і овочеві соки, газовані напої.

Дієта № 0б (№ 1а хірургічна).

Її призначають на 2-4 дні після дієти № 0а, від якої дієта № 0б відрізняється доповненням у вигляді рідких протертих каш із рисової, гречаної крупи, геркулеса, зварених на м'ясному бульйоні або воді. У раціоні 40-50 г білка, 40-50 г жиру, 250 г вуглеводів, енергетична цінність 6,5-6,9 МДж (1550-1650 ккал); 4-5 г натрію хлориду, до 2 л вільної рідини. Їжу дають 6 разів на день, не більше 350-400 г на прийом.

Дієта № 0в (№ 1б хірургічна).

Вона служить продовженням розширення раціону й переходу до фізіологічно повноцінного харчування. У дієту вводять супи-пюре й супи-креми, парові страви з протертого відварного м'яса, курки або риби, свіжий сир, протертий або з молоком до консистенції густої сметани, парові страви з сиру, кисломолочні напої, печені яблука,

добре протерті фруктові й овочеві пюре, до 100 г білих сухарів. У чай додають молоко; дають молочні каші. У дієті 80-90 г білка, 65-70 г жиру, 320-350 г вуглеводів, енергетична цінність 9,2-9,6 МДж (2200-2300 ккал); натрію хлориду 6-7 г. Їжу дають 6 разів на день. Температура гарячих страв не вище 50 0С, холодних ― не менше 20 0С.

Терапевтичні дієти

Дієта № 1а

Показання: різке загострення виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки в перші 6-8 днів лікування, різке загострення хронічного гастриту в перші дні лікування, гострий гастрит на 2-4-й день лікування.

Мета призначення: максимальне механічне, хімічне і термічне щадіння ШКТ,

85

зменшення запалення, покращення загоєння виразок, забезпечення харчуванням при ліжковому режимі.

Загальна характеристика: дієта зниженої енергетичної цінності за рахунок вуглеводів і трохи ― білків і жирів. Обмежено кількість натрію хлориду (повареної солі). Виключені продукти й страви, що підвищують секрецію шлунку і подразнюють слизову оболонку. Їжу готують у протертому вигляді, відварюють у воді або на пару, дають у рідкому і кашкоподібному стані. Виключені гарячі й холодні страви.

Хімічний склад і енергетична цінність: білки 80 г (60-70% тваринного походження), жири 80-90 г (20% рослинного походження), вуглеводи 200 г; енергетична цінність 8-8,4 МДж (1900-2000 ккал); натрію хлорид 8 г, вільна рідина 1,5л.

Режим харчування: 6 разів на день невеликими порціями; на ніч молоко.

Продукти, що виключаються із раціону: хліб і борошняні вироби, овочі, закуски, кисломолочні напої, сир, сметана, звичайний сир, плоди в сирому вигляді, кондитерські вироби, соуси й прянощі, кава, какао, газовані напої.

Дієта № 1б

Показання: виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки або хронічний гастрит у стадії неповної ремісії після дієти № 1а, гострий гастрит після дієти № 1а.

Мета призначення: значне механічне, хімічне й термічне щадіння ШКТ, зменшення запалення, поліпшення загоєння виразок, забезпечення повноцінним харчуванянм при напівпостільному режимі.

Загальна характеристика: дещо понижена енергетична цінність дієти за рахунок вуглеводів при нормальному вмісті білків і жирів. Різко обмежені продукти й страви, що підвищують секрецію шлунку і подразнюють слизову оболонку шлунка. Їжу відварюють у воді або на пару, протирають, дають у напіврідкому і пюреподібному вигляді. Обмежено кількість натрію хлориду. Виключені дуже гарячі й холодні страви.

Хімічний склад і енергетична цінність: білки 90 г (60-70% тваринного походження), жири 90-95 г (25% рослинного походження), вуглеводи 300-350 г;

86

енергетична цінність 10,5-10,9 МДж (2500-2600 ккал); натрію хлорид 8-10 г, вільна рідина 1,5 л. Режим харчування: 6 разів на день; на ніч молоко.

Продукти й страви, що виключаються із раціону: закуски, кава, какао, газовані напої, плоди в сирому вигляді, кондитерські вироби, кисломолочні напої, сир.

Дієта № 1

Показання: виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки в період одужання після різкого загострення, нерізке загострення хронічного гастриту зі збереженою або підвищеною секрецією, гострий гастрит у період одужання. При поєднанні виразкової хвороби з іншими захворюваннями органів травної системи застосовують варіанти дієти № 1. Дієту № 1 без механічного щадіння («непротерту») застосовують на останньому етапі лікування загострення виразкової хвороби і при малосимптомному, млявому протіканні. За хімічним складом і продуктовим набором ця дієта відповідає «протертій» дієті № 1. Виключені продукти й страви, що сильно підвищують секрецію шлунку.

Мета призначення: помірне хімічне, механічне й термічне щадіння ШКТ при повноцінному харчуванні, зменшення запалення, покращення загоєння виразок, нормалізація секреторної і рухової функцій шлунку.

Загальна характеристика: за енергетичною цінністю, вмістом білків, жирів і вуглеводів фізіологічно повноцінна дієта. Обмежені сильні збудники секреції шлунку, подразники його слизової оболонки, які довго затримуються в шлунку, й важко претравлювані продукти й страви. Їжу готують в основному протертою, звареною у воді або на пару. Окремі страви запікають без шкірочки. Риба й негрубі сорти м'яса допускаються до вживання шматком. Помірно обмежена поварена сіль. Виключені дуже холодні й гарячі страви.

Хімічний склад і енергетична цінність: білки 90-100 г (60% тваринного походження), жири 100 г (30% рослинного походження), вуглеводи 400-420 г; енергетична цінність 11,7-12,6 МДж (2800-3000 ккал); натрію хлорид 10-12 г, вільна рідина 1,5 л.

87

Режим харчування: 5-6 разів на день; перед сном молоко, вершки.

Продукти й страви, що виключаються з раціону: житній і будь-який свіжий хліб,

вироби зі слоєного тіста, м'ясні та рибні бульйони, грибні й міцні овочеві відвари, щі,

борщі, окрошка; жирні або жилаві сорти м'яса й птиці, качка, гусак, консерви,

копченина; жирна, солена риба; молочні продукти з високою кислотністю, гострі,

солені сири; яйця круто й смажені; пшоно, перлова, ячна, кукурудзяна крупи; бобові;

цілі макарони; овочі (білокачанна капуста, ріпа, бруква, редька, щавель, шпинат,

цибуля, огірки, солоні, квашені й мариновані овочі, гриби, овочеві закусочні консерви);

всі гострі й солені закуски, кислі, недостатньо стиглі, багаті клітковиною фрукти та ягоди, непротерті сухофрукти, шоколад, морозиво; м'ясні, рибні, грибні, томатні соуси,

хрін, гірчиця, перець; газовані напої, квас, чорна кава.

Дієта № 2

Показання: хронічний гастрит із секреторною недостатністю при нерізкому загостренні і в стадії одужання після загострення; гострі гастрити, ентерити, коліт у період одужання як перехід до раціонального харчування; хронічні ентерити й коліт після загостренням без супутніх захворювань печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози або гастриту зі збереженою або підвищеною секрецією.

Мета призначення: забезпечити повноцінним харчуванням, помірно стимулювати секреторну функцію органів травлення, нормалізувати рухову функцію ШКТ.

Загальна характеристика: фізіологічно повноцінна дієта з помірним механічним щадінням і помірною стимуляцією секреції травних органів. Дозволені страви різного ступеня подрібнення й теплової обробки ― відварні, тушковані, запечені, смажені без утворення грубої шкірочки (не панірувати в сухарях або муці); протерті страви ― з

продуктів, багатих сполучною тканиною або клітковиною. Виключають продукти й страви, які довго затримуються в шлунку, важко перетравлюються, дратують слизову оболонку ШКТ, а також дуже холодні та гарячі страви.

Хімічний склад і енергетична цінність: білки 90-100 г (60% тваринного

88

походження), жири 90-100 г (25% рослинного походження), вуглеводи 400-420 г;

енергетична цінність 11,7-12,6 МДж (2800-3000 ккал); натрію хлорид до 15 г, вільна рідина 1,5 л.

Режим харчування: 4 ― 5 разів на день без надмірного вживання їжі.

Продукти й страви, що виключаються з раціону: свіжий хліб і борошняні вироби зі слоєного тіста; супи молочні, гороховий, квасоляний, із пшона, окрошка;

жирне й багате сполучною тканиною м'ясо, качка, гусак, копченина, консерви (окрім дієтичних); жирні види, солона, копчена риба, закусочні рибні консерви; круті яйця;

бобові; обмежують: пшоно, перлову, ячну, кукурудзяну крупу, сирі непротерті овочі,

мариновані і солоні, цибулю, редьку, редиску, солодкий перець, огірки, брукву,

часник, гриби; дуже гострі й жирні закуски; жирні та гострі соуси, гірчицю, перець,

хрін; грубі сорти фруктів і ягід у сирому вигляді, ягоди з грубими зернами (малина,

червона смородина) або грубою шкіркою (аґрус), фініки, інжир, шоколадні та кремові вироби, морозиво; виноградний сік, квас; сало свиняче, яловичий, баранячий і кулінарні жири.

Дієта № 3

Показання: хронічні захворювання кишківника із закрепами при нерізкому і затихаючому загостренні й поза загостренням, геморой, тріщини заднього проходу без запалення.

Мета призначення: нормалізація порушених функцій кишківника та пов'язаних із цими порушеннями обмінних процесів в організмі.

Загальна характеристика: фізіологічно повноцінна дієта із включенням продуктів і страв, що підсилюють рухову функцію та спорожнення кишківника

(овочів, свіжих і висушених плодів, хлібопродуктів, круп, кисломолочних напоїв та ін.). Виключення продуктів і страв, які підсилюють бродіння та гниття в кишківнику і які негативно впливають на інші органи травлення (багаті ефірними маслами, смажені вироби та ін.). Їжу готують в основному неподрібненою, варять у воді або на пару,

запікають. Овочі та плоди в сирому й вареному вигляді. У дієту включають холодні

89

перші й солодкі страви, напої.

Хімічний склад і енергетична цінність: білки 90-100 г (55% твариннного походження), жири 90-100 г (30% рослинного походження), вуглеводи 400-420 г;

енергетична цінність 11,7-12,6 МДж (2800-3000 ккал); натрію хлорид 15 г, вільна рідина 1,5 л.

Режим харчування: 4-6 разів на день. Вранці бажані холодна вода з медом або соки плодів і овочів, на ніч ― кефір, компоти зі свіжих або сухих фруктів, свіжі фрукти, чорнослив.

Продукти й страви, що виключаються з раціону: хліб із борошна вищих ґатунків, слоєне тісто; жирні сорти м'яса, качка, гусак, копченина, консерви; жирні види риби, копчена риба; круті яйця, смажені; рис, манна крупа, саго, вермішель,

бобові; редька, редиска, часник, цибуля, ріпа, гриби; жирні й гострі страви; кисіль,

чорниця, айва, кизил, шоколад, вироби з кремом; гострі та жирні соуси, хрін, гірчиця,

перець; какао, натуральна кава, міцний чай; тваринні та кулінарні жири.

Дієта № 4

Показання: гострі ентероколіти з діареєю після голодних днів, загострення хронічних ентеритів, дизентерія, стан після операцій на кишківнику.

Мета призначення: забезпечення харчування при порушенні травлення,

зменшення запалення, бродильних і гнильних процесів у кишківнику, нормалізація функцій кишківника й інших органів травлення.

Загальна характеристика: дієта зниженої енергетичної цінності за рахунок жирів і вуглеводів при нормальному вмісті білка. Різко обмежені механічні, хімічні й термічні подразники ШКТ. Виключені продукти й страви, що підсилюють секрецію органів травлення, процеси бродіння й гниття в кишківнику. Страви рідкі, напіврідкі,

протерті, зварені у воді або на пару. Виключені дуже гарячі й холодні страви.

Хімічний склад і енергетична цінність: білки 90 г (60-65% тваринного походження), жири 70 г, вуглеводи 250 г (40-50 г цукру); енергетична цінність 8,4

МДж (2000 ккал); натрію хлорид 8-10 г, вільна рідина 1,5-2 л.

90