Propedevtika_vnutrishnikh_khvorob

ЗАГАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ЛІКАРІВ

ЛІКАР ПОВИНЕН завжди підтримувати найвищі професійні стандарти.

ЛІКАР ПОВИНЕН не дозволяти міркуванням власної користі здійснювати вплив на незалежність професійного рішення, яке має прийматися винятково в інтересах па-

цієнта.

ЛІКАР ПОВИНЕН ставити на перше місце співчуття й повагу до людської гідності пацієнта і повністю відповідати за всі аспекти медичної допомоги незалежно від власної професійної спеціалізації.

ЛІКАР ПОВИНЕН бути чесним у стосунках із пацієнтами та колегами й боротися з тими з колег, які проявляють некомпетентність або помічені в омані.

З нормами медичної етики не сумісні:

а) Самореклама, якщо вона спеціально не дозволена законами країни й етичним кодексом національної медичної асоціації.

б) Виплата лікарем комісійних за направлення до нього пацієнта або отримання плати чи іншої винагороди з будь-якого джерела за направлення пацієнта у визначену лікувальну установу до визначеного спеціаліста або призначення визначеного виду лікування без достатніх медичних підстав.

ЛІКАР ПОВИНЕН поважати права пацієнта, колег, інших медичних працівників, а

також зберігати лікарську таємницю.

ЛІКАР ПОВИНЕН лише в інтересах пацієнта в процесі надання медичної допомоги здійснювати втручання, здатне погіршитийого фізичний або психологічний стан.

ЛІКАР ПОВИНЕН бути вкрай обережним, даючи інформацію про відкриття, нові технології та методи лікування через непрофесійні канали.

ЛІКАР ПОВИНЕН стверджувати лише те, що перевірено ним особисто.

31

ОБОВ’ЯЗКИ ЛІКАРЯ СТОСОВНО ХВОРОГО

ЛІКАР ПОВИНЕН постійно пам'ятати про свій обов'язок збереження людського життя.

ЛІКАР ПОВИНЕН звернутися до більш компетентних колег, якщо необхідне пацієнту обстеження або лікування виходять за рівень його власних професійних можливостей.

ЛІКАР ПОВИНЕН зберігати лікарську таємницю навіть після смерті свого пацієнта.

ЛІКАР ПОВИНЕН завжди надавати невідкладну допомогу кожному, хто її потребує,

за винятком тих випадків, коли він переконався в бажанні й можливості інших осіб зробити все необхідне.

ОБОВ'ЯЗКИ ЛІКАРІВ СТОСОВНО ОДИН ДО ОДНОГО

ЛІКАР ПОВИНЕН поводитися щодо до своїх колег так, як хотів би, щоб вони поводили себе стосовно нього.

ЛІКАР ПОВИНЕН не переманювати пацієнтів від своїх колег.

ЛІКАР ПОВИНЕН дотримуватися принципів Женевської декларації, схваленої Всесвітньою медичною асоціацією.

Декларація про захист прав пацієнтів у Європі (основні положення)

Прийнята в 1994 році Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я

1. Права людини та цінності в сфері охорони здоров'я

1.1.Кожен має право на повагу до особистості як людини.

1.2.Кожен має право на фізичну та психічну недоторканність.

1.3.Кожен має право на повагу до його приватного життя.

1.4.Кожен має право на особисту мораль, культурні цінності, повагу до релігійних та філософських переконань.

32

2. Інформація

2.1.Інформація про діяльність служб охорони здоров'я має бути доступною кожному.

2.2.Пацієнти мають право на повну інформованість про їхній стан здоров'я,

запропонованих медичних процедур із можливим ризиком та користю кожної процедури, а також про діагноз, прогноз та мету лікування.

2.3.Інформація може бути прихована від пацієнта тільки тоді, коли вона може завдати серйозної шкоди.

2.4.При надходженні в заклад охорони здоров'я пацієнт має право отримати відомості про професійний статус осіб, які надають медичну допомогу, здійснюють догляд за ним, та про правила, яких він повинен дотримуватися під час свого лікування.

2.5.Пацієнту повинна надаватися можливість звертатись із запитом та отримувати письмовий короткий виклад його діагнозу, лікування та догляду при виписці з лікувального закладу.

3. Згода

3.1.Усвідомлена згода пацієнта є передумовою будь-якого медичного втручання.

3.2.Пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, але йому слід пояснити значення цієї відмови.

3.3.Коли медичне втручання термінове, воно може бути здійснене без згоди особи.

3.4.Усвідомлена згода пацієнта необхідна для участі його при навчанні клінічної практики.

3.5.Усвідомлена згода пацієнта є передумовою для участі його в наукових

дослідженнях.

4. Нерозголошення та зберігання таємниць

4.1.Уся інформація стосовно стану здоров'я пацієнта, медичних обставин, діагнозу,

прогнозу, лікування повинна зберігатися в таємниці, навіть після смерті хворого.

4.2.Пацієнт має право ознайомитися з медичними матеріалами та записами стосовно його діагнозу, лікування та догляду й отримати копії цих документів.

33

4.3.Пацієнт має право вимагати виправлення, закреслення, пояснення особистих та медичних даних, які є неточними, неповними, не відповідають сьогоденню чи не мають стосунку до діагнозу, мети лікування та догляду.

4.4.Пацієнти, госпіталізовані в заклади охорони здоров'я, мають право на гарантію збереження таємниці, особливо, коли особи, які надають медичну допомогу,

пропонують їм індивідуальний догляд і лікування.

5. Догляд і лікування

5.1.Кожен має право отримати таку медичну допомогу, яка відповідала б його потребам в охороні здоров'я, включно з профілактичною допомогою та заходами зі зміцнення здоров'я. Медичні послуги повинні бути доступні всім однаковою мірою без розмежування.

5.2.Пацієнти мають право на високоякісну та водночас гуманну стосовно особи медичну допомогу.

5.3.Пацієнти мають право вибирати та змінювати свого лікаря чи іншу особу, яка надає медичну допомогу, або медичний заклад за умови, що це входить у рамки чинної системи охорони здоров'я.

5.4.Пацієнти мають право на сестринську допомогу, яка надається людині, її родичам,

друзям чи знайомим. Це дозволяє пацієнтам, інвалідам знаходитися вдома й економити свої кошти. Незважаючи на те, що в такому разі професійна допомога не потрібна, сестри можуть запрошуватися час від часу для консультацій з приводу догляду. Цей вид діяльності заохочує до турботливих взаємостосунків між людьми в суспільстві.

34

РОЗДІЛ 3.

ПРИЙМАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ЛІКАРНІ

Основні структурні підрозділи стаціонару - приймальне відділення, лікувальні приміщення, адміністративно-господарська частина.

Обслуговування пацієнтів у стаціонарі починається в приймальному відділенні.

Приймальне відділення - важливе лікувально-діагностичне відділення,

призначене для реєстрації, прийому, первинного огляду, антропометрії (грец. anthropos

- людина, metreo - вимірюю, санітарно-гігієнічної обробки хворих, що поступили, і

надання кваліфікованої (невідкладної) медичної допомоги. Від того, наскільки професійно, швидко й організовано діє медичний персонал цього відділення, певною мірою залежить успіх подальшого лікування хворого, а при невідкладних (ургентних)

станах - і його життя. Кожен хворий, що поступає, повинен відчути в приймальному відділенні дбайливе й привітне до себе ставлення.

Таким чином, основними функціями приймального відділення є такі:

Прийом і реєстрація хворих.

Лікарський огляд пацієнтів.

Надання екстреної медичної допомоги.

Визначення відділення стаціонару для госпіталізації хворих.

Санітарно-гігієнічна обробка хворих.

Оформлення відповідної медичної документації.

Транспортування хворих.

Структура приймального відділення лікарні

Робота приймального відділення проходить у строгій послідовності:

1.реєстрація хворих;

2.лікарський огляд;

3.санітарно-гігієнічна обробка.

35

У такій же послідовності розташовані й приміщення приймального відділення.

Структура приймального відділення лікарні залежить від профілю стаціонару; воно включає в себе, як правило, такі кабінети:

1.Зал очікування: у ньому знаходяться хворі, що не потребують ліжкового режиму, і

особи, що супроводжують пацієнтів. Тут повинні стояти стіл і достатня кількість стільців. На стінах вивішують відомості про режим роботи лікувальних відділень,

графік прийому лікаря, що проводить лікування, перелік продуктів, дозволених для передачі хворим.

2.Реєстратура: у цьому приміщенні проводять реєстрацію хворих, що поступають, і

оформлення необхідної документації.

3.Оглядовий кабінет (один або декілька): призначений для лікарського огляду хворих із подальшим встановленням попереднього діагнозу й визначенням виду санітарно-гігієнічної обробки, антропометрії, термометрії і за необхідності інших досліджень, наприклад, електрокардіографії (ЕКГ).

4.Санпропускник із душовою (ванною) кімнатою для переодягання.

5.Діагностичний кабінет - для хворих із нез’ясованим діагнозом.

6.Ізолятор - для хворих, у яких є підозра про інфекційне захворювання.

7.Процедурний кабінет - для надання екстреної допомоги.

8.Операційна (перев'язувальна) - для надання екстреної допомоги.

9.Рентгенологічний кабінет.

10.Лабораторія.

11.Кабінет чергового лікаря.

12.Кабінет завідувача приймального відділення.

13.Туалетна кімната.

14.Приміщення для зберігання одягу хворих, що поступили.

У багатопрофільних стаціонарах у приймальному відділенні можуть бути також і інші кабінети, наприклад, травматологічна, реанімаційна, кардіологічна (для хворих із інфарктом міокарду) та ін.

36

Прийом і реєстрація хворих

Уприймальне відділення хворі можуть бути доставлені таким чином:

Машиною швидкої медичної допомоги: при нещасних випадках, травмах,

гострих захворюваннях і загостренні хронічних захворювань.

За направленням дільничого лікаря у випадку неефективного лікування в амбулаторних умовах, перед проведенням експертизи медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також за направленням військкомату.

Переведенням із інших лікувально-профілактичних установ (за домовленістю з адміністрацією).

Самозверненням хворого у разі погіршення його самопочуття на вулиці недалеко від лікарні.

Залежно від характеру доставки хворого в лікарню та його стану розрізняють три види госпіталізації пацієнтів:

1.планова госпіталізація;

2.екстрена госпіталізація;

3.госпіталізація «самозвернення».

Якщо хворого доставляють у приймальне відділення в стані середньої важкості або у важкому стані, то ще до реєстрації медична сестра зобов'язана надати хворому первинну (долікарську) медичну допомогу, терміново запросити до хворого лікаря та швидко виконати всі лікарські призначення.

Лікар приймального відділення оглядає хворого й вирішує питання про необхідність його госпіталізації до цієї лікувальної установи. У разі госпіталізації медична сестра здійснює реєстрацію пацієнта й оформляє необхідну медичну документацію. Після реєстрації пацієнта медична сестра направляє його в оглядовий кабінет для лікарського огляду та виконання необхідних діагностичних і лікувальних процедур.

Якщо хворий доставлений у приймальне відділення з вулиці в несвідомому стані й без документів, то медична сестра після лікарського огляду надає екстрену медичну

37

допомогу й заповнює необхідну документацію. Після цього вона зобов'язана дати телефонограму у відділення міліції та бюро нещасних випадків. У телефонограмі вказують прикмети хворого (стать, приблизний вік, зріст, статура), перераховує, у що він був одягнений. У всіх документах до з'ясування прізвища хворого він повинен фіксуватися як «невідомий».

Крім того, в таких випадках медсестра зобов'язана дати телефонограму родичам і зробити відповідний запис у «Журналі телефонограм»:

-хворий доставлений у лікарню з приводу раптового захворювання, яке виникло в нього без відома родичів;

-хворий помер у приймальному відділенні.

Основна медична документація приймального відділяння:

«Журнал обліку прийому хворих і відмов у госпіталізації» (форма № 001/у). У журналі медична сестра фіксує: прізвище, ім'я, по батькові хворого, рік народження, дані паспорта й страхового поліса, домашню адресу, місце роботи й посаду, телефони (домашній, службовий, близьких родичів), дату й час надходження, звідки й ким він доставлений, характер госпіталізації (плановий, екстрений, самозвернення), діагноз установи, що направила хворого, діагноз приймального відділення, у яке відділення направлений хворий.

При відмові хворому в госпіталізації в журнал записуються відомості про причину відмови і наданої допомоги: медична допомога, направлення в інший стаціонар, відсутність показань до госпіталізації та ін.

«Медична карта стаціонарного хворого» (історія хвороби; форма № 003/у). Медична сестра оформляє титульний лист історії хвороби.

«Журнал огляду на педикульоз»: заповнюється при виявленні у хворого педикульозу; додатково в історії хвороби роблять позначку «Р» (pediculosis).

Екстрене повідомлення в санітарно-епідеміологічну службу (для направлення в санітарно-епідеміологічну станцію за місцем виявлення): заповнюють за

наявності у хворого інфекційного захворювання, харчового отруєння,

38

педикульозу.

«Журнал телефонограм». Медична сестра фіксує в журналі текст телефонограми,

дату, час її передачі, ким вона прийнята.

Алфавітний журнал хворих, що поступили (для довідкової служби).

Санітарно-гігієнічна обробка хворих

Після встановлення діагнозу пацієнта за рішенням чергового лікаря направляють на санітарно-гігієнічну обробку.

При важкому стані хворого його доставляють у реанімаційне відділення або в палату інтенсивної терапії без санітарно-гігієнічної обробки.

Санітарно-гігієнічну обробку здійснюють у санпропускнику приймального відділення. Існують одно- і двохетапний методи санітарно-гігієнічної обробки хворих.

-У лікарнях із невеликою кількістю ліжок використовують однопотокову систему, тобто по черзі приймають жінок і чоловіків.

-При двопотоковій системі в різних приміщеннях одночасно проводять обробку і

чоловіків, і жінок.

Санпропускник приймального відділення звичайно складається з оглядової,

роздягальні, ванно-душової кімнати й роздягальні. Деякі з цих приміщень можуть бути двофункціональними (наприклад, оглядова й роздягальня).

В оглядовому кабінеті хворого роздягають, оглядають для виявлення педикульозу й готують до санітарно-гігієнічної обробки. Тут є кушетка, стіл, стільці,

термометр на стіні (температура повітря в оглядовій повинна бути не нижче 25 0С).

Якщо білизна чиста, її складають у мішок, а верхній одяг вішають на вішаки та здають у камеру схову. Список речей (приймальну квитанцію) складають у двох екземплярах: один здають разом із речами в камеру схову, інший приклеюють до історії хвороби й при виписці за ним одержують речі для хворого. Наявні цінності та гроші під розписку здають старшій медічній сестрі для зберігання їх у сейфі.

Якщо у хворого виявлено інфекційне захворювання, білизну закладають у бак із хлорним вапном або хлораміном Б на 2 години й направляють у спеціальну пральню.

39

При завошивленості білизни її заздалегідь обробляють дезінфікуючим розчином і направляють у дезінфекційну камеру для спеціальної обробки. На мішках із таким одягом повинен бути відповідний напис – «Педикульоз».

Етапи санітарно-гігієнічної обробки хворих.

Огляд шкірних і волосяних покривів хворого.

Стрижка волосся, нігтів, гоління (за необхідності).

Миття під душем або гігієнічна ванна.

Огляд шкірних і волосяних покривів хворого

Огляд шкірних і волосяних покривів хворого проводять із метою виявлення педикульозу (вошивості). Педикульоз (лат. pediculum - воша) - ураження шкірних і волосяних покривів людини в результаті паразитування на тілі вош. Можуть бути виявлені різні види вош:

головна - вражає волосяний покрив голови;

платтяна - вражає шкірні покриви тулуба;

лобкова - вражає волосисту поверхню лобкової ділянки, волосяний покрив підпахвинних западин і лиця - вуси, бороду, брови, вії.

Таким чином, необхідно ретельно оглядати не тільки всього хворого, але і його одежу, особливо складки та внутрішні шви білизни.

Воші є переносниками висипного і поворотного тифу.

Ознаки педикульозу:

наявність гнид (яєць вош, що приклеюються самкою до волосу або ворсинок тканини) і самих вошей;

свербіж шкірних покривів;

сліди розчухування й імпетигінозні (гнійничкові) кірки на шкірі.

У разі виявлення педикульозу проводять спеціальну санітарно-гігієнічну обробку хворого; медична сестра вносить запис у «Журнал огляду на педикульоз» і ставить на титульному листі історії хвороби спеціальну примітку («Р»), а також повідомляє про виявлений педикульоз у санітарно-епідеміологічну станцію. Можна провести часткову

40