Propedevtika_vnutrishnikh_khvorob

сестра повинна укласти хворого в ліжко, добре укрити його теплою ковдрою, до ніг покласти грілку; слід забезпечити хворому часте гаряче пиття (чай, настій шипшини та ін.); необхідно контролювати фізіологічні відправлення, не допускати протягів,

забезпечити постійне спостереження за хворим.

Другий період гарячки. При постійно високій температурі тіла хворого турбує відчуття жару; можуть наступити так звані іритативні розлади свідомості, обумовлені вираженим збудженням ЦНС, ― прояви делірію, інтоксикації (лат. delirium ―

безумство, божевілля): відчуття нереальності, галюцинації, психомоторне збудження

(марення; хворий «кидається» в ліжку). Необхідно накрити хворого легким простирадлом, на лоб покласти холодний компрес або підвісити над головою міхур із льодом; при гіперпіретичній лихоманці слід зробити прохолодне обтирання, можна використовувати примочки (складений учетверо рушник або полотняну серветку,

змочену в розчині оцту наполовину з водою, віджати та прикладати на 5-10 хв,

регулярно їх міняюти). Ротову порожнину слід періодично обробляти слабким розчином соди, губи ― вазеліновим маслом. Необхідно забезпечити хворому прохолодне пиття в значному обсязі (настій шипшини, соки, морси та ін.).

Харчування проводять за дієтою № 13. Слід контролювати АТ, пульс. Необхідно слідкувати за фізіологічними відправленнями, підкладати судно, сечоприймач.

Обов'язкове проведення профілактики пролежнів.

Третя стадія гарячки. Зниження температури тіла може бути поступовим

(літичним) або швидким (критичним). Критичне падіння температури тіла супроводжується рясним потовиділенням, загальною слабкістю, блідістю шкірних покривів, може розвитися колапс (гостра судинна недостатність).

Найважливішою діагностичною ознакою колапсу виступає падіння АТ.

Знижується систолічний, діастолічний і пульсовий (різниця між систолічним і діастолічним) тиск. Про колапс можна говорити при зниженні систолічного АТ до 80

мм. рт. ст. і менше. Прогресуюче зниження систолічного АТ свідчить про наростання

131

важкості колапсу. При критичному падінні температури тіла медична сестра повинна терміново покликати лікаря, підвести ножний кінець ліжка й прибрати подушку з-під голови, добре укрити хворого ковдрами, до рук і ніг пацієнта прикласти грілки, дати зволожений кисень, стежити за станом його натільної та постільної білизни (в міру необхідності білизну потрібно міняти, іноді часто), контролювати АТ, пульс.

132

РОЗДІЛ 9.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ХВОРОГО

Великий вплив на перебіг захворювань відіграє середовище, в якому знаходиться хворий. Перш за все ― це дотримання правил особистої гігієни і гігієни в палаті,

забезпечення своєчасного та правильного харчування хворого. У створенні сприятливих умов у палаті основну роль відводять середньому й молодшому медичному персоналу. Дотримання правил особистої гігієни, чистота ліжка й палати необхідні для ефективного лікування.

Положення хворого в ліжку повинне бути зручним, постільна білизна ― чистою,

матрац ― рівним; за наявності на ліжку сітки вона повинна бути натягнутою. Для важкохворих і хворих із нетриманням сечі та калу на наматрацник під простирадло стелять клейонку. Жінкам із масивними виділеннями на клейонку кладуть пелюшку,

яку міняють у міру забруднення, але не рідше за 2 рази на тиждень. Важкохворих укладають на функціональні ліжка, застосовують підголовники. Хворому дають дві подушки й ковдру з підодіяльником. Ліжко перестилають регулярно перед сном і після сну. Натільну і ліжкову білизну міняють не рідше за 1 раз на тиждень після прийому ванни, а також при випадковому забрудненні.

Правила зміни білизни

Перший метод зміни ліжкової білизни (мал. 9.1.)

Мал. 9.1. Зміна ліжкової білизни у важкохворого (перший метод).

133

1.Скачати брудне простирадло у вал у напрямі від головного і ножного кінців ліжка до поперекової ділянки хворого.

2.Обережно підняти хворого й видалити брудне простирадло.

3.Підкласти під поперек хворого чисте простирадло, що скачане таким же чином, і

розпрямити його.

Мал. 9.2. Зміна ліжкової білизни у важкохворого (другий метод).

Другий метод зміни ліжкової білизни (мал. 9.2)

1.Пересунути хворого до краю ліжка.

2.Скачати вільну частину брудного простирадла валом від краю ліжка у напрямку до хворого.

3.Розстелити на місце, що звільнилося, чисте простирадло, половина якого залишається скачаною валом.

4.Пересунути хворого на розстелену половину чистого простирадла, прибрати брудне простирадло й розпрямити чисте.

Зміна натільної білизни

1.Підвести свою руку під спину хворого, підняти край його сорочки до пахвової ділянки й потилиці.

2.Зняти сорочку через голову хворого, а потім із його рук.

3.Надіти сорочку в зворотному порядку: спочатку надіти рукави, потім сорочку перекинути через голову хворого та розпрямити її під його спиною.

3.На хворого, який знаходиться на суворому ліжковому режимі, надіти рубашку.

134

Догляд за шкірою та профілактика пролежнів

Шкіра виконує декілька функцій: захисну, аналітичну (шкірна чутливість),

регуляторну (регуляція температури тіла: віддача тепла через потовиділення у здорової людини складає 20% всієї тепловіддачі за добу, а у хворих з лихоманкою значно більше), видільну. Через шкіру, її потові залози виділяються вода, сечовина, сечова кислота, натрій, калій та інші речовини. У спокої при нормальній температурі тіла виділяється близько 1 л поту за добу, а у хворих з лихоманкою, ― до 10 л і більше.

На шкірі при випаровуванні поту залишаються продукти обміну, що руйнують шкіру. Тому шкіра повинна бути чистою, для чого слід частіше міняти білизну,

протирати шкіру одеколоном, водою з 96% спиртом (у співвідношенні 1:1),

дезінфікуючими серветками або розчинами (наприклад, 1 склянка води + 1 ст.л. оцту + 1 ст.л. камфори), обтирати шкіру сухим чистим рушником.

Особливу увагу слід приділяти стану шкіри пахової ділянки, пахвових западин, а

у жінок ― ділянки під молочними залозами. Шкіра промежини вимагає щоденного обмивання. Важкохворих слід підмивати після кожного акту дефекації, а при нетриманні сечі і калу ― кілька разів у день, щоб уникнути мацерації та запалення шкіри в ділянці пахових і промежинних складок. Жінок підмивають частіше.

Уважкохворих можуть утворюватися пролежні. Пролежень (лат. decubitus; син.

―декубітальна гангрена) ― омертвіння (некроз) м'яких тканин (шкіри із залученням підшкірної клітковини, стінки порожнистого органу або кровоносної судини та ін.), що виникає внаслідок ішемії, викликаної тривалим безперервним механічним тиском на них. Пролежні з'являються найчастіше на крижах, лопатках, п'ятах, ліктях від тривалого здавлення ділянки шкіри та порушення в ній кровообігу (мал. 9.3).

135

круга і не торкалося ліжка; також використовують спеціальні надувні матраци з гофрованою поверхнею.

Необхідно своєчасно умивати і підмивати хворих.

В даний час для профілактики пролежнів розроблена так звана протипролежнева система, що є спеціально сконструйованим матрацом. Завдяки автоматичному компресору осередки матраца заповнюються повітрям кожні 5-10 хв, внаслідок чого змінюється ступінь здавлення тканин хворого. Масаж тканин шляхом зміни тиску на поверхню тіла пацієнта підтримує в них нормальну мікроциркуляцію крові, забезпечує постачання шкіри і підшкірної клітковини поживними речовинами і киснем.

Застосування судна і сечоприймачів

Хворим, які знаходяться на суворому ліжковому режимі, за необхідності опорожнення кишківника в ліжко подають судно, а за необхідності сечовипускання ― сечоприймач (жінкам при сечовипусканні звичайно користуються судном, а чоловіки

― так званою качкою). Судна бувають металевими з емалевим покриттям,

пластиковими і гумовими. Гумове судно використовують в ослаблених хворих, а також за наявності пролежнів, нетриманні калу й сечі.

Перш ніж подати хворому сечоприймач, останній потрібно обполоснути теплою водою. Після сечовипускання, виливши його вміст, сечоприймач знов обполіскують теплою водою.

Підмивання хворих (жінок)

Необхідне обладнання: глечик із теплим (30-35 0С) слабким розчином калію перманганату (антисептик) або водою, корнцанг, серветка, клейонка, судно, рукавички

(мал. 9.4.).

Порядок проведення процедури:

1.Допомогти хворій лягти на спину; ноги повинні бути злегка зігнуті в колінах і розведені.

2.Постелити клейонку й поставити на неї судно, підклавши під сідниці хворого.

3.Встати праворуч від хворої і, тримаючи глечик у лівій руці, а корнцанг з

137

серветкою в правій, лити антисептичний розчин на статеві органи, а серветкою протирати їх, здійснюючи рухи в напрямі від статевих органів до заднепроходного отвору, тобто зверху вниз.

4.Осушити сухою серветкою шкіру промежини в тому ж напрямку.

5.Прибрати судно і клейонку

Мал.9.4. Підмивання хворої

Подача судна

Необхідне обладнання: судно, клейонка, ширма, дезінфікуючий розчин. Якщо у важкохворого виникає позив на дефекацію або сечовипускання, необхідно наступне

(мал.9.5).:

1.Відгородити його ширмою від тих, що оточують, підкласти під таз хворого клейонку.

2.Обполоснути судно теплою водою, залишивши в ньому небагато води.

3.Ліву руку підвести збоку під крижі хворого, допомагаючи йому підвести область тазу (при цьому його ноги повинні бути зігнуті в колінах).

4.Правою рукою підвести судно під сідниці хворого, щоб промежина опинилася над отвором судна.

5.Прикрити хворого ковдрою і на якийсь час залишити його одного.

6.Вилити вміст судна в унітаз, ополоснувши судно гарячою водою.

7.Підмити хворого, осушити промежину, прибрати клейонку.

138

8. Продезінфікувати судно дезінфікуючим розчином.

Мал.9.5. Подача судна.

Догляд за порожниною рота

Кожній людині необхідно дотримувати елементарні правила догляду за порожниною рота:

полоскати рот водою після кожної їжі;

чистити зуби на ніч і вранці, оскільки протягом ночі поверхня слизової оболонки рота і зубів покривається м'яким нальотом, що складається з кліток епітелію,

слизу і мікроорганізмів.

У хворих утворення нальоту прискорюється, оскільки через слизову оболонку порожнини рота починають виділятися продукти порушеного обміну речовин: азотисті речовини при нирковій недостатності, глюкоза при цукровому діабеті, ртуть при ртутних отруєннях і т.д. Ці речовини забруднюють слизову оболонку й часто ведуть до інтенсивного розмноження мікроорганізмів. Догляд за порожниною рота важкохворих повинен бути ретельнішим; проводить його медична сестра.

Огляд порожнини рота

Хворий відкриває рот. Медична сестра шпателем відтягує губи і щоки хворого. При огляді піднебінних мигдалин і задньої стінки глотки натискають шпателем на корінь язика й пропонують хворому вимовити звук «А-А-А». При огляді порожнини рота,

мигдалин і глотки необхідно посилене освітлення, для чого можна використовувати лампу-рефлектор.

139

Полоскання рота

Після кожної їжі хворому рекомендують прополоскати рот 0,5% розчином натрію гідрокарбонату (розчином питної соди) або 0,9% розчином натрію хлориду

(фізіологічним розчином). Після цього протирають язик: на кінчик язика накладають стерильну марлеву серветку, витягують кінчик язика з порожнини рота лівою рукою, а

правою рукою вологою ватяною кулькою, затиснутою в пінцеті, знімають наліт із поверхні язика й змащують його гліцерином.

Промивання порожнини рота

Промивання порожнини рота проводять за допомогою шприца, гумового балона,

кружки Есмарха з гумовою трубкою і скляним наконечником. Застосовують слабкі розчини: 0,5% натрію гідрокарбонату, 0,9% натрію хлориду, 0,6% перекису водню,

калію перманганату (1:10 000) та ін. Хворого усаджують або надають йому положення напівсидячи з дещо нахиленою головою, щоб рідина не потрапила в дихальні шляхи.

Шию і груди закривають клейонкою, а до підборіддя підставляють тазик або лоток. У

хворого, що лежить на спині на спині, голова повинна бути повернена; якщо можливо,

то й самого хворого повертають на бік. Кут рота відтягують шпателем і струменем води під помірним тиском промивають порожнину рота. Якщо у важкохворого є зубні протези, перед процедурою їх слід вийняти (і вимити).

Зубні протези виступають частою причиною роздратування ясен і виразок у ротовій порожнині. Якщо їх регулярно не очищати, вони можуть стати джерелами гінгівіту,

кандидозу і, як наслідок, неприємного запаху з рота. Зубні протези необхідно регулярно виймати й ретельно промивати. У хворих з кандидозом і сухістю рота протези кожен вечір необхідно видаляти, ретельно очищати й замочувати на ніч в 1%

розчині натрію гіпохлориту або покласти в чистий сухий посуд.

Зберігати протези в склянці з водою не рекомендують, оскільки у вологому середовищі добре зберігаються мікроби (зокрема дріжджеподібні гриби, що викликають кандидоз), що знаходяться на поверхні протеза.

140