Propedevtika_vnutrishnikh_khvorob

Молодший медичний персонал

До молодшого медичного персоналу відносять молодших медичних сестер,

сестер-господинь і санітарок.

Молодша медична сестра (сестра по догляду за хворими) допомагає палатній медичній сестрі в догляді за хворими, проводить зміну білизни, слідкує за охайністю хворих і чистотою лікарняних приміщень, бере участь у транспортуванні хворих, слідкує за дотриманням пацієнтами лікарняного режиму.

Сестра-господиня займається господарськими питаннями, одержує і видає білизну, мийні засоби і прибиральний інвентар, безпосередньо контролює роботу санітарок.

Санітарки: коло їх обов'язків визначається їх категорією (санітарка відділення,

санитарка-буфетниця санітарка-прибиральниця і ін.).

Загальні обов'язки молодшого медичного персоналу такі:

1.Регулярне вологе прибирання приміщень: палат, коридорів, місць загального користування та ін.

2.Надання допомоги медичній сестрі в здійсненні догляду за хворими: зміна білизни, харчування важкохворих, гігієнічне забезпечення фізіологічних відправлень важкохворих - подача, прибирання і миття суден і сечоприймачів та ін.

3.Санітарно-гігієнічна обробка хворих.

4.Супровід хворих на діагностичні і лікувальні процедури.

5.Транспортування хворих.

11

РОЗДІЛ 2

МЕДИЧНА ЕТИКА ТА ДЕОНТОЛОГІЯ. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ УКРАЇНИ

Медична етика (лат. ethica, від грец. ethice - вивчення моральності, моралі), або

медична деонтологія (грец. deon - борг) - сукупність етичних норм і принципів поведінки медичних працівників при виконанні ними своїх професійних обов'язків.

За сучасними уявленнями, медична етика включає в себе такі аспекти:

науковий - розділ медичної науки, що вивчає етичні аспекти діяльності медичних працівників;

практичний - сфера медичної практики, завданнями якої є формування та

застосування етичних норм і правил у професійній медичній діяльності.

Медична етика вивчає і визначає вирішення різних проблем міжособових взаємостосунків за трьома основними напрямами:

медичний працівник – хворий

медичний працівник - родичі хворого

медичний працівник - медичний працівник.

Будь-якому працівнику медичної сфери повинні бути властиві такі риси, як співчуття, доброта, чуйність, дбайливість і уважне ставлення до хворого.

Особливого значення в медичній професії набувають такі загальнолюдські норми спілкування, як уміння поважати й уважно вислухати співрозмовника,

продемонструвати зацікавленість у змісті бесіди та думці хворого, правильно й доступно будувати речення.

Важливий і зовнішній охайний вигляд медичного персоналу: чистий халат і шапочка, акуратне змінне взуття, доглянуті руки з коротко обстриженими нігтями.

Необхідно завжди пам’ятати, що медикові недопустимо без міри використовувати парфумерні та косметичні засоби. Сильні й різкі запахи можуть викликати небажані

12

реакції: від нервового роздратування хворого до різних проявів у нього алергії - аж до гострого нападу бронхіальної астми.

Primum non nocere (лат. перш за все не нашкодь) - цей вислів є головним етичним принципом у медицині.

Моральна відповідальність медичного працівника передбачає дотримання ним усіх принципів медичної етики. Неправильна діагностика, лікування, поведінка лікаря,

представників середнього і молодшого медичного персоналу можуть призвести до фізичних і моральних страждань пацієнтів. Недопустимі такі дії медичного працівника,

як розголошення лікарської таємниці, відмова в медичній допомозі, порушення недоторканості приватного життя та ін.

Догляд за хворим передбачає, крім усього іншого, також дотримання певних правил спілкування з ним. Важливо приділяти пацієнту максимум уваги, заспокоювати його, роз'яснювати необхідність дотримання режиму, регулярного прийому ліків,

переконувати в можливості видужання або покращення стану. Потрібно дотримуватися великої обережності в розмові з хворими, особливо з тими, що страждають на онкологічні захворювання, оскільки цим хворим не прийнято розповідати про справжній діагноз.

Ятрогенне захворювання

Порушення деонтологічних принципів спілкування з хворим може призвести до розвитку в нього так званих ятрогенних захворювань (грец. -iatros - лікар, -gеnеs -

породжуваний, який виникає). Ятрогенним захворюванням (ятрогенією) називають патологічний стан пацієнта, обумовлений необережними висловлюваннями або вчинками лікаря чи іншого медичного працівника, які викликають у людини уявлення про наявність у нього якого-небудь захворювання або про особливу важкість хвороби.

Неадекватні та шкідливі для пацієнта словесні контакти можуть призвести до різних психогенних ятрогеній.

Сьогодні до ятрогенних відносять будь-які захворювання, виникнення яких пов'язане з тими чи іншими діями медичних працівників.

13

Так, окрім описаної вище психогенної ятрогенії (ятропсихогенії), виділяють:

ятрофармакогенії: внаслідок медикаментозної дії на хворого, - наприклад,

побічні дії препаратів;

маніпуляційні ятрогенії: несприятлива дія на хворого під час його обстеження, -

наприклад, ускладнення при проведенні коронароангіографії;

комбіновані ятрогенії: внаслідок дії декількох чинників;

так звані німі ятрогенії - внаслідок бездіяльності медичного працівника.

Лікарська таємниця

До деонтологічних питань догляду за хворими можна віднести й необхідність зберігання лікарської таємниці. Медичні працівники не мають права розголошувати відомості про хворого глибоко особистого, інтимного характеру. Проте ця вимога не стосується ситуацій, що представляють небезпеку для інших людей: венеричні інфекційні захворювання, інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), отруєння та ін. У цих випадках медпрацівники зобов'язані негайно інформувати відповідні організації про одержані відомості. З метою проведення санітарно-епідеміологічних заходів у вогнищі при виявленні інфекційного захворювання, харчового отруєння або педикульозу медична сестра протягом 12 год. з моменту встановлення діагнозу зобов'язана інформувати санітарно-епідеміологічну службу по телефону і одночасно направити туди заповнений бланк екстреного повідомлення.

Помилки і медичні правопорушення

Дотримання медичним працівником морально-етичних норм передбачає не тільки виконання своїх обов'язків, але й несення відповідальності за відхилення або непрофесійне виконання своїх обов'язків. У діяльності медпрацівника можуть зустрітися як помилки, так і медичні правопорушення.

Помилки в медичній практиці пов'язані з незнанням.

Медичні правонарушення обумовлені несумлінним ставленням до своїх професійних обов'язків. Таким правопорушенням є, наприклад, неправильне введення лікарських препаратів, особливо сильнодіючих, що може призвести до

14

трагічних наслідків. Адміністратівну відповідальність несуть медичні працівники за порушення правил зберігання й обліку отруйних, сильнодіючих і наркотичних засобів.

Залежно від ступеня важкості правопорушень медичний працівник піддається адміністративним стягненням (догана, сувора догана, перехід на менш оплачувану роботу і т. д.) чи притягується до відповідальності згідно з законом. Таким чином,

догляд за хворими допускає правову відповідальність медичних працівників, у випадку нечіткого виконання ними своїх посадових обов'язків і недотримання принципів медичної деонтології.

Етичний Кодекс медичної сестри України

Етичний Кодекс медичної сестри України прийнятий на І з'їзді медичних сестер України, (м. Чернівці, 1999 рік).

Світова громадськість у всі часи надавала морально-етичному фактору в медицині великого значення. Видатні представники медичної професії завжди наголошували на гуманній сутності медицини, вимагали милосердя, чесного й самовідданого виконання медиками своїх професійних обов'язків згідно з покликанням і совістю.

У XX столітті сестринська діяльність формується у самостійну професію з власними функціональними обов'язками, методами та засобами їх виконання, які були закладені ще відомою сестринською клятвою Флоренс Найтінгейл. Ці функції ви-

магають конкретизації загальних моральних принципів і цінностей відповідно до умов праці медичних сестер.

Медсестра, яка починає працювати, керуючись моральними нормами поведінки,

зобов'язується поліпшувати, підтримувати та відновлювати здоров'я, полегшувати страждання пацієнтів та запобігати хворобам.

Як громадянин, медсестра продовжує бути пов'язана моральними та законними нормами, які поділяються всіма іншими членами суспільства. Як особистість,

15

медсестра має право вибирати спосіб життя відповідно до власних цінностей, особистої етики доти, поки ці цінності не вплинуть на якість догляду за пацієнтами.

Медсестри в клінічній практиці, освіті, адмініструванні та дослідженні поділяють загальну мету: підтримання компетентної медичної допомоги та поліпшення практики догляду за хворими.

Цей Кодекс має на меті забезпечити справедливий та відповідальний догляд за хворими з повагою до незалежності та прав пацієнта. Для тих, хто тільки починає працювати в цій професії, цей Кодекс визначає основні моральні обов'язки щодо догляду за пацієнтами й може служити джерелом для навчання та роздумів; для тих,

хто вже має цю професію, Кодекс також служить основою для самооцінки та уважного перегляду своїх дій. Для тих, хто не належить до цієї професії, Кодекс може стати еталоном очікуваної морально-етичної поведінки медсестер. Кодекс професійної етики медичних сестер України буде відігравати провідну роль для медсестер, які стикаються з етичними проблемами. Правильне розуміння цього документа приведе до полегшення вирішення етичних проблем і буде сприяти запобіганню етичним порушенням.

Слід відзначити, що багато проблем або ситуацій, які здаютья на перший погляд етичними, насамперед є проблемами непорозуміння, недостатності довіри, спробами вирішувати проблеми потаємно. Таким чином, існує необхідність відокремити етичні проблеми від проблем іншого виду. Кодекс включає різні етичні елементи. У ньому вживаються такі терміни: медсестрі "треба" або медсестра " зобов'язана" для того, щоб відмітити різницю в моральних значеннях цих тверджень. Так, при вирішенні різних етичних ситуацій термін "слід" — означає віддати моральну перевагу в той час, як термін "повинна" означає — зобов'язана.

Кодекс професійної етики медичних сестер України складений з урахуванням нових ідей, процесу формування медсестринської освіти в Україні. В Кодексі знайшли відображення ті особливості сучасної медицини, які пов'язані з науково-технічним прогресом (трансплантація органів, психофармакологія, медична генетика і втручання

16

в репродуктивну сферу людини тощо). Отже, виник новий напрямок — біоетика, з

яким медичні сестри ще мало обізнані.

З огляду на важливу роль морально-етичних принципів, норм і цінностей у виконанні медичними сестрами своїх професійних обов'язків, непересічне значення етичних норм у стандартах якості роботи медичних сестер, а також на гуманну функцію етичних норм у вирішенні проблем, пов'язаних із впровадженням сучасних наукових технологій у медсестринську практику, — вводиться в дію цей Кодекс про-

фесійної етики медичних сестер України.

У Кодексі професійної етики медичних сестер України були використані такі матеріали і документи:

1.Настанови, клятви, присяги та праці з історії світової медицини.

2.Сучасні етико-нормативні документи міжнародних медичних організацій: Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (1946), Лісабонська декларація про права пацієнта (1981, 1995), Європейський кодекс медичної етики (1987), Ве-

неціанська декларація з медичної освіти (1991), Етичний кодекс професійної етики Міжнародної Ради медсестер (1973), Етичний Кодекс Асоціації медичних сестер Канади (1997).

Зміст Етичного Кодексу медичної сестри України

ЧАСТИНА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЧАСТИНА 2. МЕДИЧНА СЕСТРА І ПАЦІЄНТ Стаття 1. Медична сестра як особистість

Стаття 2. Медична сестра і право пацієнта на якісну медичну допомогу Стаття 3. Професійна компетентність — головна умова сестринської діяльності Стаття 4. Повага прав пацієнта, гуманне ставлення до пацієнта Стаття 5. Шанування людської гідності, потреб та цінностей пацієнта Стаття 6. Перш за все — не нашкодь Стаття 7. Медична сестра і право пацієнта на інформацію

17

Стаття 8. Медична сестра і право пацієнта на згоду щодо медичного втручання або відмови від нього Стаття 9. Обов'язок зберігати професійну таємницю

Стаття 10. Медична сестра та хворий, який помирає Стаття 11. Медична сестра, як учасник наукових досліджень і навчального процесу

ЧАСТИНА 3. МЕДИЧНА СЕСТРА ТА ЇЇ ПРОФЕСІЯ Стаття 12. Повага до своєї професії Стаття 13. Медична сестра і колеги

Стаття 14. Медична сестра та сумнівна медична практика

ЧАСТИНА 4. МЕДИЧНА СЕСТРА ТА СУСПІЛЬСТВО Стаття 15. Моральна та правова відповідальність медичної сестри перед суспільством Стаття 16. Підтримка сестринської справи Стаття 17. Гарантії та захист законних прав медичної сестри

ЧАСТИНА 5. ПРОФЕСІЙНІ МЕДСЕСТРИНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ Стаття 18. Відповідальність професійних медсестринських організацій

Стаття 19. Взаємозв'язок та співробітництво між професійними медсестринськими організаціями

ЧАСТИНА 6. ДІЯ ЕТИЧНОГО КОДЕКСУ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ УКРАЇНИ,

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ ТА ПОРЯДОК ЙОГО ПЕРЕГЛЯДУ Стаття 20. Дія Етичного Кодексу Стаття 21. Відповідальність за порушення Етичного Кодексу

Стаття 22. Перегляд та тлумачення Етичного Кодексу

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ УКРАЇНИ

Медичні сестри України приймають цей Етичний Кодекс, враховуючи велике значення морально-етичних норм в охороні здоров'я населення, важливу роль

18

медичної сестри, як представника однієї із найбільш масових медичних професій у суспільстві, а також керуючись сучасними етико-нормативними документами міжнародних медичних організацій.

ЧАСТИНА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У житті і діяльності медичної сестри органічно поєднуються: високий професіоналізм, гуманність та милосердя, глибоке усвідомлення громадського значення своєї роботи, комплексний всебічний догляд за пацієнтами і полегшення їх страждань, відновлення здоров'я і реабілітація, сприяння зміцненню здоров'я та попередженню захворювань, готовність цілком віддати себе обраній професії, навіть у найтяжчих мовах. Етичний Кодекс висвітлює моральний рівень медичної сестри, її світогляд, покликаний підвищувати престиж й авторитет сестринської професії в суспільстві, сприяти розвитку сестринської справи в Україні.

ЧАСТИНА 2. МЕДИЧНА СЕСТРА І ПАЦІЄНТ

СТАТТЯ 1. Медична сестра як особистість.

Особистість медичної сестри — це органічний сплав високих моральних якостей,

загальної освіченості, професійної ерудиції та майстерності. Медична сестра оберігає людське життя, починаючи з зачаття і ніколи, навіть під загрозою, не повинна використовувати медичні знання на шкоду нормам гуманності. Етичною основою медичної сестри є гуманізм та милосердя, повага до невід'ємних прав людини і громадянина. Відновлення і покращання здоров'я пацієнта є для медичної сестри найвищою винагородою за її працю. У своїй діяльності медичні сестри України повинні керуватися міжнародними деклараціями про права людини, Конституцією і законами України, загальнолюдськими моральними цінностями, принципами і нормами професійної етики та духовними надбаннями нашої національної культури.

СТАТТЯ 2. Медична сестра і право пацієнта на якісну медичну допомогу.

Кожна людина, яка звертається за медичною допомогою, має право не тільки на своєчасну і висококваліфіковану медичну допомогу, але й на чуйне, уважне ставлення до себе медичної сестри, на її доброзичливість, правдивість, чесність, терпіння, безко-

19

рисливість, старанність і охайність. Щоб виправдати довіру своїх пацієнтів, медична сестра повинна працювати якісно, згідно з професійними стандартами. Медична сестра в міру своєї компетенції повинна надавати невідкладну допомогу пацієнтам, хто б вони не були: чоловік, жінка, дитина, стара людина, немовля чи той, хто помирає. Медична сестра несе моральну відповідальність за свою діяльність перед пацієнтом, колегами,

суспільством.

СТАТТЯ 3. Професійна компетентність — головна умова

сестринської діяльності.

Медична сестра повинна завжди виконувати свої обов'язки професійно, згідно з стандартами діяльності медичної сестри, визначеними Міністерством охорони здоров'я

України. До професійних вимог належить: творче ставлення до своїх обов'язків, уміння швидко орієнтуватися в інформації, вибрати з неї найнеобхідніше, безперервно удосконалювати свої спеціальні знання та навички, підвищувати свій культурний рівень. Медична сестра повинна бути обізнаною з моральними і юридичними правами пацієнта. Медична сестра підтримує найвищі стандарти у сфері сестринської практики з урахуванням реальних ситуацій, керуючись вимогами законодавства України,

принципами професійної етики. Медична сестра несе персональну відповідальність за виконання своїх професійних обов'язків.

СТАТТЯ 4. Повага прав пацієнта, гуманне ставлення до пацієнта.

Співчуття та повага до життя пацієнта є невід'ємною рисою в професії медичної сестри. Медична сестра повинна поважати права пацієнта на полегшення страждань, не має права сприяти самогубству хворого. Медична сестра повинна діяти в рамках своєї компетентності, щоб захистити права пацієнта, які були проголошені ВООЗ та Всесвітньою медичною асоціацією. Пацієнт має право на зручності в різному плані, які гарантують таємницю його індивідуальних особливостей при оглядах, діагностичних та лікувальних процедурах. Присутніми можуть бути тільки особи, необхідні для проведення медичних втручань. У виняткових і особливих ситуаціях діагностичні і

20