- •6.Групи здоров”я дітей.
- •7.Гігієнічні основи фізичного виховання дітей дошкільнго віку.
- •8. Значення раціонального харчування дітей різних вікових груп у профілактиці дитячих хвороб.
- •9. Гігєнічна оцінка фізичного розвитку дитини.
- •10. Гігієна дітей раннього віку.
- •11. Вигодовування дітей грудного віку: природне, штучне, змішане. Переваги материнського молока для вигодовування дитини.
- •13.Ознаки рахіту, засоби профілактики рахіту, принципи лікування.
- •14. Принципи догляду за хворою дитиною
- •15. Хвороби порожнини рота: стоматит, афтозний стоматит, профілактика і лікування.
- •16. Гострий гастрит, хронічний гастрит –причини, ознаки, принципи лікування. Дієтотерапія
- •18. Гельмінтози дітей та їх профілактика
- •20. Гострі і хронічні запалення жовчних шляхів. Ознаки, принципи лікування. Профілактика.
- •21. Захворювання органів дихання у дітей і їх профілатика: риніт, аденотонзиліт, ларингіт, трахеїт.
- •22. Захворювання дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія: ознаки, перебіг, профілактика лікування.
- •23. Бронхіальна астма – причини, ознаки, допомога при приступі ядухи. Профілактика.
- •24. Анемія у дітей і їх профілактика.
- •31.Цукровий діабет: причини, види, ознаки, перебіг, принципи лікування.
- •32.Профілактика цукрового діабету у дітей.
- •33.Надання невідкладної допомоги при гупер- і гіпоглікемічних станах у дітей.
- •34Психологічна, психопрофілактика й організаційна роль педагога у наданні психоневрологічної допомоги дітям.
- •35Профілактика порушень зору та слуху у дітей.
- •37.Поняття про епідемічний процес.
- •38.Імунітет, види імунітету.
- •40.Роль профілактичних щеплень у попередженні інфекційних хвороб.
- •41.Епідемічний паротит.
- •42. Грип, гострі респіраторно-вірусні інфекції. Ознаки, профілактика. Принципи лікування.
- •43.Профілатика туберкульозу у дітей.
- •44Сальмонельоз, харчові токсикоінфекції у дітей. Прояви, перебіг, лікування, профілактика.
- •45.Вірусні гепатити, їх згубний вплив на здоров”я дітей, принципи, профілактика
- •46. Епідемічна ситуація щодо розповсюдження вірусного гепатиту і туберкульозу серед дітей.
- •47. Санітарно-просвітницька робота серед дітей та їх батьків щодо запобігання розповсюдження інфекційних хвороб.
- •48. Захворюваність на віл/снід в Україні. Шляхи зараження, прояви хвороби, профілактика.
- •49. Особливості віл-інфікування та перебіг сніДу у дітей. Прогноз.
- •51.Дифтерія. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •52. Скарлатина. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •53.Кашлюк (коклюш). Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •54.Кір. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •55.Вітряна віспа. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •56.Краснуха. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •57.Епідемічний паротит. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •58.Грип як гостре епідемічне захворювання.
- •59.Аденовірусні інфекції.
- •63.Поняття про інфекційні хвороби. Епідемічний процес.
- •64.Класифікація інфекційних хвороб.
- •66.Поняття про імунологію. Види імунітету. Профілактичні щеплення.
- •71. Загартування сонцем.
- •72. Водні процедури, як фактор загартування.
- •73.Дизентерія. Збудник, джерело інфекції, ознаки, принципи лікування, профілактичні заходи.
- •75.Харчові токсикоінфекції. Збудник, джерело інфекції, ознаки, профілактичні заходи.
- •77. Харчування дітей від 1 до 7 років.
- •78. Організація харчування в дошкільній установі.
- •79. Режим дня дітей ясельного віку.
- •80. Режим дня дітей дошкільного віку.
- •85. Гігієна сну
- •88. Аномалії конституції та алергічні реакції у дітей
- •89.Виховання навичок осообистої гігієни у дітей в дошкільних закладах
- •90.Значення контролю за розвитком і станом здоров`я дитини для планування виховної та оздоровчої роботи в дошкільному закладі
22. Захворювання дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія: ознаки, перебіг, профілактика лікування.
Пневмонія — це запалення легенів. Пневмонія прийнято вважати підступною хворобою. При уявній простоті процесу (бактеріальне запалення тканини легені) вона дуже різноманітна у своїх проявах. Найчастіше пневмонія проявляється таким чином, що запідозрити патологію з боку легень не так вже й просто. Така особливість цієї хвороби пов'язана з тим, що величезну роль відіграють вік і умови, в яких розвивається пневмонія. Збудники (бактерії), що викликають запалення легенів у немовляти, який захворів вдома, і у літньої людини, який захворів під час перебування в лікарні, принципово різні, відповідно і прояви, і лікування, і прогноз у цих хворих кардинально відрізняються.
У більшості випадків доводиться стикатися із запаленням легенів, яке є ускладненням ГРВІ чи з пневмонією, яка починається відразу, без всяких попередніх простуд.
У цьому випадку відомий коло мікробів, які викликають пневмонію, і лікарі, підбираючи антибіотик для лікування, орієнтуються саме на цей список потенційно можливих збудників. Необхідність враховувати те, який саме мікроб викликав запалення, диктується тим, що не всі антибіотики діють на всі мікроби. Вибір антибіотика залежить від того, наскільки конкретна бактерія чутлива до дії антибактеріального препарату.
23. Бронхіальна астма – причини, ознаки, допомога при приступі ядухи. Профілактика.
Бронхіальна астма (БА) – хронічне запалення дихальних шляхів, у якому важливе значення мають клітини запалення та клітинні елементи трахеобронхіального дерева, що викликають супутнє підвищення гіперреактивності бронхів, а це призводить до повторних епізодів приступів ядухи або свистячих хрипів, задишки, відчуття стискання в грудній клітці, особливо вночі або вранці. Ці явища пов’язані з поширеною, але змінною за своїми проявами бронхіальною обструкцією, вона може бути частково оборотною спонтанно або під впливом лікування. Причини бронхіальної астмиБронхіальну астму слід розглядати як поліетіологічне захворювання із поєднаними впливами внутрішніх факторів (що зумовлюють схильність) та зовнішніх (що її реалізують).Внутрішні фактори базуються на доказаній спадковості бронхіальної астми: серед родичів першого ступеня родинності ризик для дитини при хворобі у одного з батьків складає 50 %, при хворобі обох він зростає до 65 %. Гени, відповідальні за схильність до БА, розташовані на різних хромосомах та відповідають за розвиток алергії . Зовнішні фактори охоплюють впливи алергенів у схильних до атопії осіб. Алергени класифікуються як побутові (домашній пил, домашні кліщі, алергени тарганів), алергени тварин та птахів (кішки, собаки, гризуни, коні, папуги, голуби, домашня птиця), пилкові (при цвітінні дерев, квітів, трав), грибкові та плісеневі; професійні алергени, яких нараховують до 360 назв (серед них хімічні речовини, ліки, метали, фарби, текстиль, бібліотечний пил), харчові алергени (білкового походження, консерванти, харчові барвники), предмети домашньої хімії (пральні, миючі засоби, домашня косметика та парфумерія). Головними проявами бронхіальної астми є порушення функції дихання. Найяскравішим проявом захворювання є періодичні напади ядухи, що провокуються тригерними механізмами. Найчастішими чинниками стають алергени оточуючого середовища із повітря.
Раптово хворий відчуває утруднення дихання, переважно при видиху, що супроводжується дистанційними (які чути оточуючим) свистячими хрипами. Приступу може передувати кашель (сухий або із незначною кількістю мокротиння), відчуття стискання в грудній клітці. Фізична активність під час приступу обмежується, хворий може приймати сидяче положення із фіксованими руками на ліжку, що полегшує роботу дихальних м’язів. Частота дихання зменшується за рахунок подовженого видиху (12-14 хв); ЧСС, навпаки, зростає (тим більше, чим важчий приступ). Над легенями перкуторно збільшується тимпанічний звук за рахунок збільшення затриманого повітря, прослуховуються свистячі хрипи. При важкому приступі відзначається утруднення мови, ціаноз, бліда шкіра, пітливість обличчя, волосся, підвищення АТ, тахікардія, можливі аритмії серця, м’язи грудної клітки напружені.
Лікування бронхіальної астми — тривалий процес, що вимагає постійного лікарського контролю і високої відповідальності хворого. Дія препаратів для лікування астми спрямоване не на усунення причини захворювання (яка, до речі, ще не відома), а на зняття нападів і їх профілактику. Саме тому стільки уваги приділяється лікарями саме запобіганню нападів, і в першу чергу немедикаментозними засобами.
Профілактика включає в себе заходи, спрямовані на усунення причин, що викликають погіршення стану хворого. Це — здоровий спосіб життя (виключення куріння, утримання в чистоті робочих і житлових приміщень, регулярне перебування на свіжому повітрі). При уявній простоті цих заходів, вони реально (науково обгрунтований факт!) Сприяють значному зниженню частоти нападів.
Пневмонія — це запалення легенів. Пневмонія прийнято вважати підступною хворобою. При уявній простоті процесу (бактеріальне запалення тканини легені) вона дуже різноманітна у своїх проявах. Найчастіше пневмонія проявляється таким чином, що запідозрити патологію з боку легень не так вже й просто. Така особливість цієї хвороби пов'язана з тим, що величезну роль відіграють вік і умови, в яких розвивається пневмонія. Збудники (бактерії), що викликають запалення легенів у немовляти, який захворів вдома, і у літньої людини, який захворів під час перебування в лікарні, принципово різні, відповідно і прояви, і лікування, і прогноз у цих хворих кардинально відрізняються.
У більшості випадків доводиться стикатися із запаленням легенів, яке є ускладненням ГРВІ чи з пневмонією, яка починається відразу, без всяких попередніх простуд.
У цьому випадку відомий коло мікробів, які викликають пневмонію, і лікарі, підбираючи антибіотик для лікування, орієнтуються саме на цей список потенційно можливих збудників. Необхідність враховувати те, який саме мікроб викликав запалення, диктується тим, що не всі антибіотики діють на всі мікроби. Вибір антибіотика залежить від того, наскільки конкретна бактерія чутлива до дії антибактеріального препарату.