22. Захворювання дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія: ознаки, перебіг, профілактика лікування.

Пневмонія — це запалення легенів. Пневмонія прийнято вважати підступною хворобою. При уявній простоті процесу (бактеріальне запалення тканини легені) вона дуже різноманітна у своїх проявах. Найчастіше пневмонія проявляється таким чином, що запідозрити патологію з боку легень не так вже й просто. Така особливість цієї хвороби пов'язана з тим, що величезну роль відіграють вік і умови, в яких розвивається пневмонія. Збудники (бактерії), що викликають запалення легенів у немовляти, який захворів вдома, і у літньої людини, який захворів під час перебування в лікарні, принципово різні, відповідно і прояви, і лікування, і прогноз у цих хворих кардинально відрізняються.

У більшості випадків доводиться стикатися із запаленням легенів, яке є ускладненням ГРВІ чи з пневмонією, яка починається відразу, без всяких попередніх простуд.

У цьому випадку відомий коло мікробів, які викликають пневмонію, і лікарі, підбираючи антибіотик для лікування, орієнтуються саме на цей список потенційно можливих збудників. Необхідність враховувати те, який саме мікроб викликав запалення, диктується тим, що не всі антибіотики діють на всі мікроби. Вибір антибіотика залежить від того, наскільки конкретна бактерія чутлива до дії антибактеріального препарату.

23. Бронхіальна астма – причини, ознаки, допомога при приступі ядухи. Профілактика.

Бронхіальна астма (БА) – хронічне запалення дихальних шляхів, у якому важливе значення мають клітини запалення та клітинні елементи трахеобронхіального дерева, що викликають супутнє підвищення гіперреактивності бронхів, а це призводить до повторних епізодів приступів ядухи або свистячих хрипів, задишки, відчуття стискання в грудній клітці, особливо вночі або вранці. Ці явища пов’язані з поширеною, але змінною за своїми проявами бронхіальною обструкцією, вона може бути частково оборотною спонтанно або під впливом лікування. Причини бронхіальної астмиБронхіальну астму слід розглядати як поліетіологічне захворювання із поєднаними впливами внутрішніх факторів (що зумовлюють схильність) та зовнішніх (що її реалізують).Внутрішні фактори базуються на доказаній спадковості бронхіальної астми: серед родичів першого ступеня родинності ризик для дитини при хворобі у одного з батьків складає 50 %, при хворобі обох він зростає до 65 %. Гени, відповідальні за схильність до БА, розташовані на різних хромосомах та відповідають за розвиток алергії . Зовнішні фактори охоплюють впливи алергенів у схильних до атопії осіб. Алергени класифікуються як побутові (домашній пил, домашні кліщі, алергени тарганів), алергени тварин та птахів (кішки, собаки, гризуни, коні, папуги, голуби, домашня птиця), пилкові (при цвітінні дерев, квітів, трав), грибкові та плісеневі; професійні алергени, яких нараховують до 360 назв (серед них хімічні речовини, ліки, метали, фарби, текстиль, бібліотечний пил), харчові алергени (білкового походження, консерванти, харчові барвники), предмети домашньої хімії (пральні, миючі засоби, домашня косметика та парфумерія). Головними проявами бронхіальної астми є порушення функції дихання. Найяскравішим проявом захворювання є періодичні напади ядухи, що провокуються тригерними механізмами. Найчастішими чинниками стають алергени оточуючого середовища із повітря.

Раптово хворий відчуває утруднення дихання, переважно при видиху, що супроводжується дистанційними (які чути оточуючим) свистячими хрипами. Приступу може передувати кашель (сухий або із незначною кількістю мокротиння), відчуття стискання в грудній клітці. Фізична активність під час приступу обмежується, хворий може приймати сидяче положення із фіксованими руками на ліжку, що полегшує роботу дихальних м’язів. Частота дихання зменшується за рахунок подовженого видиху (12-14 хв); ЧСС, навпаки, зростає (тим більше, чим важчий приступ). Над легенями перкуторно збільшується тимпанічний звук за рахунок збільшення затриманого повітря, прослуховуються свистячі хрипи. При важкому приступі відзначається утруднення мови, ціаноз, бліда шкіра, пітливість обличчя, волосся, підвищення АТ, тахікардія, можливі аритмії серця, м’язи грудної клітки напружені.

Лікування бронхіальної астми — тривалий процес, що вимагає постійного лікарського контролю і високої відповідальності хворого. Дія препаратів для лікування астми спрямоване не на усунення причини захворювання (яка, до речі, ще не відома), а на зняття нападів і їх профілактику. Саме тому стільки уваги приділяється лікарями саме запобіганню нападів, і в першу чергу немедикаментозними засобами.

Профілактика включає в себе заходи, спрямовані на усунення причин, що викликають погіршення стану хворого. Це — здоровий спосіб життя (виключення куріння, утримання в чистоті робочих і житлових приміщень, регулярне перебування на свіжому повітрі). При уявній простоті цих заходів, вони реально (науково обгрунтований факт!) Сприяють значному зниженню частоти нападів.

Пневмонія — це запалення легенів. Пневмонія прийнято вважати підступною хворобою. При уявній простоті процесу (бактеріальне запалення тканини легені) вона дуже різноманітна у своїх проявах. Найчастіше пневмонія проявляється таким чином, що запідозрити патологію з боку легень не так вже й просто. Така особливість цієї хвороби пов'язана з тим, що величезну роль відіграють вік і умови, в яких розвивається пневмонія. Збудники (бактерії), що викликають запалення легенів у немовляти, який захворів вдома, і у літньої людини, який захворів під час перебування в лікарні, принципово різні, відповідно і прояви, і лікування, і прогноз у цих хворих кардинально відрізняються.

У більшості випадків доводиться стикатися із запаленням легенів, яке є ускладненням ГРВІ чи з пневмонією, яка починається відразу, без всяких попередніх простуд.

У цьому випадку відомий коло мікробів, які викликають пневмонію, і лікарі, підбираючи антибіотик для лікування, орієнтуються саме на цей список потенційно можливих збудників. Необхідність враховувати те, який саме мікроб викликав запалення, диктується тим, що не всі антибіотики діють на всі мікроби. Вибір антибіотика залежить від того, наскільки конкретна бактерія чутлива до дії антибактеріального препарату.