- •6.Групи здоров”я дітей.
- •7.Гігієнічні основи фізичного виховання дітей дошкільнго віку.
- •8. Значення раціонального харчування дітей різних вікових груп у профілактиці дитячих хвороб.
- •9. Гігєнічна оцінка фізичного розвитку дитини.
- •10. Гігієна дітей раннього віку.
- •11. Вигодовування дітей грудного віку: природне, штучне, змішане. Переваги материнського молока для вигодовування дитини.
- •13.Ознаки рахіту, засоби профілактики рахіту, принципи лікування.
- •14. Принципи догляду за хворою дитиною
- •15. Хвороби порожнини рота: стоматит, афтозний стоматит, профілактика і лікування.
- •16. Гострий гастрит, хронічний гастрит –причини, ознаки, принципи лікування. Дієтотерапія
- •18. Гельмінтози дітей та їх профілактика
- •20. Гострі і хронічні запалення жовчних шляхів. Ознаки, принципи лікування. Профілактика.
- •21. Захворювання органів дихання у дітей і їх профілатика: риніт, аденотонзиліт, ларингіт, трахеїт.
- •22. Захворювання дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія: ознаки, перебіг, профілактика лікування.
- •23. Бронхіальна астма – причини, ознаки, допомога при приступі ядухи. Профілактика.
- •24. Анемія у дітей і їх профілактика.
- •31.Цукровий діабет: причини, види, ознаки, перебіг, принципи лікування.
- •32.Профілактика цукрового діабету у дітей.
- •33.Надання невідкладної допомоги при гупер- і гіпоглікемічних станах у дітей.
- •34Психологічна, психопрофілактика й організаційна роль педагога у наданні психоневрологічної допомоги дітям.
- •35Профілактика порушень зору та слуху у дітей.
- •37.Поняття про епідемічний процес.
- •38.Імунітет, види імунітету.
- •40.Роль профілактичних щеплень у попередженні інфекційних хвороб.
- •41.Епідемічний паротит.
- •42. Грип, гострі респіраторно-вірусні інфекції. Ознаки, профілактика. Принципи лікування.
- •43.Профілатика туберкульозу у дітей.
- •44Сальмонельоз, харчові токсикоінфекції у дітей. Прояви, перебіг, лікування, профілактика.
- •45.Вірусні гепатити, їх згубний вплив на здоров”я дітей, принципи, профілактика
- •46. Епідемічна ситуація щодо розповсюдження вірусного гепатиту і туберкульозу серед дітей.
- •47. Санітарно-просвітницька робота серед дітей та їх батьків щодо запобігання розповсюдження інфекційних хвороб.
- •48. Захворюваність на віл/снід в Україні. Шляхи зараження, прояви хвороби, профілактика.
- •49. Особливості віл-інфікування та перебіг сніДу у дітей. Прогноз.
- •51.Дифтерія. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •52. Скарлатина. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •53.Кашлюк (коклюш). Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •54.Кір. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •55.Вітряна віспа. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •56.Краснуха. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •57.Епідемічний паротит. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •58.Грип як гостре епідемічне захворювання.
- •59.Аденовірусні інфекції.
- •63.Поняття про інфекційні хвороби. Епідемічний процес.
- •64.Класифікація інфекційних хвороб.
- •66.Поняття про імунологію. Види імунітету. Профілактичні щеплення.
- •71. Загартування сонцем.
- •72. Водні процедури, як фактор загартування.
- •73.Дизентерія. Збудник, джерело інфекції, ознаки, принципи лікування, профілактичні заходи.
- •75.Харчові токсикоінфекції. Збудник, джерело інфекції, ознаки, профілактичні заходи.
- •77. Харчування дітей від 1 до 7 років.
- •78. Організація харчування в дошкільній установі.
- •79. Режим дня дітей ясельного віку.
- •80. Режим дня дітей дошкільного віку.
- •85. Гігієна сну
- •88. Аномалії конституції та алергічні реакції у дітей
- •89.Виховання навичок осообистої гігієни у дітей в дошкільних закладах
- •90.Значення контролю за розвитком і станом здоров`я дитини для планування виховної та оздоровчої роботи в дошкільному закладі
34Психологічна, психопрофілактика й організаційна роль педагога у наданні психоневрологічної допомоги дітям.
35Профілактика порушень зору та слуху у дітей.
Посилений розвиток технічного прогресу і збільшення навантаження в школі сьогодні привели до того, що різко збільшилася кількість дітей, які страждають короткозорістю. Короткозорість - це прогресуюче захворювання, причиною його виникнення є подовження очного яблука. У маленьких дітей короткозорість спостерігається дуже рідко, частіше вона розвивається у школярів. При короткозорості дитина починає погано бачити віддалені об'єкти, а близькі об'єкти бачить добре. Розвивається короткозорість або міопія поки дитина продовжує рости, тобто до 20 років. Факторів, що сприяють розвитку короткозорості, дуже багато. В основному вони наступні: - Спадкова і вроджена схильність, при цьому очне яблуко в дитини спочатку має витягнуту форму; - Надмірне навантаження на очі через напружену роботу на близькій відстані; - слабкі акомодаційні м'язи очей, які погано відповідають за «настройку» кришталика, через що дитина «плутає» різні відстані; - Ослаблена склера ока. Почати профілактику короткозорості потрібно практично з самого раннього дитинства. Уже на другому тижні життя малюк починає фіксувати свій погляд на предметах, а на другому місяці у нього формується свідомий погляд. Для нормального розвитку зору дитяче ліжечко розмістите в самому світлому місці кімнати і дивіться, щоб яскраве світло від лампочки освітлення або сонячне світло не засліплювали йому очі. Брязкальця намагайтеся купити дитині зеленого, червоного і оранжевого кольору. Висіти над ліжечком маляти вони повинні на відстані не менше 30 см. У більшості дітей зір починає стрімко падати з моменту збільшення навантаження на очі. Якщо раніше це було характерно для дітей-першокласників, зараз збільшилася кількість дітей п'ятирічного віку, які мають проблеми із зором. Це пов'язано з тим, що сучасні батьки починають навчати дітей читати, рахувати й малювати з трирічного віку, а вже до п'яти років у них розвивається короткозорість. Звичайно, розвитку короткозорості у маленьких дітей також сприяє тривалий перегляд мультфільмів, телепередач, захоплення комп'ютерними іграми.
Найпопулярніший метод корекції короткозорості лазером робиться дітям з 18 років, коли організм до кінця сформується. До цього віку при короткозорості дитини батьки повинні дбати про те, щоб якомога раніше призупинити процесрозвитку короткозорості. Для цього треба тренувати очні м'язи, роблячи вправи спрямовані на дозованій напрузі і розслабленні очей. Окуліст може призначити спеціальні краплі для очей і різні фізіопроцедури, які допоможуть поліпшити харчування очей. Для поліпшення обмінних процесів в організмі призначають приймати вітаміни для очей, біодобавки та харчування, збагачене вітаміном А.
Для уникнення погіршення зору дитини організуйте йому правильний режим дня і харчування. Дитина обов'язково повинна багато рухатися, найкраще записати школярів у спортивні секції, для зору гарні такі види спорту, як плавання, бадмінтон, теніс, волейбол та футбол. Ігри з м'ячем розвивають у дитини фокусування внутрішньоочного м'яза, адже під час гри потрібно весь час дивитися вдалину і в близь. Дуже важливо для зору, щоб дитина добре висипалася. У раціоні харчування дитини обов'язково повинні бути присутніми фрукти та овочі.
Профілактика порушень слуху у дітей. Постійний гучний звуковий життєвий фон пошкоджує ще не цілком розвинені сенсорні рецептори, розташовані у внутрішньому вусі дитини, і вони вже не зможуть передавати в мозок звукову інформацію. Ситуація ускладнюється ще й тим, що погіршення слуху в дитячому віці практично завжди носить безповоротний характер. Саме тому щоб уникнути виникнення у дитини проблеми зі слухом, а отже, і розумовим розвитком подбайте про те, щоб сила щоденного шумового впливу на вашого малюка не перевищувала 85 децибел. Не гуляйте з дитиною вздовж автострад, а якщо ви живете в шумному мегаполісі, встановіть якісні вікна та покриття для підлоги. Не завадить і додаткова звукоізоляція приміщення, яка забезпечить вашого малюка від шуму будівельних інструментів і гучної музики, що виходять з сусідніх квартир. Слідкуйте, щоб дитина довго не гралась гучними музичними іграшками, не давайте йому слухати музику в плеєрі і не беріть його з собою на занадто гучні заходи, на кшталт рок-концерту. І ще: оберігайте слух дитини від вибухів хлопавок, петард і феєрверків, а якщо проводите в будинку ремонтні роботи з використанням дриля, обов'язково надягайте малюкові навушники. Методи діагностики порушень слуху у дітей. Пам'ятайте: рання діагностика порушень слуху в дитини - запорука його майбутнього фізичного і психічного здоров'я та гармонійного розвитку. Новонароджене немовля з хорошим слухом повинен здригатися від плеску руками, на відстані 1-2 м від нього, і якимось чином реагувати на звук вашого голосу. У 6-12 місяців малюк повинен повертати голову у бік, звідки виходять знайомі для нього звуки, а також реагувати голосом на ваше до нього звернення. У півтора року дитина в нормі повинна вимовляти прості слова і вказувати на звичайні предмети, почувши їх назву. У 2 роки дитина в змозі виконувати нескладні завдання, поставлені йому за допомогою одного лише голосу (без використання жестів), і повторювати за дорослими слова і словосполучення. До 3 років малюк повинен чітко уловлювати і визначати джерело звуку. В 4 роки дитина повинна вміти по черзі виконувати 2-3 простих завдання (наприклад: «Збери іграшки, помий руки і сідай за стіл»). В 5 років дитина вже повинен досить розбірливо і складно розмовляти. До 6-7 років дитина повинна вміти детально повторювати почуте, виразно висловлювати свої побажання і думки, а також концентрувати свою увагу на якомусь завданні не менше 20 хвилин.
. 36.Особливості протікання інфекційних захворювань: взаємодія мікро- і макроорганізму.
Процес вторгнення патогенних мікроорганізмів в організм людини та їх розмноження з наступним розвитком хвороби називається інфікуваннямВзаємодія мікро- і макроорганізму зовні може не проявлятись. У таких випадках протікає безсимптомний інфекційний процес, що супроводжується певною імунною відповіддю. Людина в такому випадку є бактеріо- або вірусоносієм. Інфекційні хвороби мають особливість швидко розповсюджуватись серед людей. Якщо інфекційним захворюванням охоплюються великі групи людей, пов'язані між собою ланкою зараження, говорять про епідемії. Розповсюдження інфекційних захворювань на цілі континенти, або на всю земну кулю - характеризується терміном пандемія. Поодинокі захворювання, що з'являються від випадку до випадку, називають спорадичними.
Характерною особливістю гострих інфекційних захворювань є циклічний перебіг. Виділяють чотири періоди циклу: інкубаційний, продромальний, період розвитку хвороби, реконвалесценсії.
Інкубаційний (прихований) період - це час від проникнення збудника в організм до появи перших ознак хвороби. Він триває від кількох годин до кількох діб, або навіть років. У цей період відбувається активне розмноження збудника і накопичення в організмі людини продуктів його життєдіяльності.
Продромальний період, або період передвісників, характеризується появою перших ознак хвороби загального характеру (нездужання, загальна слабкість, головний біль, погіршення апетиту тощо). Його тривалість - 1-4 доби.
У період розвитку хвороби стають помітними типові для неї ознаки, які з'являються у певній послідовності.
Протягом реконвалесценсії спостерігається зменшення інтоксикації, виразності та прояву специфічних ознак. Організм звільняється від мікробів, видужує. Проте можливі й рецидиви - перехід у хронічну форму, а також летальний кінець.
Складовими компонентами епідемічного процесу є джерело інфекції, механізм розповсюдження інфекції і сприйнятливе до даного захворювання населення.