15. Хвороби порожнини рота: стоматит, афтозний стоматит, профілактика і лікування.

Стоматит і пародонтит є станами, домінуючими в структурі запальних захворювань порожнини рота. Стоматит (від грец. Stoma - рот) - запалення слизової оболонки порожнини рота, що супроводжується її дистрофічними змінами. У людини стоматит може бути викликаний пошкодженням різного характеру (механічним, термічним, хімічним, фізичним), авітамінозом, цукровим діабетом, захворюваннями серцево-судинної, нервової, кровотворної систем, органів травлення, гострої (кір, скарлатина, дифтерія) і хронічної (туберкульоз) інфекцією, інтоксикацією, паразитичними грибками (кандидоз).Чинниками, що сприяють появі травматичної стоматиту, зазвичай є відкладення зубного каменю, каріозні зуби, неправильно виготовлені протези, пломби, чужорідні предмети, опіки гарячою їжею, вплив лугв, кислот і т.п. При короткочасному впливі пошкоджуючого фактора розвивається катаральний процес: слизова оболонка гіперемована, набрякла, кровоточить; при тривалій дії утворюються виразки, навколо яких формуються запальні валики.Стоматит, викликаний загальними захворюваннями організму і характеризується появою на слизовій оболонці порожнини рота афт, може протікати гостро і хронічно. Гострий афтозний стоматит частіше виникає у дітей, що страждають шлунково-кишковими і вірусними захворюваннями, діатезом. При цьому температура тіла зазвичай підвищена. На слизовій оболонці ясен, губ, неба з'являються афти, оточені яскраво-червоним обідком; виникає рясне слиновиділення. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені та болючі. Захворювання триває 7-10 днів. Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит характеризується періодичним виникненням на слизовій оболонці щік, бічній поверхні язика, нижньої губи одиночних афт, дно яких покрито сіро-жовтим нальотом. Лімфатичні вузли, як правило, не збільшені. Захворювання триває 5-10 днів, після чого афти епітелізіруются або перетворюються на виразки. Виразковий стоматит часто виникає при гострих ентероколітах, виразковій хворобі шлунка, після перенесених ангіни і грипу, при інтоксикації ртуттю, вісмутом. Виразки можуть розташовуватися на всій слизовій оболонці; з'являється неприємний запах з рота, рясне слиновиділення. При захворюваннях крові (лейкози) на слизовій оболонці порожнини рота і мигдалинах з'являються афти, що перетворюються потім у виразки. Та ж картина спостерігається і при променевої хвороби.

16. Гострий гастрит, хронічний гастрит –причини, ознаки, принципи лікування. Дієтотерапія

Гастрит - запалення слизової (внутрішньої) оболонки стінки шлунка.

Хронічний гастрит проявляється хронічним запаленням слизової оболонки (у ряді випадків і більше глибоких шарів) стінки шлунка. Дуже поширене захворювання, що складає в структурі хвороб органів травлення близько 35%, а серед захворювань шлунка - 80 - 85%.

Хронічний гастрит іноді є результатом подальшого розвитку гострого гастриту, проте частіше розвивається під впливом різних неблагопіятних факторів ( повторні та тривалі порушення харчування, вживання гострої і грубої їжі, пристрасть до занадто гарячої їжі, погане розжовування, їжа всухом'ятку, вживання міцних спиртних напоїв - гастрит алкогольний). Причиною хронічного гастриту можуть бути якісно неповноцінне харчування (особливо дефіцит білка, заліза і вітамінів), тривалий безконтрольний прийом медикаментів, що володіють дратівливою дією на слизову оболонку шлунка (саліцилати, бутадіон, преднізолон, деякі антибіотики, сульфаніламіди та ін), виробничі шкідливості (з'єднання свинцю, вугільна, металевий пил і ін), дія токсинів при інфекційних захворюваннях, спадкова схильність..

Симптоми і перебіг хронічного гастриту. Найбільш частими симптомами є відчуття тиску і розпирання в епігастральній ділянці після їжі, печія, нудота, іноді тупий біль, зниження апетиту, неприємний смак у роті, при пальпації - нерідко легка болючість в епігастрії. Спочатку захворювання може протікати з різним секреторним тлом, хоча частіше за все є тенденція до зниження секреції і кислотності шлункового соку.Хронічний гастрит з нормальною та підвищеною секреторною функцією шлунка - зазвичай поверхневий або з ураженням шлункових залоз без атрофії; виникає частіше у молодому віці переважно у чоловіків. Характерні біль, нерідко язвенноподобная, печія, відрижка кислим, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці після їжі, іноді - закрепи. Нерідко спостерігається рясна шлункова секреція в нічний час.

Гострий гастрит - це гостре запалення слизової оболонки шлунка. Поява даного захворювання може бути обумовлено хімічними, механічними, термічними та бактеріальними причинами. Проявами гастриту є пошкодження поверхневого епітелію і залозистого апарату слизової оболонки шлунка і розвиток в ній запальних змін. Запальний процес може обмежуватися поверхневим епітелієм слизової оболонки або розповсюджуватися на всю товщу слизової оболонки і навіть м'язовий шар стінки шлунка.

Причини гострого гастриту - неправильне харчування, харчові токсикоінфекції, подразнюючу дію деяких ліків (саліцилати, бутадіон, броміди, наперстянка, антибіотики, сульфаніламіди), харчова алергія (на суницю, гриби тощо) і т. д. Також гострий гастрит виникає при порушеннях обміну речовин і опіках слизової оболонки шлунка. Гостре роздратування шлунка може розвиватися при важких радіаційних ураженнях.

Симптоми гострого гастриту - характерні відчуття тяжкості і повноти в надчеревній ділянці, нудота, слабкість, запаморочення, блювота, пронос. Шкірні покриви і видимі слизові бліді, язик обкладений сірувато-білим нальотом, слинотеча або, навпаки, сильна сухість у роті. При пальпації виявляється болючість в епігастральній області (область шлунка). Прогноз при своєчасно розпочатому лікуванні сприятливий. Якщо дія шкідливих чинників повторюється, то гострий гастрит зазвичай переходить у хронічний.

Лікування гострого гастриту. Лікування починають з очищення шлунку і кишечника, а при інфекційній етіології гастриту - призначення антибактеріальних препаратів (ентеросептол по 0,25-0,5 г 3 рази на день, левоміцетин по 0,5 4 рази на добу та ін) і абсорбуючих речовин ( активоване вугілля, каолін та ін ). При гострому алергічному гастриті показані антігіс-Таміно кошти. При вираженому больовому синдромі - холіноблокуючу препарати (атропін -0,5-1 мл 0,1% розчину п / к, платифіліну гідротартрат-1 мл 0,2% розчину п / к), спазмопітікі (папаверину гідрохлорид 1 мл 2% розчину п / к). При зневодненні - парентеральне введення ізотонічного розчину хлориду натрію і 5% розчину глюкози.

Лікувальне харчування: перші 1-2 дні рекомендується утримуватися від прийому їжі, але дозволяється питво невеликими порціями міцного чаю, боржому; 2-3 - й день дозволяють нежирний бульйон, слизовий суп, манну і протерту рисову кашу, киселі. Потім хворого переводять на дієту № 1, а через 6-8 днів - на звичайне харчування. Профілактика простого гастриту зводиться до раціонального харчування, суворому санітарно-гігієнічного нагляду на підприємствах громадського харчування, санітарно-освітньої роботи з населенням.

17.Гострий апендицит. Ознаки, допомога.

Гострий апендицит є найчастішою причиною виникнення синдрому «гострого живота» і вимагає оперативного втручання. Захворювання спостерігається у всіх вікових групах, але частіше виникає у людей молодше 40 років і рідко до віку двох років. Перші ознаки гострого апендициту часто можуть турбувати рідко. Клінічні прояви Переважна більшість (95%) хворих апендицитом мають наступні симптоми: болю - спочатку поширені, потім локалізовані; втрата апетиту. Проте, приблизно у половини пацієнтів «типові» ознаки апендициту можуть імітувати інші гострі захворювання черевної порожнини. У маленьких дітей і літніх людей часто спостерігається комплекс неспецифічних симптомів, які розвиваються на більш пізніх стадіях патологічного процесу, що підвищує ризик ускладнень. Червоподібний відросток в нормі знаходиться в нижньому правому квадранті живота, що визначає локалізацію болю при апендициті. При розташуванні апендикса за сліпою кишкою або в порожнині таза хворобливі відчуття можуть з'являтися лише при пальцевому дослідженні прямої кишки. Навпаки, при вагітності зміщення червоподібного відростка вагітною маткою догори відповідає більш високій локалізації больових відчуттів Класичні симптоми апендициту Поява болів у верхній частині живота або в області пупка, що супроводжуються нудотою, блювотою і втратою апетиту. Поступова міграція болю в правий нижній квадрант живота (в точку Мак-Бурнея), посилення болю при натисканні на очеревину і різкому ослабленнітиску (симптом Щоткіна-Блюмберга).доскообразное напруження м'язів живота пацієнта при пальпації або кашлі.Невисока лихоманка: температура тіла в межах 37,7-38,3 ° С. нерізке підвищення кількості лейкоцитів у крові (лейкоцитоз).Діагноз зазвичай ставиться на підставі історії і клінічних ознак захворювання. Типова картина гострого апендициту розвивається дуже швидко, зазвичай менш ніж за 24 години. Його симптоми тривають більше 48 годин, діагноз апендициту малоймовірний. Специфічних тестів для підтвердження апендициту не існує, до додаткових методів дослідження вдаються при сумнівах в діагнозі.ЗахворюваністьГострий апендицит належить до частих захворювань у дитячому і молодому віці; захворюваність серед чоловіків вище, ніж у жінок (співвідношення 3:2). Значно рідше апендицит зустрічається в ранньому дитячому і літньому віці, при цьому наголошується підвищений ризик розвитку різного роду ускладнень.В цілому захворюваність апендицитом у світі знижується. Точна причина цього невідома, проте порівняно низький рівень патології в країнах, що розвиваються (особливо в деяких регіонах Азії) говорить про ймовірної ролі факторів харчування.Єдиним методом лікування гострого апендициту є хірургічне видалення відростка (анпендектомія). Сьогодні широкого поширення набули операції з лапароскопічного доступу.