32.Профілактика цукрового діабету у дітей.

Цукровий діабет у дітей характеризується гострим початком, тяжким перебігом зі схильністю до кетоацидозу, необхідністю постійної замісної терапії інсуліном. Основними клінічними ознаками маніфестації цукрового діабету є поліурія, полідипсія та схуднення. Серед допоміжних симптомів: загальна слабкість, ніктурія, свербіж та захворювання шкіри, астеновегетативні прояви, поліфагія чи зниження апетиту.

Цукровий діабет у дітей лікується тільки комплексно, дієта плюс інсулінова терапія. Дієта повинна бути спрямована не лише на лікування захворювання, але і на те, що б забезпечити правильне і збалансоване харчування, для нормального фізичного і статевого розвитку дітей. Сучасна медицина володіє великим арсеналом лікарських засобів з лікування цукрового діабету. Але лікування повинен призначати тільки лікар ендокринолог. Треба розуміти, що хворий з діабетом не стільки має отримувати лікування у вигляді лікарських препаратів, скільки повинен поміняти спосіб життя, дотримуватися дієти і правильного режиму дня.

Лікарська терапія. Це призначення інсуліну, але дозування повинне бути індивідуальним, в залежності від ступеня тяжкості перебігу цукрового діабету та віку дітей. Інсуліни бувають різного типу короткого, тривалого або середньої дії, дозування та режим введення призначається лікарем. І надалі після досягнення компенсації контролюється самою дитиною або особою, яка доглядає за ним. На відміну від дорослих діти рідко можуть обходитися без інсулінової терапії, тому це становить певні труднощі. Так як вимагає постійного контролю лікаря, батьків, і самої дитини. Поки дитина перебуває в стаціонарі, дозу введеного інсуліну контролює лікар. Одночасно з цим дітей старше 12 років, одного з батьків, який буде здійснювати догляд за хворою дитиною, навчають навикам контролю рівня глюкози крові та сечі. За допомогою спеціальних апаратів і набору тест смужок. Режим і дозування підбирається індивідуально, під кожну дитину.

Наступний важливий аспект в лікуванні цукрового діабету у дитини, це дієта. Складатися вона повинна лікарем ендокринологом, враховувуються індивідуальні звички, і особливості харчування в сім'ї. Використовуване поняття «хлібна одиниця» при дієтотерапії у дорослих не застосовується у дітей. Діти це зростаючий організм і важливо, що б вони в періоді зростання отримували достатню кількість білків, жирів і вуглеводів.

Виконання лікувальних рекомендацій лікаря, дотримання дієти і режиму дня, призводить до хорошої компенсації захворювання, і поступово доза інсуліну знижується. 

31. 33.Надання невідкладної допомоги при гупер- і гіпоглікемічних станах у дітей.

Під гіпоглікемією розуміються ті чи інші клінічні симптоми, що виявляються у хворих при зниженні рівня глікемії нижче 3 ммоль /л, а проте у хворих на цукровий діабет (ЦД), що знаходяться на інсулінотерапії, симптоми гіпоглікемії можуть з'явитися і при різких коливаннях (перепадах) рівня глікемії - коли цукор крові швидко знижується з високих цифр, але не досягаючи при цьому низького рівня; гіпоглікемія може розвинутися і на тлі лікування таблетованими цукрознижувальними препаратами хворих діабетом похилого віку. Глибока гіпоглікемічна кома настає звичайно при зниженні глікемії до 1-2 ммоль /л. В основі патогенезу гіпоглікемії лежить різке зниження надходження глюкози в клітини (нейрони) головного мозку (вуглеводне і кисневе голодування головного мозку), що веде до порушення психіки, свідомості - аж до розвитку глибокої коми. Клініка гіпоглікемічної коми Гіпоглікемічна кома (На тлі інсулінотерапії) розвивається швидко, раптово, протягом 15-30 хвилин, проте, в клініці можна виділити початкову стадію, стадію психічних порушень з порушенням або без нього і стадію власне (повної) гіпоглікемічної коми. Початкова стадія гіпоглікемічної коми характеризується раптовою загальною слабкістю, профузної пітливістю, тремтінням всього тіла, почуттям голоду, може бути головний біль, серцебиття, оніміння губ, мови, парестезії, диплопія. У дітей нерідко спостерігаються нудота, блювання, пригнічений настрій, іноді збудження, агресивність. При відсутності допомоги, через кілька хвилин розвивається стан психозу: поведінка хворого може нагадувати алкогольне сп'яніння, нерідко спостерігаються агресивність, негативізм, невмотивовані вчинки; у хворих можуть бути слухові, зорові галюцинації. Хворий в цій стадії коми несамовитий. Потім приєднуються клоніко-тонічні судоми, Настає оглушення, сопорозное стан і повна втрата свідомості - кома. При огляді характерні наступні симптоми гіпоглікемічної коми: Дихання рівне, шкірні покриви вологі, гіпертонус м'язів, помірна тахікардія, іноді брадикардія, АТ нормальний або незначно підвищений. Гіпоглікемічна кома може ускладнитися розвитком набряку мозку, що спостерігається або при запізнілої діагностики, і відповідно, пізно почате лікування, або в результаті проведення неадекватної терапії.