46. Епідемічна ситуація щодо розповсюдження вірусного гепатиту і туберкульозу серед дітей.

Вірусні гепатити представляють одну з найважливіших проблем медицини всіх країн світу. За даними ВООЗ щорічно у світі вірусом гепатиту В інфікується близько 50 млн. осіб, а помирає від цього захворювання до 2 млн. осіб. На сьогоднішній день майже третя частина населення Землі інфікована вірусом гепатиту В, а за темпами та масштабами поширення ця інфекція перевищує захворюваність СНІДом та туберкульозом. Кількість носіїв вірусу гепатиту В у світі сягає 250-300 млн. осіб. Величезна кількість носіїв цього вірусу спричинює значне поширення інфекції. Таку ж гостру проблему для людства викликає і захворюваність вірусним гепатитом С. За даними Міністерства охорони здоров’я України  - хворих на вірусний гепатит С уп'ятеро більше ніж хворих на ВІЛ/СНІД та у 5-6 разів більше ніж носіїв ВІЛ. У 70% випадків гепатит С переходить у  хронічну форму. Саме тому це така велика проблема. Жертвами його нерідко стають молоді люди у віці 15-29 років, хоча «вік» інфекції поступово зростає. Часто людина навіть не здогадується про те, що хвора на гепатит С; за безсимптомне протікання його й прозвали - "лагідний убивця".  Носіїв  вірусу гепатиту С в Україні може бути від 650 тисяч осіб до 1 млн.  З кожним роком захворюваність гепатитом С в різних країнах світу зростає. Експерти  вважають, що цей ріст пов»язаний з ростом наркоманії: 38-40% молодих людей, які захворіли гепатитом С, інфікуються при внутрівенному введенні наркотичних засобів. 

З початку 90-х років ХХ сторіччя зафіксована несприятлива тенденція в епідеміологічній ситуації з туберкульозу в Україні та інших країнах. Останніми роками туберкульоз набуває все більшого розповсюдження серед дітей. У віковій структурі захворюваності дітей на туберкульоз помітне підвищення відсотка дітей раннього віку з ускладненим перебігом хвороби.. Особливо це стосується дітей грудного віку, в яких імунна система є недосконалою і не має ефективного захисту від туберкульозу. Значну кількість дітей, які захворіли на туберкульоз, становлять особи дошкільного віку. З року в рік зростає кількість померлих від туберкульозу дітей. Вмирають не лише діти раннього віку, які є найчутливішими до туберкульозної інфекції, а й є випадки смерті дітей старшого віку. Вивчаючи причини несвоєчасного виявлення туберкульозу, встановлено недостатню настороженість педіатрів щодо цієї недуги, їх необізнаність з питань ранньої діагностики хвороби.. Про це свідчить тривале (від одного місяця до 1.5 року) помилкове лікування дітей, хворих на туберкульоз, нерідко у кількох лікарнях. На основі багаторічних наукових досліджень розроблено заходи щодо організаційних форм виявлення та запобігання туберкульозу у дітей в умовах епідемії туберкульозу. Розроблені заходи щодо організації раннього та своєчасного виявлення туберкульозу відрізняються від існуючої тактики виявлення посиленням протитуберкульозних заходів у групах ризику, оскільки майже всі хворі на туберкульоз діти були з цих груп ризику, а туберкулінодіагностика серед цього контингенту дітей проводиться нерегулярно.