- •6.Групи здоров”я дітей.
- •7.Гігієнічні основи фізичного виховання дітей дошкільнго віку.
- •8. Значення раціонального харчування дітей різних вікових груп у профілактиці дитячих хвороб.
- •9. Гігєнічна оцінка фізичного розвитку дитини.
- •10. Гігієна дітей раннього віку.
- •11. Вигодовування дітей грудного віку: природне, штучне, змішане. Переваги материнського молока для вигодовування дитини.
- •13.Ознаки рахіту, засоби профілактики рахіту, принципи лікування.
- •14. Принципи догляду за хворою дитиною
- •15. Хвороби порожнини рота: стоматит, афтозний стоматит, профілактика і лікування.
- •16. Гострий гастрит, хронічний гастрит –причини, ознаки, принципи лікування. Дієтотерапія
- •18. Гельмінтози дітей та їх профілактика
- •20. Гострі і хронічні запалення жовчних шляхів. Ознаки, принципи лікування. Профілактика.
- •21. Захворювання органів дихання у дітей і їх профілатика: риніт, аденотонзиліт, ларингіт, трахеїт.
- •22. Захворювання дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія: ознаки, перебіг, профілактика лікування.
- •23. Бронхіальна астма – причини, ознаки, допомога при приступі ядухи. Профілактика.
- •24. Анемія у дітей і їх профілактика.
- •31.Цукровий діабет: причини, види, ознаки, перебіг, принципи лікування.
- •32.Профілактика цукрового діабету у дітей.
- •33.Надання невідкладної допомоги при гупер- і гіпоглікемічних станах у дітей.
- •34Психологічна, психопрофілактика й організаційна роль педагога у наданні психоневрологічної допомоги дітям.
- •35Профілактика порушень зору та слуху у дітей.
- •37.Поняття про епідемічний процес.
- •38.Імунітет, види імунітету.
- •40.Роль профілактичних щеплень у попередженні інфекційних хвороб.
- •41.Епідемічний паротит.
- •42. Грип, гострі респіраторно-вірусні інфекції. Ознаки, профілактика. Принципи лікування.
- •43.Профілатика туберкульозу у дітей.
- •44Сальмонельоз, харчові токсикоінфекції у дітей. Прояви, перебіг, лікування, профілактика.
- •45.Вірусні гепатити, їх згубний вплив на здоров”я дітей, принципи, профілактика
- •46. Епідемічна ситуація щодо розповсюдження вірусного гепатиту і туберкульозу серед дітей.
- •47. Санітарно-просвітницька робота серед дітей та їх батьків щодо запобігання розповсюдження інфекційних хвороб.
- •48. Захворюваність на віл/снід в Україні. Шляхи зараження, прояви хвороби, профілактика.
- •49. Особливості віл-інфікування та перебіг сніДу у дітей. Прогноз.
- •51.Дифтерія. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •52. Скарлатина. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •53.Кашлюк (коклюш). Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •54.Кір. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •55.Вітряна віспа. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •56.Краснуха. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •57.Епідемічний паротит. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •58.Грип як гостре епідемічне захворювання.
- •59.Аденовірусні інфекції.
- •63.Поняття про інфекційні хвороби. Епідемічний процес.
- •64.Класифікація інфекційних хвороб.
- •66.Поняття про імунологію. Види імунітету. Профілактичні щеплення.
- •71. Загартування сонцем.
- •72. Водні процедури, як фактор загартування.
- •73.Дизентерія. Збудник, джерело інфекції, ознаки, принципи лікування, профілактичні заходи.
- •75.Харчові токсикоінфекції. Збудник, джерело інфекції, ознаки, профілактичні заходи.
- •77. Харчування дітей від 1 до 7 років.
- •78. Організація харчування в дошкільній установі.
- •79. Режим дня дітей ясельного віку.
- •80. Режим дня дітей дошкільного віку.
- •85. Гігієна сну
- •88. Аномалії конституції та алергічні реакції у дітей
- •89.Виховання навичок осообистої гігієни у дітей в дошкільних закладах
- •90.Значення контролю за розвитком і станом здоров`я дитини для планування виховної та оздоровчої роботи в дошкільному закладі
80. Режим дня дітей дошкільного віку.
Дітей дошкільного віку відрізняє яскраво виражена потреба в рухах, для них характерні рухова активність, вдосконалення і ускладнення мовної функції і розумової діяльності, оволодіння складними руховими навиками.
Виховний процес будується на основі режимів дня, розроблених для п'яти вікових груп: перша молодша (2-3), друга молодша (3-4), середня (4-5), старша(5-6), підготовча (5-7).
Структура режимів, послідовність і чергування окремих його компонентів єдині для всіх вікових груп. Відмінності полягають в їх тривалості. Перш за все це стосується подовження з віком часу, що відводиться для занять, скорочення тривалості денного сну і тих елементів режиму, в проведенні яких все більш зростає частка самостійної діяльності дітей - прийом їжі, підготовка до занять і прогулянок.
Режим дня дітей старшої групи (5-6 років) представлений в двох варіантах. Один з них відображає день, коли в розкладі передбачаються два заняття, а другою — дні з трьома заняттями. При пролонгованому учбовому дні відповідно виявляється укороченою прогулянка.
Враховуючи необхідність виховання дітей спільними зусиллями дошкільної установи та сім'ї і для забезпечення спадкоємності в організації розпорядку дня рекомендовані режими чітко визначають ті компоненти, які повинні здійснюватися вдома до приходу в дитячий сад і після виходу з нього, що в цілому складає приблизно 12-14 год. на добу. З цього часу близько 10 год. відводиться для нічного сну, а в решту часу передбачаються прогулянки, гігієнічні і загартовуючі процедури, спокійні ігри. Повноцінність і ефективність виховної роботи в дитячому саду значною мірою залежать від того, як організовано життя дитини в сім'ї.
Вивчення динаміки працездатності дітей дошкільного віку в тижневому циклі виявило її істотне зниження до кінця тижня не дивлячись на чітке виконання за часом встановленого учбово-виховного режиму. Дані дослідження причин такої несприятливої динаміки показали, що близько 75-80% часу перебування в дитячому саду діти знаходяться в малорухливому стані. Частка активної рухової діяльності складає не більше 18-25% часу неспання дітей, тобто вона удвічі менше їх природної потреби в русі.
81. Гігієна ігрової діяльності.
Ігрова діяльність — ефективний засіб виховання. У іграх різного вигляду (сюжетно-ролевих, дидактичних, з будівельними матеріалами, музично-дидактичних, рухомих) вирішуються багатообразні педагогічні завдання: виховання етичних якостей, відчуттів колективізму, волі. У іграх діти пізнають навколишній світ. Ігри сприяють також розвитку органів чуття, формуванню складних процесів розумової діяльності — довільної уваги, логічного мислення, мови, уяви, пам'яті. Вони сприяють зміцненню організму, підвищенню його витривалості, вдосконаленню рухів, вихованню спритності, сміливості, ініціативи, швидкості реакцій, організованості, тренуванні гальмівних процесів.
Організація ігрової діяльності протягом дня повинна здійснюватися з урахуванням раціональності поєднання різних режимних процесів і характеру зрушень, які під їх впливом відбуваються в організмі дитини.
Рухові ігри, хороводи, з м'ячем доцільно проводити в ранкові години для зняття гальмування після сну, перед заняттями статичного характеру і в перервах між ними для попередження стомлення. Ігри з бігом, стрибками, метанням і ловом, ігри-естафети, елементи спортивних ігор (городки, баскетбол, футбол, хокей, бадмінтон, настільний теніс) і спортивні вправи (катання на санках, ковзанах, велосипедах, самокатах, ходьба на лижах, ковзання) включаються в прогулянки, істотно підвищуючи їх ефективність. Вони сприяють відновленню працездатності за рахунок задоволення потреби в активній руховій діяльності.
Праця в дошкільному віці, особливо у малюків, пов'язаний з грою. Трудове виховання дітей в молодших групах направлене на розвиток навичок самообслуговування (уміння самостійно одягатися, роздягатися, умиватися, та ін.); діти надають елементарну допомогу при сервіровці столу, підготовці до занять, в догляді за рослинами, акваріумом.
Види і зміст праці старших дошкільників різноманітніші та складніші. Це — самообслуговування (допомога в прибиранні ліжок); господарська праця (сервіровка столу,, прибирання шаф); праця на природі (догляд за тваринами, рослинами,); ручна праця (виготовлення виробів з паперу, картону та ін.).
Ручна праця позитивно впливає на вдосконалення рухових можливостей кистей дитини. Під впливом ручної праці поліпшується швидкість рухів. Ці якості дуже важливі для виконання майбутньої учбової роботи в школі.
Праця здійснюється по самостійному задуму і у вигляді індивідуальних і колективних доручень, адресованих всій групі одночасно або маленьким підгрупам. Тривалість її не повинна перевищувати в старшій і підготовчій групах 20-25 хв. Працю в природі краще планувати під час другої прогулянки
82. Гігієнічні вимоги до режиму харчування.
. Харчування організовується так, щоб між окремими прийомами їжі витримувалися перерви не більше 4 год. Суворе дотримання встановлених годин прийому їжі служить умовнорефлекторним подразником харчового збудження, забезпечуючи активну секрецію травних соків і хороше засвоєння поживних речовин. Формування харчових умовнорефлекторних реакцій вже в дошкільному віці має важливе значення для профілактики розладів і патології органів травлення.
Для дітей дошкільного віку їжа є і виховним моментом, в процесі якого прищеплюються гігієнічні навики: звички обов'язково мити перед їжею руки, користуватися індивідуальними серветками, столовими приладами, самостійно і акуратно є, ретельно прожовувати їжу, полоскати рот після їжі.
У режимі дня на чотири прийоми їжі відводиться від 2 год. в молодшій до 1 год. 25 хв. в підготовчій групах. Проте дитина з'їдає сніданок приблизно за 10-15 хв., обід — за 20-25 хв., полудень — за 7-10 хв., вечеря — за 10-15 хв., тобто в цілому витрачає на їжу 55-70 хв. Неприпустимо, щоб дитина сиділа за столом довше, ніж це необхідно для того, щоб вона добре прожувала їжу і, не поспішаючи, з'їдала відведену порцію. Якщо ця вимога не дотримується, то продовжується особливо стомливий для дітей статичний стан, сприяючи формуванню у них негативного відношення до їжі і розвитку анорексії нейрогенного характеру.
83. Гігієнічні вимоги до організації навчальних занять в дошкільних установах.
Заняття — це основна форма виховно-освітньої роботи, що має істотне значення для розумового розвитку дітей дошкільного віку і підготовки їх до школи. Навчання здійснюється по певній системі з урахуванням вікових особливостей дітей при поступовому і послідовному ускладненні змісту. Мета навчання — дати дітям певний об'єм знань і створити базу для освоєння матеріалу програми, передбаченого для наступної вікової групи, а також для майбутнього навчання в школі. Типовою програмою навчання і виховання передбачені різноманітні по характеру заняття. Залежно від віку планується від 10 до 19 занять на п'ять днів тижня, виключаючи суботу.
У групах дітей 2-3-річного віку щодня проводиться два заняття (вранці і увечері) по 15-20 хв. кожне. У групах 3-4 і 4-5-річних дітей також по два заняття, але в один з днів тижня передбачається фізкультурне (третє) заняття під час прогулянки.
У старшій групі (5—6 років) розпорядок занять складніший: чотири дні діти займаються по 3 рази (у цих випадках загальна тривалість занять, включаючи перерви, складає 1 год. 25 хв.) і один день — 2 рази (загальна тривалість 1 год).
На заняттях необхідно широко використовувати наочну допомогу, дидактичні ігри, спостереження за живою природою, тобто проводити їх в такій формі, яка, з одного боку, відповідає особливостям сприйняття дітей, а з іншої - викликає їх зацікавленість, активність, спонукає до творчості.
У всіх групах протягом тижня по учбовому плану передбачається п'ять динамічних занять (фізкультура і музика). Їх слід проводити щодня і тим самим виключити поєднання протягом дня двох динамічних занять. Вони розподіляються протягом тижня також рівномірно. Фізкультуру доцільно включати в розклад на понеділок для ефективного відновлення функціонального стану центральної нервової системи дітей, а також в середу або четвер, щоб забезпечити вищі показники працездатності не тільки в цей, але і в наступний день. Не рекомендується фізкультуру проводити першим заняттям, оскільки фізичні навантаження викликають стан кисневої «недостатностіі.
Двічі на рік — на початку січня і в кінці березня — необхідно на тиждень звільнити дітей від учбових занять. У канікулярний час ширше використовуються всі форми роботи по фізичному вихованню.
84. Гігієнічні вимоги до організації прогулянок.
Прогулянки — надійний засіб оздоровлення, зміцнення організму, профілактики стомлення. У режим дня дітей в садку-яслах включено дві обов'язкові прогулянки, а третю рекомендується проводити в сім'ї. Загальна тривалість прогулянок 3 год. 50 хв. — 4 год. 30 хв. Для збільшення часу перебування дітей на свіжому повітрі доцільно вранці приймати їх на ділянці.
Прогулянки дозволяють істотно різноманітити діяльність дітей. Чергування спокійних і рухомих ігор, фізичних вправ, трудових процесів, спостережень в природі визначає оздоровчий і виховний ефект даного компоненту режиму. При правильній організації і достатній тривалості прогулянок задовольняється приблизно 45% добової потреби дітей в активній руховій діяльності. Скорочення ж прогулянок або погана їх організація підсилює гіпокінезію, не забезпечує повноцінного відпочинку дітей.
Вивчення режиму в дитячих садах показало, що ранкова прогулянка в дні з фізкультурними і музичними заняттями скорочується з 2 до 1 год. Друга прогулянка нерідко відміняється через мокрий одяг і взуття. Складність проведення третьої (вечірньою) прогулянки пов'язана з тим, що чергова нічна няня — одна на дві групи. Йдучи з дитячої установи додому, діти далеко не завжди увечері гуляють. Тривалість прогулянок може скорочуватися, якщо затягується час підготовки до них (одягання). Прогулянка, як будь-який інший елемент організації життя дітей, повинні бути продумані, сплановані і організовані вихователем з урахуванням того, що передує їй і що слідуватиме за нею. Якщо перед прогулянкою заняття статичні, її потрібно почати руховою розрядкою — рухомою грою або фізичними вправами, а потім надати дітям можливість самостійної діяльності, чергуючи ігри, спостереження, працю. Після динамічних занять рухому гру слід запропонувати дітям в середині прогулянки, а не в кінці її, щоб виключити негативний вплив фізичних навантажень на наступний за прогулянкою прийом їжі. Закінчуватися прогулянки повинні спокійними іграми.