Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

КПК_комент_2012_ч2

.pdf
Скачиваний:
28
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
3.99 Mб
Скачать

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

2. Апеляційний розгляд розпочинається відкриттям судового розгляду. У призна­ чений для судового розгляду час суддя-доповідач відкриває судове засідання і оголо­ шує про розгляд відповідної апеляційної скарги. Секретар судового засідання допо­ відає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Після вирішення пи­ тань щодо наслідків неприбуття учасників кримінального провадження секретар су­ дового засідання повідомляє про те, що судовий розгляд здійснюється при повному фіксуванні, а також про умови фіксування судового засідання. Після цього суддя-до­ повідач оголошує склад суду, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних пред­ ставників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право заявлення відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. У разі заявлення відводу питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 КПК (див. коментар до вказаних статей). Далі відбу­ вається повідомлення про права і обов'язки, яке полягає у тому, що судовий розпо­ рядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені КПК. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою суддя-доповідач з'ясовує, чи зро­ зумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх. Якщо в судове за­ сідання викликані свідки, суддя-доповідач дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання.

Виконавши зазначені вимоги, суддя-доповідач вирішує клопотання, які надійшли від учасників судового провадження. Перелік та обсяг клопотань, які можуть заявля­ тися, законом не визначаються, проте фактично вони повинні стосуватися частини вироку або ухвали суду першої інстанції, що оскаржується. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмо­ ва в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав (про розгляд судом клопотань учасників судового провадження див. коментар до ст. 350 КПК).

3. Після закінчення підготовчих дій суддя-доповідач оголошує про початок апеля­ ційного розгляду. Він доповідає зміст оскарженого судового рішення у необхідній частині, тобто в обсязі, що має забезпечити розуміння учасниками судового прова­ дження суті вироку чи ухвали суду першої інстанції в цілому, а також більш детально викладає обставини щодо тієї їх частини, яка оскаржується. Він також повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскаржені, послідовно і стисло оголошує основні до­ води, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, якщо вони надійшли на них від інших учасників судового провадження,/і з'ясовує в осіб, які подали апеляційні скарги, чи вони їх підтримують.

Після з'ясування зазначених питань суддя-доповідач надає слово учасникам кри­ мінального провадження для висловлення своїх доводів і пояснень з приводу поданої апеляційної скарги. Спершу слово надається особі, яка подала апеляційну скаргу.

210

Стаття 405

Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи сторона захисту: обвинувачений, захисник, цивільний відповідач, їхні представники. Після цього слово надається тій стороні кримінального прова­ дження, яка подала апеляцію, а потім - всім іншим учасникам судового проваджен­ ня. За необхідності проводяться й інші процесуальні дії щодо з'ясування обставин та перевірки їх доказами. З'ясування обставин проводиться лише в частині рішення суду першої інстанції, законність і обґрунтованість якої оскаржується в апеляційній скарзі.

Після висловлення доводів та перевірки їх доказами суддя-доповідач з'ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити апеляційний розгляд і чим саме. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд роз­ глядає їх. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати в апеляційному розгляді проводяться за правилами ст. 364 КПК (див. коментар до ст. 364 КПК) з такими особливостями: першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу; якщо апеляційні скарги подали обидві сторони криміналь­ ного провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Прокурору може бути надано слово для виступу першим тільки у випадку, якщо він був суб'єктом подання апеляційної скарги, а в інших випадках прокурор виступає останнім. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.

4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не пере­ шкоджає проведенню розгляду за одночасної наявності певних умов: 1) ці особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та 2) не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Апеляційний розгляд відкладається, якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких є обов'язковою згідно з вимогами КПК або рішенням суду апеляційної інстанції. Обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі якщо про це надійшло його клопотання. В інших випадках коло учасни­ ків кримінального провадження, участь яких в апеляційному розгляді є обов'язковою, визначається з урахуванням положень статей 323-327 КПК і виходячи із фактичних обставин справи.

Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді триман­ ня під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий роз­ гляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду (про наслідки неприбуття обвинуваченого див. коментар до ст. 323 КПК).

Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник, коли участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою, суд повинен відклас­ ти судовий розгляд та визначити дату, час та місце проведення нового засідання і вжити заходів до прибуття їх до суду (про наслідки неприбуття прокурора і захис­ ника див. коментар до ст. 324 КПК).

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

Коли в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, належним чином по­ відомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового роз­ гляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду (про наслідки непри­ буття потерпілого див. коментар до ст. 325 КПК).

Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи за­ конний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, за винятком випадків, коли від них надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або якщо об­ винувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судо­ вого розгляду без них або про відкладення судового розгляду (про наслідки непри­ буття цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників див. коментар до ст. 326 КПК).

Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх призначає нове судове засідання і вживає заходів для їх прибуття (про на­ слідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача і експерта див. коментар до ст. 327 КПК).

5. Останнє слово перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції надається обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді (щодо останнього слова обвинуваченого див. коментар до ст. 365 КПК).

Стаття 406

Письмове апеляційне провадження

1.Суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результа­ тами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заяви­ ли клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

2.Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде ви­ сновку, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд.

3.Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судового рі­ шення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня його підписання.

1.Письмове апеляційне провадження полягає у заочному (без безпосереднього залучення учасників судового провадження, лише на основі вивчення апеляційних скарг, заперечень на них і матеріалів, що до них додаються) перегляді судового рішен­ ня суду першої інстанції судом апеляційної інстанції. За умови якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсут-

212

Стаття 406

', таку новелу можна розглядати як певний захід чи елемент процесуальної екоії, мета якого - спростити і прискорити процедуру провадження у суді апеляційної анції, при цьому не порушуючи конституційні права учасників апеляційного вадження.

Письмове апеляційне провадження допускається у будь-якому кримінальному вадженні незалежно від його складності і фактичних обставин.

Письмове апеляційне провадження може мати місце за наявності добровільного евиявлення всіх учасників судового провадження про розгляд апеляційної скарги відсутності. При цьому не має значення, від кого із учасників виходила ініціатищодо цього і чи були клопотання інших учасників погоджені між собою. Клопоучасників щодо письмового апеляційного провадження мають надійти до поапеляційного розгляду в межах строків підготовки до апеляційного розгляду, аних у ст. 401 КПК (див. коментар до вказаної статті). Ініціатива щодо письмовоапеляційного провадження не може виходити від суду. Волевиявлення учасників бути активним (у формі клопотання) і вільним від примусу. Якщо хоча б від одно­ го з учасників судового розгляду не надійшло відповідного клопотання або після надходження даного клопотання він подав клопотання про проведення апеляційного розгляду у звичайній формі, проведення письмового апеляційного провадження не

допускається.

Проведення письмового апеляційного провадження належить до сфери судової скреції, тобто є правом, а не обов'язком суду. Суд апеляційної інстанції може прияти рішення про необхідність проведення вказаного виду апеляційного розгляду як етапі підготовки до нього (вирішуючи клопотання учасників судового проваджен­ ня, може відхилити їх і призначити справу до апеляційного розгляду), так і вже після початку письмового апеляційного провадження (коли за наслідками розгляду апеля­ ційної скарги і супутніх матеріалів дійде висновку про необхідність провести апеля-

"ний розгляд, він призначає такий розгляд).

2. Необхідність у проведенні класичного апеляційного розгляду замість письмо­ вого апеляційного провадження може виникнути у випадках потреби: уточнення до­ водів або вимог, викладених в апеляційній скарзі з боку особи, яка її подала; безпо­ середнього з'ясування обставин, на які є посилання в апеляційній скарзі; досліджен­ ня доказів, а також за інших обставин, коли суд апеляційної інстанції визнає це за доцільне. *

При прийнятті рішення про призначення апеляційного розгляду після того, як проводилося письмове апеляційне провадження, такий розгляд починається заново з початку за правилами ст. 405 КПК.

Судове рішення за наслідками письмового апеляційного провадження приймаєть­ ся за загальними правилами і відповідно до вимог гл. 29 КПК.

3. Копія судового рішення апеляційної інстанції, прийнятого за наслідками письмо­ вого апеляційного провадження, надсилається учасникам судового провадження про­ тягом трьох днів з дня його підписання. Цей строк перевищує той, який передбачено для судового рішення, прийнятого за наслідками апеляційного розгляду, копія якого, відповідно до ч. 7 ст. 376 КПК, не пізніше наступного дня після ухвалення надсилаєть­ ся учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

Стаття 407

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1)залишити вирок або ухвалу без змін;

2)змінити вирок або ухвалу;

3)скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4)скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

5)скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6)скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

2.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:

1)до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загально­ му порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;

2)до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування

взагальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

3.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1)залишити ухвалу без змін;

2)скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

1.Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції у кожному конкретному випадку залежать від того,

вяких межах переглядалося рішення суду першої інстанції; чи були встановлені по­ рушення закону і який саме характер вони мають.

Передбачені КПК повноваження суду апеляційної інстанції є альтернативними. Застосування судом апеляційної інстанції одного з цих повноважень виключає мож­ ливість застосування інших.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги розрізняються залежно від судового рішення, що оскаржується. За вказаним критерієм їх можна поділити на три групи; 1) повноваження суду апеляційної інстан­ ції за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції (загальні повноваження); 2) повноваження суду апеляційної інстанції за скаргою на вирок суду на підставі уго­ ди; 3) повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді.

У результаті розгляду апеляційних скарг на вироки або ухвали суду першої інстан­ ції суд апеляційної інстанції має право прийняти одне з таких рішень:

1)залишити вирок або ухвалу без змін;

2)змінити вирок або ухвалу;

3)скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4)скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

214

Стаття 407

5)скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6)скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Якщо при прийнятті одного з указаних рішень виникає загроза погіршення стано­

вища обвинуваченого (див. коментар до ст. 421 КПК), суд апеляційної інстанції має право прийняти таке рішення лише у випадку, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Вирок або ухвала суду першої інстанції залишаються без змін, якщо суд апеляцій­ ної інстанції встановить, що вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрун­ тування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судо­ вого рішення, суперечать обставинам, як тим, що були встановлені судом першої інстанції, так і новим, які подані учасниками кримінального провадження чи витре­ бувані власне судом.

Вирок або ухвала змінюються або скасовуються з підстав, указаних у ст. 409 КПК (див. коментар до вказаної статті).

Вирок або ухвала скасовується і призначається новий розгляд у суді першої ін­ станції з підстав, указаних у ст. 415 КПК (див. коментар до вказаної статті).

2. Суд апеляційної інстанції за результатом апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди має право:

1)залишити вирок без змін;

2)змінити вирок;

3)скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4)скасувати вирок і закрити кримінальне провадження;

5)скасувати вирок і направити кримінальне провадження до суду першої інстан­ ції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;

6)скасувати вирок і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції не має повноваження скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, що зумовлено особливостями кримінального прова­ дження на підставі угод, визначеними у гл. 35 КПК.

Суд апеляційної інстанції може скасувати вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, доведе наявність хоча б однієї з таких обставин:

1) умови угоди суперечать вимогам КПК та/або закону, у тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяж­ ким, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2)умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3)умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4)існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добро­ вільним, або сторони не примирилися;

6)відсутні фактичні підстави для визнання винуватості;

7) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань (п. 5 ч. 7 ст. 474 КПК).

Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному по­ рядку, якщо угода була укладена під час судового провадження, або направлення

215

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному по­ рядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.

3. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді (про ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування див. коментар до ст. 309 КПК) суд апеляційної інстанції має право:

1)залишити ухвалу без змін;

2)скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Суд апеляційної інстанції залишає ухвалу без змін, у разі коли встановить, що вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали слідчого судді, суперечать обставинам кримінального провадження.

Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу слідчого судді, у разі коли встановить її незаконність або необґрунтованість у межах поданої апеляційної скарги. У цьому випадку суд апеляційної інстанції зобов'язаний постановити нову ухвалу з приводу питань, які вирішувалися у скасованій ним ухвалі слідчого судді. Оскільки більшість рішень слідчого судді, які підлягають оскарженню відповідно до ст. 309 КПК, є аль­ тернативними, суд апеляційної інстанції повинен обрати відповідний варіант рішення слідчого судді у кожній конкретній ситуації: наприклад, відмову в продовженні стро­ ку тримання під вартою замість його продовження, арешт майна замість відмови в арешті майна тощо.

Стаття 408

Зміна вироку або ухвали суду судом апеляційної інстанції

1.Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:

1)пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та осо­ бі обвинуваченого;

2)зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосуван­ ня статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;

3)зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;

4)в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого. 2. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових

заходів медичного або виховного характеру у разі:

1)зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;

2)пом'якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру.

216

Стаття 408

1. За наявності підстав, визначених у ст. 409 КПК (див. коментар до вказаної стат­ ті), суд апеляційної інстанції змінює вирок або ухвалу суду першої інстанції. Зміна вироку або ухвали означає внесення у судове рішення суду першої інстанції відповід­ них коректив з метою приведення його у відповідність з вимогами законності і об­ ґрунтованості.

Зміна вироку або ухвали судом апеляційної інстанції допускається, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:

1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинува­ ченого;

2)зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;

3)зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінально­ го правопорушення.

Пом'якшення призначеного покарання здійснюється судом апеляційної інстанції

увипадку, якщо він визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Це може мати місце, якщо судом першої інстанції не були враховані обставини, які пом'якшують покарання, зазначені у ст. 66 КК України відповідно до вимог ст. 69і КК України; не були додержані правила щодо призначення покарання за: незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті (ст. 67 КК України), за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), за сукупністю вироків (ст. 71 КК України); не було призначено більш м'яке покаран­ ня, ніж передбачено законом, для чого були встановлені обставини відповідно до ст. 69 КК України.

Змінюючи вирок у разі зміни правової кваліфікації кримінального правопорушен­ ня і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідаль­ ність про менш тяжке кримінальне правопорушення, суд апеляційної інстанції пови­ нен прийняти рішення про пом'якшення покарання або навести обґрунтування залишення призначеного судом першої інстанції покарання без зміни у випадку при­ йняття відповідного рішення.

Суд апеляційної інстанції може змінити вирок у разі необхідності зменшення сум, які підлягають стягненню з обвинуваченого чи цивільного відповідача. При необхід­ ності збільшення цих сум зміна вироку судом апеляційної інстанції допускається лише у разі, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфіка­ цію кримінального правопорушення.

Наведений перелік випадків, у яких змінюється вирок, не є вичерпним. Суд апе­ ляційної інстанції може виключити деякі епізоди обвинувачення, які не підтверджені доказами; виключити додаткове покарання; змінити рішення про долю речових до­ казів, а також внести до вироку суду першої інстанції інші зміни за умови, якщо вони не погіршують становище обвинуваченого.

2. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за умови:

217

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримі нальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України пр< кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння

2) пом'якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру. При прийнятті рішення про зміну ухвали суду про застосування примусових за­

ходів медичного або виховного характеру у разі зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка перед­ бачає відповідальність за менш тяжке діяння, суд апеляційної інстанції повинен при­ йняти рішення про пом'якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру або навести обґрунтування для залишення призначеного судом першої ін­ станції виду примусових заходів медичного або виховного характеру без зміни у разі прийняття відповідного рішення.

Прийняття судом апеляційної інстанції рішення про зміну вироку у разі пом'якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру здійснюється на засадах, що застосовуються до пом'якшення призначеного покарання, з урахуванням положень статей 92-95 КК України (щодо примусових заходів медичного характеру) та статей 97 і 105 КК України (щодо примусових заходів виховного характеру).

С т а т т я 409

Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції

1.Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи

всуді апеляційної інстанції є:

1)неповнота судового розгляду;

2)невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;

3)істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;

4)неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

2.Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

3.Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого. Суд апеляційної ін­ станції не вправі скасувати ухвалу про незастосування примусових заходів ме­ дичного або виховного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування таких заходів.

1.Підстави для скасування або зміни судового рішення - це сукупність достовір­ них даних, встановлених судом апеляційної інстанції, які вказують на незаконність та/або необґрунтованість вироку чи ухвали суду першої інстанції. В їх основі лежать істотні порушення матеріального або процесуального закону, допущені судом першої інстанції при судовому розгляді справи і винесенні судового рішення.

218

Стаття 410

Закон встановлює одні і ті самі підстави як для скасування, так і для зміни судо­ вого рішення. Оцінюючи характер виявлених порушень і виходячи із обставин кожної конкретної справи, суд апеляційної інстанції може прийняти рішення або про зміну, або про скасування вироку чи ухвали суду першої інстанції. Виняток становлять під­ стави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачені ст. 415 КПК (див. коментар до вказаної статті), за наявності яких суд апеляційної інстанції в будь-якому випадку зобов'язаний скасувати судове рішення.

Підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстан­ ції є:

1)неповнота судового розгляду;

2)невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;

3)істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;

4)неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;

5)невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопору­ шення та особі обвинуваченого.

Перелік підстав для скасування або зміни судового рішення є вичерпним, тому при винесенні судового рішення про скасування або зміну рішення суду першої ін­ станції суд апеляційної інстанції зобов'язаний зазначити у ньому одну із вказаних підстав. Разом з тим указаний перелік підлягає розширеному тлумаченню і деталізу­ ється у статтях 410-414 КПК (див. коментар до вказаних статей). За наявності декіль­ кох підстав для скасування або зміни вироку чи ухвали суду першої інстанції суд апеляційної інстанції у своєму судовому рішенні повинен зазначити всі такі підстави.

2.Про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального право­ порушення та особі обвинуваченого як підставу для скасування або зміни вироку суду першої інстанції див. ст. 414 КПК та коментар до неї.

3.Суд апеляційної інстанції, встановивши відповідну підставу, не вправі скасовувати:

1)виправдувальний вирок - лише з мотивів істотного порушення прав обвинува­ ченого;

2) ухвалу про незастосування примусових заходів медичного або виховного ха­ рактеру - лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої вирішува­ лося питання про застосування таких заходів.

В існуванні цих обмежень проявляється дія правила щодо недопустимості погіршен­ ня правового становища обвинуваченого (див. коментар до ст. 421 КПК). У той же час указані рішення за наявності відповідних підстав можуть бути змінені, якщо цим не по­ гіршується правове становище обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Стаття 410

Неповнота судового розгляду

1. Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення за­ конного, обгрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:

219