КПК_комент_2012_ч2

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

визнає суддя причини пропуску строку поважними. До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили по­ данню апеляційної скарги у визначені законом строки. КПК дає орієнтовний перелік причин, які слід розглядати як поважні, у випадку неприбуття особи на виклик (див. ст. 138 КПК та коментар до неї). Вбачається, що ця стаття може застосовуватись й при встановленні поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

4. Рішення про відмову у відкритті провадження суддею-доповідачем може бути прийняте лише у двох випадках:

-якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню

вапеляційному порядку (див. ст. 392 КПК та коментар до неї);

-якщо судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим (див. ст. 394 КПК та коментар до неї).

5.При прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги чи про відмову

увідкритті провадження копія ухвали про прийняте рішення, апеляційна скарга та всі додані до неї матеріали невідкладно надсилаються особі, яка подавала скаргу.

6.Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги або відмова у від­ критті провадження перешкоджає подальшому провадженню у кримінальній справі, отже, може бути оскаржена в касаційному порядку (див. ч. 2 ст. 424 КПК та коментар до неї). Окрім цього, право касаційного оскарження таких рішень прямо передбачено положеннями коментованої статті.

7.Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють пра­ ва повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження. Вбачається, що це законодавче положення стосується лише апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, оскільки такі скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду, а значить, рішення про зали­ шення апеляційної скарги без руху або її повернення може бути прийняте в межах строків на апеляційне оскарження. Апеляційні скарги на всі інші рішення подаються до суду першої інстанції і надсилаються ним до апеляційного суду через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження (див. ч. 1 ст. 397 КПК та коментар до неї).

Стаття 400

Наслідки подання апеляційної скарги

1.Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2.Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

1.Подання апеляційної скарги на судове рішення зупиняє набрання ним законної сили і виконання такого рішення. Якщо строк апеляційного оскарження буде понов­ лено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили (див. ч. З ст. 532 КПК та коментар до неї). У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупи-

200

Стаття 401

нення виконання вироку або ухвали (див. ч. 4 ст. 534 КПК та коментар до неї). Ви­ правдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання (див. ч. З ст. 534 КПК та коментар до неї). ^

Якщо подано апеляційну скаргу лише на певну частину судового рішення або якщо рішення стосується кількох обвинувачених, а скарга надійшла лише в інтересах одно­ го, то судове рішення в інших частинах або щодо інших обвинувачених не набирає сили до прийняття рішення апеляційним судом.

2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК. До таких випадків належить подача апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді щодо видачі особи (екстрадиції) (див. ч. 6 ст. 591 КПК та коментар до неї).

Стаття 401

Підготовка до апеляційного розгляду

1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного про­ вадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:

1)надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані за­ перечення на апеляційну скаргу;

2)пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони по­ силаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;

3)вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасуван­ ня запобіжного заходу;

4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

2.Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного роз­ гляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судо­ вого провадження.

3.Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач поста­ новляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.

4.Обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь,

аобвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це на­ дійшло його клопотання.

1.Протягом десяти днів з моменту відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суддя-доповідач зобов'язаний виконати певні дії організаційно-підготовчого характеру.

Усім учасникам судового провадження має бути надісланий певний перелік до­ кументів.

Упершу чергу до нього входить ухвала про відкриття апеляційного провадження.

Уцьому документі повинно бути вказано строк, протягом якого можуть бути подані

201

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

заперечення на апеляційну скаргу. Такий строк встановлює суддя-доповідач на влас­ ний розсуд, враховуючи індивідуальні особливості справи (складність, обсяг, кількість та обсяг апеляційних скарг, які надійшли, тощо).

Учасникам судового провадження також надсилаються копії апеляційних скарг інших учасників та копії доданих до них письмових матеріалів. На забезпечення цієї законодавчої вимоги спрямоване положення КПК, відповідно до якого при поданні апеляційної скарги до скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скар­ га (див. ч. 6 ст. 396 КПК та коментар до неї).

Окрім указаних документів, учасникам апеляційного провадження також надси­ лається інформація про їх права та обов'язки. Такою інформацією є положення статей КПК щодо загальних прав та обов'язків відповідних учасників (див. гл. З КПК та коментар до неї), а також права та обов'язки, що виникають у межах апеляційного провадження (право подати заперечення на апеляційну скаргу (див. ст. 402 КПК та коментар до неї), відмовитися від апеляційної скарги, змінити або доповнити її (див. ст. 403 КПК та коментар до неї) тощо).

Якщо особа, що подала апеляційну скаргу, посилається на нові докази, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції, але такі докази не увійшли до числа матеріалів, що додаються до апеляційної скарги, суддя-доповідач пропонує учаснику судового провадження подати вказані докази. Якщо особа вказує на існування доказів, але не має до них доступу, суддя-доповідач повинен витребувати такі докази за кло­ потанням особи.

У випадку заявлення учасниками судового розгляду інших клопотань (у тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу) суддя-доповідач також вирішує їх у межах підготовки до апеляційного розгляду.

Суддя-доповідач зобов'язаний вирішити всі інші питання, необхідні для апеляцій­ ного розгляду справи:

-день, час, місце розгляду;

-проводити розгляд у закритому чи відкритому судовому засіданні;

-про запрошення та допуск захисника, якщо його участь є обов'язковою;

-про перелік осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

-про виклик у необхідних випадках перекладача;

-про можливість проведення письмового апеляційного провадження;

-всі інші питання, які стосуються підготовки до судового розгляду апеляційних скарг.

2.Рішення, які приймає суддя-доповідач, документально оформлюються шляхом винесення відповідної ухвали. Інформування учасників судового провадження про прийняття того чи іншого рішення відбувається шляхом надсилання їм копій таких ухвал.

3.Після вчинення всіх передбачених законом дій у межах підготовки до апеляцій­ ного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та при­ значення апеляційного розгляду.

4.Коментована стаття встановлює перелік випадків, у яких виклик обвинувачено­ го у судове засідання є обов'язковим:

202

Стаття 402

-якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища (порушується питання про скасування виправдувального вироку, призначення особі більш суворого виду або розміру покарання, визнання особи винною в епізодах, за якими вона була виправдана, тощо);

-суд визнає обов'язковою участь обвинуваченого у судовому засіданні (зокрема, якщо факти, необхідні для правильного вирішення справи, потребують допиту обви­ нуваченого);

-обвинувачений, який утримується під вартою, подав клопотання про участь

усудовому засіданні.

Виклик здійснюється в порядку, встановленому КПК (див. гл. 11 КПК та коментар до неї).

Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибув обвинувачений, участь якого є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається (див. ч. 4 ст. 405 КПК та коментар до неї).

Стаття 402

Заперечення на апеляційну скаргу

1.Особи, зазначені у статті 393 цього Кодексу, мають право подати до суду

апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

2.У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:

1)найменування суду апеляційної інстанції;

2)прізвище, ім'я, по батькові (найменування), місце проживання (перебуван­ ня) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3)судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4)номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;

5)обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

6)у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на апеляцій­ ну скаргу;

7)перелік матеріалів, які додаються.

3.У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь в апеляційному розгляді.

4.Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, яка його подає.

1.Усі суб'єкти права на апеляційне оскарження (див. ст. 393 КПК та коментар до неї) мають право подати свої заперечення на апеляційну скаргу та на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, подані іншими учасниками судового розгляду. Подання запере­ чень на апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді КПК не передбачає.

Заперечення подаються виключно в письмовій формі. Особливе значення запере­ чення на апеляційну скаргу відіграють у випадку прийняття рішення про проведення

203

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

письмового апеляційного провадження (див. ст. 406 КПК та коментар до неї), оскіль­ ки у цьому випадку в апеляційного суду є можливість з'ясувати не лише доводи апе­ лянта, які викладені в апеляційній скарзі, а й позицію протилежної сторони.

Строк, протягом якого особа наділена правом подати свої заперечення на апеляцій­ ні скарги інших учасників процесу, встановлюється суддею-доповідачем під час під­ готовки до апеляційного провадження (див. п. 1 ч. 1 ст. 401 КПК та коментар до нього).

2.Як і апеляційна скарга, заперечення на неї повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам щодо форми і змісту. У запереченні на апеляційну скаргу за­ значається:

-найменування суду апеляційної інстанції (вказується повна офіційна назва апеля­ ційного суду, до якого подаються заперечення, що передбачена Указом Президента «Пи­ тання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» № 591/2011 від 20 травня 2011 р.);

-прізвище, ім'я, по батькові (найменування, якщо учасником судового проваджен­ ня, від імені якого подаються заперечення, є юридична особа), місце проживання (перебування) особи, яка подає заперечення (у п. 2 ч. 2 коментованої статті вказано «особи, яка подає апеляційну скаргу», що, на наш погляд, є технічною помилкою, оскільки мова має йти про особу, яка подає заперечення на таку скаргу), а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Прокурору також необхідно вказати посаду, яку він займає;

-яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, дата його ухвалення, особа, щодо якої ухвалено рішення, сутність судового рішення (засуджен­ ня, виправдання, закриття справи, стаття, за якою обвинувачувалась особа, тощо);

-номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідом­ лений судом апеляційної інстанції (про порядок присвоєння номерів кримінальним спра­ вам, що надійшли до судів апеляційної інстанції, див. наказ Державної судової адміністра­ ції України «Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді» від 6 січня 2006 р. № 1, зареєстровано в МЮ 30 січня 2006 р. за № 75/11949);

-вказівку на те, у чому полягає незгода з положеннями апеляційної скарги, та обґрунтування такої незгоди;

-клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу, якщо у такому клопотанні є необхідність. Клопотання може стосуватися як обставин суті справи (витребування і дослідження нових доказів, виклик нових свідків, повторне дослі­ дження доказів тощо), так і технічно-організаційних моментів (наприклад, проведен­ ня закритого судового засідання);

-як і до апеляційної скарги, до заперечення повинні бути додані матеріали, на які посилається особа, що подає заперечення, але яких немає у матеріалах провадження.

Узапереченні необхідно зазначати перелік усіх доданих матеріалів.

3.Участь в апеляційному перегляді є правом особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу. Якщо особа не бажає брати участь в апеляційному розгляді, вона повідомляє про це в запереченні. Якщо інші учасники судового провадження також заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності, суд апеляційної інстанції має право здійснити розгляд апеляційних скарг у порядку письмового про­ вадження (див. ст. 406 КПК та коментар до неї).

4.Заперечення на апеляційну скаргу повинно бути підписано особою, від імені якої воно подане.

204

Стаття 403

Стаття 403

Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження

1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до за­

кінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, пред­ ставник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.

2.Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

3.До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, мас право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необ­ хідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї.

4.Внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення станови­ ща обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.

1. Особи, які подали апеляційну скаргу, наділені правом відмовитись від неї, змі­ нити чи доповнити її. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потер­ пілого вправі відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрю­ ваного, обвинуваченого чи потерпілого, тому у разі вчинення ними відповідних дій на суд покладається обов'язок з'ясування волевиявлення відповідно підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого з цього питання.

За загальним правилом, процесуальні дії щодо відмови, зміни чи доповнення апеляційної скарги здійснює лише уповноважена особа, яка її подала. Разом з тим відповідно до ст. 36 КПК Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави­ нами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня (див. коментар до вказаної статті).

В основі відмови, зміни чи доповнення апеляційної скарги лежать зміни, що від­ булися у внутрішньому переконанні особи, стосовно змісту та обсягу оскарження рішення суду першої інстанції. Відмова від апеляційної скарги свідчить про те, що особа доходить висновку про недоцільність оскарження вироку чи ухвали суду і по­ вністю її спростовує та відмовляється. Зміна або доповнення апеляційної скарги озна­ чають, що особа могла дійти висновку про необхідність збільшення або зменшення обсягу оскарження рішення суду щодо кваліфікації дій засудженого, виду і міри по­ карання, підстав і мотивів виправдання тощо, переглянути мотивувальну частину апеляційної скарги. При цьому доповнення апеляційної скарги в будь-якому випадку означає розширення її змістовної частини (доводів і міркувань до клопотань, викла­ дених в апеляційній скарзі раніше) або доданих до неї матеріалів без їх якісної пере-

205

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

оцінки, тоді як зміна апеляційної скарги передбачає внесення до неї будь-яких корек­ тив, що впливають на зміст апеляційної скарги.

Відмова від апеляційної скарги допускається до закінчення апеляційного розгляду, тоді як зміна чи доповнення апеляційної скарги - до початку апеляційного розгляду (про початок судового розгляду див. коментар до ст. 405 КПК). Особливе правило встанов­ лене для внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення стано­ вища обвинуваченого, згідно з ним не допускаються зміни за межами строків на апеля­ ційне оскарження (про строки апеляційного оскарження див. коментар до ст. 395 КПК).

2.При відмові особи від апеляційної скарги апеляційне провадження закриваєть­ ся за умови, якщо: 1) вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені інши­ ми особами або 2) немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги. Закриття апеля­ ційного провадження оформлюється ухвалою суду апеляційної інстанції.

3.Зміна або доповнення апеляційної скарги здійснюються за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, яке подається до суду першої інстанції, якщо справа ще перебуває там, або до суду апеляційної інстанції, якщо справа передана до нього.

Про внесення змін і доповнень до апеляційної скарги повідомляються інші особи, які беруть участь в апеляційному розгляді. За наявності їх клопотання суд апеляційної інстанції може надати їм час, необхідний для ознайомлення чи вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї. Вказані строки законом не встанов­ люються, тому в кожному конкретному випадку вони визначаються судом індивіду­ ально, виходячи із обставин справи.

4. До змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, належать такі: щодо необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопору­ шення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, тощо (про недо­ пустимість погіршення правового становища обвинуваченого див. коментар до ст. 421 КПК). Зміна апеляційної скарги прокурором, у якій ставиться питання про зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, що передбачає зміну обвинува­ чення і має відбуватися за правилами ст. 338 КПК (див. коментар до вказаної статті), а також доповнення апеляційної скарги прокурором, що передбачає висунення до­ даткового обвинувачення за правилами ст. 339 КПК (див. коментар до вказаної статті) не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції, який відповідно до ст. 404 КПК не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції (див. ст. 404 КПК та коментар до неї).

Стаття 404

Межі перегляду судом апеляційної інстанції

1.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції

вмежах апеляційної скарги.

2.Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішува­ лося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного

206

Стаття 404

рактеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішен- я на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляиної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

3. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції

бов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального ровадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом иерої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового ровадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або кшо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

4. Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.

1. Під межами розгляду судом апеляційної інстанції розуміється той обсяг, у яко­ му відбувається перевірка оскарженого судового рішення. Межі перегляду судом апеляційної інстанції характеризуються певними особливостями: 1) суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; 2) розгляд справи відбувається лише в межах апеляційної скарги; 3) недопустимість погіршення положення обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 4) непри­ пустимість встановлення й доказування фактів, які не були встановлені та не доведе­ ні судом першої інстанції; 5) суд апеляційної інстанції наділений правом досліджува­ ти докази шляхом проведення судового слідства в повному обсязі чи частково і може винести вирок.

Суд апеляційної інстанції перевіряє рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обгрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, а також до­ слідженим у судовому засіданні доказам. Відповідно обсяг розгляду в суді апеляційної інстанції має бути таким, щоб він дозволив усунути неповноту чи однобічність судо­ вого слідства суду першої інстанції і постановити законне та обґрунтоване рішення.

2.Вирок або ухвала суду першої інстанції за загальним правилом перевіряються

вмежах вимог, викладених в апеляційній скарзі, тобто суд апеляційної інстанції пе­ редусім розглядає вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішен­ ня (про апеляційні вимоги див. коментар до ст.. 396 КПК). У той же час суд апеляцій­ ної інстанції імперативно не зв'язаний ними, тому в інтересах виконання завдань кримінального провадження може перевірити відповідне рішення суду першої інстан­ ції у повному обсязі і при прийнятті рішення вийти за межі апеляційних вимог, до­ тримуючись при цьому правила щодо недопустимості погіршення становища обви­ нуваченого (про недопустимість погіршення становища обвинуваченого див. коментар до ст. 421 КПК). Відповідно до цього правила вихід за межі апеляційних вимог не допускається, якщо це пов'язано із необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звіль­ нення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають

207

на користь осіб, які не подавали апеляційні скарги або в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

3. Суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встанов­ лені під час кримінального провадження, за одночасної наявності таких умов: 1) якщо вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями та 2) за клопотанням учасників судового провадження. Неповнота або порушення під час до­ слідження обставин судом першої інстанції, на які можуть посилатися учасники су­ дового провадження, полягають у поверховій їх оцінці, помилках або плутанині у фактичних обставинах, порушенні вимог § 1 гл. 28 КПК щодо загальних положень судового розгляду стосовно строків, незмінності складу суду, безперервності судово­ го розгляду, наслідків неприбуття когось із учасників судового провадження тощо. Відповідне клопотання щодо цього має право заявити не лише особа, яка подала апеляційну скаргу, а й будь-який інший учасник судового провадження.

Судове слідство у суді апеляційної інстанції не повинно дублювати дослідження доказів, яке проводилось у суді першої інстанції. Натомість воно здійснюється в об­ сязі, який необхідний для перевірки законності та обгрунтованості вироку чи ухвали, з урахуванням доводів і вимог, що наведені в апеляційній скарзі. У пункті 5 ППВСУ від 15 травня 2006 р. № 1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» зазначено, що під час судового слідства апеляційний суд може досліджувати всі докази, що є в справі, або лише ті, правильність оцінки чи повноти дослідження яких судом першої інстанції оспорено в апеляції (апеляціях), або ж які він зовсім не досліджував.

Докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції лише у двох випадках: 1) якщо про їх дослідження учас­ ники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої ін­ станції, або 2) якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскар­ жується. Завдяки цьому забезпечується реалізація принципу змагальності та свобода сторін у наданні доказів і доведенні їх переконливості перед судом в апеляційному судовому провадженні. У пункті 7 ППВСУ від 15 травня 2006 р. № 1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеля­ ційному порядку» зазначається, що коли суд першої інстанції докази не досліджував або досліджував частково, апеляційний суд має провести судове слідство з метою з'ясування лише тих фактичних обставин справи, які оспорювалися у суді першої інстанції. Якщо ж суд першої інстанції визначив обсяг досліджених ним доказів із порушенням вимог КПК, апеляційний суд не вправі постановити свій вирок, а пови­ нен за наявності до того підстав скасувати вирок суду першої інстанції у зв'язку з іс­ тотним порушенням кримінально-процесуального закону та направити справу до цього суду на новий судовий розгляд. Таким чином, закон обмежує розгляд справи в суді апеляційної інстанції в тій частині вироку або ухвали суду першої інстанції, законність і обгрунтованість яких була оскаржена в апеляційній скарзі.

4. Окремо слід наголосити на тому, що суд апеляційної інстанції не має права роз­ глядати обвинувачення, яке не було висунуте в суді першої інстанції. Це означає, що

208

Стаття 405

розгляд справи в суді апеляційної інстанції проводиться тільки відносно обвинуваче­ ного і тільки в межах пред'явленого йому обвинувачення, яке сформульоване в обви­ нувальному акті і за межі якого суд вийти не може. Таким чином, законодавець до­ датково гарантує додержання правила щодо недопустимості погіршення становища обвинуваченого, а також низки інших засад кримінального провадження.

Стаття 405

Апеляційний розгляд

1.Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду

всуді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

2.Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і ви­ рішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскар­ женого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені

вапеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеля­ ційні скарги особи, які їх подали.

3.Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається сло­ во особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.

4.Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином по­ відомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про по­ важні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимога­ ми цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апе­ ляційний розгляд відкладається.

5.Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції обвинувачено­ му, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.

1.Розгляд справи в суді апеляційної інстанції складається із двох частин: підго­ товки до апеляційного розгляду (див. коментар до ст. 401 КПК) та безпосередньо

запеляційного розгляду. Апеляційний розгляд у свою чергу складається також з двох частин: висловлення доводів та перевірки їх доказами та судових дебатів. На апеля­ ційний розгляд поширюються правила розгляду справи в суді першої інстанції, визна­ чені у гл. 28 КПК. Розгляд справ відбувається за процедурою, сформульованою у § З гл. 28 «Процедура судового розгляду». Особливості апеляційного розгляду встанов­ люються гл. 31 КПК «Провадження в суді апеляційної інстанції», норми якої є спеці­ альними відносно гл. 28 КПК.

При ухваленні судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зобов'язаний дотримуватися правил щодо таємниці нарадчої кімнати (див. коментар до ст. 367 КПК), а також вимог до судового рішення, сформульованих у гл. 29 та статтях 418^120 КПК (див. коментар до них).

209