КПК_комент_2012_ч2

Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції

Стаття 428

Відкриття касаційного провадження

1.Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги, якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкрит­ ті касаційного провадження. Питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін кримінального провадження.

2.Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті каса­ ційного провадження, якщо:

1)касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;

2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

3.Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного прова­ дження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, без пере­ вірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.

4.Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного про­ вадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями статті 437 цього Ко­ дексу судом апеляційної інстанції було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

5.Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

6.Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма дода­ ними до неї матеріалами невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

1. Касаційна скарга, що надійшла до суду касаційної інстанції, не пізніше наступ­ ного дня передається колегії суддів, визначення якої відповідно до ст. 35 КПК здій­ снюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації касацій­ ної скарги з обов'язковим урахуванням положень статей 75, 76 КПК. Слід зазначити, що розгляд судових рішень у касаційному "порядку згідно з ч. 5 ст. 31 КПК здійсню­ ється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених законом. Зокрема, кримінальне провадження стосовно службових осіб, які відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу» посідають особливо відпові­ дальне становище, та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад держав­ них службовців згідно з п. З ч. 9 ст. 31 КПК, у касаційному порядку здійснюється колегіально - судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

Кримінальне провадження стосовно неповнолітніх відповідно до абз. 2 ч. 19 ст. 31 КПК та абз. 2 ч. З ст. 18 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» здійснюється

260

Стаття 428

тільки суддями, уповноваженими на розгляд цієї категорії справ. При цьому суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути лише суддя зі стажем роботи не менше десяти років, досвідом здійснення кри­ мінального провадження і високими морально діловими та професійними якостями. У будь-якому разі склад колегії касаційного суду має бути уповноваженим на розгляд цієї категорії справ у порядку, передбаченому в п. 19 розд. XI КПК «Перехідні по­ ложення».

Після отримання касаційної скарги колегія суддів вирішує питання про наявність підстав для самовідводу, передбачених у статтях 75-79 КПК, та перевіряє скаргу на наявність підстав, які перешкоджають відкриттю касаційного провадження.

Колегія суддів протягом п'яти днів із дня надходження до неї касаційної скарги, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження без виклику сторін кри­ мінального провадження постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження уразі, якщо відсутні підстави для:

1) залишення касаційної скарги без руху. Суд касаційної інстанції постановляє алу про залишення касаційної скарги без руху, якщо її подано без додержання ви­

мог, передбачених у ст. 427 КПК (див. коментар до ст. 429 КПК); 2) повернення касаційної скарги. Касаційна скарга повертається, якщо особа не

сунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк; її подала особа, яка не вправі відповідно до ч. 1 ст. 425 КПК подавати каса­ ційну скаргу; вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення. Про по­ вернення касаційної скарги колегія суддів постановляє ухвалу (див. коментар до ст. 429 КПК);

3) відмови у відкритті касаційного провадження. Рішення про відмову у відкрит­ ті касаційного провадження приймається колегією суддів лише у виключних випадках за наявності підстав, передбачених у частині другій коментованої статті, та за від­ сутності обмежень, установлених в частині четвертій цієї статті. Випадки, коли суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження, є вичерп­ ними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Слід зазначити, що у разі, коли до суду касаційної інстанції стосовно одного су­ дового рішення надходить одразу декілька касаційних скарг, що відповідають вимогам ст. 427 КПК, то суд приймає до провадженнявсі ці касаційні скарги і розглядає їх в одному провадженні. Ухвала про об'єднання касаційних скарг в одне провадження не виноситься. У разі надходження касаційної скарги, яка відповідає вимогам ст. 427 КПК, на судове рішення, щодо якого вже відкрито касаційне провадження, така скар­ га додається до провадження і розглядається разом з іншою (іншими) касаційною скаргою (касаційними скаргами).

Слід також звернути увагу на те, що підставою для відкриття касаційного прова­ дження є встановлення за результатами розгляду питання про допущення справи до провадження ВСУ з підстави, передбаченої у п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, коли порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом стало наслідком не-

261

Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції

дотримання норм процесуального права. У такому разі колегія суддів у складі п'яти суддів, яка формується без участі суддів, котрі брали участь в ухваленні оскаржува­ ного рішення, протягом п'яти днів з дня надходження такої заяви про перегляд рішен­ ня постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження і вирішує питання про витребування справи.

2. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касацій­ ного провадження, якщо:

1) касаційну скаргу подано на судове рішення, яке відповідно до ст. 424 КПК не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Зокрема, у разі, коли касаційну скаргу подано: а) на судове рішення першої інстанції, яке не було предметом розгляду апе­ ляційної інстанції; б) на ухвалу суду першої інстанції після її перегляду в апеляцій­ ному порядку, а також на ухвалу суду апеляційної інстанції, якщо вони не перешко­ джають подальшому кримінальному провадженню; в) на вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також на судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок не стороною угоди або ж не з підстав, визначених у пп. 1-3 ч. З ст. 424 КПК; г) на ухвалу слідчого судді чи судове рішення суду апеляційної інстанції, по­ становлене щодо такої ухвали, крім випадку, передбаченого у ч. 7 ст. 591 КПК, тощо;

2) із касаційної скарги, доданих до неї копій судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає (зокрема, якщо касаційна скар­ га є необгрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи). При цьому необґрунтованість касаційної скарги у разі встанов­ лення судом касаційної інстанції неправильного застосування судом норм матеріаль­ ного права чи порушення норм процесуального права не може бути підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Необгрунтованою слід визнавати касаційну скаргу, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи істотні порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

При цьому неправильне застосування норм закону України про кримінальну від­ повідальність означає, що судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, чи, навпаки, застосовано закон, який не підлягав застосуванню, або суд неправильно витлумачив закон.

Порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження, незалежно від того, чи призвели такі порушення до неправильного ви­ рішення справи, оскільки така оцінка порушення норм процесуального права здій­ снюється судом касаційної інстанції при розгляді матеріалів кримінального прова­ дження та ухваленні судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги.

3.Якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке відповідно до ст. 424 КПК не підлягає оскарженню в касаційному порядку, суд касаційної інстанції вправі від­ мовити у відкритті касаційного провадження без проведення перевірки на відповід­ ність змісту касаційної скарги вимогам, установленим ст. 427 КПК.

4.Колегія суддів касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої у п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, якщо оскаржується

262

Стаття 429

судове рішення апеляційної інстанції, яким було погіршено становище підозрювано­ го, обвинуваченого, засудженого, виправданого. Наприклад, якщо суд апеляційної інстанції застосував закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи призна­ чив суворіше покарання (суворіший вид примусових заходів медичного чи виховного характеру), скасував звільнення засудженого від відбування покарання, збільшив суми, які підлягають стягненню, тощо.

Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої у п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, повинна бути вмотивованою та на підставі долучених рішень містити відповідь на доводи касаційної скарги, зокрема, чому доводи касаційної скар­ ги є непереконливими (необгрунтованими) і не викликають необхідності перевірки за матеріалами кримінального провадження.

5.Копія ухвали про відкриття касаційного провадження невідкладно (тобто у день прийняття рішення або наступного дня після його прийняття) надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, та іншим учасникам судового провадження. У разі відмови

увідкритті касаційного провадження копія такої ухвали разом із касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

Залишення касаційної скарги без руху або її повернення

1.Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додер­ жання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про за­ лишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги

івстановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надси­ лається особі, яка подала касаційну скаргу.

2.Якщо особа усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду касаційної інстанції. Протягом п'яти днів після усунення недоліків касаційної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги, суд касаційної інстанції вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

3.Касаційна скарга повертається, якщо:

1)особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в уста­ новлений строк;

2)її подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу;

3)вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка

їїподала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, разом з касаційною скаргою та усіма додани­ ми до неї матеріалами.

263

Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції

4.Залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє пра­ ва повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.

1.Якщо суд касаційної інстанції, перевіряючи касаційну скаргу на відповідність

їївимогам ст. 427 КПК, встановить, що вона подана без додержання таких вимог, він колегіально постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій чітко зазначає недоліки касаційної скарги і встановлює строк, необхідний для їх усу­ нення. При цьому строк, протягом якого скаржник зобов'язаний усунути недоліки касаційної скарги, має бути достатнім і в кожному конкретному випадку визначатися з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка,

усвою чергу, має бути невідкладно надіслана особі, котра подала касаційну скаргу, а також можливості виправлення таких недоліків. Такий строк не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу, тоб­ то без урахування часу поштового обігу. Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно має бути надіслана особі, яка подала касаційну скаргу.

2.Слід звернути увагу на те, що при усуненні особою недоліків касаційної скарги

устрок, визначений судом, така скарга вважається поданою у день первинного її по­ дання до суду касаційної інстанції. Саме із дати надходження до касаційної інстанції належним чином оформленої касаційної скарги та додатків до неї починають сплива­ ти строки, передбачені для її розгляду та вирішення питання про відкриття касацій­ ного провадження. Протягом п'яти днів після усунення недоліків касаційної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги, коле­ гія суддів, у провадженні якої знаходиться касаційна скарга, має вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

3.Колегія суддів постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги скаржни­ кові у разі, якщо:

-протягом установленого судом строку особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку було залишено без руху. Така ухвала постановляється судом касаційної інстанції протягом п'яти днів після закінчення строку, встановленого для усунення недоліків;

-касаційну скаргу подала особа, яка не мала права її подавати. Перелік осіб, які вправі подати касаційну скаргу, визначено у ст. 425 КПК. Слід звернути увагу на те, що у разі подання касаційної скарги захисником (представником) засудженого (по­ терпілого), який не брав участі в кримінальному провадженні, за наявності клопотан­ ня засудженого (потерпілого) про допущення цієї особи до касаційного провадження як захисника (представника), а також відповідних документів, які посвідчують його особу та надають йому право здійснювати захист (представництво), суд не вправі по­ вернути касаційну скаргу з підстави подання касаційної скарги особою, яка не мала права її подавати, а має постановити ухвалу про допуск такої особи як захисника за­ судженого чи представника потерпілого та про відкриття касаційного провадження;

-касаційну скаргу подано після закінчення строку на касаційне оскарження, а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд каса­ ційної інстанції за клопотанням особи не знайшов підстав для поновлення такого

264

Стаття 430

строку. В цих випадках касаційний суд має вмотивувати своє рішення, зазначивши про сплив строку на касаційне оскарження чи відсутність обґрунтованих підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Суд касаційної інстанції зобов'язаний невідкладно надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про її повернення разом із касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Постановления ухвали про залишення касаційної скарги без руху або її повер­ нення не позбавляє особу права повторно звернутися до суду касаційної інстанції за умови дотримання порядку, передбаченого КПК, та у межах строку, передбаченого на касаційне оскарження, тобто протягом трьох місяців з дня оголошення, а засудженим - з дня отримання судового рішення, постановленого судом апеляційної інстанції.

Стаття 430

Підготовка касаційного розгляду

1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного про­ вадження без виклику сторін кримінального провадження:

1) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями касаційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані за­ перечення на касаційну скаргу;

2)витребовує матеріали кримінального провадження;

3)вирішує заявлені клопотання;

4)вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

5)вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.

2.Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки провадження до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвали надсила­ ються учасникам судового провадження.

3.Після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримінального провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду.

4.Засуджений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов'язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, - також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.

Ф

1. Після постановлення колегією суддів суду касаційної інстанції ухвали про від­ криття касаційного провадження суддя-доповідач, визначений відповідно до ст. 35 КПК автоматизованою системою діловодства зі складу колегії, на розгляді якої пере­ буває касаційна скарга, протягом десяти днів, без виклику сторін, здійснює підготов­ ку до касаційного розгляду.

На стадії підготовки до касаційного розгляду суддя-доповідач зобов'язаний:

- надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судо­ вого провадження разом із копіями касаційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановити строк, протягом якого може бути подано заперечення на каса-

265

Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції

ційну скаргу. Інформація про права та обов'язки має бути викладена на окремому аркуші, стосуватися лише конкретного учасника судового провадження залежно від його процесуального статусу в кримінальному провадженні (потерпілого, засуджено­ го, захисника останнього і представників потерпілого та засудженого, цивільного позивача тощо) та відображати лише ті права і обов'язки, які учасники судового про­ вадження мають або зобов'язані виконувати під час касаційного провадження. Строк, установлений суддею-доповідачем для подання заперечень, має відповідати принци­ пам розумності, бути достатнім для викладу заперечень на касаційну скаргу та вра­ ховувати реальну можливість отримання копій ухвали, касаційної скарги та інших документів. Після спливу визначених суддею-доповідачем строків для подання за­ перечень на касаційну скаргу слід вважати, що заперечення в осіб, зазначених у ч. 1 ст. 425 КПК, відсутні;

-витребувати матеріали кримінального провадження. Про витребування матері­ алів кримінального провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу, яка надсила­ ється до суду першої інстанції. У цій ухвалі зазначається про відкриття касаційного провадження, приводи і підстави, що слугували відкриттю касаційного провадження,

атакож установлюється строк, протягом якого має бути надіслано матеріали кримі­ нального провадження. Ухвала підписується суддею-доповідачем одноособово та невідкладно надсилається до суду, який виконує судове рішення;

-вирішити заявлені клопотання. Наприклад, якщо до суду касаційної інстанції надійшли клопотання про здійснення касаційного розгляду в режимі відеоконференції або про забезпечення засудженого під час касаційного розгляду перекладачем, про здійснення провадження за відсутності учасника судового провадження тощо, суддядоповідач, розглянувши клопотання, зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу про задоволення чи незадоволення заявленого клопотання;

-у разі необхідності вирішити питання про зупинення виконання судових рішень, що оскаржуються. Питання про їх зупинення вирішується суддею-доповідачем за наявності клопотання особи, яка оскаржує судове рішення. Про зупинення виконання рішення, оскаржуваного у касаційному порядку, постановляється ухвала, копія якої надсилається учасникам судового провадження;

-вирішити інші питання, необхідні для касаційного розгляду, наприклад, визна­ чити місце проведення касаційного розгляду з урахуванням присутності на ньому учасників судового провадження та їх кількості, вирішити питання, пов'язані зі здій­ сненням судового провадження у режимі відеоконференції, застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК тощо.

2.Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки провадження до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали, копії якої/їх (рішення, передба­ чені у пп. 2-5 ч. 1 коментованої статті, можуть бути викладені в одній ухвалі) невід­ кладно (не пізніше наступного дня після її постановлення) надсилаються учасникам судового провадження. Слід зазначити, що в разі надходження від сторін криміналь­ ного провадження клопотання про переклад судових рішень, постановлених під час касаційного провадження, на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють, суддя-доповідач відповідно до ч. 4 ст. 29 КПК зобов'язаний забезпечити їхнє право

266

Стаття 431

на переклад процесуальних документів кримінального провадження. Переклад таких судових рішень засвідчується підписом перекладача.

3.Після проведення підготовчих дій, спливу строків для отримання заперечень на касаційну скаргу та отримавши матеріали кримінального провадження суддя-допо- відач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду із обов'язковим зазначенням дати, часу та місця його проведення. Копія такої ухвали надсилається учасникам судового провадження.

4.У частині четвертій коментованої статті визначено випадки, коли виклик засу­ дженого здійснюється обов'язково, зокрема, якщо суд визнає його участь у судовому засіданні обов'язковою (наприклад, засуджений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо в касаційній скарзі порушу­ ється питання про погіршення його становища) або від засудженого, що знаходиться під вартою, надійшло клопотання про його бажання брати участь у касаційному роз­ гляді. У разі надходження від засудженого, який тримається під вартою, клопотання про бажання взяти участь у касаційному розгляді суд вживає заходів для доставки обвинуваченого в судове засідання. Якщо ж обвинувачений, який тримається під вартою, заявив клопотання про його участь у касаційному розгляді дистанційно, суд- дя-доповідач, розглянувши таке клопотання, приймає рішення (постановляє ухвалу) про задоволення клопотання, копія якого надсилається в установу попереднього ув'язнення для належної підготовки проведення дистанційного судового проваджен­ ня. Також суддя-доповідач може визнати обов'язковою участь у касаційному прова­ дженні й інших учасників судового провадження (наприклад, визнати обов'язковою участь потерпілого, якщо в касаційній скарзі ставиться питання про закриття криміального провадження, засудженого та потерпілого - якщо ставиться питання про скасування чи зміну вироку суду на підставі угоди про примирення, засудженого - в разі закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, тоді як останній вказує на відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, тощо).

Вінших випадках суддя-доповідач надає секретарю судового засідання розпорядження надіслати у порядку, передбаченому у статтях 124-136 КПК, повідомлення учасникам судового провадження про здійснення касаційного розгляду. Зміст такого повідомлення має відповідати ст. 112 КПК та містити дані про час, дату та місце проведення розгляду кримінального провадження за касаційною скаргою (касаційними скаргами).

Заперечення на касаційну скаргу

1.Особи, зазначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі про­ тягом встановленого судом касаційної інстанції строку.

2.Заперечення на касаційну скаргу має містити:

1)найменування суду касаційної інстанції;

2)прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу особи, яка по­ дає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу елек­ тронної пошти, якщо такі є;

267

Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції

3)вказівку на судове рішення, яке оскаржується;

4)номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

5)обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

6)у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касацій­ ну скаргу;

7)перелік матеріалів, які додаються.

3.У запереченні на касаційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у касаційному розгляді.

4.Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає.

1.Відповідно до загальних засад кримінального провадження для дійсного за­ безпечення принципів змагальності та диспозитивності процесу, рівності сторін кримінального провадження перед судом у своїх правах і обов'язків у процесуаль­ ному законі передбачено право осіб, зазначених у ст. 425 КПК, подавати заперечен­ ня на касаційну скаргу, а також визначено порядок подання таких заперечень та його зміст.

Зокрема, особи, визначені у ст. 425 КПК, отримавши копії ухвали про відкриття касаційного провадження, касаційної скарги та доданих до неї документів, інформації про права і обов'язки, вправі відповідно до ст. 431 КПК подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу протягом установленого суддею-доповіда- чем строку для його подання.

2.Заперечення подається у письмовій формі із обов'язковим зазначенням:

1)найменування суду касаційної інстанції. У правому верхньому куті заперечення на касаційну скаргу із дотриманням правил оформлення та розміщення відповідних реквізитів документа потрібно вказувати, що вона подається до ВССУ, та зазначати його повну поштову адресу;

2)прізвища, ім'я, по батькові (найменування), поштової адреси особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є. Крім того, зазначається процесуальний статус особи, яка подає заперечення;

3)вказівки на судове рішення, яке оскаржується у касаційній скарзі, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

4)номера кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції, а також дати та складу суду, який постано­ вив ухвалу про відкриття касаційного провадження;

5)обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги. В обґрунту­ вання заперечень особа вправі посилатися на матеріали кримінального провадження, постановлені судові рішення, технічний запис та журнал судових засідань тощо;

6)у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, наприклад, клопотання про бажання цієї особи брати участь у касаційному розгляді, проведення касаційного розгляду дистанційно, приєднання до кримінально­ го провадження доданих до заперечення матеріалів тощо;

268

Стаття 432

7) переліку матеріалів, які додаються. До заперечення на касаційну скаргу може долучено матеріали, які спростовують зміст та вимоги касаційної скарги або/та

олучені до касаційної скарги матеріали.

3.У запереченні на касаційну скаргу має бути зазначено, чи бажає особа взяти участь у касаційному розгляді. Зі змісту коментованої частини статті випливає, що особа, яка подає заперечення на касаційну скаргу, на відміну від скаржника (ч. З ст. 427 КПК) зобов'язана вказати в запереченні не тільки про своє небажання брати участь у касаційному провадженні, а й також про бажання. Якщо особа не вказала про своє бажання бути присутньою в судовому засіданні, суд не може розцінювати таке «мовчання» учасника судового провадження як вияв такого бажання. Проте така по­ ведінка особи не тягне за собою жодних засобів процесуального впливу, а тому суд касаційної інстанції зобов'язаний повідомити особу про місце, дату та час касаційно­ го розгляду.

4.Заперечення на касаційну скаргу має бути підписано особою, яка його подає, із зазначенням дати подання його до ВССУ.

(Стаття 432

Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження

1. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу.

1. Важливою гарантією свободи оскарження судових рішень є надання можливос­ ті учасникам судового провадження відмовитися від касаційної скарги, доповнити чи змінити її.

Відповідно до вимог статей 432, 403 КПК відмовитися від касаційної скарги каржник може лише до закінчення касаційного розгляду, тобто до виходу колегії суддів до нарадчої кімнати для прийняття рішення. При цьому захисник підозрюва­ ного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, представник потерпілого можуть відмовитися від касаційної скарги лише за згодою підозрюваного, обвинуваченого, асудженого, виправданого чи потерпілого. У такому разі, якщо вирок або ухвалу суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку чи судове рішення суду апеляційної інстанцій щодо цих рішень не було оскаржено іншими особами або якщо боку інших осіб, які подали касаційну скаргу, відсутні заперечення стосовно закрит­ тя провадження у зв'язку з відмовою скаржника від касаційної скарги, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. Копія ухвали про закриття касаційного провадження надсилається учасникам судового проваджен­ ня невідкладно.

До початку касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, вправі акож змінити або доповнити її. Метою таких змін і доповнень є розширення обсягу місту касаційної скарги, а також подання нових доводів та міркувань із зазначенням

269